Справа № 308/7973/20
02 квітня 2021 року м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Хамник М. М., за участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності громадянина Італії ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , його представника, адвоката Веремчука В.В., представника митниці Зубенка І.І., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративноі? відповідальності
ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Італії, місце постійного проживання: АДРЕСА_1 ( АДРЕСА_1 ), закордонний паспорт - НОМЕР_1 від 03.02.2014; орган, що видав - ОСОБА_3 , пенсіонера,
за вчинення правопорушення, передбаченого ч.6 ст.481 Митного кодексу України, -
У протоколі про порушення митних правил №1156/30500/20 від 07.08.2020 зазначено, що 07.08.2020 об 00 год. 21 хв. в зону митного контролю на ділянку «В'їзд» митного поста «Тиса» Закарпатської митниці Держмитслужби заїхав пасажирський автобус марки «VAN», МОДЕЛІ «HOOL», номер кузова № НОМЕР_2 , державний реєстраційний номерний знак України НОМЕР_3 , де в якості водія слідував громадянин Італії ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , який подорожував з України до Італії в приватних справах.
Формою проходження митного контролю громадянин Італії ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) обрав порядок проходження митного контролю по каналу «червоний коридор».
До митного контролю громадянин Італії ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) подав закордонний паспорт - НОМЕР_1 від 03.02.2014.
Під час проведення аналітично-перевірочних заходів з використанням баз даних, а саме: АСМО «Інспектор» та ЄАІС ДМС України, встановлено, що 06.05.2019 через пункт пропуску «Чоп-Захонь» митного поста «Тиса» Закарпатської митниці ДФС гр. Італії ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) було ввезено легковий автомобіль марки «DACIA», моделі «LODGY», номер кузова НОМЕР_4 , реєстраційний номерний знак Італії НОМЕР_5 (вартістю 6900євро) та станом на 07.08.2020 транспортний засіб не було вивезено за межі митної території України.
У відповідності до ч.1 ст.380 МК України тимчасове ввезення громадянами-нерезидентами на митну територію України транспортних засобів особистого користування дозволяється на строк до одного року. Цей строк може бути продовжено органами доходів і зборів з урахуванням обставин непереборної сили та особистих обставин громадян, які ввезли такі транспортні засоби, за умови документального підтвердження цих обставин, але не більше як на 60 днів. Констатовано, що гр. Італії ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) перевищив строк тимчасового ввезення на митну територію України, а саме: легкового автомобіля марки «DACIA», моделі «LODGY», номер кузова НОМЕР_4 , реєстраційний номерний знак Італії НОМЕР_5 , більше, ніж на тридцять діб. Дії гр. Італії ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) кваліфіковано за ч.6 ст. 481 МК України.
Представник Закарпатської митниці Держмитслужби Зубенко І.І. просив притягнути гр. Італії ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) до адміністративної відповідальності та призначити йому адміністративне стягнення передбачене санкцією ч.6 ст. 481 МК України
У судовому засіданні представник особи, що притягається до адміністративної відповідальності, адвокат Веремчук В.В. подав письмові заперечення, в яких просив закрити провадження у справі за наступних обставин.
ОСОБА_1 є громадянином Італії та постійно проживає в Україні. У травні 2019 року ним було ввезено на територію України транспортний засіб, який він зобов'язувався вивезти до 06.05.2020. У квітні місяці він разом з дружиною вирушили до Закарпатського пункту пропуску для вивезення транспортного засобу за межі митної території. Прибувши до пункту пропуску звернули увагу, що пункт пропуску є закритим. Відповідальний працівник митниці, якого розшукала дружина, повідомив їй, що пункт пропуску закритий на підставі Постанови КМУ від 11.03.2020 №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2». Отже, неможливість вивезення транспортного засобу настала внаслідок дії обставин непереборної сили.
Також зазначає про процесуальні порушення, що були допущені під час складання протоколу про порушення митних правил, зокрема, відсутність перекладача при складанні протоколу, не залучення захисника.
Вважає, що обставиною, яка виключає відповідальність за ч.6 ст.481 МК України є також те, що на підставі п.п. «б» п.3 ч.10 ст.374 МК України ОСОБА_1 звільнений від оподаткування митними платежами.
Вважає, що в даному випадку підлягала застосуванню норма ч.3 ст.481 Митного кодексу України в редакції, що діяла до 22.09.2019, відповідно до якої вчинене діяння не визнавалось законом як правопорушення.
Особа, що притягається до адміністративної відповідальності громадянин Італії ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) через перекладача повідомив суду, що зараз із дружиною проживає в Україні, має посвідку на постійне проживання в Україні. Намагався вивезти завезений ним з Італії автомобіль у встановлений термін, однак не зміг цього зробити у зв'язку з тим, що не працювали пункти пропуску на кордоні.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч.2 ст.7 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно із ст.103 МК України тимчасове ввезення - це митний режим, відповідно до якого іноземні товари, транспортні засоби комерційного призначення ввозяться для конкретних цілей на митну територію України з умовним повним або частковим звільненням від оподаткування митними платежами та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності і підлягають реекспорту до завершення встановленого строку без будь-яких змін, за винятком звичайного зносу в результаті їх використання.
Вимогами ч.1 ст.380 МК України встановлено, що тимчасове ввезення громадянами-нерезидентами на митну територію України транспортних засобів особистого користування дозволяється на строк до одного року. Цей строк може бути продовжено митними органами з урахуванням дії обставин непереборної сили та особистих обставин громадян, які ввезли такі транспортні засоби, за умови документального підтвердження цих обставин, але не більш як на 60 днів. Обов'язковою умовою допуску зазначених транспортних засобів до тимчасового ввезення на митну територію України є реєстрація цих транспортних засобів в уповноважених органах іноземних держав, що підтверджується відповідним документом.
Частиною 2 статті 380 МК України передбачено, що транспортні засоби особистого користування, що тимчасово ввозяться на митну територію України громадянами-нерезидентами, не підлягають письмовому декларуванню та звільняються від проведення заходів офіційного контролю, а також від подання документів та/або відомостей, що підтверджують дотримання встановлених заборон та/або обмежень щодо переміщення транспортних засобів особистого користування через митний кордон України. Пропуск таких транспортних засобів через митний кордон України здійснюється без застосування до них заходів гарантування, передбачених розділом Х цього Кодексу. Пальне, що міститься у звичайних (встановлених заводом-виробником) баках зазначених транспортних засобів, не підлягає письмовому декларуванню та не є об'єктом оподаткування митними платежами.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що встановлення строку тимчасового ввезення громадянами-нерезидентами на митну територію України транспортних засобів особистого користування визначено не тільки для контролю за перебуванням таких транспортних засобів, а після визначення такого строку і у випадку його порушення встановлення відповідальності за ст.481 МК України.
В протоколі про порушення митних правил зазначено, що громадянину Італії ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) встановлено строк тимчасового ввезення легкового автомобіля «DACIA», моделі «LODGY», номер кузова НОМЕР_4 , реєстраційний номерний знак Італії НОМЕР_5 до 06.05.2020.
Згідно пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та його представника, автомобіль не міг бути вивезений за межі території України у встановлений ст.95 Митного кодексу України строк, у зв'язку з оголошеною епідемією та введенням режиму карантину в Україні, а також у зв'язку із закриттям кордонів.
Особливості відповідальності за деякі види порушень митних правил визначені вимогами статті 460 МК України, зокрема, при вчиненні порушень митних правил, передбачених частиною третьою статті 469, статтею 470, частиною третьою статті 478, статтею 481 цього Кодексу, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, а також допущенні у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, якщо такі помилки не допускаються систематично (стаття 268 цього Кодексу), не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 530-IX від 17.03.2020 унесено зміни до ч.2 статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні". Вказаною нормою визначено поняття обставин непереборної сил, до яких віднесено згідно вказаних нормативно-правових актів карантин, встановлений Кабінетом Міністрів України.
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» на всій території України було встановлено карантин до 22 травня 2020 року.
Розпорядженням КМУ від 14 березня 2020 р. № 287-р «Про тимчасове обмеження перетинання державного кордону, спрямоване на запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» тимчасово було закрито з 00 год. 00 хв. 17 березня 2020 р. до 22 травня 2020 р. пункти пропуску (пункти контролю) через державний кордон для міжнародного пасажирського залізничного, повітряного, автомобільного (для автобусів) сполучення, крім здійснення перевезень осіб з метою забезпечення захисту національних інтересів або у зв'язку з виконанням міжнародних зобов'язань, а також представників дипломатичних установ та гуманітарних місій.
Крім того, відповідно до Постанови КМУ від 11.03.2020 №211 « Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» з 12 березня 2020 р. до 24 квітня 2020 р. встановлено, що особами, які потребують самоізоляції, є: зокрема особи, які досягли 60-річного віку, крім осіб, які здійснюють заходи, пов'язані з недопущенням поширення COVID-19, забезпечують діяльність об'єктів критичної інфраструктури, яким відповідно до п.п.17 ч.2. вказаної постанови заборонено самовільно залишати місця обсервації. Вказану заборону в подальшому продовжено до 11 травня 2020 згідно з Постановою КМУ № 291 від 22.04.2020 «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України».
Громадянин Італії ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) (66 років) згідно з протоколом про порушення митних правил повинен був вивезти транспортний засіб до 06.05.2020, однак, не виконав свого обов'язку внаслідок дії обставин непереборної сили та встановлених законодавчих заборон.
Згідно зі ст. 486 МК України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.
Статтею 489 МК України визначено, що при розгляді справи про порушення митних правил необхідно з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами у справі про порушення митних правил згідно зі ст. 495 МК України є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються:
1) протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів;
2) поясненнями свідків;
3) поясненнями особи, яка притягується до відповідальності;
4) висновком експерта;
5) іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.
Частиною 2 ст. 495 МК для посадових осіб митного органу, а ст. 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Ухвалюючи дане судове рішення, суд керується також ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення "Серявін та інші проти України") та Висновком № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.
Зокрема, у рішенні Європейського суду з прав людини по справі "Серявін та інші проти України" (п.58) суд наголошує, що відповідно до принципу належного здійснення правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Враховуючи вищенаведені положення законодавства та встановлені фактичні обставини, суд вважає, що у діях гр. Італії ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.6 ст.481 МК України.
Відповідно до ч. 1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. 460, ч. 6 ст. 481 МК України, п.1ст.247 КУпАП , суддя,
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина Італії ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) за ч.6.ст.481 КУпАП закрити за відсутністю події, а в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова суду у справі про порушення митних правил може бути оскаржена особою, стосовно якої вона винесена, представником такої особи або митним органом, який здійснював провадження у цій справі, до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова суду у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду
Закарпатської області М.М.Хамник