31 березня 2021 року
м. Київ
справа № 295/5962/19
адміністративне провадження № К/9901/10946/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Радишевської О.Р.,
суддів - Кашпур О.В., Шевцової Н.В.,
перевіривши касаційну скаргу Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2021 року в справі №295/5962/19 за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області, Територіального підрозділу Богунського районного відділу у місті Житомирі Управління Державної міграційної служби в Житомирській області про визнання дій протиправними, скасування постанови про адміністративне правопорушення та рішення про примусове повернення,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області (далі - УДМС України в Житомирській області), Територіального підрозділу Богунського районного відділу у місті Житомирі Управління Державної міграційної служби в Житомирській області, у якому просив:
- визнати протиправними дії працівників УДМС України в Житомирській області в особі Богунського районного відділу у місті Житомирі, які полягли у застосуванні до нього заходів адміністративної відповідальності в зв'язку із порушенням правил перебування в Україні та прийняття рішення про повернення з України;
- скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення;
- визнати нечинним і скасувати рішення №7 Богунського районного відділу у місті Житомирі УДМС в Житомирській області від 21 лютого 2019 року про примусове повернення ОСОБА_1 за межі України;
- зобов'язати внести відповідні зміни до сторінки №47 паспорту громадянина Азербайджан ОСОБА_1 про скасування рішення №7 від 21 лютого 2019 року про примусове повернення за межі України.
Рішенням Корольовського районного суду міста Житомира від 22 грудня 2020 року в задоволенні позову відмовлено.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2021 року рішення Корольовського районного суду міста Житомира від 22 грудня 2020 року скасовано, ухвалено нове судове рішення про часткове задоволення позову:
- скасовано постанову про накладення адміністративного стягнення серії ПН МЖТ № 034706 від 21 лютого 2019 року, прийняту Богунським районним відділом у місті Житомирі УДМС України у Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 203 Кодексу України про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 та рішення №7 Богунського районного відділу у місті Житомирі УДМС України у Житомирській області про примусове повернення з України громадянина Азербайджану ОСОБА_1 ;
- справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 направлено на новий розгляд до Житомирського районного відділу управління ДМС України в Житомирській області;
- визнано протиправним і скасовано рішення №7 Богунського районного відділу у місті Житомирі УДМС в Житомирській області від 21 лютого 2019 року про примусове повернення за межі України ОСОБА_1 ;
- у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
25 березня 2021 року до Суду надіслано касаційну скаргу УДМС України в Житомирській області на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2021 року в справі №295/5962/19.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Проаналізувавши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, Суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження з таких підстав.
Суд зазначає, що предметом спору в справі №295/5962/19 є: визнання протиправними дій щодо застосування заходів адміністративної відповідальності в звязку із порушенням правил перебування в Україні та прийняття рішення про повернення з України; скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у зв'язку із порушенням правил перебування іноземця в Україні; визнання нечинним і скасування рішення про примусове повернення іноземця; зобов'язання унести відповідні зміни до паспорту про скасування рішення про примусове повернення з України.
Отже, спірні правовідносини виникли у зв'язку з перебуванням іноземця на території України.
У розумінні пункту 11 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справи щодо перебування іноземців або осіб без громадянства на території України є справами незначної складності.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 КАС України.
Згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Водночас пунктом 2 частини п'ятої цієї ж норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Підстав, за яких судові рішення, постановлені у зазначеній справі, можливо віднести до випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, судом касаційної інстанції не встановлено і скаржник на такі не посилається.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
У касаційній скарзі скаржник посилається на те, що підставою касаційного оскарження судових рішень є відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Ураховуючи те, що скаржник, оскаржуючи судові рішення, прийняті у справі незначної складності, не указав випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, які є передумовою для перевірки наявності підстав касаційного оскарження цих рішень, установлених пунктами 1, 2, 3, 4 частини четвертої статті 328 цього Кодексу, у відкритті касаційного провадження слід відмовити.
За такого правового регулювання та обставин справи підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.
Керуючись статтями 328, 333 КАС України, Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2021 року в справі №295/5962/19.
Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач: О.Р. Радишевська
Судді: О.В. Кашпур
Н.В. Шевцова