18.02.2021
Справа № 369/15150/20
Провадження № 2/369/1684/21
Іменем України
(ЗАОЧНЕ)
18 лютого 2021 року Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді - Усатова Д.Д.
за участю секретаря - Житар А.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини та додаткових витрат на дитину, -
27.11.2020 року позивач звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 , в якому просила:
стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на її користь аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошові сумі в розмірі 1738,50 грн. щомісячно з щорічною індексацією відповідно до закону до досягнення дитиною повноліття, починаючи стягнення з вересня 2017 року; стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , додаткові витрати на дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на суму 16 510,50 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що рішенням Солом'янського районного суду Київської області від 01.09.2016 року шлюб між нею та відповідачем ОСОБА_2 розірвано.
У шлюбі у них народилась донька - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Як зазначає позивач дочка ОСОБА_4 проживає разом з нею та перебуває на її повному утриманні, що підтверджується довідкою про навчання дитини, а також характеристикою, виданою 15.10.2020 року Вишнівським академічним ліцеєм «Основа». Згідно із довідкою, виданою Вишнівським академічним ліцеєм «Основа» від 13.10.2020 № 214, за підписом директора ліцею, скріпленого печаткою закладу, ОСОБА_3 дійсно є ученицею 3-Б класу Вишнівського академічного ліцею «Основа».
Позивач зазначає, що з часу фактичного припинення шлюбних відносин у вересні 2015 року відповідач у вихованні дитини участі не приймає, матеріальної допомоги у добровільному порядку не надає.
Позивач посилається на те, що згідно із довідкою Спеціалізованої школи - дитячого садка І ступеню з поглибленим вивченням іноземних мов «Лісова казка», виданої від 26.10.2020 року за № 01-15/129, дочка ОСОБА_5 зарахована до молодшої групи дитячого садка «Лісова казка» з 01 вересня 2015 року, а з 01 вересня 2018 року відрахована у зв'язку із випуском зі старшої групи дитсадка. У зв'язку із навчанням дочки у дитсадку протягом жовтня 2017 р. - квітня 2018 р. за освітні послуги сплачено 1 000,00 грн. (платіж від 06.10.2017 р.), 1 000,00 грн. (платіж від 15.10.2017 р.), 1 000,00 грн. (платіж від 10.11.2017 р.), 1 000,00 грн. (платіж від 29.01.2018 р.), 1 000,00 грн. (платіж від 23.02.2018 р.), 1 068,00 грн. (платіж від 28.02.2018 р.), 1 000,00 грн. (платіж від 28.03.2018 р.), 4 056,00 грн. (платіж від 24.04.2018 р.), що загалом становить 11 124,00 /одинадцять тисяч сто двадцять чотири / гривні 00 коп.
Відповідно до довідки з дитячого навчального центру «Різнокольорова планета» дочка ОСОБА_5 з 01.09.2017 по 31.05.2019 відвідувала заняття в студії живопису в Дитячому навчальному центрі, у зв'язку із чим позивачкою ОСОБА_1 щомісяця сплачувався абонемент вартістю 500 гривень. Також дочка ОСОБА_4 з 01.02.2018 по 31.05.2018 відвідувала курс «Підготовка до школи», у зв'язку із чим сплачувався щомісяця абонемент вартістю 550 гривень.
Отже, у зв'язку із навчанням дитини у Дитячому навчальному центрі «Різнокольорова планета» за напрямами: 1) живопису - позивачем сплачено 2 000 грн. у 2017 році (з вересня по грудень 2017 р. по 500 грн. щомісяця), 6 000 грн. у 2018 році (з січня по грудень 2018 р. по 500 грн. щомісяця) та 2 500 гривень у 2019 році (з січня по травень 2019 р. по 500 грн. щомісяця), а всього 10 500 /десять тисяч п'ятсот/ гривень; 2) підготовки до школи - сплачено 2 200 /дві тисячі двісті/ гривень - з лютого по травень 2018 року по 550 гривень щомісяця.
Згідно із довідкою, виданою 02.11.2018 року лікарем-ортопедом, відносно дочки ОСОБА_3 постановлено діагноз, мовою оригіналу: «плосковальгусная установка стоп, остаточная дисплазия тазобедреного сустава, сколеотическая осанка», у зв'язку із чим рекомендовано (мовою оригіналу): 1) стельки с накладным нарощеним; 2) обувь ортопедическая; 3) массаж общий; 4) электрофорез на область тазобедренного сустава; 5) ЛФК для спины; 6) витамин Д2 по 4 к/1р.в день». За рекомендаціями лікаря позивач зверталась до фізичної особи - підприємця ОСОБА_6 , в ортопедичному кабінеті якого її доньці ОСОБА_7 надано комплекс послуг, що включає: 10 сеансів лікувального масажу, 10 сеансів ЛФК, 10 сеансів лікувального електрофорезу; який за ціною абонемента вартував позивачу 2 850 гривень.
Також протягом 2018 - 2019 років позивач купувала для дитини спеціальне ортопедичне взуття, у зв'язку із чим додано товарні чеки про здійснені купівлі на суми 1 188,00 грн. від 18.09.2019 р., 1 519,00 грн. від 07.08.2019 р., 927,00 грн. від 29.05.2019 р., 2 713,00 грн. від 05.11.2018 р., а всього на суму 6 347,00 /шість тисяч триста сорок сім/ гривень.
Довідкою від 20.10.2020 р. лікаря-ортопеда підтверджено, що ОСОБА_5 зверталась 02.11.2018 р. та 16.05.2019 р., має діагноз:«плосковагусная установка стоп; сколеотическая осанка; укорочение левой т/конечности».
Загалом протягом вересня 2017 р. - травня 2019 р. позивачем додатково сплачено 33 021 /тридцять три тисячі двадцять одну/ грн.. на користь дитини, що пов'язано із розвитком її здібностей, а також станом здоров'я, у зв'язку із чим, з огляду на обов'язок обох батьків утримувати дитину до її повноліття, а також брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами згідно зі статтею 185 СК України, позивач просить суд стягнути з відповідача половину із витрачених нею коштів, тобто 16 510,50 шістнадцять тисяч п'ятсот десять/ гривень 50 копійок.
Таким чином, позивач вважає, що справедливим має бути призначення аліментів на утримання дочки ОСОБА_4 у твердій грошовій формі, виходячи із вимог дотримання в сукупності мінімально гарантованого та мінімально рекомендованого розмірі аліментів, а саме 75 відсотків прожиткового мінімуму для дитини віком від 6 до 18 років на день звернення із позовом до суду.
Ухвалою суду від 30.11.2020 року, відкрито спрощене позовне провадження в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини та додаткових витрат на дитину, та призначено судове засідання для розгляду справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Позивач в судове засіданні не з'явилась, звернулась до суду із заявою про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомив, будь-яких заяв, клопотань, письмових пояснень/відзиву щодо заявлених позовних вимог від відповідача до суду не надійшло.
Згідно вимог ст. 280 ЦПК України, якщо відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання та не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Виходячи з цього, суд, вважає за можливе ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних доказів, проти чого не заперечувала позивача в судовому своїй заяві від 18.02.2021 року за вих. №6787.
Суд, дослідивши матеріали справи‚ вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з вимогами п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.
Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
З матеріалів справи судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі з 2011 року
У шлюбі у них народилася донька - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується даними свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого Відділом реєстрації актів цивільного стану Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві 06.06.2012 р.
Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 01.09.2016 р., шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 11.03.2015 р. відділом державної реєстрації актів цивільного стану Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві за актовим записом №457 - розірвано.
Звертаючись до суду з позовом, позивач посилається на те, неповнолітня донька ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживає разом з позивачем та перебуває на її утриманні.
При цьому, відповідно до довідки від 20.10.2020 р. виданої лікарем-ортопедом ОСОБА_5 має діагноз: «плосковальгусна установка стоп; сколеотическая осанка; укорочение левой т/конечности». В ортопедичному кабінеті, ОСОБА_7 надано комплекс послуг, що включає: 10 сеансів лікувального масажу, 10 сеансів ЛФК, 10 сеансів лікувального електрофорезу; який за ціною абонемента вартував позивачу 2 850 гривень. Також протягом 2018 - 2019 років позивач купувала для дитини спеціальне ортопедичне взуття, у зв'язку із чим нею додано товарні чеки на суми 1 188,00 грн. від 18.09.2019 р., 1 519,00 грн. від 07.08.2019 р., 927,00 грн. від 29.05.2019 р., 2 713,00 грн. від 05.11.2018 р., а всього на суму 6 347,00 /шість тисяч триста сорок сім/ гривень.
Відповідно до ч. 1 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини та ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, культурного, морального і соціального розвитку. Також, згідно з ч. 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини батьки, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей, умов життя, необхідних для розвитку дитини. Батьки зобов'язані утримувати своїх дітей незалежно від того, перебувають вони в шлюбі чи шлюб між ними розірвано.
Законодавцем положенням ч. 2 ст. 51 Конституції України закріплений конституційний обов'язок батьків утримувати своїх дітей.
Відповідно до ст. 141 Сімейного кодексу України, мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до ч. 2 ст. 150 СК України батьки зобов'язані піклуватись про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Згідно вимог ч. 1, 2 ст. 155 СК України, здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.
Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття.
Згідно зі ст. 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.
За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Відповідно до ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Відповідно до положень ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Суду України від 15 травня 2006 року №3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", що за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказів, що свідчили б про відсутність у відповідача можливості надавати матеріальну допомогу на утримання неповнолітньої дитини, відповідачем суду не надано.
Відповідач в судове засідання не з'явився, не скористалася процесуальним правом висловити свій відзив (заперечення) на позов та надати докази.
Вирішуючи питання про розмір аліментів, суд враховує вимоги ст.ст. 182, 183 СК України.
Судом встановлені обставини, що дають змогу для задоволення позову про стягнення аліментів.
Суд зважає, що обов'язок з утримання дітей покладений на обох батьків.
Відповідно до ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Суд при визначенні розміру коштів, що стягуються як аліменти, прагне не до зрівняння матеріального становища платника й одержувача аліментів, а до того, щоб одержувач аліментів у разі їх сплати перестав бути таким, що потребує матеріальної допомоги. Окрім того розмір призначених аліментів має бути виправданий дійсними потребами та з урахуванням матеріального становища сторін, має виходити з фактичних обставин справи та мети зобов'язання щодо утримання.
При визначенні розміру аліментів суд враховує, що відповідно до вимог закону сторони нарівні зобов'язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття і створювати для них необхідні передумови для їх розвитку і забезпечення організації їх життя, також враховує розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Аналізуючи матеріали справи щодо порядку утримання та способу життя, який склався відносно утримання неповнолітньої дитини сторін, враховуючи, що позивач несе витрати по утриманню дитини і не має достатніх коштів для забезпечення потреб дитини з врахуванням: віку дитини, стану здоров'я, витрат на забезпечення життєдіяльності, підтримання нормального здоров'я та відпочинок, а відповідач зобов'язаний утримувати дитину до досягнення повноліття і створювати необхідні передумови для розвитку і забезпечення організації життя, суд прийшов до висновку, що позов про стягнення аліментів частково підлягає задоволенню.
З огляду на зазначене, суд вважає за необхідне частково задовольнити позовні вимоги про стягнення аліментів та стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини - доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісяця, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 27.11.2020 р. та до повноліття дитини.
Щодо позивних вимог про стягнення додаткових витрат на дитини, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення одноразово, періодично або постійно.
До таких особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат на неї у зв'язку із розвитком певних її здібностей, страждає на тяжку хворобу, має каліцтво. Особливі обставини можуть бути зумовлені, як негативними (хвороба), так і позитивними фактами (схильність дитини до музики, що потребує купівлі музичного інструменту, або до певного виду спорту, що вимагає додаткових матеріальних витрат). Визначення таких особливих обставин відноситься до компетенції суду, і вони є індивідуальними в кожному конкретному випадку.
У витратах, понесених при звичайному способі життя, хоча вони і будуть додатковими, але не викликаними особливими обставинами, участь другого з батьків не є обов'язковою.
Таким чином, участь у додаткових витратах на дитину є не правом, а обов'язком батька (матері) незалежно від сплати ним (нею) аліментів, і закон не передбачає можливості повного звільнення особи від участі в таких витратах, а обставини, що мають істотне значення, враховуються лише при визначенні судом розміру участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі виникнення спору.
У постанові від 13 вересня 2017 у справі № 6-1489цс17 Верховний Суд України зробив правовий висновок, згідно якого СК України виходить з принципу рівності прав та обов'язків батьків. Відповідно до закону брати участь у додаткових витратах зобов'язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким з них проживає дитина. При визначенні розміру стягнення з одного з батьків суд відносить частину витрат на іншого. Згідно із частиною першою статті 185 СК той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Це положення стосується особливих обставин, приблизний перелік яких надається цією статтею. За частиною другою статті 185 СК розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення.
У пункті 18 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15.05.2006 року, зазначено, що стягненню підлягають не тільки фактично зазнані додаткові витрати на утримання дитини, а і передбачувані додаткові витрати, викликані особливими обставинами, тому їх необхідно визначати в твердій грошовій сумі.
Суд при розгляді позову виходить з того, що додаткові витрати не є додатковим стягненням коштів на утримання дитини. Аліменти необхідні, щоб забезпечити нормальні матеріальні умови для життя дитини. В окремих випадках за наявності особливих обставин, крім звичайних витрат на дитину вимагаються додаткові. Розмір додаткових витрат повинен визначатися залежно від передбачуваних або фактично понесених витрат на дитину. Доказами, що підтверджують наявність особливих обставин, що спричинили додаткові витрати на дитину, можуть бути документи, які свідчать, наприклад, про витрати на придбання спеціальних інструментів, призначених для розвитку здібностей дитини (наприклад, музичного інструменту або спортивного спорядження тощо), витрати на навчання дитини у платному навчальному закладі, на заняття у музичних, мистецьких або спортивних закладах, на додаткові заняття, висновки МСЕК, довідки медичних закладів та інші документи, що підтверджують відповідний стан здоров'я дитини (хвороба, каліцтво), і свідчать про необхідність додаткових витрат на лікування (на придбання ліків, спеціальний медичний догляд, санаторно-курортне лікування тощо).
Заявляючи додаткові витрати, позивач в будь-якому випадку повинен їх обґрунтувати, тобто надати беззаперечні докази на їх підтвердження. Дані додаткові витрати, на відміну від аліментів, мають бути викликані саме особливими обставинами. Додаткові витрати заявляються у зв'язку з хронічними або разовими проблемами зі здоров'ям дитини або які пов'язані з розвитком здібностей дитини.
Позивач, звертаючись до суду з позовом про стягнення додаткових витрат з відповідач в розмірі 16 510,50 грн., обґрунтовує необхідність їх стягнення тим, що дитина відвідує дитячий садок, відвідує заняття в студії живопису, потребує постійного лікування у лікаря-ортопеда.
Відповідно до довідки від 20.10.2020 р. виданої лікарем-ортопедом ОСОБА_5 має діагноз: «плосковальгусна установка стоп; сколеотическая осанка; укорочение левой т/конечности».
Також протягом 2018 - 2019 років позивач купувала для дитини спеціальне ортопедичне взуття, у зв'язку із чим додаю товарні чеки про здійснені купівлі на суми 1 188,00 грн. від 18.09.2019 р., 1 519,00 грн. від 07.08.2019 р., 927,00 грн. від 29.05.2019 р., 2 713,00 грн. від 05.11.2018 р., а всього на суму 6 347,00 /шість тисяч триста сорок сім/ гривень.
Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
На підтвердження розміру додаткових витрат, позивачем надано копії квитанцій на суму 15 180,00 грн., які витратила на користь дитини, що пов'язані з розвитком її здібностей та станом здоров'я.
Інших доказів на підтвердження розміру додаткових витрат на дитину позивачем суду не надано.
При цьому, виходячи зі змісту положень статті 185 СК України можна дійти висновку про те, що при вирішенні вимог про участь одного з батьків у додаткових витратах на дитину суд має встановити реальне існування особливих обставин, які викликають необхідність таких витрат, а також розмір останніх. Лише при наявності цих умов та їх встановленні можливе ухвалення рішення про стягнення таких витрат в конкретній сумі.
Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.
Тобто, заявляючи разові, періодичні або постійні витрати, необхідно надати суду докази усієї суми витрат та їх необхідність, тобто, якщо це витрати, пов'язані з особливим станом здоров'я дитини, то необхідно надати медичні довідки, висновки лікарів, їх рекомендації щодо лікування дитини в Україні чи за кордоном, а також вартість ліків, які необхідно придбавати дитині та інші документи, що підтверджують відповідний стан здоров'я дитини (хвороба, каліцтво) і свідчать про необхідність додаткових витрат на лікування (спеціальний медичний догляд, санаторно-курортне лікування тощо).
Сімейний Кодекс України у статті 181 визначає необхідність саме домовленості між батьками про такі витрати, оскільки вони не відносяться до вже визначених аліментних обов'язків відповідача.
Згідно чинного законодавства, розмір додаткових витрат на дитину повинен обґрунтовуватись відповідними документами (витрати на спеціальний медичний догляд - довідкою медичного закладу про вартість медичних послуг; витрати на лікування, на санаторно-курортне лікування - витягами з історії хвороби дитини, рецептами лікарів, довідками, чеками, рахунками, проїзними документами тощо). При стягненні коштів на додаткові витрати, які повинні бути понесені у майбутньому, суду необхідно надати розрахунок або обґрунтування необхідності майбутніх витрат.
Позивачем відповідного розрахунку додаткових витрат суду не надано.
На підставі наведеного вище, суд не вбачає підстав для стягнення з відповідача додаткових витрат в розмірі 16 510,00 грн.
Натомість, суд вважає додатковими витратами витрати на лікування (послуги лікаря-ортопеда), розмір яких, як вбачається з наданих документів, становив 9 197,00 гривень.
Суд вважає можливим стягнути з відповідача половину зазначених витрат, що становить 4598,50 гривень.
Таким чином, дослідивши зібрані докази по справі та давши їм оцінку в сукупності, суд дійшов висновку, що позивачем, відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України, позовні вимоги частково доведені в судовому засіданні, а тому позов підлягає частковому задоволенню.
Судовий збір в сумі 840,80 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь держави, так як позивач при подачі позовної заяви про стягнення аліментів звільнений від його сплати на підставі закону.
Рішення підлягає негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць, відповідно до ст. 430 ЦПК України.
Керуючись ч. 2 ст. 51 Конституції України, Законом України «Про охорону дитинства», Постановою Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", ст.ст. 141, 150, 155, 180-183, 185, 191 СК України, ст.ст. 2, 10, 12, 13, 76-81, 89, 141, 247, 258, 263, 264, 265, 273, 274, 279, 280, 284, 289, 354 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини та додаткових витрат на дитину задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу) щомісяця, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 27.11.2020 р. та до повноліття дитини.
Стягнути з ОСОБА_2 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) додаткові витрати на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 4598,50 гривень.
Стягнути з ОСОБА_2 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь держави судовий збір в сумі 1681,60 грн.
В решті позову відмовити.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення в частині стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.
Суддя: Д.Д.Усатов