Справа № 640/10891/20 Суддя (судді) першої інстанції: Шулежко В.П.
07 квітня 2021 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ганечко О.М.,
суддів Кузьменка В.В.,
Василенка Я.М.,
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ІМVІ Транс» на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 лютого 2021 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІМVІ Транс» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії,
Товариство з обмеженою відповідальністю «ІМVІ Транс» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової служби України, Головного управління Державної податкової служби у м.Києві, в якому просило:
- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії ГУ ДПС у м. Києві, яка приймала рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №1475670/35899741 від 04.03.2020 року;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складену ТОВ «IMVI Транс» податкову накладну № 1 від 14.02.2020 року датою її фактичною отримання - 28.02.2020 року;
- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії ГУ ДПС у м. Києві, яка приймала рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №38242 від 28.02.2020 року;
- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії ГУ ДПС у м. Києві, яка приймала рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №46271 від 20.03.2020 року;
- зобов'язати ГУ ДПС у м. Києві виключити ТОВ «IMVI Транс» з переліку ризикових суб'єктів господарювання.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 лютого 2021 р. у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою його позовні вимоги задовольнити, посилаючись на неповне з'ясування обставин справи та порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.03.2020 відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду у письмовому провадженні на 07.04.2021.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Так, у відповідності до положень ч. 1 ст. 308 КАС України, справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем (Постачальник) та ТОВ «Енерго-Інжинірінг КО ЛТД» (Покупець) укладено договір поставки №18/12-19 від 18.12.2019, згідно якого, постачальник зобов'язувався поставити та передати у власність покупця обладнання, перелік та вартість якого погоджується сторонами у Додатку №1 (Специфікація обладнання) до Договору, що є його невід'ємною частиною, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити обладнання на умовах цього договору.
У Специфікації до договору поставки №18/12-19 від 18 грудня 2019 року визначено обладнання, зокрема холодильна машина (чіллер) MRC 570 в комплекті з віброопорами та зйомними панелями, припливно-витяжна установка LXD S200 RE/L/R в комплекті з опціями.
Виробником товарів зазначених у Специфікації до договору поставки №18/12-19 від 18 грудня 2019 року є компанія Lenox Poland Sp.Zoo.
Оскільки компанія Lenox Poland Sp.Zoo не продає дані товари на ринок України, а тільки на ринки Свропейського союзу, тому позивач замовляв товари через посередників - дилерів компанії Lenox Poland Sp.Zoo, а саме: Fresco Group Poland Sp.Zoo (Польща), з якою підписаний контракт на поставку товарів №KW 19-003 від 01.06.2019 року; та Fresco Group OU (Естонія), з якою підписаний контракт на поставку товарів № KW19-004 від 03.06.2019.
Згідно п.2.1. зазначених контрактів Продавець зобов'язується поставити Товар, передати належні документи, які його стосуються, та передати право власності на нього Покупцеві, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити Товар на умовах, передбачених цим Контрактом і Додатками до нього.
Товар, на умовах FCA згідно Інкотермс 2010 завантажено на транспортні засоби, надані позивачем, що підтверджується міжнародними товарно-транспортними накладними: CMR №180220 9 від 18.02.2020; CMR №Б/Н від 19.02.2020; CMR PSV000117 від 19.02.2020; CMR PSV000120 від 19.02.2020; CMR PSV000116 від 20.02.2020; CMR PSV000118 від 20.02.2020; CMR PSV000119 від 20.02.2020.
В подальшому позивач здійснив оплати за вказаний товар, що підтверджується виписками банку.
Транспортно-експедиційні послуги по організації перевезення Товару здійснено ТОВ «Транслайф» згідно договору про надання транспортно-експедиційних послуг №04062019 від 04 червня 2019 року.
17.02.2020 та 18.02.2020 між позивачем та ТОВ «Транслайф» підписані договори-заявки: №00000000094, №00000000095, №00000000096, №00000000097, №00000000098, №00000000102, згідно яких ТОВ «Транслайф» зобов'язувався доставити ввірений йому Товар до пункту призначення і видати його уповноваженій на одержання вантажу особі, а замовник зобов'язувався оплатити експедитору за перевезення вантажу у розмірі і в порядку визначеному у заявці.
25.02.2020 та 26.02.2020 зазначений Товар доставлено на митницю. В міжнародних товарно-транспортних накладних CMR міститься підпис, печатка позивача, що підтверджує факт отримання ним товару (графа №24).
26.02.2020 між позивачем та ТОВ «Транслайф» підписано акт надання послуг №82.
Необхідні дії, пов'язані з митним декларуванням та оформленням на митниці товарів, здійснено ТОВ «Інофорум» та ФОП ОСОБА_1 підставі Договорів доручення №1927 від 18.06.2019 та б/н від 18.02.2020, що підтверджується митними деклараціями IM40ДЕ UA209140/2020/015391, IM40ДЕ UA100300/2020/403499, IM40ДЕ UA100300/2020/403554.
Позивачем сплачені митні платежі, що підтверджується платіжними дорученнями №123 від 21.02.2020, №125 від 25.02.2020, №126 від 25.02.2020.
На виконання вимог договору поставки №18/12-19 від 18.12.2019, ТОВ «Енерго-Інжинірінг КО ЛТД» 20.12.2019 та 14.02.2020 здійснено оплату за вказаний товар, що підтверджується платіжним дорученням №535 від 20.12.2019 на суму 1 000 000 00 грн., в т.ч. ПДВ - 166 666, 67 грн., та №907 від 14.02.2020 на суму - 6 585 522, 53 грн., в т.ч. ПДВ - 1 097 587, 09 грн. 09 коп.
Згідно видаткових накладних: № 3 від 26.02.2020 та № 4 від 28.02.2020 позивачем було передано ТОВ «Енерго-Інжинірінг КО ЛТД» Товар.
Позивачем, відповідно до приписів пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, складено податкову накладну від 14.02.2018 № 1 та направлено їх засобами телекомунікаційного зв'язку до контролюючого органу з метою реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Згідно отриманої квитанції податкову накладну прийнято, але реєстрацію зупинено, оскільки платник податку, яким подано для реєстрації ПН/PK в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку.
Крім того, через електронний кабінет платника податків позивачу надійшло рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 28.02.2020 № 38242, яким визначено, що ТОВ «IMVI Транс» відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, оскільки наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій на реєстрацію податковій накладній / розрахунку коригування.
На виконання положень підпункту 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, позивачем 02.03.2020 направлено на адресу ДФС України повідомлення, до якого додано первинні документи щодо господарських операцій, на підставі яких складено вказану податкову накладну.
За результатами розгляду поданих позивачем документів, Комісією ГУ ДФС прийнято рішення №1475670/35899741 від 04.03.2020, якими відмовлено у реєстрації вказаної податкової накладної у зв'язку з ненаданням платником податків копій документів: договорів, довіреностей, актів керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання- передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (документи, які не надано, підкреслити); документів щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством (документи, які не надано, підкреслити).
Позивачем 12.03.2020 направлено на адресу ДФС України повідомлення, в якому надано пояснення щодо невідповідності його критеріям ризиковості.
Рішенням від 20.03.2020 № 46271, за результатами розгляду пояснень позивача, відповідачем повторно прийнято рішення про відповідність ТОВ «IMVI Транс» пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.
Вважаючи, що застосування до позивача таких обмежень ведення господарської діяльності є безпідставними і невиправданим, рішення Комісії ГУ ДФС про відмову у реєстрації податкової накладної протиправним, товариство звернулось до суду з даним позовом.
Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог виходив з того, що відповідачем правомірно прийнято оскаржувані рішення про відповідність платника податку на додану вартість TOB «IMVI Транс» Критеріям ризиковості платника податку та, відповідно, рішення про зупинення реєстрації податкової накладної.
Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити таке.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 на виконання вимог пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, було затверджено Порядок з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі по тексту також - Порядок № 1165).
Відповідно до п. 2 Порядку № 1165, автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.
Критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик.
Ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту «а» або «б» пункту 185.1 статті 185, підпункту «а» або «б2 пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) за наявності об'єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов'язку.
Згідно з приписами п. 5 Порядку № 1165, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Пунктом 6 Порядку № 1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
За нормами п. 7 Порядку № 1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Додатками №1 та №3 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість та Критерії ризиковості здійснення операцій відповідно.
Додатком 1 до Порядку № 1165, встановлено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість: 1) платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах; 2) платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах; 3) платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами; 4) платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово- господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками; 5) платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ); 6) платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України; 7) платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України; 8) у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
Так, пунктом 6 Порядку № 1165, передбачено, що питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення. У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Зі змісту рішення комісії ГУ ДПС у м. Києві про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №38242 від 28.02.2020 вбачається, що контролюючим органом в ході аналізу баз даних ДПС України отримано податкову інформацію про те, що у ТОВ «IMVI Транс» відсутні трудові ресурси необхідні для виконання робіт, послуг (звіт з ССВ за січень 2020 - І особа), недостатній рівень сплати податків у співвідношенні до обсягів задекларованих господарських операцій.
Проте, слід зазначити, що Верховний Суд в Постанові від 04 вересня 2020 року у справі №1640/2783/18 дійшов висновку, що чинне податкове законодавство не ставить умовою дійсності правочинів, а також виникнення податкових зобов'язань платника у залежність від стану податкового обліку, наявності чи відсутності основних фондів, знаходженням за місцем реєстрації, тощо.
Мета отримання доходу як кваліфікуюча ознака господарської діяльності кореспондує з вимогою щодо наявності розумної економічної причини (ділової мети) під час здійснення господарської діяльності. Оскільки господарська діяльність складається із сукупності господарських операцій платника податку, які є формою здійснення господарської діяльності, то розумна економічна причина має бути наявною в кожній господарській операції. Лише в такому разі та чи інша операція може вважатись вчиненою в межах господарської діяльності платника податку та лише за таких умов платник має право на врахування в податковому обліку наслідків відповідних господарських операцій.
Таким чином, лише господарські операції, здійснені за наявності розумних економічних причин (ділової мети), є такими, що вчинені в межах реальної господарської діяльності.
За результатом дослідження наданих позивачем у даній справі первинних документів по взаємовідносинам із зазначеним підприємством, колегія суддів вважає, що вони підтверджують реальність виконання господарських операцій, оскільки містять достатню інформацію відносно постачання, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження товарів.
З Рішення комісії ГУ ДПС у м. Києві про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №46271 від 20.03.2020 вбачається, що контролюючим органом проведено аналіз діяльності TOB «IMVI Транс», в процесі якого встановлено, що підприємство здійснює придбання товарів/послуг (комплект автоматики, насос, транспортні послуги) у суб'єктів господарювання, які здійснюють ризикову діяльність, а саме: TOB «ФОРМЕСТА» (код 42534261), TOB «РЕНІСТОС» (код 42526198), TOB «ВІСТ-А» (код 41714929). При цьому, відповідно до інформаційних ресурсів та баз даних, відомості об'єктів оподаткування, складські приміщення щодо зберігання товару відсутні.
Водночас, Верховний Суд у справі № 240/3906/19 сформував правовий висновок, який полягає в такому.
Включення комісією контролюючого органу особи до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості, є передумовою зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Відповідність критеріям ризиковості має бути спростована платником податків поданням на вимогу податкового органу переліку документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Лише ненадання платником податку відповідних письмових пояснень і запитуваних копій документів на підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній/розрахунку коригування, є підставою для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.
Будь-які пояснення та документи щодо ТОВ «ФОРМЕСТА» (42534261), TOB «РЕНІСТОС» (42526198), ТОВ «ВІСТ-А» (41714929) відповідачами не витребовувались.
Господарські операції між позивачем та компаніями ТОВ «ФОРМЕСТА» (42534261), TOB «РЕНІСТОС» (42526198), ТОВ «ВІСТ-А» (41714929) не мають відношення до господарських операцій з постачання товару між позивачем та ТОВ «Енерго-Інжинірінг КО ЛТД» що мали місце при реєстрації податкової накладеної №1 від 14.02.2020.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що відповідачами не було доведено правомірності внесення інформації про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку, визначених пунктом 8 Критеріїв ризиковості платника податку, а тому, рішення №38242 від 28.02.2020 та №46271 від 20.03.2020 є протиправними та підлягають скасуванню.
Згідно з нормами п. 201.4 ст. 201 ПК України, податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов'язань продавця.
Нормами п. п. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 ПК України, встановлено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.
У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Вичерпний перелік таких документів у розрізі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Згідно з приписами п. 74.2 ст. 74 ПК України, в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг, згідно приписів норми пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Згідно з пунктом 12 Порядку № 1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, серед іншого, наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.
За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (пункт 13 Порядку № 1246).
Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 2 підлягає реєстрації в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена. Відповідне рішення набирає чинності після реєстрації його в такому Реєстрі.
Так, підставою для прийняття спірного рішення від 04.03.2020 №1475670/35899741 про відмову у реєстрації податкової накладної від 14.02.2020 №1 слугував висновок відповідача про неподання платником податку договорів, довіреностей, актів керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних; документів щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Проте, податковий орган мав чітко зазначити, шляхом відповідного підкреслювання, яких документів не надано платником податків, який подав на реєстрацію податкові накладні, та відсутність яких позбавляє можливості здійснити відповідну реєстрацію. Рішення Комісії повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.
З урахуванням наведених підстав для відмови в реєстрації податкової накладної, варто наголосити, що кожна господарська операція має свою специфіку і в ході їх здійснення складається певний пакет документів, визначений умовами договору, законодавством. Не кожна господарська угода передбачає складання повного переліку документів, наведеного відповідачем в оскаржуваному рішенні про відмову у реєстрації податкової накладної.
Необхідно врахувати, що на відміну від зупинення реєстрації податкової накладної (розрахунку коригування), яке відбувається в автоматизованому режимі засобами програмного забезпечення ДФС України, прийняття рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкової накладної (розрахунку коригування) потребує проведення Комісією ДФС України відповідного засідання, на якому членами Комісії розглядаються та аналізуються надані платником податків документи та пояснення з метою прийняття обґрунтованого рішення зі спірного питання.
У той же час, в оскаржуваному рішенні про відмову у реєстрації податкової накладної не зазначено, які саме документи з наданих позивачем, складені з порушенням законодавства та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної; Комісією ДФС України не наведені мотиви неврахування чи відхилення наданих позивачем пояснень та документів.
Необхідно врахувати, що на відміну від зупинення реєстрації податкової накладної (розрахунку коригування), яке відбувається в автоматизованому режимі засобами програмного забезпечення ДФС України, прийняття рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкової накладної (розрахунку коригування) потребує проведення Комісією ДФС України відповідного засідання, на якому членами Комісії розглядаються та аналізуються надані платником податків документи та пояснення з метою прийняття обґрунтованого рішення зі спірного питання.
Колегія суддів зазначає, що факт зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН не спростовує ані факту здійснення платником податків господарської операції, ані факту наявності дати виникнення саме першої події (постачання товарів/послуг, або отримання коштів), що підтверджується первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна/розрахунок коригування.
Тож, при вирішенні питання про реєстрацію податкових накладних, адміністративний суд не досліджує зміст господарських правовідносин. Завдання суду полягає у дослідженні документів первинного бухгалтерського обліку в аспекті їх належності для цілей підтвердження реальності господарських операцій. Необхідність підтвердження реальності господарських операцій переслідує публічно-правові цілі - встановлення належності виконання платниками податків визначених законодавством податкових обов'язків.
Відтак, у випадку неконкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної, платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб'єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.
Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові у справі № 819/330/18 від 10.04.2020.
На переконання колегії суддів, при прийнятті рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, суб'єктом владних повноважень не було зазначено та вказано підприємство на те, яких саме документів не надано (які не були прийняті до уваги, з яких підстав), а також яких саме документів не вистачає чи яку іншу інформацію необхідно надати для реєстрації, зважаючи на бажання позивача надати всі необідні документи та, як наслідок, зареєструвати податкові накладні.
Враховуючи викладене, відповідачами не доведено правомірності та обґрунтованості оскаржуваного рішення, його відповідності вимогам частини другої статті 2 КАС України, у зв'язку з чим, наявні підстави для визнання протиправним та скасування спірного рішення від 04.03.2020 №1475670/35899741.
Судом апеляційної інстанції також враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 КАС України, передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права, що призвели до помилкового вирішення спору, а тому, рішення суду першої інстанції необхідно скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.
За змістом ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно із ст. 134 КАС України, для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в т.ч. гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою (п. 1 ч. 3); для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 4). Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 7).
Відповідно до положень ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Зважаючи на наявність підстав для задоволення позову, згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, витрати позивача на професійну правничу допомогу у сумі 68000,00 грн. та сплачений судовий збір у сумі 26262,00 грн. мають бути покладені на відповідача за рахунок бюджетних асигнувань.
Колегія суддів додаткового наголошує на тому, що предметом спору є, зокрема протиправність рішення про відмову в реєстрації податкової накладної № 1 від 14.02.2020 на загальну суму ПДВ - 6585522, 53 грн., а заявлені до стягнення з відповідача витрати на професійну правничу допомогу становлять - 68000,00 грн., що є співмірними та відповідають складності даної справи.
Керуючись ст. ст. 243, 311, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ІМVІ Транс» - задовольнити.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 лютого 2021 р. - скасувати.
Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ІМVІ Транс» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії ГУ ДПС у м. Києві, яка приймала рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №1475670/35899741 від 04.03.2020 року.
Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складену ТОВ «IMVI Транс» податкову накладну № 1 від 14.02.2020 року датою її фактичною отримання - 28.02.2020 року;
Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у м. Києві, яка приймала рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №38242 від 28.02.2020 року;
Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у м. Києві, яка приймала рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №46271 від 20.03.2020 року;
Зобов'язати Головне управління ДПС у м. Києві виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «ІМVІ Транс» з переліку ризикових суб'єктів господарювання.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІМVІ Транс» судові витрати за подання адміністративного позову та апеляційної скарги у розмірі 96262,00 грн. (дев'яносто шість тисяч двісті шістдесят дві гривні 00 коп.)
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена з підстав, визначених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя О.М. Ганечко
Судді В.В. Кузьменко
Я.М. Василенко