Справа № 528/1317/20 Номер провадження 22-ц/814/904/21Головуючий у 1-й інстанції Шевченко В. М. Доповідач ап. інст. Кузнєцова О. Ю.
01 квітня 2021 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого судді: Кузнєцової О.Ю.
суддів: Карпушина Г.Л., Хіль Л.М.
імена (найменування) сторін:
позивач: Акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк"
відповідач: ОСОБА_1
розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк"
на рішення Гребінківського районного суду Полтавської області, ухвалене 27 січня 2021 року у складі судді Шевченко В.М.
по справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
У листопаді 2020 року АТ КБ «ПриватБанк» звернулось до суду із вказаним позовом та просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у розмірі 31 163,93 грн. та понесені судові витрати.
В обґрунтування позовних вимог вказувало, що 03 лютого 2015 року ОСОБА_1 звернулась до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписала анкету-заяву, згідно якої отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.
Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з "Умовами та правилами надання банківських послуг" та "Тарифами банку", які викладені на банківському сайті ( http:www.privatbank.ua ) та складає між ним та банком договір, що підтверджується підписом у заяві.
Зазначало, що ОСОБА_1 своєчасно не виконувала умови договору та станом на 05 жовтня 2020 року має заборгованість у розмірі 31 163,93 грн., а саме: 24 407,36 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту, 6756,57 грн. - заборгованість за простроченими відсотками.
Рішенням Гребінківського районного суду Полтавської області від 27 січня 2021 року у задоволенні позовних вимог АТ КБ «ПриватБанк» відмовлено.
Не погодившись із вказаним рішенням, його в апеляційному порядку оскаржило АТ КБ «Приват Банк», просило скасувати його та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги банку у повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідь судді доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Рішення місцевого суду повною мірою відповідає вказаним вимогам.
Як встановлено місцевим судом та вбачається з матеріалів справи, 03 лютого 2015 року ОСОБА_1 підписала анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг АТ КБ «ПриватБанк».
У заяві зазначено, що ОСОБА_1 згодна з тим, що ця заява разом із Пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами становить між ним та банком договір про надання банківських послуг, а також, що він ознайомився та погодився з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які були надані їй для ознайомлення в письмовому вигляді.
Згідно з наданим банком розрахунком ОСОБА_1 станом на 05 жовтня 2020 року має заборгованість у розмірі 31 163,93 грн., а саме: 24 407,36 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту, 6756,57 грн. - заборгованість за простроченими відсотками. Заборгованість за тілом кредиту та відсотками становить - 0 грн.
Колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про недоведеність позовних вимог банку, оскільки такий висновок узгоджується з матеріалами справи та нормами чинного законодавства, що врегульовують спірні правовідносини.
Факт укладення між сторонами кредитного договору на підставі анкети-заяви від 03 лютого 2015 року підтверджується доказами по справі та не спростовується сторонами.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі.
Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші.
Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
З наявних у матеріалах справи доказів вбачається, що сторони дійсно перебувають у договірних правовідносинах.
Анкета-заява від 03 лютого 2015 року не містить відомостей про процентну ставку по кредиту, а також розмір та порядок нарахування неустойки (пені, штрафів) за порушення умов договору.
Відповідач своїм підписом в анкеті-заяві дав свою згоду на те, що вказана заява разом із Пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становлять між ним та банком договір про надання банківських послуг.
Проте, позивачем не було надано суду Пам'ятки клієнта, Умов та Правил надання банківських послуг, а також Тарифів, які б містили відомості про процентну ставку по кредиту, а також розмір та порядок нарахування штрафів.
За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
Наданий банком розрахунок заборгованості, ґрунтується на припущеннях щодо розміру процентів, пені, штрафі, а також строків повернення кредиту, що суперечить ч. 6 ст. 81 ЦПК України.
За таких обставин, стягненню підлягає виключно доведена позивачем заборгованість за тілом кредиту, якщо така заборгованість має місце.
Однак, із наданого банком розрахунку заборгованість відповідача за тілом кредиту становить 0 грн.
При цьому, місцевий суд обґрунтовано виходив із необґрунтованості вимог про стягнення заборгованості за простроченим тілом кредиту.
Інших доводів, які б спростовували висновки місцевого суду або вказували на їх помилковість апелянтом наведено не було.
Виходячи з викладеного, судова колегія дійшла висновку про те, що судом першої інстанції з'ясовано всі обставини та надано їм належну правову оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які б могли призвести до зміни чи скасування рішення місцевого суду, судовою колегією не встановлено.
Керуючись ст. 367, ст. 374 ч. 1 п. 1, ст. 375, ст. 382 ЦПК України, -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" залишити без задоволення.
Рішення Гребінківського районного суду Полтавської області від 27 січня 2021 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий: О.Ю. Кузнєцова
Судді Г.Л. Карпушин
Л.М. Хіль