Рішення від 30.03.2021 по справі 906/1401/20

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" березня 2021 р. м. Житомир Справа № 906/1401/20

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Давидюка В.К.,

секретаря судового засідання Зоренка О.М.

за участю представників сторін:

від позивача: Анапріюк А.С. - адвокат, ордер від 23.11.2020 (в режимі відеоконференції);

від відповідача: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі за правилами загального позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Йотунгард Україна"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Север-сталь конструкція"

про стягнення 331977,05 грн

Процесуальні дії у справі, стислий виклад позицій сторін.

ТОВ "Йотунгард Україна" звернулося з позовом до суду про стягнення з ТОВ "Север-сталь конструкція" заборгованості за договором поставки №101219 від 10.12.2019 у розмірі 328736,36 грн, а саме: 278187,47 грн боргу за товар, 19528,78 грн інфляційних, 5533,27 грн 3% річних, 25486,57 грн пені.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ТОВ "Север-сталь конструкція" неналежно виконує умови договору в частині оплати товару, посилаючись на ст. ст. 525, 526, 625, 655, 692, 712 Цивільного кодексу України та ст. ст. 193, 224 Господарського кодексу України.

Ухвалою від 10.12.2020 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою від 23.02.2021 суд прийняв до розгляду заяву ТОВ "Йотунгард Україна" про збільшення розміру позовних вимог (вх. г/с №02-44/281/21 від 16.02.2021) про стягнення з ТОВ "Север-сталь конструкція" 331977,05 грн, з яких: 278187,47 грн боргу за товар, 13074,82 грн інфляційних, 6813,69 грн 3% річних, 33900,80 грн пені. Водночас суд закрив підготовче провадження та призначив справу №906/1401/20 до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні 18.03.2021 через неявку представників сторін розгляд справи по суті відкладено на 30.03.2021 о 15:00.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача в засідання суду не з'явився. За інформацією офіційного сайту "Укрпошта" - https://track.ukrposhta.ua/tracking_UA.html - щодо відстеження пересилання поштових відправлень, відправлення за номером 1000232337900 (штрихкодовий ідентифікатор), яке надсилалося ТОВ "Север-сталь конструкція" рекомендованою кореспонденцією, вручено 29.03.2021 (а.с. 95-96).

Водночас ухвала від 18.03.2021 направлялася відповідачу засобами електронного зв'язку на адресу: 38966787s@ukr.net, info@sever-stal.com.ua.

Згідно з ч.1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Крім того, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України).

В матеріалах справи наявний відзив ТОВ "Север-сталь конструкція" на позовну заяву (а.с. 55-56), в якому зазначено, що підприємство не заперечує щодо наявності заборгованості за договором та просить зменшити розмір штрафних санкцій.

Фактичні обставини, які встановив суд, та зміст спірних правовідносин.

10.12.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Север-сталь конструкція" (покупець / відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Йотунгард Україна" (продавець / позивач) укладено договір поставки товару №101219 (а.с. 28-31), за умовами якого продавець зобов'язується поставити та передати у власність, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити лакофарбові матеріали, надалі за текстом - "товар", у асортименті, кількості та за цінами на умовах договору. Специфікації є невід'ємною частиною договору, обов'язково повинні містити найменування товару, одиницю виміру товару, загальну його кількість, ціну за одиницю та загальну вартість товару (п.1.1. договору).

За п. 2.1. договору, товар поставляється на умовах FСА склад продавця за адресою: Україна, м. Київ, вул. Коноплянська, 12, відповідно до правил Інкотермс-2010, якщо інше не передбачено в cпецифікаціях до договору.

Відповідно до п. 2.2. договору, продавець поставляє товар відповідними партіями на підставі підписаної специфікації. Специфікація повинна містити погоджену дату поставки, точну кількість та назву товару, що поставляється. Специфікація узгоджується сторонами на підставі електронної пошти, факсом, або будь-яким іншим, прийнятним для сторін способом.

У п. 2.3. договору визначено, що обсяг, асортимент та дата продажу товару визначається у специфікаціях.

Сторони визнають і заявляють, що вся поставка товару між ними здійснюється виключно на підставі цього договору, якщо інше не погоджено сторонами. Сторони підтверджують, що будь-які та всі видаткові накладні, підписані сторонами, засвідчують факт поставки товару відповідно до умов цього договору, навіть якщо в видатковій накладній відсутні посилання на цей договір (п. 2.11. договору).

Як визначено п. 4.1. договору, загальна сума цього договору складається із вартості всіх партій товару, поставлених за цим договором. Ціни на кожну партію товару сторони обговорюють окремо, покупець оплачує товар за ціною, передбаченою у специфікаціях.

Згідно з п. 5.1. договору, оплата по договору здійснюється у безготівковій формі, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця, вказаний в цьому договорі. Датою оплати товару вважається дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок продавця. Усі розрахунки за цим договором здійснюються винятково в національній валюті України.

Відповідно до п. 5.2. договору, розрахунки за цим договором здійснюються покупцем в такому порядку: 100% (сто відсотків) від вартості товару передплата, якщо інше не передбачено у специфікаціях.

В матеріалах справи міститься копія специфікації №3 від 18.03.2020 до договору поставки товару №101219 від 10.12.2019 (а.с. 33), в якій вказано, зокрема, найменування, кількість, одиницю виміру товару, ціну товару та суму поставки.

У п. 4 специфікації №3 від 18.03.2020 передбачено, що оплата товару здійснюється покупцем шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника відповідно до рахунку - фактури та цієї специфікації у такий спосіб: попередня оплата в розмірі 10000,00 грн в т. ч. ПДВ здійснюється протягом 2 робочих днів з дати підписання цієї специфікації; остаточний розрахунок в розмірі 278187,74 грн в т.ч. ПДВ - не пізніше 30.04.2020.

Товар поставляється на умовах FСА (склад продавця) за адресою: Україна, м. Київ, вул. Конопянська, 12, відповідно до правил Інкотермс-2010. Поставка товару здійснюється протягом 2 робочих днів з дня здійснення покупцем попередньої оплати (п. 6 специфікації №3 від 18.03.2020).

19.03.2020 ТОВ "Север-сталь конструкція" сплатило на розрахункових рахунок ТОВ "Йотунгард Україна" 10000,00 грн з призначенням платежу "рахунок-фактура СФ-0000074 від 18.03.2020 за фарбу" (а.с. 35 на звороті).

На виконання умов договору ТОВ "Йотунгард Україна" поставило ТОВ "Север-сталь конструкція" товар на суму 288187,74 грн, що підтверджується видатковою накладною №РН-0000061 від 19.03.2020 (а.с. 33 на звороті), який отримав уповноважений представник відповідача (а. с. 34).

Внаслідок невиконання ТОВ "Север-сталь конструкція" свого обов'язку щодо оплати вартості товару, станом на момент звернення з позовом до суду у відповідача наявна заборгованість у сумі 278187,74 грн (288187,74-10000,00), яку ТОВ "Йотунгард Україна" просить стягнути в позовній заяві, а також нарахування, здійснені відповідно до ст. ст. 549, 625 ЦК України.

Норми права, які застосував суд, оцінка доказів та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За ст. 509 ЦК України, ст. 173 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Частиною 1 ст.193 ГК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Такі ж положення містить ст. 526 ЦК України.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання (ч.2 ст. 193 ГК України).

Згідно з матеріалами справи, правовідносини між сторонами виникли на підставі договору поставки №101219 від 10.12.2019.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частинами 1, 2 ст. 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Умовами специфікації №3 від 18.03.2020 визначено, що остаточний розрахунок в розмірі 278187,74 грн покупець здійснює не пізніше 30.04.2020.

Згідно з ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач не виконав передбаченого договором зобов'язання щодо сплати вартості отриманої продукції в повному обсязі та у встановлений строк.

З врахуванням наведеного, вимоги ТОВ "Йотунгард Україна" про стягнення з ТОВ "Север-сталь конструкція" 278187,74 грн основного боргу суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Водночас товариство також заявило до стягнення 13074,82 грн інфляційних, 6813,69 грн 3% річних, 33900,80 грн пені.

Відповідно до ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як передбачено ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з ч.1 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

За ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

У пункті 6.4. договору вказано, за прострочення платежу покупець сплачує продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення, від несплаченої суми за кожен день прострочення. Нарахування пені здійснюється протягом усього періоду, невиконання зобов'язання покупцем та припиняється у момент надходження простроченої суми грошових коштів на поточний рахунок продавця.

Беручи до уваги вимоги ст. ст. 79, 86 ГПК України, господарський суд має з'ясувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі, якщо відповідний розрахунок здійснено неправильно, то господарський суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми пені та інших нарахувань, що обумовлено порушенням грошового зобов'язання, не виходячи за межі визначеного періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання.

Згідно з специфікацією №3 від 18.03.2020, остаточний розрахунок в розмірі 278187,74 грн в т.ч. ПДВ здійснюється покупцем не пізніше 30.04.2020.

Відповідно до матеріалів справи, позивач нарахував 33900,80 грн пені на суму 278187,74 грн за період з 26.03.2020 по 23.10.2020 (а.с. 82)

За загальним правилом, перебіг пені за порушення грошових зобов'язань починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане.

Тому суд здійснив перерахунок пені, відповідно до якого пеня становить 28561,95 грн:

278187,74 грн х 42 дні (01.05.2020 - 11.06.2020) х 16 (подвійна облікова ставка НБУ) / 366 днів х 100% = 5107,71 грн;

278187,74 грн х 203 дні (12.06.2020 - 31.12.2020) х 12 (подвійна облікова ставка НБУ) / 366 х 100% = 18515,45 грн;

278187,74 грн х 54 дні (01.01.2021 - 23.02.2021) х 12 (подвійна облікова ставка НБУ) / 365 х 100% = 4938,79 грн.

В стягненні пені в розмірі 5338,85 грн (33900,80 - 28561,95) необхідно відмовити за безпідставністю.

Приписами ч. 2 ст. 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні нарахування на суму боргу не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Згідно з поданим розрахунком, інфляційні втрати у сумі 13074,82 грн (а.с. 82) нараховані правильно та відповідно до вимог чинного законодавства.

Сплата трьох процентів річних також не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

За розрахунком позивача, 3% річних у розмірі 6813,69 грн нараховані на суму 278187,74 грн за період з 01.05.2020 по 23.02.2021.

Розмір 3 % річних за вказаний період становить 6821,26 грн (278187,74 грн х 3% х 245 днів (01.05.2020 - 31.12.2020) / 366 днів х 100% = 5586,56 грн; 278187,74 грн х 3% х 54 дні (01.01.2021 - 23.02.2021) / 365 х 100% = 1234,70 грн).

Враховуючи те, що суд не може вийти за межі позовних вимог, правомірними до стягнення є 3% річних в сумі 6813,69 грн, які заявив позивач.

Стосовно клопотання ТОВ "Север-сталь конструкція" про зменшення розміру штрафних санкцій, мотивованого запровадженням в Україні карантину постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", що призвело до зменшення реалізації будівельних послуг та послуг з виготовлення металоконструкцій і, як наслідок, відсутності коштів у підприємства для розрахунків з постачальниками.

Відповідно до Закону України від 17.03.2020 №530-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню короновірусної хвороби (СОVID-19)", карантин, встановлений Кабінетом Міністрів України, внесений до переліку обставин непереборної сили (форс-мажору).

Як передбачено ст. 617 ЦК України, особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

За частиною 2 ст.14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" передбачено, що форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, та наведено їх перелік.

Частиною 2 ст. 218 ГК України визначено, що у разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Незважаючи на те, що карантин віднесений до переліку форс-мажорних обставин, це не означає автоматичне звільнення суб'єктів господарювання від відповідальності.

Зацікавлена сторона повинна довести, що вона не в змозі виконувати конкретні зобов'язання і що цю неможливість зумовив саме карантин. Тобто, особа має обґрунтувати наявність причинно-наслідкового зв'язку між встановленим карантином та неможливістю виконання своїх зобов'язань за договором. При цьому доказом настання форс-мажорних обставин в суді є сертифікат Торгово-промислової плати України або регіональної палати.

За відсутності належних доказів на підтвердження заявленого клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій за несвоєчасну оплату товару, а також скрутного матеріального стану підприємства, суд відмовляє в задоволенні клопотання ТОВ "Север-сталь конструкція".

Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ст.73 ГПК України).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 278187,74 грн основного боргу, 28561,95 грн пені, 13074,82 грн інфляційних втрат та 3% річних в сумі 6813,69 грн є обґрунтованими, заявленими відповідно до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами та підлягають задоволенню.

Судові витрати за результатами розгляду справи.

Відповідно до п.2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Розмір задоволених позовних вимог становить 326638,20 грн, а судовий збір, який підлягає стягненню з ТОВ "Север-сталь конструкція" - 4899,57 грн (326638,20 х 1,5%).

Керуючись ст. ст. 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Север-сталь конструкція" (10029, м. Житомир, вул. Cхідна, 80, ідентифікаційний код 38966787)

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Йотунгард Україна" (01001, м. Київ, вул. Еспланадна, 20, кімната 302, ідентифікаційний код 38003804)

- 278187,74 грн заборгованості за товар;

- 28561,95 грн пені,

- 13074,82 грн інфляційних;

- 6813,69 грн 3% річних,

- 4899,57 грн судового збору.

3. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено: 06.04.21

Суддя Давидюк В.К.

Віддрукувати:

1 - в справу;

2,3 - сторонам (рек. з пов)

Попередній документ
96037989
Наступний документ
96037991
Інформація про рішення:
№ рішення: 96037990
№ справи: 906/1401/20
Дата рішення: 30.03.2021
Дата публікації: 07.04.2021
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Житомирської області
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; купівлі-продажу; поставки товарів, робіт, послуг
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (15.04.2021)
Дата надходження: 08.04.2021
Предмет позову: щодо розподілу судових витрат
Розклад засідань:
11.01.2021 12:00 Господарський суд Житомирської області
02.02.2021 12:00 Господарський суд Житомирської області
23.02.2021 15:00 Господарський суд Житомирської області
18.03.2021 11:00 Господарський суд Житомирської області
30.03.2021 15:00 Господарський суд Житомирської області
15.04.2021 15:00 Господарський суд Житомирської області