Справа № 580/4526/20 Суддя (судді) першої інстанції: В.П. Тимошенко
08 квітня 2021 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Оксененка О.М.,
суддів: Лічевецького І.О.,
Мельничука В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2021 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Черкаській області про зобов'язати вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції у Черкаській області, в якому просив:
1) стягнути з відповідача заборгованість по грошовому забезпеченні у вигляді доплати за службу в нічний час за період 01.03.2016 по 31.08.2020 на користь позивача в сумі 15480,00 грн.;
2) стягнути з відповідача заборгованість по індексації грошового забезпечення за період 01.03.2016 по 31.08.2020 на користь позивача в сумі 3179,13 грн.;
3) стягнути з відповідача заборгованість по одноразовій грошовій допомозі при звільненні в розмірі 25% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, в порядку встановленому Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» на користь позивача в сумі 19533,75 грн.;
4) стягнути з відповідача заборгованість по додатковій доплаті до грошового забезпечення під час карантину за період з 12.03.2020 по 31.08.2020 на користь позивача - 16565,76 грн.;
5) стягнути з відповідача середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку невиплаченого грошового забезпечення при звільненні працівника, починаючи з наступного дня після звільнення, а саме з 01.09.2020 по день ухвалення рішення судом на користь позивача.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що у період з 07.11.2015 по 31.08.2020 позивач проходив службу в Кам'янському відділенні поліції Смілянського ВП ГУ НП в Черкаській області.
Разом з тим, у період з 07.11.2015 по 31.08.2020 позивачу не виплачувалася доплата за службу в нічний час за 270 нічних змін на загальну суму 15480,00 грн.
Крім того, за вказаний період позивачу не виплачувалась індексація грошового забезпечення, заборгованість з виплати якої складає 3179,13 грн.
Також позивач зазначив, що йому недоплачена одноразова грошова допомога в сумі 19533,57 грн та відповідач має заборгованість перед ним додаткову доплату до грошового забезпечення під час карантину в 2020 році за період з 20.03.2020 по 02.08.2020 в розмірі 16565,76 грн.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2021 року позовні вимоги задоволено частково.
Стягнуто з Головного управління Національної поліції в Черкаській області на користь ОСОБА_1 заборгованість по грошовому забезпеченню у вигляді доплати за службу в нічний час за період із 01.03.2016 по 30.06.2016, серпень 2016 року, жовтень-грудень 2016 року, травень-грудень 2017 року, січень-грудень 2018 року, січень-серпень 2019 року та лютий 2020 року в сумі 12487 (дванадцять тисяч чотириста вісімдесят сім) 20 коп.
Стягнуто з Головного управління Національної поліції в Черкаській області на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2016 по 01.11.2017 в сумі 2718 (дві тисячі сімсот вісімнадцять) гривень 85 коп.
У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення в частині задоволених позовних вимог та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що виплата грошового забезпечення позивачу здійснювалась у відповідності до вимог чинного законодавства України в межах номенклатури посад та встановлення конкретного розміру окладів, надбавок, доплат, встановлених відповідним наказом керівника згідно вимог чинного законодавства України.
У даному випадку, облік фактичного часу служби у нічний час для нарахування доплати здійснюється шляхом оформлення довідки обліку несення поліцейськими служби у нічний час.
Оскільки доплата позиачу за роботу у нічний час була нарахована та виплачена, а довідки обліку несення поліцейськими служби в нічний час, згідно яких позивач має право на таку доплату - відсутні, тому позовні вимоги у цій частині є необґрунтованими.
Крім того, апелянт звертає увагу на те, що постановою Кабінету Міністрів України №782 від 18.10.2017 внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, якою затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення, та лише з жовтня 2019 року включено поліцейських до переліку категорій осіб, яким здійснюється нарахування індексації, відтак підстави для виплати індексації позивачу - відсутні.
Згідно п.3 частини першої ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) також у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 у період з 07.11.2015 по 31.08.2020 проходив службу в Кам'янському відділенні поліції Смілянського ВП ГУ НП в Черкаській області.
Згідно розрахункових листів позивачу здійснено доплату за службу в нічний час: у серпні 2016 року за липень у сумі 70 грн. 00 коп.; у жовтні 2016 року за вересень у сумі 33,41 грн.; у лютому 2017 року за січень у сумі 389 грн. 62 коп.; у березні 2017 року за лютий у сумі 361 грн. 38 коп.; у квітні 2017 року за березень у сумі 354 грн. 00 коп.; у травні 2017 року за квітень у сумі 407 грн. 57 коп.; у жовтні 2019 року за вересень у сумі 221 грн. 25 коп.; у листопаді 2019 року за жовтень у сумі 281 грн. 59 коп.; у грудні 2019 року за листопад у сумі 36,88 грн.; у січні 2020 року за грудень 2019 року у сумі 310 грн. 99 коп.; у лютому 2020 року за січень у сумі 148 грн. 38 коп.; у квітні 2020 року за березень у сумі 159 грн. 79 коп.; у травні 2020 року за квітень у сумі 358 грн. 59 коп.; у червні 2020 року за травень у сумі 410 грн. 26 коп., у липні 2020 року за червень у сумі 271 грн. 03 коп., у серпні 2020 року за липень у сумі 336 грн. 68 коп., у вересні 2020 року за серпень у сумі 38 грн. 72 коп.
Крім того згідно вищезазначених розрахункових листів встановлено, що позивачу за період з 01.06.2016 по 31.10.2017 не виплачувалась індексація грошового забезпечення.
Також, відповідно до вищезазначених розрахункових листів вбачається, що позивачу в липні нараховано та виплачено доплату за чотири місяці 2020 року (березень - в сумі 1612,71 грн, квітень - в сумі 2889,10 грн, травень - в сумі 3716,17 грн, червень - в сумі 2687,47 грн) доплату COVID, а в серпні за липень 2020 року в сумі 7082,07 грн.
Крім того, в серпні 2020 року позивачу виплачено матеріальну допомогу при звільненні в сумі 92540,06 грн.
Оскільки на думку позивача доплати за нічні зміни та індексація відповідачем не проводились, та перед ним наявна заборгованість за одноразову грошову допомогу під час звільнення та додаткову доплату до грошового забезпечення під час карантину, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки поліцейським, що залучалися до служби в нічний час, виплата доплати за службу в нічний час за минулий місяць здійснюється одночасно з виплатою грошового забезпечення за поточний місяць, відтак позивач має право на доплату за службу у нічний час за період із 01.03.2016 по 30.06.2016, серпень 2016 року, жовтень-грудень 2016 року, травень-грудень 2017 року, січень-грудень 2018 року, січень-серпень 2019 року та лютий 2020 року у сумі 12487,20 грн.
Крім того, враховуючи, що не нарахування та невиплата відповідачем позивачу індексації грошового забезпечення саме за період з червня 2016 року до жовтня 2017 року відповідачем не була жодним чином спростована, тому на користь позивача підлягає стягненню в сумі 2718 грн. 85 коп.
Однак, судом першої інстанції було відмовлено у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості по одноразовій грошовій допомозі при звільненні в розмірі 25% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, та заборгованість по додатковій доплаті до грошового забезпечення під час карантину за період з 12.03.2020 по 31.08.2020, оскільки позивачу було виплачено вказані види грошового забезпечення.
Крім того, оскільки у правовідносинах між сторонами в цій справі спірна заборгованість у вигляді доплати за службу в нічний час та по індексації грошового забезпечення позивачу не виплачена, а остаточний розрахунок не проведений, тому суд попередньої інстанції дійшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні є передчасними і такими, що фактично спрямовані на урегулювання тих відносин, які відбудуться у майбутньому.
Згідно з частиною першою статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог з огляду на таке.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Щодо вимог позивача про стягнення на користь позивача заборгованості у вигляді доплати за службу в нічний час колегія суддів зазначає наступне.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIII (далі - Закон №580-VIII).
Відповідно по частин першої та другої статті 94 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.
Виходячи з положень пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» (далі - Постанова №988) грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Згідно з підпунктом 3 пункту 5 постанови №988, визначено обов'язок виплачувати доплату за службу в нічний час - у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час.
Відповідно до статті 94 Закону України «Про Національну поліцію», постанови №988, з метою впорядкування структури та умов грошового забезпечення поліцейських та курсантів вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських - наказом МВС України від 06.04.2016 №260 затверджено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання (далі - Порядок №260).
Згідно з пунктом 5 розділу І Порядку №260, грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання. До складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Пунктом 11 розділу І Порядку №260 визначено, що грошове забезпечення, виплачене поліцейському несвоєчасно або в меншому розмірі, ніж належало, виплачується за весь період, протягом якого поліцейський мав на нього право, але не більше ніж за три роки, що передували зверненню за одержанням грошового забезпечення.
У силу вимог пункту 11 розділу ІІ Порядку №260, поліцейським, які виконують службові обов'язки в нічний час, виплачується доплата за службу в нічний час у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час. Годинна ставка обчислюється шляхом ділення місячного посадового окладу на кількість годин фактичного часу служби з урахуванням норми тривалості службового часу за відповідний місяць при 40-годинному робочому тижні.
Підставами для виконання службових обов'язків у нічний час є графіки нарядів та чергувань, затверджені наказами керівників підрозділів органів поліції.
Облік фактичного часу служби в нічний час для нарахування доплати здійснюється шляхом оформлення довідки обліку несення поліцейськими служби в нічний час за формою, визначеною у додатку 1 до цих Порядку та умов.
Поліцейським, що залучалися до служби в нічний час, виплата доплати за службу в нічний час за минулий місяць здійснюється одночасно з виплатою грошового забезпечення за поточний місяць.
Аналіз вказаних норм свідчить про те, що поліцейським, які виконують службові обов'язки в нічний час, виплачується доплата за службу в нічний час у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час.
Як свідчать матеріали справи, згідно розрахункових листів позивачу здійснено доплату за службу в нічний час: у травні 2016 року за квітень у сумі 273 грн. 50 коп.; у червні 2016 року за травень у сумі 210 грн.; у серпні 2016 року за липень у сумі 23 грн. 75 коп.; у вересні 2016 року за серпень у сумі 228 грн.; у жовтні 2016 року за вересень у сумі 226 грн. 70 коп.; у листопаді 2016 року за жовтень у сумі 250 грн. 94 коп.; у грудні 2016 року за листопад у сумі 68 грн. 01 коп.; у лютому 2017 року за січень у сумі 326 грн. 23 коп.; у березні 2017 року за лютий у сумі 302 грн. 58 коп.; у квітні 2017 року за березень у сумі 187 грн. 72 коп.; у жовтні 2019 року за вересень у сумі 339 грн. 63 коп.; у листопаді 2019 року за жовтень у сумі 58 грн. 94 коп.; у грудні 2019 року за листопад у сумі 247 грн.; у січні 2020 року за грудень 2019 року у сумі 281 грн. 22 коп.; у лютому 2020 року за січень у сумі 320 грн. 95 коп.; у березні 2020 року за лютий у сумі 21 грн. 61 коп.; у квітні 2020 року за березень у сумі 133 грн. 79 коп.; у травні 2020 року за квітень у сумі 248 грн. 48 коп.; у червні 2020 року за травень у сумі 229 грн. 01 коп.
Відтак, відповідач зобов'язаний виплатити позивачу доплату за службу у нічний час за період із 01.03.2016 по 30.06.2016, серпень 2016 року, жовтень-грудень 2016 року, травень - грудень 2017 року, січень - грудень 2018 року, січень - серпень 2019 року та лютий 2020 року.
Так, з книги нарядів Кам'янського відділення поліції Смілянського ВП ГУНП в Черкаській області встановлено, що позивач за вищезазначений період відпрацював 1936 години в нічний час, тобто 242 нічні зміни х 8 год.
Оскільки матеріали адміністративної справи не містять в собі належних та достатніх доказів на підтвердження обставини виплати позивачу доплати за несення служби у нічний час за вказаний період, тому з урахуванням положень пункту 11 Розділу II Порядку № 260, позивачу повинна бути виплачена доплата за службу в нічний час у загальній сумі 12487,20 грн, що свідчить про обґрунтованість позовних вимог у цій частині.
Твердження апелянта про не надходження графіків нарядів та довідок обліку несення поліцейським служби в нічний час колегія суддів не приймає до уваги, оскільки матеріалами справи підтверджений факт несення позивачем служби в нічний час, а обов'язок виплачувати доплату за службу в нічний час встановлений пп. 3 п. 5 постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції».
Щодо позовних вимог в частині індексації грошового забезпечення, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частини п'ятої статті 94 Закону України «Про Національну поліцію», грошове забезпечення поліцейських індексується відповідно до закону.
Так, правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» №1282-ХІІ від 03.07.1991 (далі - Закон України №1282-ХІІ (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин)).
У силу вимог частини першої статті 1 Закону №1282-ХІІ індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
За правилами частини першої статті 2 вказаного Закону індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, в тому числі, оплата праці (грошове забезпечення).
Згідно частини першої статті 4 цього Закону індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Відповідно до статті 9 Закону України № 1282-ХІІ індексація грошових доходів населення здійснюється за місцем їх отримання за рахунок відповідних коштів.
Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, надалі Порядок №1078), згідно п.1 якого він визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.
Пунктом 1-1 вказаного Порядку встановлено, що підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.
Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка.
Згідно п.2 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, в тому числі грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
У відповідності до п.6 Порядку №1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.
Таким чином, індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. Відповідно до вимог діючих нормативно-правових актів, проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковою для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Як свідчать матеріали справи, згідно розрахункових листів вбачається, що індексація грошового забезпечення за період з червня 2016 року по жовтень 2017 року позивачу не нараховувалась та не виплачувалась.
Відповідно до інформації Держстату України індекс споживчих цін перевищував поріг у 103% у квітні 2016 року та становив 103,5 відсотка, а коефіцієнт індексації у червні червні-листопаді 2016 року - 3,5%, у грудні 2016 року-лютому 2017 року - 7,7%; березні-травні 2017 року - 11,8%; червні-серпні 2017 року - 16%; вересні-листопаді 2017 року - 19,6%.
Отже, підстави для нарахування індексації позивачу виникли з червня 2016 року.
З огляду на підвищення індексу споживчих цін загальна сума індексації грошового забезпечення позивача мала бути нарахована та виплачена за період з червня 2016 року до жовтня 2017 року на суму 2718,85 грн., з яких: 50,75 грн. - щомісячно у червні-листопаді 2016 року, 123,20 грн. щомісячно у грудні 2016 року - лютому 2017 року, 188,80 грн. щомісячно у березні, квітні 2017 року, 198,71 грн. за травень 2017 року, 296,44 грн. щомісячно за червень-серпень 2017 року та 330,06 грн. щомісячно за вересень-жовтень 2017 року.
Інша частина сум коштів, заявлених позивачем, як вірно встановлено судом першої інстанції, не доведена жодним доказом.
Отже, з огляду на невиплату відповідачем позивачу індексації грошового забезпечення саме за період з червня 2016 року до жовтня 2017 року, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність стягнення суми коштів в розмірі 2718 грн. 85 коп.
Посилання апелянта на те, що лише Постановою Кабінету Міністрів України від 18.10.2017 №782 до вказаної Постанови №1078 внесено зміни та включено поліцейських до переліку категорій осіб, яким здійснюється індексація грошового забезпечення, тому лише з цієї дати вказані особи мають право на індексацію колегія суддів відхиляє, оскільки така індексація прямо передбачена положеннями Закону України «Про Національну поліцію» та Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».
Вказане узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду від 16 липня 2020 року у справі №2140/1763/18.
При цьому, у матеріалах справи не містяться докази, що свідчать про відсутність можливості та наміру суб'єкта владних повноважень здійснити нарахування та виплату позивачу індексації грошового забезпечення з урахуванням викладеної вище позиції суду, тому вимоги у цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.
Інші доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на висновки суду, викладені в оскаржуваному судовому рішенні.
За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, і доводи апелянта, викладені у скарзі, не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.
Отже при ухваленні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.
За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 242, 250, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України суд,
Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції у Черкаській області - залишити без задоволення.
Рішення Черкаського окружного адміністративного суду міста Києва від 05 лютого 2021 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 329-331 КАС України.
Головуючий суддя О.М. Оксененко
Судді І.О. Лічевецький
В.П. Мельничук