22 жовтня 2020 року Справа № 160/11406/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кадникової Г.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) з позовними вимогами до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, відповідач) про:
- визнання протиправними дій ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, щодо відмови у виплаті недонарахованої та неотриманої різниці у пенсії за період з 08.05.2019 по 01.07.2020 з урахуванням виплачених сум;
- зобов'язання відповідача здійснити виплату позивачу відповідно до ч.2 ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», недорахованої та неотриманої різниці у пенсії за період з 08.05.2019 по 01.07.20020 р. з урахуванням виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що у зв'язку з досягненням пенсійного віку, ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ в Дніпропетровській про призначення йому пенсії за віком, з 08.05.2019 р. було призначено пенсію за віком.
Листом від 04.12.2019 р.№270 відповідач повідомив позивача про те, що при перевірці наданих документів, було виявлено, що в архівній довідці №К-29/1 від 08.05.2019 р., виданої Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридично - архівне бюро «Легіс», скорочено ПІБ (повинно бути вказано ПІБ повністю), у зв'язку з чим дана довідка не була врахована при розрахунку розміру пенсії.
Ухвалою суду від 23.09.2020 позовну заяву прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами та відкрито провадження у справі.
30.09.2020 позивач подав адміністративний позов (уточнений).
Ухвалою суду від 01.10.2020 адміністративний позов (уточнений) було повернуто позивачу, оскільки докази направлення копії адміністративного позову (уточненого) відсутні.
06.10.2020 представником ГУ ПФУ в Дніпропетровській області подано до суду відзив на адміністративний позов, в якому відповідач заперечив проти позову та зазначив, що при розгляді наданих позивачем документів було виявлено неточності в документах, що призвело до неможливості зарахувати періоди його роботи до страхового стажу зазначені в архівній довідці №К-29/1 від 08.05.2019, скорочено ПІБ (повинно бути вказано ПІБ повністю), у зв'язку з чим дана довідка не була врахована при розрахунку розміру пенсії.
08.10.2020 на адресу суду від позивача надійшла письмова відповідь на відзив, в якій було підтримано позицію, викладену в позовній заяві, та зазначено, що відзив відповідача є законодавчо необґрунтованим та таким, що не спростовує доводи, викладені в позовній заяві як підстави для задоволення позову.
Дослідивши матеріали справи, об'єктивно оцінивши наявні докази, при розгляді справи суд виходить з наступного.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 08.05.2019 ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області були надані документи для призначення пенсії за віком.
При поданні документів для призначення пенсії за віком ГУ ПФУ в Дніпропетровській області було вказано надати, ще й довідку з Дніпропетровського заводу стінових матеріалів (з 25.08.1994 року ВАТ «Дніпропетровський силікатний завод») про періоди роботи та розмір заробітної платні на підприємстві.
На усну вимогу ГУ ПФУ в Дніпропетровській області Коркоцьким І.Д. були надані архівні довідки № К-29/1 від 08.05.2019, № К-29/2 від 08.05.2019 та № К-29/3 від 08.05.2019 р. про періоди роботи та розмір заробітної плати на підприємстві.
Оскільки на час звернення для призначення пенсії Дніпропетровський завод стінових матеріалів (з 25.08.1994 року ВАТ «Дніпропетровський силікатний завод») було припинено як юридичну особу, то позивач звернувся за їх отриманням до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридично - архівне бюро «Легіс».
Після надання довідок ОСОБА_1 , була отримана відповідь від 04.12.2019 № 270, відповідно до якої ГУ ПФУ в Дніпропетровській області повідомило про те, що право на призначення пенсії за віком при наявності необхідного стажу мають чоловіки після досягнення ними віку 60 років, починаючи з 01.01.2019 по 31.12.2019 за наявності страхового стажу не менше 26 років. Також у відповіді було зазначено, що при перевірці наданих документів, було виявлено, що в архівній довідці №К-29/1 від 08.05.2019 р., виданої Товариства з обмеженою відповідальністю «Юрилично - архівне бюро «Легіс», скорочено П1Б (повинно бути вказано ПІБ повністю),у зв'язку з чим дана довідка не була врахована при розрахунку розміру пенсії.
Оскільки відповідачем не було враховано відомості, зазначені в архівній довідці №К-29/1 від 08.05.2019, позивачу було призначено і нараховано та починаючи з 08.05.2019 виплачувалася пенсія в розмірі 2'062грн.03коп.
ОСОБА_1 звернувся до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області із заявою (в порядку окремого провадження) про встановлення факту належності правовстановлюючих документів.
04.05.2020 р. Новомосковським міськрайонним судом було винесено рішення про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме про встановлення факту належності архівних довідок № К-29/1 від 08.05.2019, № К-29/2 від 08.05.2019 та № К-29/3 від 08.05.2019.
Рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04.05.2020 р по справі №183/378/20 набрало законної сили 07.08.2020.
Позивачем 07.08.2020 року рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04.05.2020 р. по справі №183/378/20, яким встановлено факт належності архівних довідок № К-29/1 від 08.05.2019 р., К-29/2 від 08.05.2019 р. та № К-29/3 від 08.05.2019 р. було надано до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області.
Врахувавши на підставі рішення суду, відомості, що зазначені в архівній довідці № К29/1 від 08.05.2019 р., ГУ ПФУ в Дніпропетровській області було повідомлено позивача, що суми пенсії, які не враховувались та не виплачувались починаючи з дня призначення пенсії, з 08.05.2019 р. відповідачем за весь період, виплачені не будуть, а виплаті буде підлягати лише сума недоотриманої суми пенсії лише за серпень 2020, в вересні 2020 буде нарахований та отриманий правильний розмір пенсії.
На адвокатський запит ГУ ПФУ в Дніпропетровській області листом від 03.09.2020 №0400-0318-8/75805 ОСОБА_1 було відмовлено, що у виплаті сум недотриманої пенсії саме за весь період, починаючи з 08.05.2019 по 01.08.2020 та зазначено, що зобов'язання, щодо здійснення виплати частини суми неотриманої пенсії за кожний місяць за період з 08.05.2019 року відсутнє. Пенсійна справа відпрацьована з 07.08.2020, з дня набрання рішенням суду законної сили.
Позивач не погоджується з позицією відповідача, що й стало підставою для звернення до суду.
Надаючи оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд виходить з наступного.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначені Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV (далі - Закон України № 1058-IV).
Громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж мають право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи (ст. 8 Закону № 1058-IV).
Абзацом 2 ч.1 ст.26 Закону України № 1058-IV визначено, що починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу не менше 26 років при призначенні пенсії (період з 1 січня 2019 р. по 31 грудня 2019 р.).
Статтею 1 Закону № 1058-IV, визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 45 Закону № 1058-IV пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку
Згідно з ч.2 ст.24 Закону України №1058-IV, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України №1058-IV Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 №22-1, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 року за №1566/11846 (далі - Порядок №22-1).
Відповідно до п.2 п.2.1 Порядку № 22-1, до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі - Порядок № 637).
При прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі; 4) видає пам'ятку пенсіонеру (додаток 3), копія якої зберігається у пенсійній справі.
Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження (п.4.7 Порядку №22-1).
Згідно з ст.62 Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788-XII) та ч.1 ст.48 КЗпП України, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до п.20 Порядку №637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Позивачем, на виконання вимог ГУ ПФУ у Дніпропетровській області було надано архівні довідки № К-29/1 від 08.05.2019, № К-29/2 від 08.05.2019 та № К-29/3 від 08.05.2019 про періоди роботи (№ К-29/1, № К-29/2, № К-29/3, що містить відомості про заробітну плату за періоди з 1984-1988, з 1992-1996 та з 1997-2000), видані Товариством з обмеженою відповідальністю «Юридично - архівне бюро «Легіс».
Тобто за наявності архівної довідки та ще й запису в трудовій книжці, про період роботи та заробітну плату на вказаному вище підприємстві, ГУ ПФУ у Дніпропетровській області протиправно не було зараховано зазначені в архівній довідці №К-29/1 від 08.05.2019 р. відомості.
Разом з тим, суд зазначає що відповідно до рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04.05.2020 у справі №183/378/20, суд дійшов до висновку, що трудова книжка ОСОБА_1 оформлена російською мовою, та, відповідно архівні довідки з місця його роботи були видані з посиланням на прізвище та ініціали (російською), у зв'язку з чим, факт відповідності цих записів підтверджено саме судовим рішенням.
Щодо причини відмови врахування факту відповідності записів відповідачем з часу призначення пенсії, то суд зазначає наступне.
Факт відповідності записів встановлено судом у порядку розгляду справи в окремому провадженні.
Відповідно до ч.1 ст.293 ЦПК України - Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
В свою чергу, юридичний факт (від лат. factum - зроблене, дія, подія, вчинок) - це фактичні обставини дійсності, з правовою моделлю яких пов'язано настання наслідку у вигляді виникнення, зміни або припинення суб'єктивних цивільних прав, юридичних обов'язків, а також цивільних правовідносин в цілому.
В даному випадку юридичний факт роботи позивача на підприємстві існував з часу його виникнення, судове ж рішення як юридичний факт лише підтвердило його існування, однак не створило. Таким чином, обставина набрання законної сили судовим рішенням створює підстави для перегляду розміру призначеного розміру пенсії, однак з часу подання документів про призначення пенсії за віком, оскільки підтверджена судом обставина вже існувала на таку дату.
Право позивача на встановлені законом гарантії не може бути поставлене в залежність від якості виконання обов'язків працівником, відповідальним за порядок ведення трудової книжки. На особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточність записів не може бути підставою для виключення певних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пенсії, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства. Підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.
Таким чином, судом встановлено, що відповідачем безпідставно не враховано відомості архівної довідки №К-29/1 від 08.05.2019 р., виданої Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридично - архівне бюро» Легіс», яка не була врахована при розрахунку розміру пенсії ГУ ПФУ у Дніпропетровській області.
Оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх рішень та докази, надані позивачем, суд приходить до висновку, що встановлені у справі обставини підтверджують позицію позивача, покладену в основу позовних вимог, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач по справі, як суб'єкт владних повноважень, не довів суду правомірність та законність своїх дій всупереч вимогам ч.2 ст.77 КАС України.
Згідно із ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно зі ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує питання судових витрат.
Відповідно до вимог ч.3 КАС України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
При зверненні до суду позивачем сплачено суму судового збору у розмірі 840грн.80коп., що підтверджується квитанцією від 17.09.2020 р. №81.
Оскільки, вимоги позовної заяви позивача задоволено в повному обсязі, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 840грн.80коп. підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 139, 241-246, 255, 258, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, щодо відмови ОСОБА_1 у виплаті недонарахованої та неотриманої різниці у пенсії за період з 08.05.2019 по 01.07.2020 з урахуванням виплачених сум.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити виплату ОСОБА_1 відповідно до ч.2 ст.46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», недорахованої та неотриманої різниці у пенсії за період з 08.05.2019 по 01.07.20020 з урахуванням виплачених сум.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) судовий збір у розмірі 840грн.80коп.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Г. В.Кадникова