23 жовтня 2020 року Справа № 160/11305/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кадникової Г.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) з позовними вимогами до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, відповідач) про:
- визнання протиправними дій ГУ ПФУ в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 в обчисленні пенсії за віком на пільгових умовах із застосуванням ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці»;
- зобов'язання ГУ ПФУ в Дніпропетровській області здійснити перерахунок і виплату ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах із застосуванням ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» з 05.12.2018, з урахуванням попередньо проведених виплат.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що у серпні 2020 р. позивач звернувся до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області із заявою, в якій просив перерахувати пенсію відповідно до ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» від 02.09.2008 №345-УІ (далі - Закон України №345-VI) та виплатити з 05.12.2018 доплату до пенсії з урахуванням раніше виплаченої.
ГУ ПФУ в Дніпропетровській області листом від 01.09.2020 №16995 - 17273/С-03/8-04000/20 відмовлено у перерахунку пенсії згідно ст. 8 Закону України №345-VI, посилаючись на те, що час перебування в статусі інваліда зараховано до стажу роботи за списком № 1, який становить 22 роки 01 місяць 28 днів, період роботи з 01.02.1993 по 01.09.1998 за Списком №1 - 5 років 7 місяців 14 днів є періодами роботи з повним робочим днем в шахті, періоди роботи з 10.04.1989 по 22.01.1993 за списком №1 - 3 роки 9 місяців 13 днів не відповідають нормам ст. 8 Закону України №345-VI, оскільки позивач працював у підземних умовах не повний робочий день, отже не має права на отримання пенсії у визначеному законом розмірі.
Ухвалою суду від 22.09.2020 позовну заяву прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами та відкрито провадження у справі.
12.10.2020 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на адміністративний позов, в якому відповідач просив суд відмовити в задоволенні позову.
Відповідачем зазначено, що ГУ ПФУ в Дніпропетровській області не має законних підстав для зарахування періоду перебування позивача в статусі інваліда з 22.06.2006 по 05.12.2018 (12 років 9 місяців 13 днів) до підземних робіт з повним робочим днем під землею, оскільки попередня робота не передбачала повного робочого дня на підземних роботах. Підземний стаж з повним робочим днем під землею за Списком - 1 становить 3 роки 9 місяців 3 дні, що не достатньо для здійснення перерахунку пенсії з застосуванням норм ст.8 Закону України №345-VI. Окрім того, позивач не у встановленій формі звернувся до відповідача із заявою про перерахування пенсії.
Також було зазначено, що позивач пропустив строк на звернення до адміністративного суду, а отже вимога щодо зобов'язання перерахувати пенсію з 05.12.2018 є безпідставною.
16.10.2020 на адресу суду від позивача надійшла письмова відповідь на відзив, в якій було підтримано позицію, викладену в позовній заяві, та зазначено, що відзив відповідача є законодавчо необґрунтованим та таким, що не спростовує доводи, викладені в позовній заяві як підстави для задоволення позову.
Дослідивши матеріали справи, об'єктивно оцінивши наявні докази, при розгляді справи суд виходить з наступного.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, ОСОБА_1 перебував на обліку в ГУ ПФУ в Дніпропетровській області та отримував пенсію по інвалідності з 22.02.2006.
05.12.2006 позивач подав заяву до територіального органу Пенсійного фонду за місцем проживання в м. Першотравенськ Дніпропетровської області про переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № - 1 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058 - IV (далі - Закон України №1058).
Відповідачем було відмовлено позивачу у переведенні з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах, мотивуючи відмову тим, що страховий стаж становить 23 роки - 11 років загального стажу + 12 років час знаходження в статусі інваліда , що не дає право позивачу на пенсію на пільгових умовах згідно з ст.114 Закону України №1058, за яким страховий стаж повинен становити 25 років.
ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до ГУ ПФУ у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.05.2019 у №160\4143\19 позов ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області задоволено частково, визнано протиправними дії ГУ ПФУ в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 у переведені з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком - № 1, зобов'язано ГУ ПФУ в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву позивача від 05.12.2018 щодо переходу на іншій вид пенсії з урахуванням висновків суду та відповідно до положень Закону України №1058.
Судом встановлено, що відповідач протиправно не включив до страхового стажу позивача для призначення пенсії за віком за Списком № - 1 додатково 9 років згідно положення ст. 8 Закону України №345-VI, загальний страховий стаж позивача становить 33 роки 8 місяців 20 днів, з яких 11 років 11 місяців 6 днів загальний стаж, з якого стаж і роботи за Списком № - 1 - 9 років 4 місяці 14 днів + 9 років додаткового за кожний повний рік і роботи у шкідливих умовах + 12 років 9 місяців 14 днів період знаходження на інвалідності внаслідок трудового каліцтва, що є достатнім для отримання позивачем пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1.
На виконання рішення суду від 30.05.2019 ГУ ПФУ в Дніпропетровській області ОСОБА_1 з 05.12.2018 був переведений з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 та здійснений перерахунок пенсії.
Згідно рішення відповідача від 12.07.2019 страховий стаж позивача складає 33 роки 8 місяців 20 днів, стаж роботи за Списком № 1 - 11 років 10 місяців 28 днів, коефіцієнт стажу - 0,20917 розмір пенсії становить 2228,90грн,
Не погодившись з рішенням відповідача про перерахунок пенсії від 12.07.2019 позивач 27.08.2019 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить визнати протиправними дії щодо не зарахування часу перебування на інвалідності та додатково по одному року за кожен повний рік стажу роботи на підземних умовах до страхового стажу на пільгових умовах та у пільгових розмірах відповідно до положень статті 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" та статті 24 Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування"; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати період знаходження на інвалідності з 22.06.2006 по 05.12.2018 та додатково по одному року за кожний повний рік стажу роботи на підземних умовах до страхового стажу на пільгових умовах та у пільгових розмірах відповідно до положень статті 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" та статті 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.12.2019 у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 27.05.2020 у справі №160/10243/19 апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задоволено частково.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.12.2019 в адміністративній справі № 160/10243/19 - скасовано та ухвалено нове рішення.
Адміністративний позов ОСОБА_1 - задоволено частково.
Визнано протиправними дії ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, вчинені 11.07.2019 при перерахунку пенсії ОСОБА_1 , які полягали у не зарахуванні до страхового стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах, період перебування його на інвалідності.
Зобов'язано ГУ ПФУ в Дніпропетровській області зарахувати період перебування ОСОБА_1 на інвалідності, який складає 12 років 9 місяців 14 днів, до страхового стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах, в частині зобо'язання ГУ ПФУ в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, дев'яти років - відмовлено.
Згідно рішення відповідача від 07.07.2020 страховий стаж позивача складає - 46 років 8 місяців 20 днів, коефіцієнт стажу становить 0,46667, стаж за списком № 1 складає - 22 роки 5 місяців 7 днів, зарплата для обчислення пенсії становить - 11 828,08грн., розмір пенсії становить - 5 519,81грн. (11 828,08 грн. х 0,46667), доплата за понаднормативний стаж - 188,32 грн. загальний розмір пенсії - 5 708,13грн.
Згідно рішення від 07.07.2020 слідує, що при обрахуванні страхового стажу відповідач не застосував положення ст.8 Закону України №345-VI.
Позивач у серпні 2020 звернувся до відповідача із заявою, в якій просив перерахувати пенсію згідно ст.8 Закону України №345-VI та виплатити з 05.12.2018 доплату до пенсії з урахуванням раніше виплаченої.
ГУ ПФУ в Дніпропетровській області листом від 01.09.2020 № 16995 - 17273/С-03/8-04000/20 відмовлено позивачу у перерахунку пенсії згідно ст.8 Закону України №345-VI, посилаючись на те, що час перебування на інвалідності зараховано до стажу роботи за Списком № - 1, який становить 22 роки 01 місяць 28 днів, період роботи з 01.02.1993 по 01.09.1998 за Списком № - 1 - 5 років 7 місяців 14 днів є періодами роботи з повним робочим днем в шахті, періоди роботи з 10.04.1989 по 22.01.1993 за Списком № - 1 - 3 роки 9 місяців 13 днів не відповідають нормам ст. 8 Закону України №345-VI, оскільки позивач працював у підземних умовах не повний робочий день.
Позивач, вважаючи, що дії пенсійного органу щодо відмови у застосуванні при розрахунку розміру пенсії позивача гарантій, встановлених ст. 8 Закону України №345-VI, звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд виходить з наступного.
Правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються положеннями Закону України «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788-ХІІ), Закону України №1058-IV та Закону України №345-VI.
Відповідно до п.2 Розділу ХV Прикінцевих положень Закону №1058-ІV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовам праці за Списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та трудового стажу, передбаченого Законом №1788-XII.
Пунктом 16 Розділу ХV Прикінцевих положень Закону №1058-ІV передбачено, що положення Закону №1788-XII застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.
Статтею 1 Закону України №345-VI визначено, що дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей
Згідно Закону №345-VІ мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до Закон №1058-IV, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Законом України №345-VІ встановлено, що дія частини першої ст.7 і цього Закону поширюється також на пенсіонерів, пенсія яким була призначена до набрання чинності цим Законом.
Фінансування додаткових витрат на виплату підвищеного розміру пенсії відповідно до ст.8 цього Закону здійснюється за рахунок коштів державного бюджету.
Аналізуючи вищезазначені положення законодавства, суд дійшов висновку, що основною умовою для виплати мінімального розміру пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах 15 років для чоловіків за Списком №1, встановлюється незалежно від місця останньої роботи у розмірі 80% середньої заробітної плати шахтаря, але не менш, як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Тобто ст.8 цього Закону наявність права на мінімальну пенсію, не поставлено в залежність від часу роботи на підземних роботах.
Виплата такої пенсії відповідно до даної статі передбачає та встановлює лише сам факт відношення до Списку №1.
Також, суд зазначає, що згідно з ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Дана норма Закону кореспондується також з положенням пунктів 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637, де, зокрема, передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Із аналізу наведених положень вбачається, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Натомість необхідність підтвердження трудового стажу іншими документами виникає лише у випадку відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Відповідно до записів трудової книжки та довідок про доходи, позивач з 22.12.1988 по 22.01.1993 працював підземним електрослюсарем з повним робочим днем у підземних умовах на шахті «Ювілейна», а з 01.02.1993 по 01.09.1998 підземним електрослюсарем з повним робочим днем у підземних умовах на шахті «Степова'ДКХ «Павлоградвугілля».
У даному ж випадку, згідно рішення ГУ ПФУ у Дніпропетровскій області від 07.07.2020 про перерахунок пенсії до страхового стажу за Списком №1 ОСОБА_1 зараховано 22 роки 5 місяців 7 днів на виконання постанови суду апеляційної інстанції від 27.05.2020 у справі №160/10243/19 та є свідченням того, що позивач має право на отримання пенсії у розмірі , передбаченому ст.8 Закону України №345-VI.
Отже, з урахуванням наведеного, стаж роботи позивача на підземних роботах, що складає понад 15 років, посада підземного електрослюсара та постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 27.05.2020 у справі №160/10243/19 є достатніми підставами для перерахунку пенсії відповідно до приписів ст.8 «Про підвищення престижності шахтарської праці».
Одночасно суд зазначає, що позивач не пропустив строк звернення з позовом до суду, оскільки відповідач листом 01.09.2020 №16995 - 17273/С-03/8-04000/20 відмовив позивачу щодо перерахунку і виплати пенсії за віком на пільгових умовах із застосуванням ст.8 Закону України №345-VI з 05.12.2018, а позов до суду подано 17.09.2020.
Оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх рішень та докази, надані позивачем, суд приходить до висновку, що відповідач безпідставно відмовив позивачу в задоволенні його заяви щодо обчислення пенсії за віком на пільгових умовах із застосуванням ст. 8 Закону України №345-VI.
Відповідно до ч.1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач по справі, як суб'єкт владних повноважень, не довів суду правомірність та законність своїх дій всупереч вимогам ч.2 ст.77 КАС України.
Згідно із ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно зі ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає про наступне.
Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
На підставі ч.3 ст.139 КАС України судові витрати розподіляються пропорційно до задоволених вимог позивача.
При зверненні до суду позивачем сплачено суму судового збору у розмірі 840грн.80коп., що підтверджується квитанцією від 15.09.2020 №5796813.
Отже, вимоги позовної заяви позивача задоволено, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 840,80 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у повному розмірі 840грн.80коп.
Керуючись ст.ст.139, 241-246, 255, 258, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити повністю.
Визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 в обчисленні пенсії за віком на пільгових умовах із застосуванням ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок і виплату ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах із застосуванням ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» з 05.12.2018, з урахуванням попередньо проведених виплат.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) судовий збір у розмірі розмірі 840грн.80коп. (вісімсот сорок грн. 80 коп.) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Г. В.Кадникова