Справа № 761/10931/20
про залишення апеляційної скарги без руху
02 квітня 2021 року м. Київ
Суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Кобаль М.І., перевіривши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 08 лютого 2021 року в справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправними бездіяльності, дій та зобов'язання вчинити дії, -
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 08 лютого 2021 року зазначений адміністративний позов задоволено частково.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції її задовольнити, змінити мотивувальну частину рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 08.02.2021 р. по справі № 761/10931/20 і задовольнити позовні вимоги в частині, якою позовні вимоги відхилено.
Перевіривши апеляційну скаргу, вважаю, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. 296 КАС України, виходячи з наступного.
Відповідно до п.1 ч. 5 ст. 296 КАС України до апеляційної скарги додається, зокрема, документ про сплату судового збору.
Питання, пов'язані із розміром ставок судового збору, порядком сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору регулюються Законом України «Про судовий збір» № 3674-VI (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Законом України від 06.12.2016 року № 1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», внесено зміни до названого Закону, які набрали чинності 05 січня 2017 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закон № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Пунктом 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано: фізичною особою справляється судовий збір - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до абз. 4 ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» з 1 січня 2020 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2102,00 гривні.
Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017 N 2147-VIII, який набув чинності 15.12.2017, внесені зміни до Закону України «Про судовий збір», зокрема ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», встановлено, що за подання апеляційної скарги на рішення суду, розмір судового збору складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Згідно з ч. 3 ст. 6 Закону №3674-VI, за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Таким чином, судовий збір при поданні апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції сплачується у розмірі 150 % ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, та становить - 1261,20 грн (840,80 грн.*150% = 1261,20 грн.).
Між тим, у апеляційній скарзі апелянтом заявлено клопотання, в якому останній просить суд апеляційної інстанції зменшити розмір належних до оплати судових витрат, звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно із ч. 3 ст. 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Так, відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір» у редакції Закону України №2147-VIII від 03 жовтня 2017 року, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Дослідивши апеляційну скаргу та доводи заявленого клопотання суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивачем не надано суду належних доказів, які підтверджують неможливість сплати останнім судового збору.
Крім того, прийняття рішення щодо звільнення від судового збору чи відстрочення його сплати на визначений строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, є правом суду. Вказані норми не передбачають обов'язку суду звільнити особу від сплати судового збору у випадку наявності відповідного клопотання. Невмотивоване звільнення від сплати судового збору утворить дискримінаційне становище по відношенню до інших суб'єктів звернення до суду.
Таким чином, клопотання позивача про відстрочення останньому сплати судового збору не підлягає задоволенню, оскільки не підтверджено належними доказами звільнення його від сплати судового збору, відповідно до правових положень Закону України «Про судовий збір».
В порушення вимог чинного законодавства України, скаржником до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору.
Вказані недоліки можуть бути усунуті апелянтом шляхом подання до суду апеляційної інстанції оригіналу квитанції про сплату судового збору в повному обсязі, а саме: 1261,20 грн
Суд апеляційної інстанції зазначає, що позивачу необхідно уточнити, які саме позовні вимоги не задоволені судом першої інстанції він оскаржує.
Вказані позовні вимоги мають відповідати заявленим в позовній заяві та містити чіткий перелік і обґрунтування їх перегляду судом апеляційної інстанції.
Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що уточнення вимог апеляційної скарги позивача може вплинути на сплату судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції.
З огляду на зазначене, вказані недоліки можуть бути усунуті скаржником шляхом уточнення незадоволених судом першої інстанції позовних вимог, які мають бути переглянуті судом апеляційної інстанції.
Правовими положеннями ч. 2 ст. 298 КАС України встановлено, що до апеляційної скарги яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Оскільки вищевказані обставини перешкоджають прийняттю апеляційної скарги до провадження суду апеляційної інстанції, відповідно до ст.ст. 169, 296 КАС України апеляційна скарга підлягає залишенню без руху.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 169, 296, 298 КАС України, суддя, -
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору - відмовити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 08 лютого 2021 року - залишити без руху.
Надати строк для усунення недоліків - десять днів з моменту отримання даної ухвали.
Роз'яснити апелянту, що у випадку не виконання вимог ухвали у встановлений строк апеляційна скарга буде повернена відповідно до п.1 ч. 4 ст. 169 КАС України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не підлягає оскарженню.
Суддя М.І. Кобаль