П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
02 квітня 2021 р.м.ОдесаСправа № 947/5382/21
Головуючий в 1 інстанції: Луняченко В.О.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Вербицької Н.В.,
суддів - Джабурії О.В.,
Кравченка К.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 23 лютого 2021 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби міста Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області, за участю третьої особи ОСОБА_2 про оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень,
16 лютого 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби міста Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області, в якому просив:
визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо відмови у закритті виконавчого провадження № 49045255 згідно клопотання від 09.02.2021 за вхідним номером № 1234, саме 09.02.2021 року, а також щодо всіх інших вимог позивача, а саме:
- закінчити виконавче провадження № 49045255, відкрите за Постановою про відкриття виконавчого провадження від 07.10.2015 року, на підставі виконавчого листа № 520/13181/14-ц, який виданий 06.05.2015 року, та поданий 06.10.2015 року з заявою про примусове виконання;
- винести рішення про закінчення виконавчого провадження № 49045255, негайно, в день подання цього клопотання, та надання до відома цієї інформації, щодо обставин та підстав закінчення виконавчого провадження - державному виконавцю ОСОБА_3 ;
- виключити з Єдиного реєстру боржників відомості про боржника - ОСОБА_1 , за виконавчим провадженням № 49045255, зняти всі накладені арешти на майно (кошти), розрахункові рахунки у банківських установах, заборони щодо вільного пересування, полювання, права керування транспортними засобами, та скасувати інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також провести інші необхідні дії у зв'язку із закінченням виконавчого провадження;
- про прийняте рішення вчасно повідомити сторони виконавчого провадження, а саме 10.02.2021 надати позивачу особисто постанову про закінчення виконавчого провадження № 49045255, в якій зазначити згідно частини 2 статті 40 Закону України «Про виконавче провадження» про зняття арешту з майна (коштів), зняття з ОСОБА_1 всіх обмежень;
- надіслати в день винесення Постанови про закінчити виконавче провадження № 49045255 всім органам, установам, посадовим особам, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а також щодо всіх обмежень щодо позивача, які накладались, постанову про закінчення виконавчого провадження № 49045255.
визнати протиправними дії відповідача щодо відкриття виконавчого провадження № 49045255 відносно ОСОБА_1 та всі інші дії, які здійснив відповідач відносно позивача та його майна під час виконавчого провадження № 49045255 в період часу з 07.10.2015 по теперішній час;
зобов'язати відповідача виконати всі вимоги, згідно клопотання ОСОБА_1 від 09.02.2021 року за вхідним номером № 1234;
встановити відсутність компетенції (повноважень) відповідача та протиправними дії відповідача, щодо винесення постанови про накладення штрафу від 07.09.2018 відносно ОСОБА_1 по виконавчому провадженню № 49045255 на суму 36 081,56 грн та скасувати цю постанову.
Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 23 лютого 2021 року у відкритті провадження ОСОБА_4 відмовлено з посиланням на п.1 ч.1 ст. 170 КАС України, а саме, що даний позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Суд зазначив, що правовідносини, які склалися між сторонами не можуть бути предметом спору в адміністративному процесі та їх регулювання здійснюється цивільно-процесуальним законодавством.
Не погодившись з вказаною ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм процесуального права, просить увалу суду першої інстанції скасувати та прийняти нову, якою направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Зокрема, апелянт зазначає, що скасування постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності не розглядається в цивільному процесі, вказує, що висновки суду є необґрунтованими. Спір стосується відповідача, що здійснює публічно-владні управлінській функції. Дії суду грубо порушують права позивача на захист та вільний доступ до правосуддя.
Відповідач надав до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що подана апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення в зв'язку із необґрунтованістю доводів апелянта.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 311 КАС України, справа розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Завданням адміністративного судочинства в силу частини першої статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності такого суб'єкта, прийнятих або вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Віднесення судового спору до тієї чи іншої юрисдикції залежить від сукупності умов, за яких справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства. Такими умовами, зокрема, є: суб'єктний склад сторін, предмет спору і характер спірних правовідносин. Крім того, такою умовою може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в порядку якого розглядається визначена категорія справ.
Відповідно до частини першої статті 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Особливості провадження у справах з приводу оскарження рішень, дій або бездіяльності державної виконавчої служби на час виникнення спірних правовідносин було врегульовано статтею 287 КАС України.
Частиною першою статті 287 КАС України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Судова колегія звертає увагу, що предметом спору у цій справі є вимоги визнання протиправними дій виконавчого органу щодо відкриття виконавчого провадження №49045255 на підставі виконавчого листа від 06.05.2015 №520/13181/14-ц, який видано у зв'язку з виконанням заочного рішення Київського районного суду міста Одеси від 24 квітня 2015 року по цивільній справі №520/13181/14-ц про визначення місця проживання дитини та стягнення аліментів на її утримання.
Позовні вимоги, в тому числі, охоплюють визнання протиправними всіх інших дій вчинених в рамках даного виконавчого провадження, в тому числі, винесення постанови про накладення штрафу від 07.09.2018 та її скасування.
В рамках позовних вимоги ОСОБА_4 також просить визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо виконання вимог зазначених в клопотанні позивача від 09.02.2021 за вхідним номером № 1234 та зобов'язати їх виконати.
Слід звернути увагу, що згідно приписів частини першої статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII, рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом
Наведені норми ст. 287 КАС України та ч.1 ст. 74 Закону України №1404-VIII закріплюють загальне правило оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень до того суду, який ухвалив вказане рішення.
Аналогічні висновки містяться в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 05 березня 2021 року по справі № 640/19503/19.
Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
Аналіз наведених правових норм свідчить про те, що спір щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності державного чи приватного виконавця під час виконання судового рішення у справі №520/13181/14-ц, винесеного місцевим загальним судом за правилами цивільного судочинства, належить до юрисдикції суду, який видав виконавчий документ, і його потрібно розглядати в порядку цивільного судочинства, що підтверджує вірність відповідних висновків суду першої інстанції.
Щодо доводів апелянта про те, що постанова про накладення штрафу підлягає оскарженню до відповідного адміністративного суду судова колегія вважає за необхідне зазначити таке.
Згідно із частиною другою статті 74 Закону України №1404-VIII рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом, на відміну від оскарження дій державного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до ЦПК України, як це визначено у частині першій статті 74 Закону № 1404-VIII.
Із наведеного слідує, що Законом України №1404-VIII встановлено спеціальний порядок судового оскарження постанов приватного виконавця про накладення штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів, незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, вони видані, згідно з яким відповідні спори відносяться до юрисдикції адміністративних судів та підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства.
На думку колегії суддів, для вірного визначення підсудності в даному випадку слід предметно оцінювати спірні правовідносини з урахуванням доводів та змісту позовних вимог ОСОБА_1 .
Основоположний та єдиний довід позивача свідчить, що виконавче провадження №49045255 відкрито на підставі виконавчого документа виданого щодо виконання заочного рішення суду, яке скасовано ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 29.09.2015 по справі №520/13181/14-ц.
Враховуючи зазначений факт, позивач вважає, що відкриття виконавчого провадження №49045255 07.10.2015 є безпідставним як і всі дії, що здійснено в рамках його виконання.
За таких умов, ОСОБА_1 ставиться під сумнів законність виконавчого провадження №49045255 в цілому, що на думку суду виключає необхідність окремого оскарження постанови про накладення штрафу від 07.09.2018.
Слід зазначити, що вимога про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу від 07.09.2018 за встановлених обставин та заявлених позовних вимог є надмірним способом захисту порушеного права, а тому доводи щодо необхідності розгляду даної справи в рамках адміністративного судочинства не є виправданими.
Крім того, можливість оскарження постанови про накладення штрафу до адміністративного суду (яким в даному випадку мав би бути Одеський окружний адміністративний суд, а не Київський районний в м. Одесі як адміністративний) не підтверджує можливість розгляду інших позовних вимог в порядку адміністративного судочинства.
Судова колегія враховує, що згідно інформації про виконавче провадження 49045255 предмет спору, зокрема, в частині скасування постанови про накладення штрафу від 07.09.2018 на момент апеляційного розгляду себе вичерпав, оскільки відповідачем 05.03.2021 скасовано дану постанову.
Підсумовуючи, розгляд цієї справи в частині вимог щодо скасування постанови про накладення штрафу за правилами адміністративного судочинства не відповідав би принципу ефективного судочинства як важливому елементу верховенства права.
Колегія суддів зазначає, що доводи, наведені в апеляційній скарзі, загалом не спростовують правильність висновків суду першої інстанцій, а відтак відсутні підстави для скасування оскаржуваної ухвали.
Відсутність детальної аргументації не спростовує вірність висновків суду першої інстанції щодо цивільного характеру спірних правовідносин, в тому відмова у відкриті провадження здійснена відповідно до норм чинного законодавства.
Відповідно до ст. 316 КАС України ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає без змін, оскільки останнім правильно встановив обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судова колегія звертає увагу, що враховуючи майновий стан апелянта, ОСОБА_1 при відкритті апеляційного провадження відстрочено сплату судового збору у розмірі 2270,00 грн за подання апеляційної скарги на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 23 лютого 2021 року до закінчення розгляду апеляційної скарги П'ятим апеляційним адміністративним судом.
З урахуванням вимог ст.133 КАС України та ст.8 Закону України "Про судовий збір" питання про стягнення судового збору, колегія суддів вирішує цією постановою.
Відповідно до ч.4 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» за рішеннями про стягнення судового збору, про накладення штрафу (як засобу процесуального примусу) стягувачем є Державна судова адміністрація України.
Відповідно до п.4 ч.1 ст. 294 КАС України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо, зокрема, відмови у відкритті провадження у справі.
Відповідно до ч.2 ст. 328 КАС України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені у пунктах 3, 4, 12, 13, 17, 20 частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Керуючись ст.ст.308,311,315,316,321,322,325,328 КАС України, судова колегія,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 23 лютого 2021 року - залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) на користь Державної судової адміністрації України (отримувач коштів: отримувач коштів - ГУК у м. Києві /м. Київ/ 22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача - UA9089 9998 03131 1125 60000 26001, код класифікації доходів бюджету - 22030106) судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Суддя-доповідач: Н.В.Вербицька
Судді: О.В.Джабурія
К.В. Кравченко