Справа № 711/9057/19 Суддя (судді) першої інстанції: А.В. Руденко
01 квітня 2021 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Ключковича В.Ю.,
суддів: Беспалова О.О.,
Грибан І.О.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Приватного підприємства «Інститут з питань іхтіології» на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2020 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Інститут з питань іхтіології» до головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Управління державної архітектурно - будівельної інспекції у Черкаській області Решетило Оксани Миколаївни про визнання протиправною та скасування постанови,
Приватне підприємство «Інститут з питань іхтіології» звернулось до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області Решетило Оксани Миколаївни, в якому просило:
- визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №26/1023-7-1.18/1182 від 18.10.2019, якою позивача було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого п. 8 ч. 3 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» і накладено штраф у сумі 90 315 грн.;
- визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №27/1023-7-1.18/1182 від 18.10.2019, якою позивача було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого п. 6 ч. 3 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» і накладено штраф у сумі 36 126 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, приймаючи оскаржувані постанови, протиправно застосував ч. 3 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», оскільки позивач не є суб'єктом порушень, відповідальність за які передбачена вказаною нормою. Так, відповідальність для суб'єктів, які є одночасно і замовниками і підрядниками будівництв об'єктів, передбачена ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності». Таким чином, застосування відповідачем ч. 3 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» призвело до подвійної відповідальності.
Крім того, ПП «Інститут з питань іхтіології» вказує, що оскаржувані постанови були прийняті без участі представників позивача та без належного його повідомлення. Посадовими особами відповідача не було взято до уваги клопотання позивача про перенесення розгляду протоколів у зв'язку із відрядженням керівника. Умовою надіслання документів поштою є відмова від отримання документів, проте позивач не відмовлявся від їх отримання, а перебував у відрядженні, тому не мав можливості їх отримати. У зв'язку з недотриманням відповідачем процедури винесення оскаржуваних постанов, позивач був позбавлений можливості надання додаткових доказів та заперечень щодо висновків посадових осіб.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2020 року у задоволенні позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, ПП «Інститут з питань іхтіології» подав апеляційну скаргу, в якій зазначає що суд першої інстанції не повно з'ясував обставин справи та неправильно застосував норми матеріального права, відтак просить скасувати таке рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт вказує, що відповідачем не дотримані строки, визначені в абз. 2 п. 17 Постанови Кабінету Міністрів України №244 від 06.04.1995 «Про затвердження порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», оскільки акт перевірки та припис відповідача він отримав рекомендованим листом 17.10.2019 року, а оскаржувані постанови винесені 18.10.2019, тобто менше ніж через три дні, як передбачено вимогами закону.
Позивач наголошує, що не був присутній при проведені перевірки з поважних причин, про що повідомляв відповідача та не відмовлявся від отримання прийнятих рішень, а відтак відповідач не мав права застосувати приписи п. 21 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2019 №553 та надсилати свої рішення поштою.
Також позивач не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо визнання ним порушень, виявлених під час перевірки.
Зокрема, позивач зазначає, що ним 21.09.2019 року через ЦНАП м. Черкаси була подана заява про внесення змін до декларації про початок будівельних робіт ПП «Інститут з питань іхтіології».
Позивач посилається на висновок постанови Верховного Суду від 17.12.2014 у цивільній справі №6-137цс14 та заперечує, що об'єкти щодо яких будівельно-монтажні роботи виконані з відхиленням від зареєстрованої декларації від 27.02.2017 №ЧС 082170582243 та проектної документації в частині збільшення кількості комор на 2 штуки для зберігання сіток, невідповідність розташування комор згідно генплану, добудови холодильної камери з навісом без повідомлення про початок будівельних робіт є самочинно збудованими. Такі об'єкти не були приведені у відповідність до проекту у зв'язку з тим, що будівництво ще не закінчилося, а розміщення споруд згідно паспорту прив'язки із подальшим їх переплануванням в рамках вимог проекту не заборонено чинним законодавством України.
Щодо такого порушення як «добудова холодильної камери з навісом до будівлі для приймання та зберігання риби» позивач наголошує, що приміщення для зберігання риби обов'язково має бути обладнано пристроями охолодження.
На думку позивача, наявність підпису представника ПП «Інститут з питань іхтіології» на направленні на проведення планового заходу №238 від 23.09.2019 не може свідчити про обізнаність про строки проведення перевірки та дату складання матеріалів по плановій перевірці, оскільки з вказаного направлення не вбачається інформація про місце та конкретний час складання матеріалів перевірки, також наперед не було відомо, що саме буде встановлено перевіркою, та чи не будуть продовжені її строки.
Також позивач посилається на абз. 4. ч. 1 ст. 5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» яким встановлено, що протягом планового періоду здійснення більш як одного планового заходу державного нагляду (контролю) щодо одного суб'єкта господарювання одним і тим самим органом державного нагляду (контролю) не допускається, на противагу чому головним інспектором будівельного нагляду) інспекційного відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області Безкровною К.В. було складено відповідний акт та протокол про адміністративне правопорушення №65 від 30.07.2019 на інженера з авторського нагляду Трохименка Є.В. і винесено постанову №47 від 13.08.2019.
ПП «Інститут з питань іхтіології» посилається на п. 17 «Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2019 №553, у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис). - тобто за результатами перевірки передбачено складання лише одного з двох документів, натомість відповідач за результатами перевірки, крім оскаржуваних постанови виніс ще припис №83 від 04.10.2019 про порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів правил, та припис №84 від 04.10.2019 про зупинення підготовчих та будівельних робіт.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.02.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПП «Інститут з питань іхтіології» на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 04.12.2020 та на підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) призначено справу до апеляційного розгляду у порядку письмового провадження.
29.03.2021 відповідач надіслав відзиву на апеляційну скаргу в якому просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги.
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.
Матеріалами справи підтверджено, що відповідно до направлення для проведення планового (позапланового) заходу №238 від 23.09.2019 на підставі наказу Державної архітектурно-будівельної інспекції України №1494 від 27.11.2018 та річного плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) Державної архітектурно-будівельної інспекції України за діяльністю суб'єктів господарювання на 2019 рік, головними інспекторами будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області Решетило Оксаною Миколаївною та Чепурною Світланою Іванівною було здійснено планову перевірку на об'єкті «Будівництво рибоприймального пункту ПП «Інститут з питань іхтіології» на території Леськівської сільської ради за межами населеного пункту Черкаського району Черкаської області за адресою: вул. Нижня, 3, с. Леськи, Черкаський район, Черкаська область, щодо дотримання замовником, підрядником (якими є позивач) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.
За результатами перевірки був складений акт №238 від 04.10.2019, яким встановлено порушення у сфері містобудівної діяльності:
- замовником на об'єкті «Будівництво рибоприймального пункту ПП «Інститут з питань іхтіології» на території Леськівської сільської ради за межами населеного пункту Черкаського району Черкаської області за адресою: вул. Нижня, 3, с. Леськи, Черкаський район, Черкаська область» виконані будівельно-монтажні роботи з відхиленням від зареєстрованої декларації №ЧК082170582243 від 27.02.2017 та проектної документації, а саме: кількість комор для зберігання сіткоматеріалів збільшено на 2 відносно проектної документації, відстань між дверима комор для зберігання сіткоматеріалів зменшено, розташування комор для зберігання сіткоматеріалів не відповідає розташуванню на генплані проектної документації, до будівлі для приймання та зберігання риби добудовано холодильну камеру з навісом. Замовником не внесено зміни до декларації та не подано повідомлення про початок виконання будівельних робіт, тобто об'єкт є самочинно збудованим (п. 1 ч. 1 ст. 34 Закону України №3038-VІ, п. 13 постанови Кабінету Міністрів України №466, п. 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України №1817-VІІІ);
- замовником не передбачено здійснення технічного нагляду на об'єкті: згідно листа інженера технічного нагляду Гуглі С.В. від 04.09.2019, у зв'язку з невиконанням договірних відносин, фактичні дії з технічного нагляду на об'єкті не здійснювались, в тому числі не підписувались акти на приховані роботи, не вносились зауваження в загальному журналі робіт, тощо (ст. 11 Закону України №687-ХІV, постанова Кабінету Міністрів України №903, Порядок авторського нагляду);
- підрядною організацією будівельно-монтажні роботи на об'єкті проведено з відхиленням від затвердженої проектної документації, а саме: кількість комор для зберігання сіткоматеріалів збільшено на 2 відносно проектної документації, відстань між дверима комор для зберігання сіткоматеріалів зменшено, в кладці стін застосовано силікатну цеглу, що не передбачено проектом; розташування комор для зберігання сіткоматеріалів не відповідає розташуванню на генплані проектної документації, до будівлі для приймання та зберігання риби добудовано холодильну камеру з навісом (ч. 1 ст. 9, 27 Закону України №687-ХІV);
- підрядником не надана на перевірку виконавча документація, зокрема, акти на приховані роботи, загальний журнал робіт, спеціальні журнали (за наявності), проект виконання робіт, тощо. Також не надано паспорти на бетон, відповідні сертифікати на будівельні вироби та матеріали (п.п. 4.7, 4.8, 8 ДБН А.3.1-5-2016 «Організація будівельного виробництва»);
- закінчений будівництвом об'єкт, що експлуатується, не прийнятий в експлуатацію (ч. 8 ст. 39 Закону України №3038-VІ, п. 12 постанови Кабінету Міністрів України №461).
В акті перевірки зазначено, що у проведенні заходу державного нагляду (контролю) брали участь заступник директора приватного підприємства «Інститут з питань іхтіології» ОСОБА_1 та інженер з технічного нагляду Гугля С.В.
На 11 сторінці Акту перевірки зазначено, що на складання акту уповноважена особа позивача не з'явилась, пояснень, зауважень та заперечень не надано.
04.10.2019 відповідачем був складений протокол №91 про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, згідно якого позивачем допущено порушення, відповідальність за яке передбачена п. 8 ч. 3 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», а саме: кількість комор для зберігання сіткоматеріалів збільшено на 2 відносно проектної документації, відстань між дверима комор для зберігання сіткоматеріалів зменшено, в кладці стін застосовано силікатну цеглу, що не передбачено проектом; розташування комор для зберігання сіткоматеріалів не відповідає розташуванню на генплані проектної документації; до будівлі для приймання та зберігання добудовано холодильну камеру з навісом, чим порушено ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність».
Також 04.10.2019 відповідачем був складений протокол №92 про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, згідно якого позивачем допущено порушення, відповідальність за яке передбачена п. 6 ч. 3 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», а саме: не надана на перевірку виконавча документація, зокрема, акти на приховані роботи, загальний журнал робіт, спеціальні журнали (за наявності), проект виконання робіт, тощо. Також не надано паспорти на бетон, відповідні сертифікати на будівельні вироби та матеріали, чим порушено п. 4.7, п. 4.8, п. 8 ДБН А.3.1-5-2016 «Організація будівельного виробництва».
Акт перевірки та протоколи були направлені позивачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення 07.10.2019 та отримані ним 17.10.2019.
18.10.2019 позивач звернувся до відповідача із клопотанням, в якому просив відкласти розгляд протоколів про адміністративне правопорушення №91 та №92.
18.10.2019 відповідачем винесено постанову №26/1023-7-1.18/1182 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п. 8 ч. 3 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у сумі 90 315 грн.
18.10.2019 відповідачем винесено постанову №27/1023-7-1.18/1182 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п. 6 ч. 3 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у сумі 36 126 грн.
Не погоджуючись з прийнятим суб'єктом владних повноважень рішенням, позивач звернувся за захистом порушених прав та інтересів до суду з даним адміністративним позовом.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки позивач не заперечує допущення ним порушень, викладених у протоколах №91 та №92 від 04.10.2019, постанови про накладення штрафів №26/1023-7-1.18/1182 від 18.10.2019 та №27/1023-7-1.18/1182 від 18.10.2019 є законними та скасуванню не підлягають.
Доводи позивача, що він не є суб'єктом порушень, відповідальність за які передбачена ч. 3 ст. 2 Закону №208, а має нести відповідальність відповідно до ч. 2 ст. 2 вказаного Закону суд першої інстанції визнав необґрунтованими.
Також суд першої інстанції визнав посилання позивача щодо неповідомлення його про дату, час і місце розгляду протоколів №91 та №92 від 04.10.2019 необґрунтованими, оскільки з клопотання позивача від 18.10.2019 вбачається, що йому було відомо про дату, час і місце розгляду вказаних протоколів.
Суд першої інстанції прийшов до висновку, що позивач дійсно був позбавлений можливості надання додаткових доказів та заперечень щодо висновків посадових осіб, проте не вказав конкретних доказів, які б спростували виявлені порушення. Тому саме по собі вказане порушення не є підставою для скасування постанов №26/1023-7-1.18/1182 від 18.10.2019 та №27/1023-7-1.18/1182 від 18.10.2019.
Переглядаючи справу за наявними у ній доказами, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає про таке.
Згідно ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2021 №3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. На виконання зазначеного припису Закону, Кабінет Міністрів України постановою від 23.05.2011 за №553 затвердив Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, яким визначено процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів будівництва (далі - Порядок №533).
Відповідно до п. 6 Порядку №533 плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником такого органу.
Пунктом 9 Порядку №533 передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.
Права та обов'язки посадових осіб інспекцій під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю визначені у пунктах 11, 12 Порядку № 553.
Пунктом 13 Порядку №533 передбачено, що суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі, зокрема через електронний кабінет, свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.
Отже, положення цієї норми визначає комплекс прав суб'єкта містобудування під час здійснення контролю суб'єкта містобудування.
Згідно п. 16 Порядку №553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.
Пунктом 17 Порядку №553 визначено, що у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол.
Відповідно до п. 18 Порядку №553 керівникові кожного суб'єкта містобудування, щодо якого складений акт перевірки, або його уповноваженій особі надається по одному примірнику такого акта. Один примірник акта перевірки залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю. Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку, та керівником суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, або його уповноваженою особою, в останній день перевірки.
Згідно п. 21 Порядку №553 якщо суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід'ємною частиною такого акта. У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис. У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.
Сторонами не заперечується того, що заступник директора ПП "Інститут з питань іхтіології" ОСОБА_1 25.09.2019 отримав направлення для проведення планового заходу №238 від 23.09.2109.
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань у розділі "Відомості про керівника юридичної особи, про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім'я, по батькові (за наявності), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи" зазначено, що ОСОБА_1 є представником позивача.
Відтак, колегія суддів приходить до висновку, що позивач належним чином був повідомлений про проведення планового заходу перевірки, відповідачем дотримана процедура проведення перевірки та оформлення її результатів, відтак колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги в цій частині.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що перевірку проведено у присутності заступника директора ПП «Інститут іхтіології» ОСОБА_1 .
Аналізуючи акт №238 від 04.10.2019, суд апеляційної інстанції зазначає, що дійсно у розділі ІХ зазначено, що на складання акту уповноважена особа не з'явилась, втім, розділ ІV вказаного акта підтверджує, що участь у проведенні заходу державного нагляду (контролю) брали заступник директора ПП «Інститут з питань іхтіології» ОСОБА_1 та інженер з технічного нагляду Гугля Сергій Васильович.
Даний факт говорить про те, що представники ПП «Інститут з питань іхтіології» були присутні під час перевірки, втім акт та протоколи були виписані відповідачем за їх відсутності, що не є виною контролюючого органу, відтак колегія суддів відхиляє доводи позивача, що він не був присутнім при проведенні перевірки. Доказів протилежного позивач не надав ні в суді першої інстанції, ні під час апеляційного провадження.
Абзацами 3-4, 6 п. 3 Порядку накладання штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 року №244 (далі - Порядок №244) визначено, що у разі відмови суб'єкта містобудування в отриманні документів (протокол, постанова та документи, які підтверджують факт правопорушення), які є підставою для притягнення його до відповідальності, документи надсилаються суб'єкту містобудування рекомендованим листом з повідомленням.
Належним підтвердженням факту надіслання документів є розрахунковий документ відділення поштового зв'язку щодо оплати послуг з доставки рекомендованої поштової кореспонденції.
Відповідно до п. 16 Порядку №244 справа про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - справа) розглядається посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд таких справ, протягом 15 днів з дня одержання зазначеною особою протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інших матеріалів справи.
При цьому згідно п. 17 Порядку №244 справа може розглядатися за участю суб'єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або його уповноваженого представника, експертів, інших осіб.
Відомості про час і місце розгляду справи повідомляються суб'єкту містобудування, який притягається до відповідальності, та іншим особам, які беруть участь у розгляді справи, не пізніше як за три доби до дня розгляду справи.
Неприбуття суб'єкта містобудування у визначений час і місце не перешкоджає розгляду справи.
Приписи п. 18 Порядку №244 визначають, що справа розглядається відкрито та на засадах рівності всіх учасників.
При цьому положеннями пп. 3 п. 20 Порядку №244 закріплено, що посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, під час підготовки справи до розгляду з'ясовує чи сповіщено суб'єкта містобудування, щодо якого складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, про час і місце розгляду справи.
Зі змісту наявних у матеріалах справи протоколів про правопорушення у сфері містобудівної діяльності №91 та №92 від 04.10.2019 вбачається, що розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності мав відбутися о 12 год. 00 хв. 18.10.2019 у приміщенні Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області. Також наявна відмітка, що на складання та отримання протоколу уповноважена особа не з'явилась.
Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги, що позивач не відмовлявся отримувати вказаний акт та протоколи, оскільки відсутність уповноваженої особи позивача при складанні акту та протоколів унеможливила вручення їх особисто, відтак відповідач, направивши вказані документи 07.10.2020 поштою діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, добросовісно, розсудливо, своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Сторонами не заперечується, що акт №238 від 04.10.2019, протоколи №91 та №92 від 04.10.2019 були направлені відповідачем 07.10.2020 та отримані ПП «Інститут з питань іхтіології» 17.10.2019.
Колегія суддів вважає, що винесення оскаржуваних постанов відповідачем 18.10.2020 не суперечить приписам п. 16 Порядку №244.
Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що з клопотання позивача від 18.10.2019 про відкладення розгляду адміністративних протоколів вбачається, що йому було відомо про дату, час і місце розгляду вказаних протоколів, крім того відповідач вчасно надіслав вказані документи - 07.10.2020, втім отримання їх 17.10.2020 позивачем не свідчить про порушення вимог закону інспектором будівельного нагляду.
Відповідальність юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (суб'єктів містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності встановлена Законом України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» №208/94-ВР від 14.10.1994 (далі - Закон №208).
Пунктом 8 ч. 3 ст. 2 Закону №208 визначено, що суб'єкти містобудування, які виконують будівельні роботи, несуть відповідальність у вигляді штрафу за таке правопорушення: виконання будівельних робіт з порушенням вимог будівельних норм, державних стандартів і правил або затверджених проектних рішень - у розмірі сорока п'яти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Згідно п. 6 ч. 3 ст. 2 Закону №208 суб'єкти містобудування, які виконують будівельні роботи, несуть відповідальність у вигляді штрафу за таке правопорушення: ведення виконавчої документації з порушенням будівельних норм, державних стандартів і правил - у розмірі вісімнадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Матеріалами справи підтверджено, що відповідно до протоколу №91 від 04.10.2019 в ході проведення перевірки позивача було встановлено, що допущено порушення у сфері містобудівної діяльності, а саме: кількість комор для зберігання сіткоматеріалів збільшено на 2 відносно проектної документації, відстань між дверима комор для зберігання сіткоматеріалів зменшено, в кладці стін застосовано силікатну цеглу, що не передбачено проектом; розташування комор для зберігання сіткоматеріалів не відповідає розташуванню на генплані проектної документації; до будівлі для приймання та зберігання добудовано холодильну камеру з навісом, чим порушено ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність».
Також 04.10.2019 відповідачем був складений протокол №92 про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, згідно якого позивачем допущено порушення, відповідальність за яке передбачена п. 6 ч. 3 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», а саме: не надана на перевірку виконавча документація, зокрема, акти на приховані роботи, загальний журнал робіт, спеціальні журнали (за наявності), проект виконання робіт, тощо. Також не надано паспорти на бетон, відповідні сертифікати на будівельні вироби та матеріали, чим порушено п. 4.7, п. 4.8, п. 8 ДБН А.3.1-5-2016 «Організація будівельного виробництва».
Відповідно до ч. 5 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції не може розглядати позовні вимоги та підстави позову, що не були заявлені в суді першої інстанції.
Колегія суддів дослідивши позовну заяву ПП «Інституту з питань іхтіології», погоджується з судом першої інстанції, що адміністративний позов не містить обґрунтувань щодо вказаних порушень, таке обґрунтування зазначено позивачем лише в апеляційній скарзі, втім в силу того, що у позовній заяві позивач виклав свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування лише в частині процедурних порушень під час винесення оскаржуваних постанов, а обґрунтування по суті порушень - не було предметом розгляду в суді першої інстанції, колегія суддів не може надавати оцінку таким аргументам апеляційної скарги.
Відтак колегія суддів приходить до висновку, що оскільки позивач під час розгляду справи в суді першої інстанції не заперечував щодо порушень, викладених у протоколах №91 та №92 від 04.10.2019, суд першої інстанції вірно прийшов до висновку, що постанови про накладення штрафів №26/1023-7-1.18/1182 від 18.10.2019 та №27/1023-7-1.18/1182 від 18.10.2019 є законними та скасуванню не підлягають.
Колегія суддів не бере до уваги доводи апеляційної скарги, щодо порушення відповідачем абз. 4. ч. 1 ст. 5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» яким встановлено, що протягом планового періоду здійснення більш як одного планового заходу державного нагляду (контролю) щодо одного суб'єкта господарювання одним і тим самим органом державного нагляду (контролю) не допускається, на противагу чому головним інспектором будівельного нагляду) інспекційного відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області Безкровною К.В. було складено відповідний акт та протокол про адміністративне правопорушення №65 від 30.07.2019 на інженера з авторського нагляду Трохименка Є.В. і винесено постанову №47 від 13.08.2019, оскільки доказів вказаного в матеріалах справи не міститься.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, який відповідачем в даному випадку виконаний.
Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції та не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції.
Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції винесене з дотриманням норм процесуального та матеріального права, судом першої інстанції встановлено всі обставини, що мають значення для справи, а доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Інститут з питань іхтіології» залишити без задоволення.
Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2020 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя В.Ю. Ключкович
Судді О. О. Беспалов
І.О. Грибан