Справа № 132/1016/21
2/132/409/21
Ухвала
Іменем України
05 квітня 2021 року місто КАЛИНІВКА
Суддя Калинівського районного суду Вінницької області Сєлін Є.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної злочином,
02.04.2021р. до Калинівського районного суду Вінницької області звернувся ОСОБА_1 із позовною заявою до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної злочином, яку згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.04.2021р. передано на розгляд судді Сєліну Є.В.
Перевіривши подану позовну заяву та додані до неї документи, приходжу до наступних висновків:
Відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розміру, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
За ч.ч.1, 2 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно ст.1 Закону України «Про судовий збір», судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом.
Платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення (стаття 2 Закону України «Про судовий збір»).
Сплата судового збору особами, які звертаються до суду - це процесуальний обов'язок, який визначається нормами цивільного процесуального закону та Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до ст.4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно п.6 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що від сплати судового збору звільняються позивачі у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Виходячи з буквального змісту даної норми закону, позивачі звільнені від сплати судового збору виключно щодо вимоги про відшкодування матеріальних збитків.
Як вбачається із цивільного позову, заявлено вимогу про стягнення моральної шкоди.
Згідно з п.п.1 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви майнового характеру (відшкодування моральної шкоди) ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати.
Всупереч вимогам ч.4 ст.177 ЦПК України, до цивільного позову заявником не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі за стягнення моральної шкоди, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
В силу положень ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали.
За наведених обставин, позовну заяву, слід залишити без руху, надавши заявнику строк для усунення її недоліків /тобто, для надання місцевому суду квитанції про сплату судового збору у розмірі 908,00грн. за платіжними реквізитами, вказаними на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за наступною сторінкою: https://kl.vn.court.gov.ua/sud0208/gromadyanam/tax/, або надати документ, що підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону/.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
У зв'язку з наведеним, вимога суду про усунення недоліків позовної заяви не є порушенням права на справедливий судовий захист.
Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Керуючись ст.ст. 177 та 185 ЦПК України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної злочином - залишити без руху.
Надати заявнику строк для усунення недоліків позовної заяви, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали, роз'яснивши при цьому, що в разі не усунення вищевказаних недоліків в наданий строк, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя