Справа № 320/3637/20 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Горобцова Я.В.
Суддя-доповідач: Шурко О.І.
07 квітня 2021 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Шурка О.І.,
суддів Лічевецького І.О., Оксененка О.М.,
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області про визнання протиправним та скасування наказу,-
ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Київській області, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Київській області від 12.03.2020 № 187 про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників Фастівського ВП Васильківського ВП ГУНП в Київській області, в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 ;
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Київській області від 20.03.2020 № 87 о/с по особовому складу;
- поновити ОСОБА_1 на посаді слідчого відділення Фастівського відділення поліції Васильківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області;
- стягнути на користь ОСОБА_1 суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2020 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, посилаючись на те, що відповідачем не надано доказів вчинення позивачем дисциплінарних проступків, за які його притягнуто до дисциплінарної відповідальності, та в подальшому звільнено зі служби.
Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу в якому зазначив, що виходячи з правового регулювання спірних відносин, позивач, у силу свої службових обов'язків, був зобов'язаний не допускати зав'язків, що ганьблять звання працівника поліції або підривають авторитет поліції, інших відносин, які носять корисливий або протиправний характер.
Згідно з ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України та наділений адміністративною процесуальною дієздатністю, що підтверджено паспортом серії НОМЕР_1 .
Позивач з 15.08.2014 перебував на службі в органах внутрішніх справ, а з 07.11.2015 прийнятий на службу в Національну поліцію України, що підтверджено даними трудової книжки серії НОМЕР_2 від 26.08.2014.
На час звільнення позивач мав звання лейтенанта поліції та перебував на посаді слідчого СВ Фастівського ВП Васильківського ВП ГУНП в Київській області.
Наказом Головного управління Національної поліції в Київській області від 21.02.2020 № 324 «Про призначення службового розслідування» відносно позивача призначено службове розслідування за інформацією щодо можливих порушень окремими працівниками Фастівського ВП Васильківського ВП ГУНП в Київській області, які виразились в отриманні неправомірної вигоди.
Відповідно до пункту 3 вказаного наказу позивача відсторонено від виконання службових обов'язків (посади) слідчого СВ Фастівського ВП Васильківського ВП ГУНП в Київській області.
Наказом Головного управління Національної поліції в Київській області від 12.03.2020 № 187 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників Фастівського ВП Васильківського ВП ГУНП в Київській області», за порушення службової дисципліни, статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VІІІ «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», статті 24 Закону України «Про запобігання корупції», пунктів 1, 3 розділу VІ Положення про органи досудового розслідування у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України від 06.07.2017 № 570, Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179 та Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08.02.2019 № 100, які виразилися у не повідомленні найближчого органу поліції про виявлення кримінального правопорушення, не припиненні вчинення такого правопорушення, не доповіді керівництву відділення поліції про факт надання неправомірної вигоди цивільною особою, вчиненні вчинку, який призвів до підриву авторитету Національної поліції України у суспільстві та ганьби звання слідчого, вирішено звільнити зі служби в поліції слідчого СВ Фастівського ВП Васильківського ВП ГУНП в Київській області Мошовця О.М.
Наказом Головного управління Національної поліції в Київській області від 20.03.2020 № 87 о/с позивача було звільнено зі служби в поліції з 25.03.2020 за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до дисциплінарного статуту).
Позивач зазначив, що зі спірним наказом його ознайомлено належним чином, копію якого він отримав 25.03.2020.
Не погоджуючись з правомірністю притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення зі служби в поліції, позивач звернувся з позовом до суду.
Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, дійшов висновку про відсутність в діях відповідача порушень вимог законодавства, а також прав і охоронюваних законом інтересів позивача шляхом притягнення його до дисциплінарної відповідальності, оскільки станом на день винесення спірного наказу Головного управління Національної поліції в Київській області від 12.03.2020 № 187 про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників Фастівського ВП Васильківського ВП ГУНП в Київській області, в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 , останнього вже було притягнуто до кримінальної відповідальності шляхом повідомлення 19.02.2020 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 КК України, що не заперечується учасниками справи.
Колегія суддів погоджується із наведеним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Особливості проведення службових розслідувань, застосувань дисциплінарних стягнень та звільнень працівників органів внутрішніх справ визначені Законом України «Про національну поліцію», Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України», Інструкцією про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 12.03.2013 р. №230 (далі - Інструкція №230), згідно якої визначено підстави, порядок, компетенцію та строки проведення службового розслідування, а також права та обов'язки учасників службового розслідування..
У свою чергу, сутність службової дисципліни, обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень визначаються Законом України від 22.02.2006 р. №3460 «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» (далі - Закон №3460).
Відповідно до статей 1, 2 Закону №3460 службова дисципліна - це дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно - правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України. Дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.
Відповідно до статей 5, 12 Закону №3460 за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. На осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: усне зауваження; зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну посадову відповідність; звільнення з посади; пониження в спеціальному званні на один ступінь; звільнення з органів внутрішніх справ.
Статтею 14 Закону №3460 визначено порядок накладення дисциплінарних стягнень. Так, з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.
Так, відповідно до п.2.1. Інструкції №230, підставами для проведення службового розслідування є порушення особами РНС (рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України) службової дисципліни, у тому числі скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень.
Відповідно до п.2.2 Інструкції №230, службове розслідування проводиться уповноваженим на те начальником у разі повідомлення особі РНС про підозру у вчиненні нею кримінального правопорушення.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що відповідач у висновку службового розслідування посилається лише на матеріали кримінального провадження, та не зазначає про жодні самостійні підстави для притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, атому накази про притягнення Позивача до дисциплінарної відповідальності та звільнення його з посади є протиправними.
З приводу вказаного колегія суддів зазначає, що висновок службового розслідування, як і рішення суду першої інстанції, випливають з факту вчинення позивачем дисциплінарного проступку, який виявився у недотриманні принципів діяльності поліцейського та вчиненні дій не сумісних з вимогами, що пред'являються до професійно-етичних якостей поліцейських. Така оцінка відповідача пов'язана із діями, які були виявлені під час досудового розслідування у межах кримінального провадження внесеного 20.11.2019 до ЄРДР за № 42019110000000345, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого частиною третьою статті 368 КК України, затримано слідчого СВ Фастівського ВП Васильківського ВП ГУНП в Київській області лейтенанта поліції ОСОБА_1 .
Апелянт також акцентує увагу, що відповідачем не надано доказів вчинення позивачем дисциплінарних проступків, за які його притягнуто до дисциплінарної відповідальності, та в подальшому звільнено зі служби, зокрема, які виразилися у не повідомленні найближчого органу поліції про виявлення кримінального правопорушення, не припиненні вчинення правопорушення, не доповіді керівництву відділення поліції про факт надання неправомірної вигоди цивільною особою, вчиненні вчинку, який призвів до підриву авторитету Національної поліції України у суспільстві та ганьби звання слідчого.
Зазначене апелянтом суперечить встановленим матеріалами справи доказам.
Так, під час службового розслідування було встановлено, що 25.10.2019 в момент патрулювання працівниками СРПП за порушення правил дорожнього руху було зупинено автомобіль під керуванням ОСОБА_2 .. Під час поверхневої перевірки у ОСОБА_2 було виявлено пакетик з невідомою речовиною в зв'язку з чим на місце події було викликано слідчо-оперативну групу, які провели огляд місця події та вилучили вказану речовину.
В подальшому 26.10.2019 працівниками СВ Фастівського ВП Васильківського ВП ГУНП в Київській області відомості за вказаним фактом внесено до ЄРДР за № 12019110310001109, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, а досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні заступником начальника відділення поліції - начальником слідчого відділення Фастівського ВП Васильківського ВП ГУНП в Київській області підполковником поліції Дубчак Н.І. доручено лейтенанту поліції ОСОБА_1 .
З пояснень позовної заяви ОСОБА_1 вбачається, ОСОБА_2 , після зустрічі з яким був затриманий позивач, є його сусідом, вони знайомі з дитинства та перебувають у дружніх стосунках.»
Відповідно до ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», особи, зазначені у п. 1, 2 ч. 1 ст. З цього закону зобов'язані:
1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів;
2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника,
3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів;
4) вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.
Колегія суддів погоджується із доводами відповідача, що оскільки ОСОБА_1 з ОСОБА_2 перебував у дружніх стосунках, позивач порушив норми чинного законодавства не повідомивши про конфлікт інтересів свого керівника та не заявивши самовідвід. Адже слідчий є процесуально незалежним та самостійним суб'єктом кримінального процесу.
Відтак, на переконання колегії суддів, у діях позивача вбачаються порушення, які полягають у не повідомленні найближчого органу поліції про виявлення кримінального правопорушення, не припиненні вчинення такого правопорушення, не доповіді керівництву відділення поліції про факт надання неправомірної вигоди цивільною особою, та як наслідок вчиненні вчинку, який призвів до підриву авторитету Національної поліції України у суспільстві та ганьби звання слідчого.
Відтак, підставою для звільнення позивача зі служби в поліції була обставина у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Наразі, висновки службового розслідування відносно позивача щодо можливих порушень ним службової дисципліни знайшли своє підтвердження та в ході розгляду справи не спростовані позивачем, в установленому законом порядку висновок службового розслідування не скасований, сумнівів у колегії суддів щодо правомірності проведення такого службового розслідування, відтак, підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 відсутні, про що вірно зазначено судом першої інстанції.
Інші доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, висновків суду першої інстанції не спростовують, при цьому колегія суддів звертає увагу на ті обставини, що відповідно до правил п.41 «Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень» обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
За змістом частини першої статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Керуючись ст.ст. 242, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2020 року - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.
Головуючий Шурко О.І.
Судді Лічевецький І.О.
Оксененко О.М.