31 березня 2021 року
м. Київ
справа №440/82/20
провадження №К/9901/35693/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Смоковича М. І.,
суддів: Кашпур О. В., Шевцової Н. В.
розглянув у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЧИСТЕ МІСТО ЕКО" до Управління Держпраці у Полтавській області про визнання протиправним та скасування припису, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ЧИСТЕ МІСТО ЕКО" на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2020 року, прийняту у складі колегії суддів: головуючого - Донець Л. О., суддів: Макаренко Я. М., Мінаєвої О. М.
І. Суть спору
1. У січні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ЧИСТЕ МІСТО ЕКО" (далі - ТОВ "ЧИСТЕ МІСТО ЕКО") звернулось до суду з адміністративним позовом до Управління Держпраці у Полтавській області про визнання протиправним та скасування припису від 09 липня 2019 року № 53.06/176-09.
2. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 09 липня 2019 року посадовою особою Управління Держпраці у Полтавській області проведено перевірку дотримання ТОВ "ЧИСТЕ МІСТО ЕКО" щодо об'єкта вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки внаслідок нещасного випадку, що було пов'язано з діяльністю суб'єкта господарювання.
2.1. Вказує, що за результатами проведеної перевірки складено акт від 09 липня 2019 року № 53.06/176-09(А), в якому встановлено низку порушень законодавства про надра та охорону праці, зокрема щодо відсутності дозволу органів Держпраці на виконання робіт підвищеної небезпеки (газонебезпечні роботи) та на підставі якого винесено припис.
2.2. Позивач стверджує, що не виконує газонебезпечні роботи, а відтак відповідний дозвіл не зобов'язаний отримувати.
2.3. Вважаючи, що порушення, виявлені відповідачем не відповідають дійсності, ТОВ "ЧИСТЕ МІСТО ЕКО" звернулось до суду з вимогою про скасування припису від 09 липня 2019 року № 53.06/176-09.
ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи
3. Посадовою особою Управління Держпраці у Полтавській області проведено перевірку дотримання ТОВ "ЧИСТЕ МІСТО ЕКО" вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки, про що складений акт перевірки від 09 липня 2019 року № 53.06/176-09(А).
4. На підставі акту перевірки відповідачем видано припис від 09 липня 2019 року № 53.06/176-09, яким зобов'язано позивача усунути порушення вимог, зокрема, статті 21 Закону України "Про охорону праці", пункту 6 Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року № 1107 із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2018 року № 48.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
5. Полтавський окружний адміністративний суд рішенням від 07 серпня 2020 року позовні вимоги задовольнив частково.
5.1. Визнав протиправним та скасував пункт 1 припису Управління Держпраці у Полтавській області від 09 липня 2019 року № 53.06/176-09(А).
6. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що роботи ТОВ "ЧИСТЕ МІСТО ЕКО" зі збирання рідких побутових відходів, стічних вод із приватних домоволодінь та інших об'єктів і транспортування їх для подальшого зливу у визначені місця не відносяться до газонебезпечних робіт, а отже обов'язок із отримання спеціального дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки у позивача відсутній. При цьому суд першої інстанції зазначив, що позивач у прохальній частині позову просить скасувати весь припис Управління Держпраці у Полтавській області, однак не обґрунтовує протиправність інших пунктів припису.
7. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2020 року рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2020 року скасовано в частині задоволення позову, з прийняттям у цій частині нового судового рішення про відмову в позові.
В іншій частині рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2020 року залишено без змін.
8. Другий апеляційний адміністративний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову в позові, прийшов до висновку про правомірність пункту 1 оскаржуваного припису, оскільки роботи позивача зі збирання рідких побутових відходів, стічних вод із приватних домоволодінь та інших об'єктів і транспортування їх для подальшого зливу у визначені місця відносяться до газонебезпечних робіт.
IV. Касаційне оскарження
9. Позивач подав касаційну скаргу на вказане судове рішення з підстав, передбачених пунктом 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду, а постанову суду першої інстанції - залишити в силі.
10. У касаційній скарзі автор наголошує на відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме пункту 1.5 Типової інструкції з організації безпечного ведення газонебезпечних робіт (НПАОП 5.11-85), затвердженої Держгіртехнаглядом СРСР 20 лютого 1985 року.
11. Верховний Суд ухвалою від 08 лютого 2021 року відкрив касаційне провадження за скаргою ТОВ "ЧИСТЕ МІСТО ЕКО" на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2020 року з підстав, передбачених пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
12. Представник Управління Держпраці у Полтавській області подав відзив на касаційну скаргу, в якому, наполягаючи на безпідставності останньої, просить залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
13. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
14. Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
15. Згідно зі статтею 259 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
16. Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 11 лютого 2015 року № 96 (далі - Положення № 96), Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.
17. Згідно з підпунктом 16 пункту 4 Положення № 96 Держпраці відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням законодавства у сфері охорони праці в частині безпечного ведення робіт, гігієни праці, промислової безпеки, безпеки робіт у сфері поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, у тому числі з питань: монтажу, ремонту, реконструкції, налагодження і безпечної експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів виробництва і машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.
18. Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи, що їй підпорядковуються (пункт 7 Положення № 96).
19. Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб визначені Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05 квітня 2007 року № 877-V (далі - Закон № 877-V), який, зокрема, встановлює порядок, умови та вимоги до проведення заходів державного нагляду (контролю) у вигляді планових та позапланових заходів.
20. Визначення державного нагляду (контролю) міститься у статті 1 Закону № 877-V та означає діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
21. Абзацом 3 статті 1 Закону № 877-V визначено, що заходи державного нагляду (контролю) - це планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.
22. Статтею 6 Закону № 877-V передбачено, що підставою для здійснення позапланових заходів є, зокрема, настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов'язано з діяльністю суб'єкта господарювання.
23. Згідно зі статтею 4 Закону України "Про охорону праці" визначено, що державна політика в галузі охорони праці спрямована на створення належних, безпечних і здорових умов праці, запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням та базується на принципах пріоритету життя і здоров'я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці.
24. Відповідно до статті 21 Закону України "Про охорону праці" виробничі будівлі, споруди, машини, механізми, устаткування, транспортні засоби, що вводяться в дію після будівництва (виготовлення) або реконструкції, капітального ремонту тощо, та технологічні процеси повинні відповідати вимогам нормативно-правових актів з охорони праці.
Проектування виробничих об'єктів, розроблення нових технологій, засобів виробництва, засобів колективного та індивідуального захисту працюючих повинні провадитися з урахуванням вимог щодо охорони праці. Експертиза проектів будівництва на їх відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці проводиться відповідно до статті 31 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".
Роботодавець повинен одержати дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки (далі - дозвіл). Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, видає дозволи на безоплатній основі на підставі висновку експертизи стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб'єкта господарювання, проведеної експертно-технічними центрами, які належать до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, або незалежними експертними організаціями, які забезпечують науково-технічну підтримку державного нагляду у сфері промислової безпеки та охорони праці. На застосування машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки виробник або постачальник устаткування підвищеної небезпеки отримує дозвіл до прийняття зобов'язань на постачання. Одержання дозволу не вимагається у разі експлуатації (застосування) устаткування підвищеної небезпеки, яке прийнято в експлуатацію з видачею відповідного сертифіката або щодо якого зареєстровано декларацію про готовність до експлуатації, а також у разі реєстрації машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.
Порядок видачі дозволів або відмови в їх видачі, переоформлення, видачі дублікатів, анулювання дозволів центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, переліки видів робіт, машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки, проведення або експлуатація (застосування) яких потребує отримання дозволу, та граничні розміри тарифів на проведення експертизи стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб'єкта господарювання, висновок якої є підставою для видачі дозволів, встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Строк дії дозволу становить:
на виконання робіт або на експлуатацію машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки - п'ять років (з подальшим його продовженням);
на застосування машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки - безстроково.
Підставою для переоформлення документа дозвільного характеру є:
зміна найменування суб'єкта господарювання - юридичної особи або прізвища, імені та по батькові фізичної особи - підприємця;
зміна місцезнаходження суб'єкта господарювання.
Підставою для відмови у переоформленні, видачі дубліката дозволу є:
подання роботодавцем неповного пакета документів, необхідних для переоформлення, видачі дубліката дозволу згідно із встановленим законодавством вичерпним переліком;
виявлення в документах, поданих роботодавцем, недостовірних відомостей;
зміна ідентифікаційного коду за Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, зазначеного у дозволі.
Переоформлення, видача дубліката дозволу здійснюються на безоплатній основі.
Набуття права на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатації (застосування) машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки може здійснюватися на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з охорони праці. Переліки видів робіт, машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки, виконання або експлуатація (застосування) яких може здійснюватися на підставі такої декларації, встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, протягом 10 робочих днів з дня надходження заяви на одержання дозволу та необхідних документів приймає рішення про видачу дозволу або про відмову в його видачі із зазначенням підстав, визначених цією статтею.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, приймає рішення про відмову у видачі дозволу в разі:
неподання роботодавцем необхідних документів та (або) їх оформлення з порушенням встановлених вимог;
подання недостовірних відомостей або висновку за результатами експертизи, який затверджено чи складено більш як за рік до дня подання заяви;
встановлення згідно з висновком за результатами експертизи невідповідності об'єкта експертизи вимогам законів та інших нормативно-правових актів з охорони праці.
Підставою для анулювання дозволу є:
заява роботодавця або уповноваженої ним особи про анулювання дозволу;
припинення юридичної особи (злиття, приєднання, поділ, перетворення або ліквідація) або підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем;
виявлення у поданих роботодавцем документах недостовірних відомостей щодо виконання робіт підвищеної небезпеки або експлуатації (застосування) устаткування підвищеної небезпеки, на які видано дозвіл;
повторне порушення вимог законодавства про охорону праці під час виконання робіт підвищеної небезпеки або експлуатації (застосування) устаткування підвищеної небезпеки, на які видано дозвіл;
виникнення аварії, вибуху, пожежі, нещасного випадку, якщо в акті розслідування встановлено, що причиною такої події стало недодержання вимог законодавства про охорону праці під час виконання робіт підвищеної небезпеки або експлуатації (застосування) устаткування підвищеної небезпеки, на які видано дозвіл;
створення перешкод під час проведення посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, або його територіального органу перевірки додержання вимог законодавства про охорону праці під час виконання робіт підвищеної небезпеки або експлуатації (застосування) устаткування підвищеної небезпеки, на які видано дозвіл.
25. За приписами пункту 7 Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року № 1107, дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки видається територіальним органом Держпраці за місцем державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи-підприємця.
26. Визначення документу дозвільного характеру міститься у статті 1 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" та означає висновок, рішення, погодження, свідоцтво, інший документ в електронному вигляд: про наявність дозволу, висновку, рішення, погодження, свідоцтва, іншого документа Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громад, формувань), який дозвільний орган зобов'язаний видати суб'єкту господарювання надання йому права на провадження певних дій щодо здійснення господарської дій або видів господарської діяльності та/або без наявності якого суб'єкт господарювання може проваджувати певні дії щодо здійснення господарської діяльності або господарської діяльності.
27. Відповідно до пункту 1.5 Типової інструкції з організації безпечного ведення газонебезпечних робіт (НПАОП 5.11-85), затвердженої Держгіртехнаглядом СРСР 20 лютого 1985 року (далі - Типова інструкція) та чинної відповідно до пункту 74 Покажчика нормативно-правових актів з охорони праці станом на 16 вересня 2019 року, затвердженого наказом Державної служби України з питань праці від 16 вересня 2019 року № 86, до газонебезпечних відносяться роботи, що пов'язані з чисткою, ремонтом, розгерметизацією технологічного обладнання, комунікації, в тому числі роботи всередині ємностей (апарати, сушильні барабани, грубки сушильні, резервуари, цистерни та інше аналогічне обладнання, а також колектори, колодязі, приямки та інші аналогічні місця) під час проведення яких мається, не виключена можливість виділення до робочої зони, що визначається у відповідності до 12.1.005-76, вибухо- та пожаронебезпечними або шкідливими парами, газів та інших речовин, що здібні викликати вибух, загорання, вплинути на організм людини, - роботи з недостатніми змістом кисню (доля обсягу нижче 20%).
28. Поняття робочої зони визначено у Додатку 1 ГОСТ 12.1.005-88 "Загальні санітарно-гігієнічні стандарти до повітря робочої зони" та означає простір, обмежений по висоті 2 м над рівнем підлоги або площадки, на якій знаходиться місце постійного (тимчасового) перебування робітників. Робоча місце - місце постійного або тимчасового перебування робітників під час трудової діяльності. При цьому відповідно до вказаного ГОСТ 12.1.005-88 вимоги до припустимого змісту шкідливих речовин в повітрі робочої зони розповсюджуються на робочі місця незалежно від їх розташування (в виробничих місцях, на гірське вироблення, на відкритих площадках, транспортних засобах та т.п.).
29. Визначення відходи міститься у статті 1 Закону України «Про відходи» та означає будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення.
VI. Позиція Верховного Суду
30. Аналіз наведених правових норм свідчить, що приписами Закону № 877-V та Положення № 96 відповідачу надано повноваження щодо здійснення державного нагляду (контролю) у вигляді планових та позапланових заходів в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання, зокрема у сфері охорони праці.
31. При цьому підставою для здійснення позапланових заходів є, зокрема, настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов'язано з діяльністю суб'єкта господарювання.
32. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами підставою для ініціювання проведення перевірки слугувало настання нещасного випадку із смертельним наслідком з ОСОБА_1 .
33. За результатами проведеної перевірки складено акт та оскаржуваний припис від 09 липня 2019 року № 53.06/176-09, у якому вказано про низку порушень законодавства про надра та охорону праці, зокрема у пункті 1 зазначено про відсутність дозволу органів Держпраці на виконання робіт підвищеної небезпеки (газонебезпечні роботи), що є порушенням статті 21 Закону України "Про охорону праці" та пункту 6 Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року № 1107.
34. У касаційній скарзі позивач стверджує, що на нього не розповсюджується обов'язок щодо отримання дозволу на виконання робіт підвищення небезпеки, оскільки позивач здійснює діяльність по збиранню рідких побутових відходів, стічних вод із приватних домоволодінь та інших об'єктів і транспортування їх для подальшого зливу у визначені місця, а тому такі роботи не відносяться до газонебезпечних.
35. Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ "ЧИСТЕ МІСТО ЕКО" здійснює діяльність щодо: 81.29 Інші види діяльності із прибирання; 37.00 Каналізація, відведення й очищення стічних вод; 38.11 Збирання безпечних відходів; 38.21 Оброблення та видалення безпечних відходів.
36. Отже, основний вид діяльності, який здійснює позивач стосується каналізації, відведення й очищення стічних вод. Відповідно до КВЕД-2010: Клас 37.00, цей клас включає: роботу каналізаційних систем та установок для очищення стічних вод; збирання та транспортування побутових або промислових стічних вод одноразового або багаторазового використання, а також дощової води, засобами каналізаційної системи, колекторів, цистерн та інших засобів транспортування (наприклад, транспортних засобів для збирання стічних вод тощо); спорожнення та очищення вигрібних ям, стічних колодязів і септичних резервуарів, обслуговування хімічних туалетів; очищення стічних вод (у т.ч. побутових і промислових стічних вод, води з плавальних басейнів тощо) за допомогою механічного, хімічного та біологічного оброблення, такого як додавання хімікатів, фільтрація, седиментація тощо; технічний огляд і чищення стічних труб і дренажних каналів, у т.ч. прочищення каналізаційних труб гнучкими стержнями. Цей клас не включає: послуги з дезінфекції поверхневих і ґрунтових вод у місцях забруднення; послуги з очищення та пробивання водостічних труб у будівлях.
37. Таким чином, для виконання виробничих завдань по збиранню рідких побутових відходів, стічних вод із приватних домоволодінь та інших об'єктів і транспортування їх для подальшого зливу у визначені місця, покладених на працівників ТОВ "ЧИСТЕ МІСТО ЕКО", останні здійснюють відкриття каналізаційного люка, огляд каналізаційного колодязя, тобто робота у замкнутому просторі, збирання шлангу, тощо.
38. Визначення каналізації (стічних вод) міститься у пункті 3.22 державних будівельних норм ДБН В.2.5-75:2013 «Каналізація. Зовнішні мережі та споруди. Основні положення проектування», затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 08 квітня 2013 року № 134, та означає комплекс мереж та інженерних споруд, а також технічних та санітарних заходів, які забезпечують організоване приймання, відведення та очищення стічних вод з подальшим їх використанням або випуском у водні об'єкти, а також перероблення відходів каналізаційних споруд для подальшої їх утилізації.
39. Вигріб згідно з пунктом 3.10 наведених державних будівельних норм - це інженерна споруда поглиблення в землі, виконана з водотривкого матеріалу, призначена для збирання, зберігання рідких відходів.
40. Згідно з пунктом 2.21. Державних санітарних норм та правил утримання територій, населених місць, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 17 березня 2011 року № 145, рідкі відходи (фекалії, сеча, помиї), що утворюються у житлових та громадських будівлях і спорудах за відсутності централізованого водопостачання та водовідведення і допускається зберігати у вигрібних ямах (вигребах). У разі наявності дворових з вигрібна яма може бути спільною. Вигріб повинен бути водонепроникним та мати щільно з прилягаючу кришку. Об'єм вигребу розраховується, виходячи з чисельності населення що ним користується. Вигреби необхідно очищати у міру їх заповнення. Перевезення рідких відходів з вигребів та розміщення їх на території приватних володінь, а також використання їх як добрива в сільському господарстві забороняється.
41. При цьому за змістом пункту 1.1. Державних санітарних норм та правил утримання територій, населених місць, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 17 березня 2011 року № 145, розкладання органіки у вигрібній ямі призводить до утворення каналізаційного або аераційного газу.
42. Таким чином, збирання рідких побутових відходів та стічних вод передбачає виконання робіт підвищеної небезпеки.
43. Організація ж проведення газонебезпечних робіт регламентується Типовою інструкцією, відповідно до пункту 1.5 якого чітко визначено, що до газонебезпечних відносяться роботи, що пов'язані з чисткою, ремонтом, розгерметизацією технологічного обладнання, комунікації, в тому числі роботи всередині ємностей (апарати, сушильні барабани, грубки сушильні, резервуари, цистерни та інше аналогічне обладнання, а також колектори, колодязі, приямки та інші аналогічні місця) під час проведення яких мається, не виключена можливість виділення до робочої зони, що визначається у відповідності до 12.1.005-76, вибухо- та пожаронебезпечними або шкідливими парами, газів та інших речовин, що здібні викликати вибух, загорання, вплинути на організм людини, - роботи з недостатніми змістом кисню (доля обсягу нижче 20%).
44. Наведене свідчить, що роботи, які проводяться ТОВ "ЧИСТЕ МІСТО ЕКО" відносяться до газонебезпечних робіт, а тому відповідно до статті 21 Закону України "Про охорону праці" позивачу необхідно отримати відповідний дозвіл.
45. За таких обставин справи та правового врегулювання Верховний Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про правомірність оскаржуваного припису від 09 липня 2019 року № 53.06/176-09.
46. Отже, оскаржуване судове рішення ґрунтується на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна юридична оцінка, правильно застосовані норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, та не допущено порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи чи є обов'язковою підставою для скасування судового рішення.
47. Доводи ж касаційної скарги не спростовують висновки суду апеляційної інстанції і зводяться до переоцінки встановлених судами обставин справи.
48. Таким чином, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
VІІІ. Судові витрати
49. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 350, 352, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України , Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЧИСТЕ МІСТО ЕКО" залишити без задоволення.
2. Постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2020 року у цій справі залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий М. І. Смокович
Судді О. В. Кашпур
Н. В. Шевцова