07 квітня 2021 року Справа № 160/1040/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ніколайчук С.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Полікс Групп Солюшнс» до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
22.01.2021 року товариство з обмеженою відповідальністю «Полікс Групп Солюшнс» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Дніпровської митниці Держмитслужби (далі - відповідач), в якому позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці Держмитслужби №UА110160/2020/800186/1 від 16.12.2020 року, про коригування митної вартості товарів.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що до митного органу були надані документи, необхідні для митного оформлення товарів з визначенням його митної вартості за першим методом (за ціною контракту), що надійшли на митну територію України на підставі зовнішньоекономічного контракту. Однак, митниця, на думку позивача, витребувавши у підприємства додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості, прийняла рішення про коригування митної вартості товарів за другорядним методом на підставі необґрунтованих та необ'єктивних зауважень. Надані документи у своїй сукупності підтверджують заявлену підприємством митну вартість та її складові частини, не мають розбіжностей, відомості про визначення митної вартості в цих документах є достовірними, базуються на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
На думку позивача, оскаржуване рішення є протиправним та підлягає скасуванню, у зв'язку з чим він звернувся до суду з даним позовом та просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.02.2021 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ч.6 ст.12, ч.1,2 ст.257, ч.1 ст.260 Кодексу адміністративного судочинства України зазначена справа є справою незначної складності та розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження.
Згідно з ч.ч. 3, 4 ст.262 КАС України підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться.
01.03.2021 року представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнав та просив суд відмовити в задоволенні позову. В обгрунтування своєї правової позиції зазначив, що під час митного оформлення в інспектора виник сумнів в заявлених відомостях декларантом, оскільки містились розбіжності і неточності в поданих документах. До митного оформлення не було подано ряд документів на підтвердження заявленої митної вартості, що в свою чергу свідчить про заявлення декларантом неповних даних, а також не всіх складових митної вартості. В даному випадку були наявні розбіжності в числових значеннях, а також не підтверджено числові значення складових митної вартості товару. Враховуючи зазначені в повідомленні митниці результати перевірки документів, наданих до митного оформлення оцінюваної партії товару за ЕМД, відмову декларанта від надання додаткових документів, ненадання документів у спростування виявлених невідповідностей, що унеможливлює перевірити числове значення вартості заявленого товару, відсутність документального підтвердження повноти включення складових митної вартості, відсутність документального підтвердження ціни, що фактично сплачена, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не може бути застосований відповідно п.2. ст.58 МК України, п.6 ст.54 МК України. Таким чином, на думку відповідача, посадові особи митниці при прийнятті спірних рішень про коригування митної вартості та картки відмови, заявленого позивачем товару, діяли в межах наданих повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством.
09.03.2021 року представником позивача подано до суду відповідь на відзив, в якій викладено незгоду з позицією відповідача, заявленій у відзиві, та викладено правову позицію, аналогічну заявленій в позовній заяві.
Суд, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, встановив наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Полікс Групп Солюшнс» є суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності, зареєстровано в якості юридичної особи приватного права 26.07.2018 року.
Видами діяльності за КВЕД є: 46.90 неспеціалізована оптова торгівля (основний); 13.95 Виробництво нетканих текстильних матеріалів і виробів із них, крім одягу; 46.19 діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; 46.49 оптова торгівля іншими товарами господарського призначення; 47.91 роздрібна торгівля, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через мережу інтернет; 47.99 інші види роздрібної торгівлі поза магазинами; 32.99 виробництво іншої продукції, н. в. і. у.
01.10.2018р. було укладено контракт №01/10-2018 на підставі якого продавець (ROSSER CAPITAL GROUP) зобов'язався продати, а покупець (ТОВ «ПОЛІКС ГРУПП СОЛЮШНС») прийняти та оплатити товар, асортимент та кількість по кожній партії вказується у відповідних доповненнях, які є невід'ємною частиною контракту.
Відповідно до доповнення №13 від 03.11.2020р. до контракту №01/10-2018 від 01.10.2018р. продавець поставив на адресу покупця товар - полотно неткане, з поліпропилену у рулонах з поверхневою щільністю не більше 25г/м2, без просочення та покриття, без оздоблення текстильного матеріалу на загальну суму 23 648,35 дол.США.
У доповненні №13 від 03.11.2020р. передбачено, що умови постачання FOB Шекоу (Китай).
Митна вартість товару визначена із застосуванням основного методу - за ціною договору щодо товарів, які імпортуються.
Для здійснення митного оформлення та підтвердження заявленої митної вартості позивачем було подано ЕМД №UA110160/2020/015832, в якій було визначено митну вартість товару за ціною договору в сумі 23 648, 35 дол.США (курс валют 27,9666).
Для підтвердження заявленої митної вартості та обраного методу її визначення декларантом було надано наступні документи, а саме:
- митну декларацію №UA110160/2020/015832;
- контракт №01/10-2018 від 01.10.2018р.;
- доповнення №13 від 03.11.2020р.;
- інвойс від 03.11.2020р. №13;
- пакувальний лист від 29.10.2020;
- комерційний інвойс JS218-09 від 29.10.2020р.;
- паспорта якості 6 екземплярів на різні види товару;
- коносамент №MRFB20103452;
- експортна декларація країни відправлення №520820200580144373;
- сертифікат походження товару;
- автотранспортна накладна №8991;
- прайс лист Виробника товару;
- прайс лист Продавця товару;
- договір транспортного експедирування №1710/18-01 від 17.10.2018р.;
- довідка (калькуляція) про транспортні витрати від 11.12.2020р.;
- рахунок №2012265 від 07.12.2020р. до договору №1710/18-01 від 17.10.2018р.;
- заявка №4 від 03.09.2020р. до договору №1710/18-01 від 17.10.2018р.;
- лист №6822 від 26.11.2020р.
15 грудня 2020р. позивачем було отримано повідомлення №1 від митниці. У відповідь на повідомлення декларантом було надано додаткові документи з супровідним листом.
В подальшому, при здійсненні митного оформлення Дніпровською митницею Держмитслужби було видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110160/2020/00379 із зазначенням причин:
- відповідно до п.2.5. порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 631, правильність перекладу документів, що надаються декларантом відповідно до статті 254 Митного кодексу України, засвідчується шляхом вчинення напису «Перекладено вірно», проставленням особистого підпису особи, яка здійснила переклад, та печатки підприємства, співробітник якого зробив переклад. Надані ТОВ «Полікс групп солюшнс» переклади не містять зазначених відомостей;
- поставка оцінюваного товару заявлена до митного контролю на комерційних умовах поставки FOB-SHEKOU (Китай). Відповідно до офіційних правил Міжнародної торгової палати для тлумачення торговельних термінів (Інкотермс 2010) на заявлених за комерційних умовах поставки FOB-SHEKOU (Китай), покупець зобов'язаний за власний рахунок укласти договір перевезення товару та понести втирати, пов'язані з доставкою товару до місця призначення. Згідно частини 10 статті 58 Митного кодексу України, при визначенні митної вартості товарів до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема, витрати на транспортування оцінюваних товарів до порту або іншого місця ввезення на митну територію України та витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до порту або іншого місця ввезення на митну територію України. Згідно ч.2 ст.53 Митного кодексу України, документами, що підтверджують митну вартість товарів, є транспортні (перевізні документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Відповідно до відомостей декларації митної вартості, до ціни товару додані втирати на транспортування у розмірі 108 100 грн. З метою підтвердження заявленого рівня транспортної складової на заявлених комерційних умовах поставки FOB-SHEKOU (Китай), до митного контролю надано договір транспортного експедирування від 17.10.2018 №1710/18-01, укладений ТОВ «Полікс групп» з ТОВ «Формаг», коносамент від 03.11.2020 №MRFB20103452, рахунок на оплату транспортних послуг від 07.12.2020 №2012265, заявку від 03.09.2020 №4, довідку про транспортні витрати від 11.12.2020 №7104. Відповідно до відомостей коносаменту від 03.11.2020 №MRFB20103452, наданого декларантом до митного оформлення оцінюваної партії товару, міжнародне перевезення вантажу здійснено на морському судні Maersk Huacho. Водночас, графа 21 ЕМД 14.12.2020 №UA 110160/2020/15832 містить відомості про інший транспортний засіб, на якому товар прибув в порт призначення (морське судно JPO SKORPIUS), що свідчить про перевантаження вантажу при транспортуванні. Надані до митного оформлення рахунок ТОВ «Формаг» від 07.12.2020 №2012265 містить посилання на коносамент №205708588, який до митного оформлення у порушення вимог ст.335 Митного кодексу України не надавався. Копія митної декларації країни відправлення також містить посилання на накладну (ЕА4201281504), яка до митного оформлення не надавалась. Відповідно до відомостей рахунку ТОВ «Формаг» від 07.12.2020 №2012265, довідки 11.12.2020 №7104 визначені наступні витрати на транспортування оцінюваної партії товарів: - морський фрахт п.Шекоу, Китай - п.Чорноморськ, Україна (міжнародне перевезення за єдиним транспортним документом) - 108 100 грн. (без ПДВ); - ТЕО, автоперевезення за маршрутом п.Чорноморськ - м.Дніпро - 16 503, 16 грн. ПДВ - 3300 грн. При цьому зазначений рахунок містить посилання на заявлений до митного оформлення контейнер та морське судно JPO SKORPIUS. Враховуючи документальне підтвердження перевантаження товару у процесі транспортування, наявність посилання в рахунку від 07.12.2020 №2012265 виключно на морське судно JPO SKORPIUS відсутнє документальне підтвердження включення до заявленого рівня транспортної складової вартості перевезення товару морським судном Maersk Huacho. Документи, підтверджуючі витрати, пов'язані з вартістю перевезення товару на судні Maersk Huacho та перевантаження товару з одного транспортного засобу на інший до митного оформлення не надавались;
- відповідно до п.1.1. договору транспортного експедирування від 17.10.2018 №1710/18-01, експедитор зобов'язується за плату та за рахунок клієнта надати чи організувати надання транспортно-експедиційних послуг. У рахунку від 07.12.2020 №2012265 експедитором ТОВ «Формаг» заначена вартість морського фрахту за межами митного кордону; ТЕО, автоперевезення п.Чорноморськ - м.Дніпро. Враховуючи із умов транспортного договору та визначення винагороди експедитора, враховуючи маршрут перевезення п.Шекоу - Чорноморськ, у рахунку відсутні відомості щодо вартості експедиторських послуг по маршруту п.Шекоу, Китай - п.Чорноморськ. Зазначене свідчить про невключення обов'язкової складової митної вартості відповідно до п.10 ст.58 Митного кодексу України - експедиторські витрати;
- згідно з загальносвітовою практикою прейскурант (прайс-лист) має містити відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару. Прайс-лист компанії GUANGZHOU JINSHENG HUIHUANG NON-WOVEN FABRIC INDASTRIAL CO, LTD наданий декларантом, має суб'єктивний характер (складений для компанії UAB ROSSER CAPITAL GROUP).
На підставі встановлених митницею порушень, 16.12.2020 року Дніпровською митницею Держмитслужби було винесено рішення про коригування митної вартості товарів №110160/2020/800186/1, відповідно до якого було збільшено митну вартість товарів у розмірі 4,6702 дол.США/кг. (графа 30), загальна сума відкоригованої суми за поставлений товар склала 51 554, 48 дол. США.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Оцінюючи рішення про коригуванням митної вартості товару та картку відмови на предмет їх відповідності закону, суд виходить з наступного.
Частиною 1 статті 7 Митного кодексу України встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу.
Митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (п.24 ч.1 ст.4 МК України).
Відповідно ч.2 ст.53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводиться розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт); рахунок-фактура (інвойс) або рахунок - проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Частиною 3 вказаної статті також передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у ч.2 цієї статті, містять розбіжності, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою , контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний та авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Відповідно до ч.1, 2, 3 ст. 54 Митного кодексу України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч. 1 статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті.
Приписами ст. 337 Митного кодексу України передбачено, що перевірка документів та відомостей, які подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій шляхом проведення: формато - логічного контролю; контролю співставлення; контролю із застосуванням системи управління ризиками та в інші способи, передбачені цим Кодексом.
Згідно п.1 ч.4 ст.54 Митного кодексу України контроль заявленої декларантом митної вартості товарів здійснюється шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до ч.6 ст.54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.2 4 ст.53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Згідно ч.1 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених ч.6 ст.54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Частиною 2 ст.55 Митного кодексу України визначено, що прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених ч.3 ст.53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Передбачене частиною п'ятою статті 54 Митного кодексу України право митного органу на витребування у декларанта додаткових документів реалізується виключно з підстав, які передбачені частиною третьою статті 53 Митного кодексу України, - надання декларантом документів, які містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Тобто, наведені приписи зобов'язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару, а відтак суперечності (розбіжності) між відомостями які не впливають на ціну товару та інші складові митної вартості не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару та витребування додаткових документів, передбачених ч.3 ст.53 Митного кодексу України .
З матеріалів справи вбачається, що оскаржуваним рішенням, митну вартість товару скориговано за результатами проведення перевірки документів, як надані на підтвердження заявленої митної вартості товару у відповідності до ст. 337 Митного кодексу України.
Так, відносно спірної ЕМД митницею встановлені наступні розбіжності:
- відповідно до п.2.5. порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №631, правильність перекладу документів, що надаються декларантом відповідно до статті 254 МКУ, засвідчується шляхом вчинення напису «Перекладено вірно», проставленням особистого підпису особи, яка здійснила переклад, та печатки підприємства, співробітник якого зробив переклад. Надані ТОВ «Полікс групп солюшнс» переклади не містять зазначених відомостей;
- поставка оцінюваного товару заявлена до митного контролю на комерційних умовах поставки FOB-SHEKOU (Китай). Відповідно до офіційних правил Міжнародної торгової палати для тлумачення торговельних термінів (Інкотермс 2010) на заявлених за комерційних умовах поставки FOB-SHEKOU (Китай), покупець зобов'язаний за власний рахунок укласти договір перевезення товару та понести втирати, пов'язані з доставкою товару до місця призначення. Згідно частини 10 статті 58 Митного кодексу України, при визначенні митної вартості товарів до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема, витрати на транспортування оцінюваних товарів до порту або іншого місця ввезення на митну територію України та витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до порту або іншого місця ввезення на митну територію України. Згідно ч.2 ст.53 Митного кодексу України, документами, що підтверджують митну вартість товарів, є транспортні (перевізні документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Відповідно до відомостей декларації митної вартості, до ціни товару додані втирати на транспортування у розмірі 108 100 грн. З метою підтвердження заявленого рівня транспортної складової на заявлених комерційних умовах поставки FOB-SHEKOU (Китай), до митного контролю надано договір транспортного експедирування від 17.10.2018 №1710/18-01, укладений ТОВ «Полікс групп» з ТОВ «Формаг», коносамент від 03.11.2020 №MRFB20103452, рахунок на оплату транспортних послуг від 07.12.2020 №2012265, заявку від 03.09.2020 №4, довідку про транспортні витрати від 11.12.2020 №7104. Відповідно до відомостей коносаменту від 03.11.2020 №MRFB20103452, наданого декларантом до митного оформлення оцінюваної партії товару, міжнародне перевезення вантажу здійснено на морському судні Maersk Huacho. Водночас, графа 21 ЕМД 14.12.2020 №UA 110160/2020/15832 містить відомості про інший транспортний засіб, на якому товар прибув в порт призначення (морське судно JPO SKORPIUS), що свідчить про перевантаження вантажу при транспортуванні. Надані до митного оформлення рахунок ТОВ «Формаг» від 07.12.2020 №2012265 містить посилання на коносамент №205708588, який до митного оформлення у порушення вимог ст.335 Митного кодексу України не надавався. Копія митної декларації країни відправлення також містить посилання на накладну (ЕА4201281504), яка до митного оформлення не надавалась. Відповідно до відомостей рахунку ТОВ «Формаг» від 07.12.2020 №2012265, довідки 11.12.2020 №7104 визначені наступні витрати на транспортування оцінюваної партії товарів: - морський фрахт п.Шекоу, Китай - п.Чорноморськ, Україна (міжнародне перевезення за єдиним транспортним документом) - 108 100 грн. (без ПДВ); - ТЕО, автоперевезення за маршрутом п.Чорноморськ - м.Дніпро - 16 503, 16 грн. ПДВ - 3300 грн. При цьому зазначений рахунок містить посилання на заявлений до митного оформлення контейнер та морське судно JPO SKORPIUS. Враховуючи документальне підтвердження перевантаження товару у процесі транспортування, наявність посилання в рахунку від 07.12.2020 №2012265 виключно на морське судно JPO SKORPIUS відсутнє документальне підтвердження включення до заявленого рівня транспортної складової вартості перевезення товару морським судном Maersk Huacho. Документи, підтверджуючі витрати, пов'язані з вартістю перевезення товару на судні Maersk Huacho та перевантаження товару з одного транспортного засобу на інший до митного оформлення не надавались;
- відповідно до п.1.1. договору транспортного експедирування від 17.10.2018 №1710/18-01, експедитор зобов'язується за плату та за рахунок клієнта надати чи організувати надання транспортно-експедиційних послуг. У рахунку від 07.12.2020 №2012265 експедитором ТОВ «Формаг» заначена вартість морського фрахту за межами митного кордону; ТЕО, автоперевезення п.Чорноморськ - м.Дніпро. Враховуючи із умов транспортного договору та визначення винагороди експедитора, враховуючи маршрут перевезення п.Шекоу - Чорноморськ, у рахунку відсутні відомості щодо вартості експедиторських послуг по маршруту п.Шекоу, Китай - п.Чорноморськ. Зазначене свідчить про невключення обов'язкової складової митної вартості відповідно до п.10 ст.58 МКУ - експедиторські витрати.;
- згідно загальносвітової практики прейскурант (прайс-лист) має містити відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару. Прайс-лист компанії GUANGZHOU JINSHENG HUIHUANG NON-WOVEN FABRIC INDASTRIAL CO, LTD наданий декларантом, має суб'єктивний характер (складений для компанії UAB ROSSER CAPITAL GROUP).
Відносно вказаних вище обставин, що слугували підставами для коригування митної вартості товару оскаржуваними рішеннями, суд зазначає наступне.
Надаючи оцінку доводам відповідача, які стали підставою для прийняття рішень про коригування митної вартості товарів, суд вказує, що підставою для прийняття спірних рішень були, зокрема твердження Дніпровської митниці Держмитслужби про те, що «відповідно до п.2.5. порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №631, правильність перекладу документів, що надаються декларантом відповідно до статті 254 Митного кодексу України, засвідчується шляхом вчинення напису «Перекладено вірно», проставленням особистого підпису особи, яка здійснила переклад, та печатки підприємства, співробітник якого зробив переклад. Надані ТОВ «Полікс Групп Солюшнс» переклади не містять зазначених відомостей», суд зазначає наступне.
Відповідач витребував переклад всіх документів, що додані до ЕМД, в тому числі і митну декларація країни відправлення, хоча, статтею 254 Митного кодексу України передбачено, що документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються органу доходів і зборів українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування. Органи доходів і зборів вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. У такому разі декларант забезпечує переклад зазначених документів за власний рахунок.
51 Правилом Процедури Генеральної асамблеї ООН, до якої входить Україна, передбачено, що «арабська, китайська, англійська, французька, російська та іспанська мови є офіційними та робочими мовами Генеральної Асамблеї, її комітетів та підкомітетів».
Таким чином, декларант не повинен був надавати, а контролюючий орган витребувати переклад митної декларації країни відправлення з китайської, оскільки митна декларація була складена китайською мовою, тобто мовою міжнародного спілкування. Тому, вимоги надати переклад митного документу з китайської також є незаконними та безпідставними.
Більше того, слід зазначити, що декларантом було надано всі документи, що дають змогу встановити числові значення товару на українській мові, тобто декларантом були виконані вимоги митниці в повному обсязі, проте, у зв'язку з неврахуванням поданих позивачем документів під час консультування, відповідач дійшов протиправних висновків про невиконання вимог митниці в цій частині.
Також слід зазначити, що переклад документів ніяким чином не впливає на митну вартість товарів.
Стосовно твердження Дніпровської митниці Держмитслужби про те, що декларантом «поставка оцінюваного товару заявлена до митного контролю на комерційних умовах поставки FOB-SHEKOU (Китай). Відповідно до офіційних правил Міжнародної торгової палати для тлумачення торговельних термінів (Інкотермс 2010) на заявлених за комерційних умовах поставки FOB-SHEKOU (Китай), покупець зобов'язаний за власний рахунок укласти договір перевезення товару та понести втирати, пов'язані з доставкою товару до місця призначення. Згідно частини 10 статті 58 Митного кодексу України, при визначенні митної вартості товарів до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема, витрати на транспортування оцінюваних товарів до порту або іншого місця ввезення на митну територію України та витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до порту або іншого місця ввезення на митну територію України. Згідно ч.2 ст.53 Митного кодексу України, документами, що підтверджують митну вартість товарів, є транспортні (перевізні документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Відповідно до відомостей декларації митної вартості, до ціни товару додані втирати на транспортування у розмірі 108 100 грн. З метою підтвердження заявленого рівня транспортної складової на заявлених комерційних умовах поставки FOB-SHEKOU (Китай), до митного контролю надано договір транспортного експедирування від 17.10.2018 №1710/18-01, укладений ТОВ «Полікс групп» з ТОВ «Формаг», коносамент від 03.11.2020 №MRFB20103452, рахунок на оплату транспортних послуг від 07.12.2020 №2012265, заявку від 03.09.2020 №4, довідку про транспортні витрати від 11.12.2020 №7104. Відповідно до відомостей коносаменту від 03.11.2020 №MRFB20103452, наданого декларантом до митного оформлення оцінюваної партії товару, міжнародне перевезення вантажу здійснено на морському судні Maersk Huacho. Водночас, графа 21 ЕМД 14.12.2020 №UA 110160/2020/15832 містить відомості про інший транспортний засіб, на якому товар прибув в порт призначення (морське судно JPO SKORPIUS), що свідчить про перевантаження вантажу при транспортуванні. Надані до митного оформлення рахунок ТОВ «Формаг» від 07.12.2020 №2012265 містить посилання на коносамент №205708588, який до митного оформлення у порушення вимог ст.335 Митного кодексу України не надавався. Копія митної декларації країни відправлення також містить посилання на накладну (ЕА4201281504), яка до митного оформлення не надавалась. Відповідно до відомостей рахунку ТОВ «Формаг» від 07.12.2020 №2012265, довідки 11.12.2020 №7104 визначені наступні витрати на транспортування оцінюваної партії товарів: - морський фрахт п.Шекоу, Китай - п.Чорноморськ, Україна (міжнародне перевезення за єдиним транспортним документом) - 108 100 грн. (без ПДВ); - ТЕО, автоперевезення за маршрутом п.Чорноморськ - м.Дніпро - 16 503, 16 грн. ПДВ - 3300 грн. При цьому зазначений рахунок містить посилання на заявлений до митного оформлення контейнер та морське судно JPO SKORPIUS. Враховуючи документальне підтвердження перевантаження товару у процесі транспортування, наявність посилання в рахунку від 07.12.2020 №2012265 виключно на морське судно JPO SKORPIUS відсутнє документальне підтвердження включення до заявленого рівня транспортної складової вартості перевезення товару морським судном Maersk Huacho. Документи, підтверджуючі витрати, пов'язані з вартістю перевезення товару на судні Maersk Huacho та перевантаження товару з одного транспортного засобу на інший до митного оформлення не надавались», суд зазначає наступне.
17.10.2018р. між ТОВ «Полікс Групп Солюшнс» та ТОВ «Формаг» було укладено договір транспортного експедирування №1710/18-01, на виконання якого Експедитор зобов'язується за плату та за рахунок Клієнта здійснити або організувати здійснення транспортно-експедиторських послуг, пов'язаних з організацією та забезпеченням перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів Клієнта, а також додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу, в тому числі здійснення митно-брокерських послуг.
03.09.2020р. на підставі заявки №4 Експедитор зобов'язався надати транспортно-експедиторські послуги.
15.12.2020р. листом №7189 у відповідь на наш запит Експедитором було надано роз'яснення щодо перевезення вантажу, а саме «Морське перевезення контейнеру №MRKU3108991 здійснила контейнерна лінія Maersk по маршруту п.Шекоу (Китай) - п.Чорноморськ (Україна) через порт перевалки Порт Саїд (Єгипет) з використанням наступних суден:
- п. Шекоу (Китай) - п. Порт Саїд (Єгипет) на судні т/х «MAERSK HUACHO» (рейс 042W);
п. Порт Саїд (Єгипет) - п.Чорноморск (Україна) на судні т/х «JPO SCORPIUS» (рейс 049S).
Вказівка у рахунку №2012265 від 07.12.2020р. ТОВ «Формаг» назви т/х «JPO SCORPIUS», що фактично доставив контейнер №MRKU3108991 в Україну, це є виключно внутрішнім обліком Експедитора ТОВ «Формаг» і не є визначальним фактором для співвіднесення назви з повним маршрутом морського перевезення, на оплату якого виставлений рахунок №2012265 від 07.12.2020р.
У суму морського фрахту, що вказана у рахунку №2012265 від 07.12.2020р. ТОВ «Формаг» включена вартість морського перевезення контейнеру №MRKU3108991 за маршрутом п.Шекоу - п.Порт Саїд - п.Чорноморськ, у тому числі вартість навантажувально-розвантажувальних робіт у порту перевалки Порт Саїд.
Коносамент B/L №205708588, який згадується у рахунку №2012265 від 07.12.2020р. ТОВ «Формаг» є коносаментом морського перевізника MAERSK», копію якого було надано разом з відповіддю на повідомлення митниці №1 - 16.12.2020р.
Згідно п. 11, 12 статті 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні.
Факт надання послуги при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.
Такими документами можуть бути: авіаційна вантажна накладна (Air Waybill); міжнародна автомобільна накладна (CMR); накладна СМГС (накладна УМВС); коносамент (Bill of Lading); накладна ЦІМ (CIM); вантажна відомість (Cargo Manifest); інші документи, визначені законами України.
З аналізу наведених норм, позивач зазначає, що законодавством не вичерпано перелік документів, якими можуть бути підтверджені транспортні витрати, відтак, належними доказами понесених позивачем витрат на транспортування є крім інших коносамент від 03.11.2020 №MRFB20103452 та коносамент B/L №205708588 MAERSK.
Крім того, довідка ТОВ «Формаг» та лист №7189 у відповідності до вимог статті 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" детально відображає шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.
Таким чином, позивачем в повному обсязі підтверджені витрати на транспортування та надані відповідні документи.
З огляду на викладене, позивач вважає безпідставним та протиправним твердження митниці з цього питання.
Пояснення з цього питання були надані митниці у відповіді на повідомлення №1 шляхом направлення електронного повідомлення, а також цінним листом з описом вкладення.
Однак при прийнятті оскаржуваного рішення, митницею не були враховані ані пояснення декларанта, ані додаткові документи (коносамент B/L №205708588 MAERSK; лист ТОВ «Формаг» №7189 від 15.12.2020р.), що є підставою для скасування рішення про коригування митної вартості.
Що стосується твердження митниці щодо того, що «відповідно до п.1.1. договору транспортного експедирування від 17.10.2018 №1710/18-01, експедитор зобов'язується за плату та за рахунок клієнта надати чи організувати надання транспортно-експедиційних послуг. У рахунку від 07.12.2020 №2012265 експедитором ТОВ «Формаг» зазначена вартість морського фрахту за межами митного кордону; ТЕО, автоперевезення п.Чорноморськ - м.Дніпро. Враховуючи із умов транспортного договору та визначення винагороди експедитора, враховуючи маршрут перевезення п.Шекоу - Чорноморськ, у рахунку відсутні відомості щодо вартості експедиторських послуг по маршруту п.Шекоу, Китай - п.Чорноморськ. Зазначене свідчить про не включення обов'язкової складової митної вартості відповідно до п.10 ст.58 МКУ - експедиторські витрати», слід зазначити наступне.
Поставка товару заявлена до митного оформлення на підставі зовнішньоекономічного контракту від 01.10.2018р. № 01/10-2018 між UAB ROSSER CAPITAL GROUP та товариством з обмеженою відповідальністю «ПОЛІКС ГРУПП СОЛЮШНС», здійснювалася на умовах FOB-SHEKOU (Китай).
Згідно правил Інкотермс 2010 термін FOB означає, що продавець зобов'язаний доставити товар в порт та здійснити навантаження на вказане покупцем судно. Витрати на доставку товару на борт судна покладаються на продавця. Експортне митне оформлення покладається на продавця.
У свою чергу, покупець повинен укласти договір з перевізниками товару і сплатити вартість перевезення від пункту відправлення до пункту призначення.
На виконання наведених вимог ТОВ «ПОЛІКС ГРУПП СОЛЮШНС» було укладено договір транспортного експедирування від 17.10.2018 №1710/18-01.
03.09.2020р. було складено заявку №04 до договору транспортного експедирування від 17.10.2018 №1710/18-01.
Суд зазначає, що сама по собі заявка на транспортне перевезення не є первинним документом, який містить в собі інформацію про вартість перевезення товару, а є лише передумовою виконання взятих на себе експедитором зобов'язань.
Як вбачається з ЕМД позивач додатково у митну вартість товару включив морський фрахт у розмірі 108 100 грн., які підтверджуються довідкою про транспортування, яка надавалась митному органу під час здійснення митного оформлення.
У довідці (калькуляції) про транспортні витрати чітко зазначено, що згідно з рахунком №2012265 від 07.12.2020 по договору транспортного експедирування №1710/18-01 від 17.12.2018р. вартість перевезення вантажу (морський фрахт) в контейнері MRKU3108991 згідно коносаменту MRFB20103452, що прямує за маршрутом п.Шекоу, Китай - п.Чорноморськ, Україна становить 108 100 грн., ПДВ 0. Вартість транспортно-експедиторського обслуговування, автоперевезення за маршрутом п.Чорноморськ - м.Дніпро становить 16 503, 16 грн., ПДВ 3300, 63 грн.
Також слід зазначити, що калькуляція транспортних витрат надається, якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу (у даному випадку перевезення здійснюється без використання власного транспортного засобу).
Крім того, у листі роз'ясненні №7189 від 15.12.2020р. ТОВ «Формаг» зазначає, що ТЕО у рахунку ТОВ «Формаг» №2012265 від 07.12.2020р. є вартістю транспортно-експедиторського обслуговування виключно на території України на маршруті п.Чорноморськ - м.Дніпро.
ТЕО на маршруті п.Шекоу - п.Порт Саїд - п.Чорноморськ здійснював морьский перевізник і вартість цієї послуги включена у суму морського фрахту.
Вартість перевезення вантажу (морський фрахт) на суму 108 100 грн. було включено до митної вартості товару в ЕМД.
Таким чином, позивачем в повному обсязі включено до обов'язкової складової митної вартості експедиторські витрати.
З огляду на викладене, суд вважає безпідставним та протиправним твердження митниці з цього питання.
Стосовно твердження митниці що «згідно загальносвітової практики прейскурант (прайс-лист) має містити відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару. Прайс-лист компанії GUANGZHOU JINSHENG HUIHUANG NON-WOVEN FABRIC INDASTRIAL CO, LTD наданий декларантом, має суб'єктивний характер (складений для компанії UAB ROSSER CAPITAL GROUP)» слід зазначити наступне.
Так, до переліку додаткових документів, визначених частиною третьою статті 53 Митного кодексу України входять каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару.
Водночас, положення цієї статті передбачають можливість надання на підтвердження митної вартості товарів не лише прайс-лист виробника, а й інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, до яких, зокрема можна й віднести прайс-лист продавця товару, паспорт якості на фірмовому бланку, комерційний інвойс, пакувальний лист.
Відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.07.2020р. року у справі № 815/2731/18.
Відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Під час декларування товару нами було подані усі необхідні документи, в тому числі і прайс-листи на товар. Прайс-лист складений Виробником товару компанією GUANGZHOU JINSHENG HUIHUANG NON-WOVEN FABRIC INDASTRIAL CO, LTD викладено на фірмовому бланку з підписом та печаткою. Слід зазначити, що на законодавчому рівні відсутнє визначення складових (реквізитів) прайс-листа. Затвердженої форми прайс-листа та вимог щодо його заповнення законодавством України та міжнародним законодавством не передбачено, з огляду на це жодна інформація викладена в прайс-листі не суперечить його суті та не може слугувати підставами для сумніву.
Таким чином, на час винесення оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів, позивачем було виконано обов'язок, покладений на декларанта частиною третьою статті 53 Митного кодексу України, та надано всі передбачені законодавством документи.
При цьому, оскаржуване рішення про коригування митної вартості не містить доводів відповідача, яким чином певні недоліки, які на його думку є в прайс-листах, якимось чином вплинули на заниження позивачем митної вартості імпортованого товару. Відсутність або наявність певної інформації або реквізиту в документі - ніяким чином не впливає на митну вартість товарів.
Відтак, висновки митниці, що стали підставою для винесення оскаржуваного рішення про коригування митної вартості в цій частині, не відповідають дійсності.
Судом встановлено, що на момент митного оформлення у позивача не було можливості надати акти надання послуг та платіжні документи, що підтверджують проведення розрахунків за транспортування, оскільки строк сплати за транспортування на момент декларування товару за ЕМД не сплив.
Однак, як стало відомо з рішення, вказане стало підставою для винесення оскаржуваного рішення про коригування митної вартості.
Станом на день звернення до суду з цією позовною заявою, позивач надав такі документи: а саме акт прийому-здачі наданих послуг (виконаних робіт) від 16.12.2020р. №2012265 до договору №1710/18-01 від 17.10.2018 та платіжне доручення на загальну суму 130 280, 26 грн. щодо оплати за транспортно-експедиційні послуги згідно рахунку №2012265 від 07.12.2020р.
Уявлення митного органу щодо проміжку часу для внесення передоплати може не збігатися з домовленостями господарюючих суб'єктів, а питання оплати вирішуються сторонами на вільній основі, з урахуванням власних ризиків та можливостей.
Відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20.03.2018р. у справі №815/4132/17.
Відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відтак, висновки митниці, що стали підставою для винесення оскаржуваного рішення про коригування митної вартості в цій частині, не відповідають дійсності.
Верховним Судом, при прийнятті рішень по справам про коригування митної вартості неодноразово висловлювались наступні правові висновки щодо умов оплати за товар: у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови плати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв'язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися органом доходів і зборів до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.
Суперечності у відомостях щодо умов оплати товару у документах, доданих до вантажної митної декларації на підтвердження митної вартості товарів, не можуть бути підставою для витребування органом доходів і зборів додаткових документів у декларанта.
Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 11.04.2018 у справі № 804/4680/16.
Згідно з частин першої, другої статті 256 Митного кодексу України, відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення органу доходів і зборів про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом.
У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз'яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження.
Відповідно до частини сьомої статті 54 Митного кодексу України, у разі, якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
З тлумачення даних норм у їх системному зв'язку між собою та з положеннями пункту 2 частини шостої статті 54, частини третьої статті 53 Митного кодексу України, вбачається що відмова у митному оформленні має бути аргументованою невиконанням вимог, що пов'язані саме з тими недоліками, у зв'язку з якими органом доходів і зборів витребувані додаткові документи.
Аналогічний правовий висновок здійснений Верховним Судом у постанові від 06 березня 2018 року по справі №815/3142/17.
Надані позивачем документи, на думку суду, у своїй сукупності підтверджують заявлену підприємством митну вартість та її складові частини, не мають розбіжностей, відомості про визначення митної вартості в цих документах базуються на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, шо спростовує висновки митного органу щодо відсутності таких підтверджень.
За таких обставин, усі доводи митного органу, які покладені в основу оскаржуваного рішення та наведені у відзиві на позовну заяву не знайшли свого правового підтвердження під час судового розгляду справи та спростовані наданим позивачем документальними доказами.
Згідно ч.3 ст.335 Митного кодексу України, разом з митною декларацією органу доходів і зборів подаються рахунок або інший документ, який визначає вартість товару, та, у випадках, встановлених цим Кодексом, декларація митної вартості. У встановленому цим Кодексом порядку в митній декларації декларантом або уповноваженою ним особою зазначаються відомості про:
1) документи, що підтверджують повноваження особи, яка подає митну декларацію;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або інші документи, що підтверджують право володіння, користування та/або розпорядження товарами;
3) транспортні (перевізні) документи;
4) комерційні документи, наявні у особи, яка подає декларацію;
5) у разі необхідності - документи, що підтверджують дотримання заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності;
6) документи, що підтверджують дотримання обмежень, які виникають у зв'язку із застосуванням захисних, антидемпінгових та компенсаційних заходів (за наявності таких обмежень);
7) у випадках, передбачених цим Кодексом, - документи, що підтверджують країну походження товару;
8) у разі необхідності - документи, що підтверджують сплату та/або забезпечення сплати митних платежів;
9) у разі необхідності - документи, що підтверджують право на пільги із сплати митних платежів, на застосування повного чи часткового звільнення від сплати митних платежів відповідно до обраного митного режиму;
10) у разі необхідності - документи, що підтверджують зміну термінів сплати митних платежів;
11) у разі необхідності - документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів та обраний метод її визначення відповідно до статті 53 цього Кодексу.
Судом встановлено, що у спірній митній декларації зазначені всі відомості, передбачені вказаною вище нормою.
Жодних порушень митного законодавства судом не встановлено.
Посилання митного органу на порушення позивачем митного законодавства при декларуванні товару не можуть вважатись розбіжністю у розумінні частини 3 ст.53 МК України і не можуть бути підставою для витребування додаткових документів та коригування митної вартості.
Зворотного суду не доведено.
Рішення про коригування митної вартості заповнюються посадовою особою митниці відповідно до Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів (далі - Правила), затверджених Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 1 червня 2012 р. за № 883/21195.
Згідно п.1.3 Правил, рішення заповнюється посадовою особою митного органу, що здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів, в електронному вигляді за затвердженою наказом формою:
У графі 31 Код методу визначення вартості митного органу зазначається порядковий номер методу визначення митної вартості, що був застосований митним органом при визначенні митної вартості товару;
У графі 33 Обставини прийняття рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості» при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу зазначається посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.
Згідно п.2.3 Правил, рішення надсилається декларанту або уповноваженій ним особі у формі електронного документа у порядку, передбаченому Митним кодексом, для електронного декларування.
Ненадання без будь-яких пояснень позивачу на його письмове прохання в ході консультацій інформації та документів (витяги з бази) щодо раніше оформлених товарів для ознайомлення та реагування, свідчать про грубе порушення митницею одного із принципів здійснення державної митної справи - додержання прав та охоронюваних законом інтересів осіб ( пункт 7 частини 1 статті 8 Митного кодексу України), який означає обов'язок органу доходів і зборів вжити заходів щодо забезпечення інтересів декларанта, зокрема інтересу бути обізнаним із оцінкою, даною органом доходів і зборів у справі.
Тобто, орган доходів і зборів повинен довести до відома декларанта таку свою оцінку з тим, щоб декларант міг сформувати власну правову позицію і стратегію її відстоювання у конкретній митній процедурі.
Окрім того, відповідно до усталеної правової позиції Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, неодноразово висловленої у постановах: від 30.01.2018 р., по справі № 813/7903/14, від 18.12.2018 р., по справі № 826/15706/13-а, від 29.01.2019 р., по справі № 815/6827/17, від 16.04.2019 р., по справі №815/6698/17, митна вартість товарів, відкоригована за резервним методом має ґрунтуватися на митній вартості, раніше визнаній (визначеній) митними органами, що міститься в Єдиній автоматизованій інформаційній системі (далі ЄАІС).
При цьому, митний орган повинен не просто зазначити, зокрема, обставину відсутності в нього інформації щодо оформлення ідентичних та подібних товарів (як на підставу незастосування методів за ціною договору щодо ідентичних товарів та за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів), а навести цінову інформацію з ЄАІС про оформлення товарів, що мають ознаки, найбільш схожі на ознаки задекларованих товарів та пояснити з урахуванням положень статей 59, 60 Митного кодексу України, чому ця інформація не може бути взята за основу для визначення митної вартості, чого в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості, відповідач не зазначив.
Таким чином, факт того, що рівень задекларованої митної вартості товару значно нижчий за рівень митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, сам собою не може бути підставою для витребування додаткових документів; цей факт є лише підставою для поглибленої перевірки повноти та достовірності документів. І лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 Митного кодексу України, є підставою для витребування додаткових документів.
Аналогічний підхід закріплено і у Методичних рекомендаціях щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної фіскальної служби від 11.09.2015 N 689. Так, у пункті 8 розділу 2 цих Методичних рекомендацій зазначено, що у випадках спрацювання автоматизованої системи аналізу та управління ризиками за напрямом перевірки правильності визначення митної вартості товарів у зв'язку з ризиком заниження митної вартості та декларуванням митної вартості нижчої, ніж вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, посадова особа, що здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості, здійснює перевірку відомостей, що містяться в документах, що підтверджують заявлену митну вартість, та відповідно до частин третьої - четвертої статті 53 Кодексу здійснює запит додаткових документів. У випадках, передбачених частиною шостою статті 54 Кодексу та частиною першою статті 55 Кодексу, посадова особа, що здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості, приймає рішення про коригування митної вартості товарів. Тобто при відповідному спрацюванні автоматизованої системи аналізу та управління ризиками митний орган повинен насамперед здійснити перевірку відомостей, що містяться в документах, що підтверджують заявлену митну вартість, і лише після цього у разі виявлення підстав може витребувати у декларанта додаткові документи, що повністю співпадає з правовим висновком, висловленим Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, по справі №809/453/17 від 03.04.2018р.
Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку про надання позивачем митниці належного та достатнього пакету документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару, визначеної за основним методом, а відповідачем не підтверджено належними доводами наявність у поданих декларантом документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар, правильність визначення митної вартості позивачем за основним методом відповідачем не спростована, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.
В свою чергу, відповідачем не надано обґрунтованих пояснень відносно безпосереднього впливу вказаних ним зауважень на числові значення митної вартості товару та її розрахунок.
По суті вказані митним органом зауваження носять формальний характер, що у їх сукупності та окремо кожне не вказує про наявність підстав для коригування заявленої декларантом вартості товару.
Суд також вважає за необхідне зазначити, що вказувати про можливі порушення позивачем та/або припущення з боку суб'єкта владних повноважень є неприпустимим. Суд не може включати такі докази до предмету дослідження, оскільки вони не є належними доказами в розумінні положень КАС України.
Відповідно до ч.1 ст.57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (ч.2 ст.57 Митного кодексу України).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (ч.3 ст.57 Митного кодексу України).
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (ч.6 ст.57 МК України).
Відповідно до п.4 ст.57 Митного кодексу України у разі, якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у п.2 ч.1 ст.57 Митного кодексу України.
В оскаржуваному рішенні відповідач не конкретизував підстави незастосування попередніх методів. Загальні посилання на норми Митного кодексу України щодо причин незастосування того чи іншого методу визначення митної вартості не є належним обґрунтуванням прийнятого відповідачем рішення.
Суд зазначає, що в оскаржуваному рішенні митницею зазначено, що у митного органу наявна інформація щодо вартості операцій з подібними (аналогічними) товарами, але все одно відповідач здійснює коригування митної вартості за резервним методом.
При цьому, застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями ст. 59 та 60 Митного кодексу України. Під час консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
Згідно ч.8 ст.57 Митного кодексу України у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Частиною 1 ст.58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); не впливають значною мірою на вартість товару; щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Відповідно до ч.2 ст.58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Аналіз положень ч.3 ст.53, ч.1, 2 та 5 ст.54, ст.58 Митного кодексу України дає підстави для висновку про те, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у ст.58 МК України.
Митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, що пов'язують з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість, та витребувати від декларанта додаткові документи лише якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.
Отже, з огляду на законодавчо встановлену компетенцію митниці при перевірці митної вартості імпортованих товарів, зазначені розбіжності мають стосуватися лише числового значення заявленої митної вартості чи розрахунку митної вартості здійсненої декларантом.
Як вбачається з оскаржуваного рішення підставою для його прийняття є результат опрацювання всіх поданих декларантом документів, в ході якого встановлено, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.
Відповідно до ч.3, 4 ст.53 МК України, право органу доходів і зборів на висунення письмової вимоги про надання додаткових документів виникає лише у разі, коли у документах, поданих для митного оформлення згідно ч.2 ст.53 Митного кодексу України, наявні розбіжності, ознаки підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, наявні обґрунтовані підстави вважати, про наявність взаємозв'язку між продавцем і покупцем, який впливає на заявлену декларантом митну вартість.
Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст.53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Отже, сам факт подання декларантом не всіх додаткових документів без належного обґрунтування митницею, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не є підставою для відмови в митному оформленні товару.
Разом з тим, митний орган, встановивши вищевказані розбіжності, жодним чином не обґрунтовує, яким чином зазначені розбіжності, позбавляють митний орган можливості перевірити заявлену митну вартість імпортованого товару.
З доказів, наявних в матеріалах справи вбачається, що позивачем надано усі необхідні документи, що стосуються числового значення митної вартості товару або методу її визначення, документи містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.
В свою чергу, відсутність в рішенні про коригування митної вартості товарів інформації з належним обґрунтуванням того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.
Такий висновок, зокрема, узгоджується з правовою позицією, викладеній Верховним Судом України в постанові від 31.03.2015 у справі № 21-127а15, який має враховуватись при застосуванні норм права у подібних правовідносинах відповідно до підпункту 8 пункту 1 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
В оскаржуваному рішенні Дніпровської митниці Держмитслужби №UA110160/2020/800186/1 від 16.12.2020р. зазначено, що до товарів №1-3 застосовано другорядний метод визначення митної вартості 2г - резервний метод та винесено відповідне рішення про коригування митної вартості товару. Визначена митна вартість товару №1 ґрунтується на раніше визначеній митній вартості з урахуванням країни походження (ЄС), опису товару, категорії товару, ступеню зносу, вагових обсягів, оформлених за ціною визначеною митним органом за ЕМД UA 110160/2020/010186 від 04.09.2020 на рівні 4, 6702 дол. США/кг, товару №2 за ціною визначеною митним органом за ЕМД UA 500490/2020/505172 від 04.11.2020 на рівні 4,6700 дол. США/кг, товар №3 за ціною визначеною митним органом за ЕМД UA500490/2020/502624 від 18.09.2020 на рівні 4,6704 дол. США/кг. У зв'язку з неможливістю застосування митної вартості, заявленої декларантом, з урахуванням вищезазначеного прийнято рішення про коригування митної вартості від 15.11.2020р. № UA110160/2020/800186/1.
В оскаржуваному рішенні митницею наведено лише номер та дату ЕМД, на підставі якої здійснено коригування, проте, оскаржуване рішення не містить конкретизації, який саме товар завозився за наведеною митною декларацією, і в рішенні відсутня інформація, що за цією декларацією відбулось митне оформлення такого ж самого товару.
Вказане свідчить про недотримання відповідачем процедури прийняття оскаржуваного рішення, наслідком чого є скасування рішення про коригування митної вартості.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що обставини, покладені в обґрунтування підстав прийняття оскаржуваного рішення носять формальний характер та не мають під собою ніякого правового підґрунтя з огляду на те, що не мають жодного відношення саме до числового визначення заявленої позивачем митної вартості.
Відповідно до наявних даних, визначена митним органом митна вартість товару, ґрунтується на раніше визнаній органом митної служби вартості за попередніми оформленнями за подібними товарами.
Таким чином, встановлені під час розгляду справи обставини спростовують висновки митного органу щодо сумнівів у визначеній митній вартості товару, оскільки у наданих позивачем документах відсутні розбіжності, що стосуються числового значення митної вартості товару або методу її визначення, документи містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, у зв'язку з чим, вбачається безпідставність відмови митним органом позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, враховуючи що відповідачем не наведено достатніх доказів того, що документи, подані для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що митним органом оспорюване рішення прийняті без урахування усіх обставин та без дотримання норм чинного законодавства, тому наявні підстави для їх скасування.
Решта доводів сторін висновків суду по суті спору не спростовують.
З огляду на вищевикладене та приписи ч.2 ст.2 КАС України, суд вважає, що відповідач, приймаючи оскаржувані рішення, діяв не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Частиною першою статті 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Аналогічна позиція стосовно обов'язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), від 01 липня 2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).
Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в адміністративному позові доводи позивача є такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З матеріалів справи вбачається, що за подання вказаного адміністративного позову позивачем сплачено судовий збір у розмірі 10886,60 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1783 від 26.01.2021 року.
Отже, оскільки позовну заяву задоволено повністю, сплачений судовий збір в сумі 10886,60 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 241-246, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Полікс Групп Солюшнс» (вул. Артільна, 9, м. Дніпро, 49081, код ЄДРПОУ 42331436) до Дніпровської митниці Держмитслужби (вул. Княгині Ольги, 22, м. Дніпро, 49038, код ЄДРПОУ 43350935) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задоволити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці Держмитслужби №UА110160/2020/800186/1 від 16.12.2020 року про коригування митної вартості товарів.
Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Полікс Групп Солюшнс» (вул. Артільна, 9, м. Дніпро, 49081, код ЄДРПОУ 42331436) за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці Держмитслужби (вул. Княгині Ольги, 22, м. Дніпро, 49038, код ЄДРПОУ 43350935) сплачені позивачем судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 10886 грн. 60 коп.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.В. Ніколайчук