Справа №569/17773/20
29 березня 2021 року м. Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області в складі:
головуючого судді Першко О.О.,
секретар судового засідання Прокопчук Л.М.,
за участю представника позивачів ОСОБА_1 ,
представника відповідача ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
представника відповідача ОСОБА_4 ,
представника відповідача ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 , ОСОБА_7 до Рівненської обласної прокуратури, Головного управління Національної поліції в Рівненській області, Державної казначейської служби України про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними, протиправними діями та бездіяльністю органів досудового розслідування,
ОСОБА_6 та ОСОБА_7 (далі - позивачі), діючи через представника ОСОБА_1 , звернулися до суду з позовом до Рівненської обласної прокуратури, Головного управління Національної поліції в Рівненській області, Державної казначейської служби України, в якому просять стягнути з Державної Казначейської служби України на їх користь майнову шкоду в загальній сумі 566 793 грн. 19 коп. та моральну шкоду в сумі по 30 000,00 євро, що в еквіваленті становить 1 006 470 грн. 00 коп., на кожного.
Свої позовні вимоги мотивують тим, що 12 серпня 2018 року на автодорозі Київ - Чоп 279 км. відбулася ДТП за участю автомобілів «Дача Логан» та «Форд». В результаті ДТП ОСОБА_6 отримала тілесні ушкодження і 12-13 серпня 2018 року перебувала на стаціонарному лікуванні у реанімаційному відділенні Корецької ЦРЛ. Згідно висновку експерта № 700 від 05 вересня 2018 року ОСОБА_6 отримала легкі тілесні ушкодження.
13 серпня 2018 року за заявою ОСОБА_8 було розпочате кримінальне провадження №12018180140000284 за ч. 1 ст. 286 КК України. Згідно протоколу допиту свідка від 14 серпня 2018 року винуватцем ДТП себе визнав ОСОБА_9 26 вересня 2018 року постановою слідчого Корецького ВП кримінальне провадження внесене до ЄРДР за №12018180140000284 від 13 серпня 2018 року закрите, в зв'язку з відсутністю складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України. Цього ж числа керівництву групи реагування патрульної поліції Корецького ВП скеровано постанову про закриття даного кримінального провадження із копіями матеріалів для вирішення питання про притягнення ОСОБА_9 до адміністративної відповідальності. 30 жовтня 2018 року до Корецького районного суду було скеровано протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП відносно ОСОБА_9 04 грудня 2018 року постановою прокурора Корецького відділу постанову слідчого СВ Корецького ВП про закриття кримінального провадження за № 12018180140000284 від 13 серпня 2018 року скасовано та направлено слідчому для подальшого розслідування. Постановою Корецького районного суду Рівненської області від 13 грудня 2018 року по справі № 563/1654/18 справу про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП щодо ОСОБА_9 передано керівнику Корецького відділу Здолбунівської місцевої прокуратури.
Також, 25 жовтня 2018 року представник позивачів особисто разом із ОСОБА_9 звернулися до Рівненського відділення ПрАТ «Київський страховий дім», в якому останній отримав страховий Поліс № АМ/2918922 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 10 січня 2018 року. У відділенні їм повідомили, що вказана страхова компанія припинила свою роботу і оголосила про свою ліквідацію. На початку 2019 року представник позивачів звернувся до Моторно-транспортного бюро за роз'ясненням, як отримати страхову виплату. Йому надали перелік документів і пояснили, що основним документом для виплати є рішення суду, яким ОСОБА_9 повинно бути визнано винним у вчиненні ДТП.
Вказують, що працівниками Корецького відділення поліції Костопільського відділу поліції ГУНП України в Рівненській області грубо порушено вимоги ч. 6 ст. 283 КПК України, а саме ні заявник, ні потерпілі, ні представник потерпілих, постанову слідчого про закриття кримінального провадження № 12018180140000284 від 13 серпня 2018 року в установленому законом порядку не отримали, чим їх незаконно позбавили права на оскарження. Також вказують, що жодної інформації про розгляд справи по даній ДТП від органів досудового розслідування не отримували, а на запити їх представника отримували суперечливу інформацію про хід досудового розслідування.
Такими діями працівники Корецького відділення поліції Костопільського відділу поліції ГУНП України в Рівненській області та Корецького відділу Здолбунівської місцевої прокуратури допомогли ОСОБА_9 уникнути відповідальності як в рамках кримінального провадження № 12018180140000284 від 13 серпня 2018 року, так і у справі №563/1654/18 про адміністративне правопорушення, чим позбавили їх можливості отримати як відшкодування матеріальної, так і моральної шкоди.
27 квітня 2020 року представник позивачів звернувся до слідчого судді Корецького районного суду Рівненської області із заявою про визнання незаконними та протиправними дій та бездіяльності органів досудового розслідування в особі посадових осіб Корецького ВП Костопільського ВП ГУНП в Рівненській області Національної поліції України та Корецького відділу Здолбунівської місцевої прокуратури. 21 травня 2020 року слідчий суддя Корецького районного суду Рівненської області своєю ухвалою по справі № 563/1206/18 вирішив заяву задовольнити, дії та бездіяльність органів досудового розслідування в особі посадових осіб Корецького ВП Костопільського ВП ГУНП в Рівненській області та Корецького відділу Здолбунівської місцевої прокуратури визнати незаконними та протиправними.
В зв'язку із тим, що посадові особи відповідачів своїми незаконними та протиправними діями позбавили позивачів можливості отримати відшкодування за рахунок страхових виплат та майнової відповідальності особи, яка вчинила дорожньо-транспортну пригоду, обов'язок відшкодування покладається на державу Україну в особі Державної Казначейської служби України.
На обґрунтування матеріальної шкоди вказують, що вартість матеріального збитку, заподіяного власнику автомобіля марки «FORD S-MAX», сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , внаслідок його пошкодження під час ДТП, складає 259 989 грн. 28 коп., вартість відновлюваного ремонту складає 245 228 грн. 87 коп., вартість блоку регулювання (управління) двигуном - 1 198,23 євро, встановлення блоку регулювання (управління) двигуном - 1 485 грн. 00 коп., податок на транспортний засіб - 81 євро, страхова виплата за обов'язкове страхування автогромадянської відповідальності за період від 06 вересня 2018 до 05 вересня 2019 року - 360,30 євро, страхова виплата за обов'язкове страхування автогромадянської відповідальності за період від 06 вересня 2019 до 05 грудня 2019 року - 93,28 євро, витрати на лікування ОСОБА_6 - 5 000 грн. 00 коп.
Щодо розміру моральної шкоди вказують, що вони є громадянами Німеччини і заробітну плату отримують в євро, розмір заробітної плати ОСОБА_6 складає 2 310 євро. Враховуючи сукупність моральних та фізичних страждань, які вони отримали на території України в результаті ДТП, незаконних дій та бездіяльності з боку органів досудового розслідування, знущань працівників Української митниці, позивачі вважають, що відшкодування їм моральної шкоди в сумі по 30 000,00 євро буде достатньою компенсацією.
У відзиві на позов Рівненська обласна прокуратура просить відмовити в задоволенні позовних вимог.
Вказує, що слідчим відділом Корецького ВП Костопільського ВП ГУНП в Рівненській області здійснювалося досудове розслідування кримінального провадження №12018180140000284 від 13 серпня 2018 за фактом ДТП за участю автомобілів «DACIA LOGAN», реєстраційний номер НОМЕР_3 , та «FORD WA6», реєстраційний номер НОМЕР_1 , за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України. Згідно висновку судово-медичної експертизи № 700 від 05 вересня 2018 року, в результаті ДТП ОСОБА_10 отримала тілесні ушкодження, які відносяться до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я. Так як обов'язковою ознакою складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, є отримання потерпілою особою середньої тяжкості тілесних ушкоджень, слідчим СВ Корецького ВП Костопільського ВП ГУНП в Рівненській області Дмитруком Б.В. 26 вересня 2018 року прийнято рішення про закриття вказаного кримінального провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
В подальшому, вищезазначену постанову про закриття та копії необхідних матеріалів 05 жовтня 2018 року скеровано т.в.о. начальника Корецького ВП Костопільського ВП ГУНП в Рівненській області з метою вирішення питання про притягнення ОСОБА_9 до адміністративної відповідальності. За результатами розгляду вищевказаних матеріалів, 30 жовтня 2018 року складено протокол про вчинення ОСОБА_9 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, який 02 листопада 2018 року скеровано до Корецького районного суду для розгляду по суті.
Разом з тим, враховуючи подання потерпілою стороною додаткових медичних документів, постановою прокурора Корецького відділу Здолбунівської місцевої прокуратури від 04 грудня 2018 року постанову слідчого СВ Корецького ВП про закриття провадження скасовано, а матеріали кримінального провадження №12018180140000284 від 13 серпня 2018 направлено для подальшого розслідування та проведення додаткової судово-медичної експертизи. У зв'язку із цим, постановою Корецького районного суду від 13 грудня 2018 року у справі №563/1654/18 передано справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_9 до Здолбунівської місцевої прокуратури на підставі ст. 253 КУпАП.
Здолбунівською місцевою прокуратурою матеріали справи №563/1654/18 щодо вчинення ОСОБА_9 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, надіслано до Корецького ВП Костопільського ВП ГУНП України в Рівненській області.
В подальшому, відповідно до висновку додаткової судово-медичної експертизи № Д-83 від 06 лютого 2019 року встановлено, що внаслідок ДТП ОСОБА_10 отримала тілесні ушкодження, які відносяться до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я. Враховуючи вищевикладене, заступником начальника СВ Корецького ВП Костопільського ВП ГУНП в Рівненській області 19 лютого 2019 року повторно прийнято рішення про закриття кримінального провадження.
Перевіркою законності вказаного рішення, першим заступником керівника Здолбунівської місцевої прокуратури 18 листопада 2020 року винесено постанову про його скасування, оскільки, окрім іншого, після закриття кримінального провадження особу, з вини якої сталась дорожньо-транспортна пригода, не притягнуто до адміністративної відповідальності згідно вимог ч. 6 ст. 38 КУпАП.
У той же день, заступником начальника СВ Корецького ВП Костопільського ВП ГУНП в Рівненській області Дмитруком Б.В. винесено постанову про закриття вказаного кримінального провадження з одночасним скеруванням т.в.о. начальника Корецького ВП Костопільського ВП ГУНП в Рівненській області матеріалів для вирішення питання про притягнення ОСОБА_9 до адміністративної відповідальності.
Свої вимоги про відшкодування матеріальної та моральної шкоди позивачі обґрунтовують незаконними та протиправними діями та бездіяльністю органів досудового розслідування. Однак, вказана обставина не є безумовною підставою для визнання позовних вимог обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Ухвала слідчого судді Корецького районного суду про задоволення скарги представника позивачів свідчить про реалізацію ними передбаченого КПК України права оскарження процесуальних рішень слідчого, прокурора і не є безумовним доказом неправомірності процесуальних рішень, дій чи бездіяльності у розумінні ст. 1176 ЦК України. При цьому, сам факт винесення слідчим суддею процесуальної ухвали не тягне наслідок цивільно-правового характеру і не може бути доказом того, що дії та бездіяльність відповідачів заподіяли позивачам моральної шкоди. Таким чином, позивачами не надано доказів на підтвердження наявності заподіяної їм моральної шкоди, причинного зв'язку між шкодою і протиправними діяннями відповідачів, що згідно ст. 81 ЦПК України є їх процесуальним обов'язком. Також, позивачами не надано доказів заподіяння саме відповідачами матеріальної шкоди та їх вини.
У відзиві на позов Головне управління Національної поліції в Рівненській області просить відмовити в задоволенні позову.
Вказує, що ні позивачі, ні їх представник з дня коли їм стало відомо про закриття кримінального провадження не скористалися своїм правом передбаченим статтею 56 КПК України та не звернулися до слідчого з метою отримання постанови про закриття та не оскаржили її у судовому порядку. Натомість у травні 2020 року за заявою ОСОБА_1 Корецьким районним судом Рівненської області винесено ухвалу про визнання дій та бездіяльності органів досудового розслідування в особі посадових осіб Корецького ВП Костопільського ВП ГУНП в Рівненській області та Корецького відділу Здолбунівської місцевої прокуратури незаконними та протиправними.
Вказана ухвала слідчого судді про задоволення заяви на бездіяльність органів досудового розслідування свідчить про реалізацію позивачами передбаченого КПК України права на оскарження процесуальних рішень слідчого, прокурора і не є безумовним доказом неправомірності процесуальних рішень, дій чи бездіяльності у розумінні статті 1176 ЦК України. Реалізація механізму оскарження дій, бездіяльності органу досудового розслідування у розумінні статті 23 ЦК України не є підставою для відшкодування моральної шкоди, оскільки не є порушенням прав особи.
Крім того, матеріальна шкода є такою, що не підтверджена достатніми доказами, а відтак не підлягає до задоволення. Загалом матеріальна шкода позивачам була завдана внаслідок ДТП, яке сталося 12 серпня 2018 року, але аж ніяк не діями чи бездіяльністю відповідача ГУНП в Рівненській області. Щодо заявленої вимоги про стягнення моральної шкоди, то позивачами не доведено обставин і підстав, які зумовлюють наявність моральної шкоди, зокрема матеріали справи не містять жодних свідчень та відповідних доказів про ступінь їхніх моральних чи фізичних страждань або шкоди завданої їхньому здоров'ю.
У відзиві на позов Державна казначейська служба України просить відмовити в задоволенні позову, оскільки Казначейство не є розпорядником коштів Державного бюджету України. Казначейство забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунка, відкритого у Національному банку, зокрема, здійснює безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів або боржників на підставі рішення суду. При цьому, Казначейство є юридичною особою публічного права, має самостійний баланс, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, власні бланки, рахунки в казначействі і банках, виступає від власного імені, самостійно відповідає за власними зобов'язаннями і є окремим учасником цивільних відносин. Казначейство не уособлює Державу як «власника» відповідних бюджетних коштів, тому на Казначейство не може бути покладено обов'язок по відшкодуванню шкоди, яка була заподіяна позивачам. Жодні правові зв'язки Казначейства з позивачами не виникали і не могли виникнути.
Казначейство вважає, що позивачами обрано неправильний спосіб захисту порушених прав. Позивачі мають беззаперечне право на звернення до суду із позовною заявою про відшкодування завданої для них майнової та моральної шкоди до заподіювача такої шкоди - ОСОБА_9 . А твердження, що завдана шкода підлягає стягненню з державного бюджету України є необґрунтованими, адже держава Україна не може відповідати за вчинені неправомірні дії своїх громадян. Фізична особа несе самостійну відповідальність за свої дії та/або бездіяльність.
Казначейство вважає, що позивачами не доведено всіх обов'язкових умов для притягнення посадових або службових осіб органів державної влади до відповідальності.
Щодо оскарження представником позивачів дій органів досудового розслідування зазначає, що реалізація представником позивачів права на оскарження дій та бездіяльності органів досудового розслідування у межах справи №563/1206/18 у порядку, встановленому Законом, становить достатньо справедливу сатисфакцію з відшкодування шкоди, яку зазнали позивачі. Сам факт визнання судом у межах справи №563/1206/18 бездіяльності органів досудового розслідування не є доказом заподіяння позивачам у справі №569/17773/20 моральної шкоди та підставою для відшкодування матеріальної шкоди, оскільки вказане судове рішення безумовно не встановлює доведеність усіх обов'язкових складових цивільно-правової відповідальності. Наявність певних недоліків у роботі Костопільського відділу поліції Корецького відділення поліції ГУНП в Рівненській області та Корецького відділу Здолбунівської місцевої прокуратури саме по собі не може свідчити про незаконність їх діяльності як такої і, відповідно, не може бути підставою для безумовного відшкодування моральної та матеріальної шкоди.
Також, Казначейство вважає, що у силу вимог ст. 79 ЦПК України докази, які долучені на підтвердження завданих майнових збитків та моральної шкоди є недостовірними, адже з їх аналізу неможливо встановити дійсні обставини справи.
У відповіді на відзив Рівненської обласної прокуратури представник позивачів вказує, що причиною того, що позивачам до цього часу не відшкодована шкода є саме протиправні дії та бездіяльність відповідача, що встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили. В даному випадку існує прямий об'єктивний причинний зв'язок між незаконними діями, бездіяльністю відповідача та шкодою, яка не відшкодована позивачам. Якщо відповідач заперечує проти позову, то він повинен довести, що він вчинив усі передбачені законом дії для усунення можливості завдання шкоди позивачам та зробив усе можливе для своєчасного притягнення винної особи до законної відповідальності та відшкодування шкоди потерпілим. Позивачі належними та допустимими доказами довели не тільки наявність матеріальної та моральної шкоди, а і причинний зв'язок дій відповідачів із завданою шкодою. Також вказує, що не реалізовував права позивачів на оскарження рішень, дій і бездіяльності органів досудового розслідування.
У відповіді на відзив Головного управління Національної поліції в Рівненській області представник позивачів вказує, що вина Головного управління Національної поліції в Рівненській області в протиправній поведінці та порушенні закону досліджувалася в судовому засіданні та встановлена в судовому рішенні, яке набрало законної сили. Саме протиправність поведінки відповідачів і стала причиною подачі даного позову, а вимога про відшкодування шкоди - наслідком такої поведінки. Він, як представник потерпілих в кримінальному провадженні та позивачів по даній справі, не реалізовував механізм оскарження дій, бездіяльності органу досудового розслідування, який передбачає або скасування певних рішень, або зобов'язання вчинити певні дії. Він звернувся до суду із заявою про визнання незаконними та протиправними дій та бездіяльності органів досудового розслідування в особі посадових осіб Корецького ВП Костопільського ВП ГУНП в Рівненській області Національної поліції України та Корецького відділу Здолбунівської місцевої прокуратури, який визнав їх дії та бездіяльність незаконними та протиправними.
У відповіді на відзив Державної казначейської служби України представник позивачів вказує, що Казначейство залучене до справи з метою виконання рішення суду для безспірного списання коштів державного бюджету України на підставі рішення суду в установленому законодавством України порядку.
В судовому засіданні представник позивачів просив позов задовольнити з підстав у ньому вказаних.
Представники відповідачів просили відмовити в задоволенні позову, з підстав вказаних у відзивах на позовну заяву.
Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, суд дійшов наступних висновків.
Як встановлено судом 12 серпня 2018 року до Корецького ВП Костопільського ВП ГУНП в Рівненській області надійшло повідомлення ОСОБА_8 про те, що 12 серпня 2018 року на 279 км автодороги Київ-Чоп відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів «DACIA LOGAN», сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_3 та «FORD WA6», сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , в результаті якого вищевказані автомобілі зазнали механічних пошкоджень, а ОСОБА_6 отримала тілесні ушкодження.
За фактом вказаної події 13 серпня 2018 року СВ Корецького ВП Костопільського ВП ГУНП в Рівненській області до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018180140000284 внесено відомості за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України.
Як слідує з довідки про хід розслідування кримінального провадження №12018180140000284 в ході проведення досудового розслідування встановлено, що 12 серпня 2018 року о 16:40 год., керуючи транспортним засобом «FORD WA6», сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 та їдучи на відрізку 279 км автодороги Київ-Чоп зі сторони м. Київ у напрямку м. Львів, ОСОБА_7 зіткнувся із автомобілем марки «DACIA LOGAN», сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_3 , за кермом якого перебував ОСОБА_11 , яка у момент ДТП знаходилася в якості пасажира у салоні автомобіля марки «FORD WA6», отримала тілесні ушкодження та в подальшому була госпіталізована до Корецької ЦРЛ для надання медичної допомоги.
В рамках кримінального провадження 12 серпня 2018 року було проведено огляд місця події та складено до нього відповідну схему ДТП. Під час проведення вказаної слідчої дії до Корецького ВП було вилучено автомобілі «FORD WA6» та «DACIA LOGAN».
14 серпня 2018 року ОСОБА_6 було визнано потерпілою та допитано про відомі їй обставини вчиненого кримінального правопорушення. Також, 14 серпня 2018 року допитано в якості свідка ОСОБА_7 , який керував автомобілем «FORD WA6».
14 серпня 2018 року було проведено допит в якості свідка ОСОБА_9 , який керував автомобілем «DACIA LOGAN». Під час проведення допиту ОСОБА_9 повністю визнав свою вину у скоєнні ДТП.
15 серпня 2018 року слідчим суддею Корецького районного суду Рівненської області було винесено ухвалу про проведення судово-медичної експертизи з метою встановлення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень у ОСОБА_10 , які виникли у неї в результаті ДТП.
Відповідно до висновку експерта №700 від 05 вересня 2018 року ОСОБА_10 отримала тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, а саме струс головного мозку, забій поперекового та шийного відділів хребта, грудної клітки, які відносяться до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я.
10 вересня 2018 року слідчим суддею Корецького районного суду Рівненської області було винесено ухвалу про проведення судової автотоварознавчої експертизи за результатами якої вартість матеріального збитку, заподіяного власнику автомобіля марки «FORD WA6» внаслідок його пошкодження під час ДТП складає 259 989 грн. 28 коп.
26 вересня 2018 року постановою про закриття кримінального провадження т.в.о. начальника СВ Корецького ВП Костопільського ВП ГУНП в Рівненській області старшого лейтенанта поліції Дмитрука Б.В. кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018180140000284 від 13 серпня 2018 року закрито, в зв'язку з відсутністю складу злочину, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України. Наявність складу злочину за ч.1 ст. 286 КК України передбачає отримання середньої тяжкості тілесних ушкоджень, а відповідно до висновку експерта №700 від 05 вересня 2018 року ОСОБА_6 отримала тілесні ушкодження, які відносяться до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я.
05 жовтня 2018 року постанову про закриття даного провадження разом з копіями матеріалів направлено т.в.о. начальника Корецького ВП Костопільського ВП ГУНП в Рівненській області для вирішення питання про притягнення ОСОБА_9 до адміністративної відповідальності.
За результатами розгляду вищевказаних матеріалів, 30 жовтня 2018 року складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, відносно ОСОБА_9 , який 02 листопада 2018 року скеровано до Корецького районного суду Рівненської області для розгляду по суті.
31 жовтня 2018 року складено висновок експерта №3.3-109/18 згідно якого вартість матеріального збитку, заподіяного власнику автомобіля марки «FORD S-MAX», сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , внаслідок його пошкодження під час ДТП, станом на момент проведення експертизи складає 259 989 грн. 28 коп., а вартість відновлювального ремонту вказаного транспортного засобу складає 245 228 грн. 87 коп.
04 грудня 2018 року постановою про скасування постанови слідчого про закриття кримінального провадження прокурора Корецького відділу Здолбунівської прокуратури радника юстиції Скрипника P.M. постанову слідчого СВ Корецького ВП старшого лейтенанта поліції Дмитрука Б.В. про закриття кримінального провадження за №12018180140000284 скасовано, матеріали досудового розслідування направлено слідчому для подальшого розслідування. Як слідує з постанови на підставі наданих потерпілою стороною документів необхідно було призначити додаткову судово-медичну експертизу по встановленню ступеня тяжкості отриманих ОСОБА_6 тілесних ушкоджень, а тому постанову про закриття кримінального провадження від 26 вересня 2018 року визнано необґрунтованою та скасовано для усунення недоліків.
13 грудня 2018 року постановою Корецького районного суду Рівненської області в справі №563/1654/18 справу про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП щодо ОСОБА_9 передано керівнику Корецького відділу Здолбунівської місцевої прокуратури, оскільки протокол про адміністративне правопорушення серії БР №051060 від 30 жовтня 2018 року щодо ОСОБА_9 був складений на підставі постанови слідчого Корецького ВП від 26 вересня 2018 року про закриття кримінального провадження, яка постановою прокурора Корецького відділу Скрипника Р.М. скасована, а тому у суду були підстави вважати, що в діях ОСОБА_9 могли вбачатися ознаки складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України, при цьому відновлено кримінальне провадження, що було безумовною підставою для передачі матеріалів прокурору.
14 грудня 2018 року слідчим суддею Корецького районного суду Рівненської області винесено ухвалу про призначення додаткової судово-медичної експертизи по встановленню ступеня тяжкості тілесних ушкоджень у ОСОБА_6 , яка проводилася із дослідженням додатково наданих потерпілою стороною медичних документів.
Відповідно до висновку експерта № Д-83 від 06 лютого 2019 року ОСОБА_6 отримала тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, а саме струс головного мозку, забій поперекового та шийного відділів хребта, грудної клітки, які відносяться до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я.
19 лютого 2019 року постановою про закриття кримінального провадження заступника начальника СВ Корецького ВП Костопільського ВП ГУНП в Рівненській області старшого лейтенанта поліції Дмитрука Б.В. кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018180140000284 від 13 серпня 2018 року закрито, в зв'язку з відсутністю складу злочину, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України. Копію постанови та матеріалів кримінального провадження направлено т.в.о. начальнику Корецького ВП для вирішення питання про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП ОСОБА_9 . Підставою для винесення вказаної постанови стало те, що висновком експерта №Д-83 від 06 лютого 2019 року встановлено, що ОСОБА_6 отримала легкі тілесні ушкодження, а кримінальна відповідальність за вчинення дорожньо-транспортної пригоди, яка передбачена ст. 286 КК України, настає лише у випадку, якщо такі дії спричинили потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, тяжке тілесне ушкодження або смерть.
17 жовтня 2019 року представник позивачів Кінаш А.Г. звернувся з адвокатським запитом до начальника Корецького ВП Костопільського ВП ГУНП в Рівненській області щодо надання інформації про хід розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018180140000284 від 13 серпня 2018 року, на який заступником начальника Несеним Ю. була надана відповідь від 29 жовтня 2019 року, де наведено перелік вчинених дій по 26 вересня 2018 року і вказано, що 30 жовтня 2018 року до Корецького районного суду Рівненської області було скеровано протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП відносно ОСОБА_9 .
Аналогічний запит ОСОБА_1 було направлено 17 жовтня 2019 року до Корецького відділу Здолбунівської місцевої прокуратури, на який надана відповідь першим заступником керівника місцевої прокуратури Самардаком В.В., що 26 вересня 2019 року слідчим СВ Корецького ВП Костопільського ВП ГУНП в Рівненській області прийнято рішення про закриття кримінального провадження, в зв'язку з встановленням відсутності складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України. Перевіркою законності даного рішення прокурором встановлено, що підстави для його скасування в прядку ч.6 ст. 284 КПК України відсутні.
21 травня 2020 року ухвалою слідчого судді Корецького районного суду Рівненської області Кулика Є.В. в справі №563/1206/18 заяву представника заявників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 адвоката Кінаша А.Г. задоволено, визнано незаконними та протиправними дії та бездіяльність органів досудового розслідування в особі посадових осіб Корецького ВП Костопільського ВП ГУНП в Рівненській області та Корецького відділу Здолбунівської місцевої прокуратури.
Як слідує з ухвали судом встановлено, що копія постанови слідчого про закриття кримінального провадження від 26 вересня 2018 року не була надіслана потерпілим, відтак вказаними діями працівники Корецького ВП грубо порушили ч.6 ст.284 КПК України, чим незаконно позбавили потерпілих права на оскарження постанови слідчого Корецького ВП про закриття кримінального провадження. Крім того, постановою прокурора Корецького відділу Скрипника Р.М. від 04 грудня 2018 року постанову слідчого СВ Корецького ВП старшого лейтенанта поліції Дмитрука Б.В. про закриття кримінального провадження за № 12018180140000284 скасовано та направлено матеріали досудового розслідування слідчому для подальшого розслідування. Однак згідно наданої на адвокатський запит відповіді першого заступника керівника місцевої прокуратури Самардака В.В. № 35/3-867 вих-19 від 29 жовтня 2019 року вказано, що перевіркою законності рішення слідчого СВ Корецького ВП старшого лейтенанта поліції Дмитрука Б.В. про закриття кримінального провадження за № 12018180140000284 від 26 вересня 2018 року прокурором встановлено, що підстави для скасування постанови слідчого в порядку ч.6 ст.284 КПК України відсутні. Після 14 грудня 2018 року жодних слідчих дій не вчинялось, постанов слідчим не виносилось. Будь-яких доказів зворотнього ні слідчим, ні прокурором суду не надано. Саме тому, зважаючи на плутанину, неодноразове порушення з боку працівників Корецького ВП прав ОСОБА_6 та ОСОБА_7 суд вважав, що заява є обґрунтованою та підставною і задля недопущення порушень прав заявників в подальшому визнав дії та бездіяльність органів досудового розслідування в особі посадових осіб Корецького ВП Костопільського ВП ГУНП в Рівненській області та Корецького відділу Здолбунівської місцевої прокуратури незаконними та протиправними.
18 листопада 2020 року першим заступником керівника Здолбунівської місцевої прокуратури Самардаком В.В. винесено постанову про скасування постанови про закриття кримінального провадження, згідно якої постанову слідчого СВ Корецького ВП Костопільського ВП ГУНП в Рівненській області Дмитрука Б.В. від 19 лютого 2019 року про закриття кримінального провадження №12018180140000284 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України скасовано, матеріали кримінального провадження направлено до СВ Корецького ВП Костопільського ВП ГУНП в Рівненській області для подальшого здійснення досудового розслідування. Підставою для скасування постанови стало те, що в ході досудового розслідування не встановлено в повній мірі вид та розмір шкоди, спричиненої кримінальним правопорушенням, зокрема, не долучено до матеріалів кримінального провадження страховий поліс на транспортний засіб «FORD WA6», реєстраційний номер НОМЕР_1 , що унеможливило належне з'ясування цих обставин та порушило право потерпілого на відшкодування завданої кримінальним правопорушенням шкоди. Окрім того, після винесення постанови про закриття кримінального провадження особу, з вини якої сталась дорожньо-транспортна пригода, не притягнуто до адміністративної відповідальності, згідно вимог ч.6 ст.38 КУпАП.
18 листопада 2020 року постановою про закриття кримінального провадження заступника начальника СВ Корецького ВП Костопільського ВП ГУНП в Рівненській області капітана поліції Дмитрука Б.В. кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018180140000284 від 13 серпня 2018 року закрито, в зв'язку з відсутністю складу злочину, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України. Копію постанови та матеріалів кримінального провадження направлено т.в.о. начальнику Корецького ВП для вирішення питання про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП ОСОБА_9 . Підставою для винесення вказаної постанови стало те, що висновком експерта №Д-83 від 06 лютого 2019 року встановлено, що ОСОБА_6 отримала легкі тілесні ушкодження, а кримінальна відповідальність за вчинення дорожньо-транспортної пригоди, яка передбачена ст. 286 КК України, настає лише у випадку, якщо такі дії спричинили потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, тяжке тілесне ушкодження або смерть. Окрім того, 18 листопада 2020 року до матеріалів кримінального провадження долучено копію страхового полісу, про яку зазначено в постанові першого заступника керівника Здолбунівської місцевої прокуратури Самардака В.В. про скасування постанови про закриття кримінального провадження №12018180140000284.
19 листопада 2020 року поліцейським СРПП №4 Корецького ВП Костопільського ВП ГУНП в Рівненській області старшим лейтенантом поліції Бойчуком Р.В. складено протокол про адміністративне правопорушення серії БД №332694 відносно ОСОБА_9
19 листопада 2020 року т.в.о. начальника Корецького ВП Костопільського ВП ГУНП в Рівненській області направив до Корецького районного суду Рівненської області адміністративний протокол серії БД №332694 від 19 листопада 2020 року щодо притягнення ОСОБА_9 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП.
Постановою Корецького районного суду Рівненської області від 29 січня 2021 року в справі №563/1109/20 закрито провадження в справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_9 за ст. 124 КУпАП, в зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
В мотивувальній частині вказаної постанови вказано, що як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії БД № 332694 від 19 листопада 2020 року, 12 серпня 2020 року о 16 год. 35 хв. на а/д Київ-Чоп, водій ОСОБА_9 , керуючи автомобілем "DACIA-LOGAN", д.н.з. НОМЕР_3 , під час змінення напрямку руху не переконався, що це буде безпечно і не створить перешкоди, в результаті чого водій автомобіля FORD-WA6, д.н.з. НОМЕР_1 , який рухався зі сторони м. Київ здійснив зіткнення. Внаслідок ДТП автомобіль отримав механічні пошкодження. В даному протоколі не вказано хто був водієм автомобіля "FORD-WA6", д.н.з. НОМЕР_1 , не зазначено потерпілих осіб, дата ДТП зазначена у протоколі не співпадає з датою встановленою у судовому засіданні та іншими письмовими доказами. Отже, даний протокол не визнаний судом належним та допустимим доказом. Згідно постанови про закриття кримінального провадження від 18 листопада 2020 року кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12018180140000284 від 13 серпня 2018 року закрито, в зв'язку з відсутністю складу злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України. В матеріалах справи відсутня інформація про вручення постанови про закриття кримінального провадження потерпілим чи їх представнику. Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_9 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Також, 02 березня 2021 року представник позивачів ОСОБА_1 звертався до начальника Корецького ВП Костопільського ВП ГУНП в Рівненській області з адвокатським запитом про надання інформації щодо страхового полісу на транспортний засіб «FORD-WA6», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який отримано 09 березня 2021 року, однак на час розгляду справи відповідь представнику позивачів надана не була.
Позивачі вказують, що такими діями працівники Корецького ВП Костопільського ВП ГУНП України в Рівненській області та Корецького відділу Здолбунівської місцевої прокуратури позбавили їх можливості отримати відшкодування матеріальної і моральної шкоди. На підтвердження розміру матеріальної шкоди позивачі вказали на: висновок експерта №3.3-109/18 від 31 жовтня 2018 року, яким визначена вартість матеріального збитку у сумі 259 989 грн. 28 коп. та вартість відновлюваного ремонту - 245 228 грн. 87 коп.; замовлення та квитанцію продавця від 19 липня 2019 року, згідно яких за блок регулювання двигуна автомобіля типу «S-MAX», номерний знак НОМЕР_1 сплачено 1 198,23 євро; акт виконаних робіт з технічного обслуговування і ремонту транспортного засобу №1398-125564 від 16 жовтня 2019 року, згідно якого за ремонт та технічне обслуговування автомобіля марки «FORD S-MAX», реєстраційний номер НОМЕР_4 сплачено 1 485 грн. 00 коп.; довідку про податок на транспортний засіб від 14 вересня 2018 року, згідно якої він становить 81 євро; рахунок для страхового полісу від 06 вересня 2018 року, згідно якого страхова виплата за обов'язкове страхування автогромадянської відповідальності становить 360,30 євро; рахунок за страхування транспортного засобу, згідно якого страхова виплата за обов'язкове страхування автогромадянської відповідальності становить 93,28 євро; квитанції по оплаті витрат на лікування ОСОБА_6 . На підтвердження розміру моральної шкоди позивачі вказали на засвідчення періодів непрацездатності від 09 червня 2020 року, розрахункові листи за серпень і вересень 2018 року, згідно яких заробітна плата ОСОБА_6 складала 2 310 євро, листи непрацездатності від 09 та 15 лютого 2021 року.
Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 55 Конституції України передбачено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень (стаття 56 Конституції України).
Загальні підстави відповідальності за завдану майнову та моральну шкоду передбачені нормами статей 1166, 1167 ЦК України відповідно до яких шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.
Шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів (стаття 1173 ЦК України).
За змістом статті 1174 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи. Тобто відповідачем у зазначених категоріях справ є держава Україна, а не посадова особа, орган державної влади чи орган місцевого самоврядування.
Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану органом державної влади, зокрема органом, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, визначені статтею 1176 ЦК України. Ці підстави характеризуються особливостями суб'єктного складу заподіювачів шкоди, серед яких законодавець виокремлює посадових чи службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органи досудового розслідування, прокуратури або суду, та особливим способом заподіяння шкоди. Сукупність цих умов і є підставою покладення цивільної відповідальності за завдану шкоду саме на державу.
Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких охоплюється частиною першою статті 1176 ЦК України, а саме у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт.
За відсутності підстав для застосування частини першої статті 1176 ЦК України, в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини шостої цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (статті 1173, 1174 цього Кодексу).
Проаналізувавши встановлені судом фактичні обставини по справі та положення норм чинного законодавства, суд доходить висновку, що до даних правовідносин слід застосовувати положення ст. 1174 ЦК України.
Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування матеріальної чи моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
Причинний зв'язок між протиправним діянням заподіювача шкоди та шкодою, завданою потерпілому, є однією з обов'язкових умов настання деліктної відповідальності. Визначення причинного зв'язку є необхідним як для забезпечення інтересів потерпілого, так і для реалізації принципу справедливості при покладенні на особу обов'язку відшкодувати заподіяну шкоду.
Причинно-наслідковий зв'язок між діянням особи та заподіянням шкоди полягає в тому, що шкода є наслідком саме протиправного діяння особи, а не якихось інших обставин. Проста послідовність подій не повинна братися до уваги. Об'єктивний причинний зв'язок як умова відповідальності виконує функцію визначення об'єктивної правової межі відповідальності за шкідливі наслідки протиправного діяння. Заподіювач шкоди відповідає не за будь-яку шкоду, а тільки за ту шкоду, яка завдана його діями. Відсутність причинного зв'язку означає, що шкода заподіяна не діями заподіювача, а викликана іншими обставинами.
При цьому причинний зв'язок між протиправним діянням заподіювача шкоди та шкодою має бути безпосереднім, тобто таким, коли саме конкретна поведінка без якихось додаткових факторів стала причиною завдання шкоди. У випадку, коли протиправна поведінка, яка створила конкретну можливість завдання шкоди, перетворює її у дійсність тільки в разі приєднання до неї протиправної дії третіх осіб, має встановлюватися юридично значимий причинний зв'язок як з поведінкою, яка створила конкретну можливість (умови для завдання шкоди), так і з діями, які перетворили її у дійсність (фактичне завдання шкоди).
Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Статтею 80 ЦПК України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Разом з тим, позивачі не надали належних та допустимих доказів на підтвердження своїх вимог в частині відшкодування матеріальної шкоди, зокрема, причинного зв'язку між заподіяною їм матеріальною шкодою і протиправними діями органів досудового розслідування та прокуратури. Процесуальні порушення, що були допущені при проведенні досудового розслідування, при складенні протоколу про адміністративне правопорушення не є підставою для відшкодування державою майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Звертаючись до суду з позовом, позивачі зазначали, що майнову шкоду заподіяно дорожньо-транспортною пригодою, винним у якій себе визнавав ОСОБА_9 , що не позбавляє їх права безпосередньо пред'явити до зазначеної особи цивільний позов про відшкодування майнової шкоди.
Посилання позивачів на те, що своїми діями працівники Корецького ВП Костопільського ВП ГУНП України в Рівненській області та Корецького відділу Здолбунівської місцевої прокуратури позбавили їх можливості отримати відшкодування матеріальної шкоди за рахунок страхових виплат та майнової відповідальності особи, яка вчинила дорожньо-транспортну пригоду, зокрема і через те, що винна особа не притягнута до відповідальності судом до уваги не приймається.
Суд зауважує, що відсутність складу кримінального чи адміністративного правопорушення, зокрема, у разі закриття кримінального провадження за правилами Кримінального процесуального кодексу України, закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення за правилами Кодексу України про адміністративні правопорушення не означає відсутність вини для цивільно-правової відповідальності. Постанова слідчого про закриття кримінального провадження, постанова суду про закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення є доказами, які повинні досліджуватися та оцінюватися судом у цивільній справі у порядку, передбаченому ЦПК України. Оскільки в межах кримінального провадження, справи про адміністративне правопорушення не встановлено вини жодного з водіїв, проте настали наслідки порушення ПДР України - пошкодження автомобіля, тілесні ушкодження, суд під час вирішення спору щодо цивільно-правових наслідків даної дорожньо-транспортної пригоди має встановити особу, яка порушила ПДР України і вирішити питання щодо відшкодування завданої в дорожньо-транспортній пригоді шкоди як винуватцем, так і страховою компанією, в разі встановлення відповідних підстав. Відтак, позивачі не позбавлені можливості звернутися в суд з цивільним позовом та отримати відшкодування матеріальної шкоди за рахунок страхових виплат та майнової відповідальності особи, яка вчинила дорожньо-транспортну пригоду.
Частиною 1, п.2 ч.2, ч.3 ст.23 ЦК України встановлено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів . Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Верховний Суд у постанові від 10 квітня 2019 року у справі № 464/3789/17 (адміністративне провадження № К/9901/59673/18) дійшов висновку, що адекватне відшкодування шкоди, зокрема й моральної, за порушення прав людини є одним із ефективних засобів юридичного захисту (пункт 49). Моральна шкода полягає у стражданні або приниженні, яких людина зазнала внаслідок протиправних дій. Страждання і приниження - емоції людини, змістом яких є біль, мука, тривога, страх, занепокоєння, стрес, розчарування, відчуття несправедливості, тривала невизначеність, інші негативні переживання (пункт 52). Порушення прав людини чи погане поводження із нею з боку суб'єктів владних повноважень завжди викликають негативні емоції. Проте не всі негативні емоції досягають рівня страждання або приниження, які заподіюють моральну шкоду. Оцінка цього рівня залежить від усіх обставин справи, які свідчать про мотиви протиправних дій, їх інтенсивність, тривалість, повторюваність, фізичні або психологічні наслідки та, у деяких випадках, стать, вік та стан здоров'я потерпілого (пункт 56).
Відсутність наслідків у вигляді розладів здоров'я внаслідок душевних страждань, психологічних переживань не свідчить про те, що позивач не зазнав страждань та приниження, а отже, і не свідчить про те, що моральної шкоди не завдано.
У практиці Європейського суду з прав людини порушення державою прав людини, що завдають психологічних страждань, розчарувань та незручностей зокрема через порушення принципу належного врядування, кваліфікуються як такі, що завдають моральної шкоди (наприклад, Рисовський проти України, № 29979, пункти 86, 89, від 20 жовтня 2011 року, Антоненков та інші проти України, № 14183/02, пункт 71, від 22 листопада 2005 року).
Таким чином, психологічне напруження, розчарування та незручності, що виникли внаслідок порушення органом держави чи місцевого самоврядування прав людини, навіть якщо вони не потягли вагомих наслідків у вигляді погіршення здоров'я, можуть свідчить про заподіяння їй моральної шкоди.
Виходячи із загальних засад доказування, у справах про відшкодування моральної шкоди, завданої органами державної влади та органами місцевого самоврядування, позивач повинен довести, які саме дії (рішення, бездіяльність) спричинили страждання чи приниження, яку саме шкоду вони заподіяли і який її розмір.
При цьому слід виходити з презумпції, що порушення прав людини з боку суб'єктів владних повноважень прямо суперечить їх головним конституційним обов'язкам (статті 3, 19 Конституції України).
Частиною другою статті 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала, у визначених цією нормою випадках, який не є вичерпним, оскільки пункт 3 передбачає, що її відшкодування можливе за наявності інших випадків, встановлених законом.
У справах про відшкодування моральної шкоди, завданої органом державної влади або органом місцевого самоврядування, суд, оцінивши обставини справи, повинен встановити чи мали дії (рішення, бездіяльність) відповідача негативний вплив, чи досягли негативні емоції позивача рівня страждання або приниження, встановити причинно-наслідковий зв'язок та визначити співмірність розміру відшкодування спричиненим негативним наслідкам.
У постанові від 12 березня 2019 року у справі № 920/715/17, провадження № 12-199гс18, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що питання наявності між сторонами деліктних зобов'язань та цивільно-правової відповідальності за заподіяну шкоду перебуває у площині цивільних правовідносин потерпілого і держави, що не регулюються нормами КПК України, а суд самостійно встановлює наявність чи відсутність складу цивільного правопорушення, який став підставою для стягнення шкоди, оцінюючи надані сторонами докази.
Проаналізувавши зібрані по справі та досліджені в ході судового розгляду докази, суд встановив, що в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018180140000284 від 13 серпня 2018 року двічі скасовувалися постанови про закриття вказаного кримінального провадження, при цьому копія постанови слідчого про закриття кримінального провадження від 26 вересня 2018 року не була надіслана позивачам, чим їх позбавлено права на оскарження постанови слідчого закриття кримінального провадження.
В подальшому після закриття кримінального провадження постановою від 19 лютого 2019 року т.в.о. начальником Корецького ВП Костопільського ВП ГУНП в Рівненській області не було вирішено питання про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП ОСОБА_9 , яка про це зазначено в постанові про закриття кримінального провадження. Що змусило 17 жовтня 2019 року представника позивачів звертатися з адвокатським запитами, як до начальника Корецького ВП Костопільського ВП ГУНП в Рівненській області, так і до Корецького відділу Здолбунівської місцевої прокуратури щодо надання інформації про хід розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018180140000284 від 13 серпня 2018 року, на які йому були надані суперечливі та неповні відповіді.
Зокрема, у відповіді заступника начальника Корецького ВП Костопільського ВП ГУНП в Рівненській області Несена Ю. від 29 жовтня 2019 року наведено перелік вчинених дій по 26 вересня 2018 року і вказано, що 30 жовтня 2018 року до Корецького районного суду було скеровано протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП відносно ОСОБА_9 . Хоча на той час, 04 грудня 2018 року прокурором винесено постанову про скасування постанови слідчого про закриття кримінального провадження від 26 вересня 2018 року, 13 грудня 2018 року справу про адміністративне правопорушення передано з суду керівнику Корецького відділу Здолбунівської місцевої прокуратури, 14 грудня 2018 року слідчим суддею винесено ухвалу про призначення додаткової судово-медичної експертизи, 06 лютого 2019 року складено висновок експерта щодо ступеня тілесних ушкоджень заподіяних ОСОБА_6 , а 19 лютого 2019 року постановою заступника начальника слідчого відділу закрито кримінальне провадження, в зв'язку з відсутністю складу злочину, про що не було повідомлено ні позивачів, ні їх представника ОСОБА_1 .
Аналогічно відповідь першого заступника керівника місцевої прокуратури Самардака В.В. на запит від 17 жовтня 2019 року містила інформацію про те, що 26 вересня 2019 року слідчим СВ Корецького ВП Костопільського ВП ГУНП в Рівненській області прийнято рішення про закриття кримінального провадження і перевіркою законності даного рішення прокурором встановлено, що підстави для його скасування в прядку ч.6 ст.284 КПК України відсутні, хоча, як встановлено судом, постанови від 26 вересня 2019 року про закриття кримінального провадження не було винесено, а в разі якщо у відповіді була допущена описка щодо року винесення постанови, то станом на день надання відповіді постанова від 26 вересня 2018 року була скасована прокурором Корецького відділу Здолбунівської місцевої прокуратури Скрипником Р.М. 04 грудня 2018 року. Про інші проведені дії, прийняті рішення, які було зазначено вище, першим заступником керівника місцевої прокуратури Самардаком В.В. не було повідомлено ні позивачів, ні їх представника ОСОБА_1 .
В подальшому, через більше ніж півтора року після закриття кримінального провадження, 18 листопада 2020 року першим заступником керівника Здолбунівської місцевої прокуратури Самардаком В.В. винесено постанову про скасування постанови про закриття кримінального провадження, зокрема і через те, що після винесення постанови про закриття кримінального провадження особу, з вини якої сталась дорожньо-транспортна пригода, не притягнуто до адміністративної відповідальності, згідно вимог ч.6 ст. 38 КУпАП.
18 листопада 2020 року постановою про закриття кримінального провадження заступника начальника СВ Корецького ВП Костопільського ВП ГУНП в Рівненській області капітана поліції Дмитрука Б.В. кримінальне провадження закрито з направленням копії постанови та матеріалів кримінального провадження т.в.о. начальнику Корецького ВП для вирішення питання про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП ОСОБА_9 . Дана постанова також не була надіслана позивачам.
Однак, 19 листопада 2020 року поліцейським СРПП №4 Корецького ВП ГУНП в Рівненській області старшим лейтенантом поліції Бойчуком Р.В. складено протокол про адміністративне правопорушення серії БД №332694 відносно ОСОБА_9 , де не вказано хто був водієм автомобіля "FORD-WA6", д.н.з. НОМЕР_1 , не зазначено потерпілих осіб, дата дорожньо-транспортної пригоди зазначена у протоколі не співпадала з датою вчинення дорожньо-транспортної пригоди, в зв'язку з чим постановою Корецького районного суду Рівненської області від 29 січня 2021 року в справі №563/1109/20 закрито провадження в справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_9 за ст. 124 КУпАП, за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Також, суд приймає до уваги, і ухвалу слідчого судді Корецького районного суду Рівненської області Кулика Є.В. від 21 травня 2020 року в справі №563/1206/18, якою визнано незаконними та протиправними дії та бездіяльність органів досудового розслідування в особі посадових особі Корецького ВП Костопільського ВП ГУНП в Рівненській області та Корецького відділу Здолбунівської місцевої прокуратури.
Відтак суд доходить висновку, що зазначені рішення, дії та бездіяльність посадових осіб Корецького ВП Костопільського ВП ГУНП в Рівненській області, Корецького відділу Здолбунівської місцевої прокуратури є протиправними, внаслідок чого позивачам спричинена моральна шкода, яка полягає в душевних стражданнях, яких вони зазнали у зв'язку з протиправною поведінкою відносно них. Також позивачам, через представника, неодноразово доводилося звертатися із заявами, клопотаннями до різних державних органів з метою відстоювання своїх прав та інтересів, витрачати час на відвідування цих органів.
Суд вважає, що в ході судового розгляду справи стороною позивачів доведено наявність причинного зв'язку між винними рішеннями, діями та бездіяльністю посадових осіб Корецького ВП Костопільського ВП ГУНП в Рівненській області, Корецького відділу Здолбунівської місцевої прокуратури та негативними наслідками у вигляді моральних страждань, що не спростовано представниками відповідачів.
При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди, суд враховує суть позовних вимог, характер діяння осіб, які заподіяли шкоду, моральних страждань позивачів, які настали у них внаслідок протиправних рішень, дій та бездіяльності посадових осіб відповідачів. Суд також враховує вимоги ч.3 ст.23 ЦК України та положення п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», згідно якого розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Розмір відшкодування моральної шкоди визначений позивачами, на думку суду, є завищеним, а тому суд вважає необхідним та достатнім стягнути на їх користь у відшкодування моральної шкоди по 35 000 грн. 00 коп., що є розумним та справедливим. Розмір відшкодування моральної (нематеріальної) шкоди, відповідно до чинного законодавства України, може бути як в грошовій, так і в іншій матеріальній формі. Відшкодування моральної шкоди в грошовій формі виплачується в грошовій одиниці України - гривні, а відтак судом не визначено розмір відшкодування в євро, як про це просять позивачі.
Посилання відповідачів на те, що ухвала слідчого судді про задоволення скарги представника позивачів свідчить про реалізацію ними передбаченого КПК України права оскарження процесуальних рішень слідчого, прокурора і не є безумовним доказом неправомірності процесуальних рішень, дій чи бездіяльності у розумінні ст. 1176 ЦК України на увагу не заслуговують, оскільки заява до слідчого судді представником позивачів була подана після винесення постанови про закриття кримінального провадження, яка їм надіслана не була, що якраз і позбавило їх права реалізувати передбачені КПК України права щодо оскарження процесуальних рішень слідчого, прокурора. При цьому у вказаній справі, окрім даної ухвали, суд самостійно встановив наявність складу цивільного правопорушення, який став підставою для стягнення шкоди, оцінюючи надані сторонами докази.
Щодо посилань Державної казначейської служби України на те, що реалізація представником позивачів права на оскарження дій та бездіяльності органів досудового розслідування у межах справи №563/1206/18 у порядку, встановленому Законом, становить достатньо справедливу сатисфакцію з відшкодування шкоди, яку зазнали позивачі суд зазначає, що адекватне відшкодування шкоди, зокрема й моральної, за порушення прав людини є одним із ефективних засобів юридичного захисту. Сама лише констатація у судовому рішення порушення прав позивача не завжди може бути достатньою для того, щоб захист міг вважатися ефективним. Особливо якщо позивач вважає, що шкоду йому заподіяно.
За таких обставин, суд доходить висновку про задоволення позову частково, стягнувши з Державного бюджету України шляхом списання коштів з Єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України через Державну казначейську службу України на користь позивачів моральну шкоду у розмірі по 35 000 грн. 00 коп. кожному, що є належним способом захисту прав позивачів.
Окрім того, суд роз'яснює позивачам, що згідно п. 13 ч.2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду. Згідно п.1 ч.1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. Відтак, вони мають право звернутися до суду з клопотанням про повернення сплаченого судового збору в сумі 7 3496 грн. 54 коп., оскільки ними внесено судовий збір, від сплати якого вони звільнені.
Керуючись статями 23, 1166, 1167, 1174, 1176 ЦК України, статтями 3, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд
В И Р I Ш И В:
Позов ОСОБА_6 , ОСОБА_7 до Рівненської обласної прокуратури, Головного управління Національної поліції в Рівненській області, Державної казначейської служби України про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними, протиправними діями та бездіяльністю органів досудового розслідування задовольнити частково.
Стягнути з Державного бюджету України шляхом списання коштів з Єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України через Державну казначейську службу України на користь ОСОБА_6 моральну шкоду у розмірі 35 000 (тридцять п'ять тисяч) гривень 00 копійок.
Стягнути з Державного бюджету України шляхом списання коштів з Єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України через Державну казначейську службу України на користь ОСОБА_7 моральну шкоду у розмірі 35 000 (тридцять п'ять тисяч) гривень 00 копійок.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана безпосередньо в Рівненський апеляційний суд або через Рівненський міський суд Рівненської області протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач - ОСОБА_6 , місце проживання: АДРЕСА_1 , серія та номер паспорта: НОМЕР_5 .
Позивач - ОСОБА_7 , місце проживання: АДРЕСА_1 , серія та номер паспорта: НОМЕР_6 .
Відповідач - Рівненська обласна прокуратура, місцезнаходження: вул. 16 Липня, буд. 52, м. Рівне, код ЄДРПОУ 02910077.
Відповідач - Головне управління Національної поліції в Рівненській області, місцезнаходження: вул. Хвильового, буд. 2, м. Рівне, код ЄДРПОУ 40108761.
Відповідач - Державна казначейська служба України, місцезнаходження: вул. Бастіонна, буд. 6, м. Київ, код ЄДРПОУ 37567646.
Повний текст рішення суду виготовлено 02 квітня 2021 року.
Суддя О.О. Першко