31 березня 2021 року
м. Київ
справа № 360/2131/20
адміністративне провадження № К/9901/10168/21
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Радишевської О.Р. (далі - Суд),
перевіривши касаційну скаргу Луганської обласної прокуратури на ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 09 березня 2021 року в справі №360/2131/20 за позовом ОСОБА_1 до Луганської обласної прокуратури, Офісу Генерального прокурора про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправним і скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Луганської обласної прокуратури, Офісу Генерального прокурора, у якому просив:
- визнати протиправним і скасувати рішення Другої кадрової комісії Офісу Генерального прокурора від 09 квітня 2020 року №343 про неуспішне проходження атестації ОСОБА_1 ;
- визнати протиправним і скасувати наказ прокурора Луганської області від 30 квітня 2020 року № 538к про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях щодо злочинів, вчинених на тимчасово окупованих територіях у Луганській області та в умовах збройного конфлікту, Управління нагляду у кримінальних провадженнях щодо злочинів, вчинених в умовах збройного конфлікту, Прокуратури Луганської області;
- поновити ОСОБА_1 , звільненого з посади прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях щодо злочинів, вчинених на тимчасово окупованих територіях, у Луганській області та в умовах збройного конфлікту, управління нагляду у кримінальних провадженнях щодо злочинів, вчинених в умовах збройного конфлікту, Прокуратури Луганської області, на рівнозначній (рівноцінній) посаді прокурора відділу Луганської обласної прокуратури (до зміни назви - Прокуратура Луганської області) - з 06 травня 2020 року, зарахувавши час вимушеного прогулу у загальний строк служби в органах прокуратури України;
- стягнути з Луганської обласної прокуратури (до зміни назви - Прокуратура Луганської області) на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 06 травня 2020 року по дату винесення судового рішення.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2020 року позов задоволено частково:
- визнано протиправним і скасовано рішення Другої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора від 09 квітня 2020 №343 «Про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки» прийняте щодо ОСОБА_1 ;
- визнано протиправним і скасовано наказ прокурора Луганської області від 30 квітня 2020 року №538к про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях щодо злочинів, вчинених на тимчасово окупованих територіях у Луганській області та в умовах збройного конфлікту, Управління нагляду у кримінальних провадженнях щодо злочинів, вчинених в умовах збройного конфлікту, Прокуратури Луганської області з 05 травня 2020 року;
- поновлено ОСОБА_1 на посаді прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях щодо злочинів, вчинених на тимчасово окупованих територіях у Луганській області та в умовах збройного конфлікту, Управління нагляду у кримінальних провадженнях щодо злочинів, вчинених в умовах збройного конфлікту, Прокуратури Луганської області з 06 травня 2020 року;
- стягнуто з Луганської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період із 06 травня 2020 року по 25 листопада 2020 року в сумі 156173,00 (сто п'ятдесят шість тисяч сто сімдесят три гривні 00 коп) з відрахуванням обов'язкових податків та зборів;
- у задоволенні решті позовних вимог відмовлено.
Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 09 березня 2021 року зупинено провадження за апеляційними скаргами ОСОБА_1 , Луганської обласної прокуратури, Офісу Генерального прокурора на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2020 року в справі № 360/2131/20 до набрання законної сили рішенням Конституційного Суду України у справі № 3/116(20) за поданням 50 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» від 19 вересня 2019 року № 113-ІХ.
18 березня 2021 року до Верховного Суду надіслано касаційну скаргу Луганської обласної прокуратури на ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 09 березня 2021 року в справі №360/2131/20.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Проаналізувавши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, Суд дійшов висновку про необхідність її повернення з таких підстав.
Згідно з пунктом 1 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо касаційна скарга подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.
Касаційна скарга від Луганської обласної прокуратури підписана заступником керівника Луганської обласної прокуратури І. Самсонюком, який на підтвердження повноважень долучив копії: наказу Луганської обласної прокуратури №1527К від 22 вересня 2020 року; витягу із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; наказу Луганської обласної прокуратури №139 від 25 листопада 2020 року «Про розподіл обов'язків між керівництвом обласної прокуратури».
15 липня 2015 року набрав чинності Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VII (далі - Закон "Про прокуратуру").
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 11 Закону "Про прокуратуру" керівник регіональної прокуратури представляє регіональну прокуратуру у зносинах з органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, особами, підприємствами, установами та організаціями.
Частиною третьою статті 11 Закону "Про прокуратуру" передбачено, що у разі відсутності керівника регіональної прокуратури його повноваження здійснює перший заступник керівника регіональної прокуратури, а в разі його відсутності - один із заступників керівника регіональної прокуратури.
Згідно з частинами першою та четвертою статті 23 Закону "Про прокуратуру" представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
Відповідно до частин першої та сьомої статті 56 КАС України сторона, а також третя особа в адміністративній справі можуть брати участь в адміністративному процесі особисто і (або) через представника. Законним представником органу, підприємства, установи, організації в суді є його керівник чи інша особа, уповноважена законом, положенням, статутом.
Системний аналіз наведених норм Закону України "Про прокуратуру" та положення КАС України дає підстави для висновку, що заступник керівника Луганської обласної прокуратури уповноважений підписувати касаційну скаргу Луганської обласної прокуратури лише у разі відсутності на дату її підписання і подання прокурора Луганської області та його першого заступника. Проте доказів відсутності керівника Луганської обласної прокуратури та його першого заступника станом на день підписання касаційної скарги та її подання до суду касаційна скарга не містить.
Таким чином, відсутні підстави для прийняття вказаної касаційної скарги, оскільки її підписано особою, право якої на вчинення таких дій не підтверджено у встановленому законом порядку, а тому відповідно до пункту 1 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга підлягає поверненню.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25 вересня 2019 року у справі №819/198/17 і та 27 травня 2020 року у справі №819/478/17.
Крім того, виходячи з положень частини третьої статті 55 КАС України, самопредставництво Луганської обласної прокуратури у справі може здійснюватися визначеним у цій нормі процесуального законодавства колом осіб.
Отже, для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб'єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності).
Суд звертає увагу заявника, що у доданій до касаційної скарги виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зазначено, що Самсонюк І.С. має повноваження: вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори тощо (наказ Луганської обласної прокуратури від 22.09.2020 №1527К); подавати документи для державної реєстрації від імені юридичної особи - представник.
Оскільки Самсонюк І.С. діє як представник, а інших доказів на підтвердження здійснення самопредставництва Луганської обласної прокуратури у цій справі ним не надано, відповідно до пункту 1 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається заявнику.
Керуючись статтею 248, пунктом 1 частини п'ятої статті 332 КАС України, Суд
Касаційну скаргу Луганської обласної прокуратури на ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 09 березня 2021 року в справі №360/2131/20 повернути особі, яка її подала.
Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя: О.Р. Радишевська