Справа № 240/7004/20
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Єфіменко Ольга Володимирівна
Суддя-доповідач - Смілянець Е. С.
07 квітня 2021 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Смілянця Е. С.
суддів: Сапальової Т.В. Капустинського М.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2020 року (повний текст якої складено в м. Житомирі) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області про визнання протиправним рішення, зобов'язання вчинити дії,
в травні 2020 року позивач звернуся в Житомирський окружний адміністративний суд з позовом до Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області про:
- визнати протиправним рішення ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області щодо відмови у призначенні йому одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням 2 групи інвалідності в результаті захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ України;
- зобов'язати відповідача скласти висновок про призначення одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №850 від 21.10.2015.
Житомирський окружний адміністративний суд рішенням від 13.10.2020 позов задовольнити частково. Визнав протиправною бездіяльність ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області щодо неподання до Міністерства внутрішніх справ України в 15-денний строк з дня реєстрації документів поданих ОСОБА_1 та складення висновку щодо виплати грошової допомоги у зв'язку із встановленням ОСОБА_1 інвалідності 2 групи з 14.02.2020 внаслідок захворювання пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, відповідно до пункту 8 Порядку № 850.
Зобов'язав відповідача подати до Міністерства внутрішніх справ України документи, подані ОСОБА_1 та висновок щодо виплати грошової допомоги у зв'язку із встановленням з 14.02.2020 інвалідності 2 групи внаслідок захворювання пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ для прийняття рішення щодо призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги відповідно до статті 23 Закону № 565-ХІІ та у порядку, визначеному пунктом 9 Порядку № 850. У задоволенні решти позовних вимог відмовив.
Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.
Аргументами на підтвердження вимог скарги зазначає, що враховуючи невідповідність поданого позивачем пакету документів пункту 4 Порядку та умовам призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850. Вважає, що право на доплату такої грошової допомоги, з урахуванням раніше виплаченої суми, мають лише ті працівники міліції, яким встановлено вищу групу інвалідності або більший відсоток втрати працездатності згідно рішення МСЕК під час повторного огляду, проведеного протягом двох років від дати первинного огляду. Отже, ліквідаційна комісія УМВС України в Житомирській області порушень законних прав та інтересів позивача не вчиняла, та не порушувала.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначає, що має право на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до частини шостої статті 23 Закону України "Про міліцію" у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, на дату встановлення інвалідності, а саме 28.08.2019, що також підтверджується судовою практикою, викладеною у постановах Верховного Суду у справі №822/1579/17 від 30.01.2018 справа №808/1866/16, від 12.02.2020 справа №822/1136/17.
Згідно з положеннями ч. 3 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України), суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідно до наказу начальника УМВС України в Житомирській області № 490 о/с від 29.12.2010 ОСОБА_1 звільнено за п.65 «а» постанови Кабінету Міністрів України УРСР від 29.07.1991 №114 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (за віком) у відставку зі служби в органах внутрішніх справ.
Відповідно до постанови ВЛК ДУ "ТМО МВС України по Житомирській області" від 13.12.2016 на момент звільнення зі служби 31.12.2010 в позивача встановлені захворювання, які пов'язані з проходженням служби в органах внутрішніх справ.
З 09.02.2017 позивачу встановлена третя група інвалідності. Захворювання пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ. Огляд був - первинний і проведений 14.02.2017, що підтверджується довідкою Серії 12ААА № 782062 від 14.02.2017 виданою обласною МСЕК № 2 (а.с.15).
Відповідно до довідки Серії 12ААБ № 866806 від 20.02.2020 виданої Житомирською міською МСЕК №1 ОСОБА_1 була встановлена друга група інвалідності (а.с.8). Захворювання пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ. Огляд був - повторний і проведений 20.02.2020.
Після встановлення другої групи інвалідності позивач звернувся до відповідача із заявою від 27.02.2020 (а.с.13) про виплату одноразової грошової допомоги. До вказаної заяви позивач додав: довідку про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках №032514 серія 12 ААА від 20.02.2020, копію виписки та довідку до акту огляду МСЕК №866806 серія 12 ААБ від 20.02.2020, копія постанови ВЛК ДУ "ТМО МВС України по Житомирській області" від 13.12.2016, копія паспорту, ідентифікаційного коду та місця реєстрації, копія довідки НАСК "Оранта" та копія акта форма НТ та акта форма Н-5.
За результатами розгляду заяви, отримав лист ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ в Житомирській області №504лк/29 від 10.04.2020 (а.с.14), яким повідомлено позивача, про те що подані документи не відповідають вимогам п.4 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №850 від 21.10.2015 (далі - Порядок №850).
Крім того, відповідачем наголошено, що діагноз зазначений в постанові військово - лікарської комісії про причинний зв'язок захворювання (поранення, травми, контузії, каліцтва) на момент звільнення зі служби (31.12.2010), виданої Державною установою «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Житомирській області» 13.12.2016, не відповідає висновкам комісії актів розслідування нещасного випадку, що стався 22.08.2005 (форми Н-5 та НТ).
Позивач вважаючи, протиправним рішення ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області щодо відмови у призначенні одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням інвалідності 2 групи з 20.02.2020 внаслідок захворювання пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ та бездіяльність відповідача щодо не складання висновку про призначення одноразової грошової допомоги звернувся до суду за захистом своїх прав.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.
Згідно частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ст. 23 Закону України "Про міліцію" від 20.12.1990 № 565-ХІІ (далі - Закон № 565-ХІІ) у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.
На виконання зазначеної статті постановою Кабінету Міністрів України № 850 від 21.10.2015 затверджено Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції (далі - Порядок №850).
Згідно з п. 3 Порядку № 850 грошова допомога призначається і виплачується у разі, зокрема, установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи.
Днем виникнення права на отримання грошової допомоги, є у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності, - дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії (п. 2 Порядку № 850).
Відповідно до п. 7-9 Порядку № 850 працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов; довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).
Керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги.
Міністерство внутрішніх справ України в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.
Отже, після надходження передбачених Порядком № 850 документів МВС України зобов'язане прийняти одне з двох рішень: про призначення або про відмову у призначенні вказаної грошової допомоги.
Аналіз вищевикладених норм дає підстави для висновку, що у керівника органу внутрішніх справ у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, з моменту прийняття (реєстрації) поданих особою документів на призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням інвалідності внаслідок захворювання пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, виникає обов'язок надіслання Міністерству внутрішніх справ України висновку щодо виплати грошової допомоги.
При цьому, рішення про призначення одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням інвалідності приймається Міністерством внутрішніх справ України на підставі поданого керівником органу внутрішніх справ, у якому проходив службу позивач, в даному випадку - ліквідаційною комісією Управління МВС України в Житомирській області висновку про призначення одноразової грошової допомоги, відповідно до Закону № 565- XII.
При цьому, слід акцентувати увагу на тому, що Міністерство внутрішніх справ України зобов'язано прийняти рішення про призначення одноразової грошової допомоги або мотивовану відмову в призначенні такої виплати.
Як свідчать матеріали справи, позивачем 27.02.2020 подано до відповідача заяву щодо призначення та виплату одноразової грошової допомоги, однак подані позивачем документи та висновок, всупереч Порядку №850 не сформовані відповідачем для подання до Міністерства внутрішніх справ України.
Позивача лише повідомлено про невідповідність поданих документів положенням Порядку №850, що у свою чергу, свідчить про протиправну бездіяльність Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області щодо подання до Міністерства внутрішніх справ України оформлених документів та висновку щодо виплати грошової допомоги позивачу.
Щодо позовної вимоги стосовно визнання протиправним рішення ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області щодо відмови у призначенні одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням інвалідності, суд вказує наступне.
Так, як свідчать матеріали справи відповідачем розглянуто подані документи щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням інвалідності та листом №504 лк/29 від 10.04.2020 повідомлено позивача, що такі матеріали не відповідають вимогам п.4 Порядку №850, оскільки з дати попереднього огляду МСЕК до повторного огляду пройшло більше 2 років.
При цьому суд звертає увагу позивача, на той факт, що жодного рішення за результатами розгляду таких документів відповідачем не приймалося, оскільки відповідно до вищевказаних вимог, рішення про призначення одноразової грошової допомоги або мотивовану відмову, в місячний строк після надходження документів направлених Управлінням Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області, приймає Міністерство внутрішніх справ України та надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.
Відповідно, оскільки жодного рішення щодо призначення чи відмови у призначенні одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням інвалідності 2 групи, відповідачем не приймалося, а тому і відсутні підстави для визнання рішення ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області щодо відмови у призначенні одноразової грошової допомоги протиправними та задоволення позову в цій частині.
Суд наголошує, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Ці вимоги закріплюють у національному законодавстві положення ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, відповідно до якої кожному гарантується право на справедливий судовий розгляд. Кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах особи.
Як передбачає ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Згідно з ч. 1 ст. 17 Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
При розгляді справи "Кечко проти України" (заява № 63134/00) Європейський Суд з прав людини зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм працівникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни до законодавства. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними (пункт 23 рішення).
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що з метою відновлення прав та інтересів позивача, та для ефективного захисту прав позивача за захистом яких останній звернувся, застосовуючи механізм захисту порушеного права та його відновлення, керуючись повноваженнями, наданими ч.2 ст.9, ч.2 ст.245 КАС України, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог шляхом визнання протиправною бездіяльність ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області щодо неподання до Міністерства внутрішніх справ України в 15-денний строк з дня реєстрації документів поданих позивачем та складення висновку щодо виплати грошової допомоги у зв'язку із встановленням ОСОБА_1 інвалідності 2 групи з 14.02.2020 внаслідок захворювання пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, відповідно до пункту 8 Порядку № 850 та зобов'язання відповідача подати до Міністерства внутрішніх справ України документи подані позивачем та складений висновок щодо виплати грошової допомоги у зв'язку із встановленням з 14.02.2020 інвалідності 2 групи внаслідок захворювання пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ для прийняття рішення щодо призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги відповідно до статті 23 Закону № 565-ХІІ та у порядку, визначеному пунктом 9 Порядку № 850.
Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2020 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий Смілянець Е. С.
Судді Сапальова Т.В. Капустинський М.М.