Справа № 640/24786/19
07 квітня 2021 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Сорочка Є.О., суддів Єгорової Н.М., Коротких А.Ю., перевіривши апеляційну скаргу Київської митниці Держмитслужби на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 грудня 2020 року у справі за адміністративним позовом Дочірнього підприємства «Дьолер Україна» до Київської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення,
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2021 року апеляційну скаргу Київської митниці Держмитслужби на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 грудня 2020 року залишено без руху у зв'язку з несплатою судового збору та встановлено п'ятиденний строк на усунення недоліків з моменту отримання судового рішення.
Вказану ухвалу отримано скаржником 11.03.2021, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, однак станом на час прийняття цього судового рішення, недоліки апеляційної скарги усунуто не було, судовий збір за її подання у повному обсязі не сплачено.
Так, скаржник надав докази сплати судового збору у розмірі 2881,5 грн, проте, залишаючи апеляційну скаргу без руху, суд апеляційної інстанції наголошував на тому, що позивачем у позові було заявлено чотири вимоги немайнового характеру, то відповідно до статті 4 Закону України «Про судовий збір», виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня 2019 року, судовий збір за подання апеляційної скарги становить 11 526 грн.
Водночас, у поданому до суду клопотанні скаржник наголошує на тому, що позивач у суді першої інстанції сплатив 1921 грн судового збору, при цьому, суд не зобов'язував його здійснювати доплату.
Проте, колегія суддів наголошує, що ставка судового збору за подання апеляційної скарги становить 150% ставки, що підлягала сплаті за подання позовної заяви, а не яка була фактично сплачена.
Також скаржник вказує, що спір у даній справі носить майновий характер
Проте, колегія суддів наголошує на тому, що оскаржувані рішення відповідача про визначення коду товару та картки відмови у прийнятті митної декларації не мають майнового виразу, не змінюють майновий стан позивача чи іншої особи, не покладають на позивача чи інших осіб будь-яких майнових зобов'язань. За результатами прийняття рішень про визначення коду товару та карток відмови у прийнятті митної декларації у позивача не виникає обов'язку зі сплати коштів, а у контролюючих чи інших органів або осіб не виникає прав щодо їх примусового стягнення.
Відтак, позов щодо оскарження рішень про визначення коду товару та карток відмови у прийнятті митної декларації не є майновим, а носить суто немайновий характер.
З огляду на те, що позивачем було заявлено чотири вимоги немайнового характеру, то суддя доповідач вірно визначив розмір судового збору, який належить сплатити.
Згідно частини другої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС) до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, згідно з якими апеляційна скарга, недоліки якої у встановлений судом строк усунуто не було, повертається скаржнику.
За таких обставин, апеляційну скаргу необхідно повернути, оскільки скаржником не було усунуто її недоліків.
Керуючись статтями 34, 169, 248, 256, 298 КАС, суд
Апеляційну скаргу Київської митниці Держмитслужби на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 грудня 2020 року повернути особі, яка її подала.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя-доповідач Є.О. Сорочко
Суддя Н.М. Єгорова
Суддя А.Ю. Коротких