31 березня 2021 року
м. Київ
справа № 825/1573/17
провадження № К/9901/34885/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Смоковича М. І.,
суддів: Радишевської О. Р., Шевцової Н. В.
розглянув у письмовому провадженні у касаційній інстанції адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до Чернігівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області про визнання відмови неправомірною та зобов'язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - Акуленка Вадима Михайловича на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2017 року, прийняту у складі головуючого судді Баргаміної Н. М., та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2018 року, прийняту у складі колегії суддів: головуючого - Троян Н. М., суддів: Бужак Н. П., Костюк Л. О.
І. Суть спору
1. У жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Чернігівської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління державної фіскальної служби у Чернігівській області (далі - Чернігівська ОДПІ ГУ ДФС у Чернігівській області), в якому просив:
1.1. визнати неправомірною відмову відповідача у видачі відомостей, які містилися в декларації за 1993 - 1994 роки та Книгах обліку доходів та витрат за 1993 - 1995 роки;
1.2. зобов'язати Чернігівську ОДПІ ГУ ДФС у Чернігівській області видати довідку про загальний розмір доходу ОСОБА_1 за період ІІ півріччя 1993 року по вересень 1994 року на підставі висновку експертизи Чернігівського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 31 березня 2016 року.
2. Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що він, починаючи з 13 липня 1993 року є фізичною особою-підприємцем та перебуває на обліку у відповідача. Однак при зверненні до Чернігівської ОДПІ ГУ ДФС у Чернігівській області з проханням надати йому декларації за 1993-1994 роки та Книги обліку доходів та витрат за 1993-1995 роки, отримав відмову останнього.
2.1. Вважаючи, що такою відмовою були порушені його права на отримання інформації про заробітну плату для обчислення пенсії, оскільки Книги обліку доходів і витрат повинні зберігатися у податковій службі, ОСОБА_1 звернувся до суду з вимогою про зобов'язання відповідача видати довідку про загальний розмір доходу ОСОБА_1 за період ІІ півріччя 1993 року по вересень 1994 року.
ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи
3. ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем, який здійснює підприємницьку діяльність з 13 липня 1993 року та перебуває на обліку в органах податкової інспекції як платник податків.
4. 07 серпня 2017 року позивач звернувся до Чернігівської ОДПІ ГУ ДФС у Чернігівській області із заявою про отримання декларацій за 1993-1994 роки та Книги обліку доходів та витрат за 1993-1995 роки.
5. Листом від 05 вересня 2017 року № 10432/У/25-22-02-06 відповідачем повідомлено, що строк зберігання облікових справ платників податків і зборів, декларацій, які відображають доходи, складає 5 років, а тому Чернігівська ОДПІ ГУ ДФС у Чернігівській області не має можливості надати декларації про доходи від підприємницької діяльності за 1993-1994 роки.
6. Крім того повідомлено позивача, що Книга обліку доходів та витрат повинна зберігатися у платника (а.с. 11).
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
7. Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2017 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2018 року, в позові відмовлено.
8. Відмовляючи в позові, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки строк зберігання декларацій позивача за 1993 - 1994 роки закінчився, а тому відсутні підстави для визнання неправомірної відмови відповідача у видачі відомостей, які містилися в таких деклараціях. Крім того, видача довідок про доходи контролюючим органом здійснюється тільки на підставі інформації, що міститься в податковій звітності платника, а висновок експертизи, яким встановлено ймовірний розмір доходів позивача, не є належним документом відповідно до чинного законодавства, тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
9. Зазначена позиція підтримана Київським апеляційним адміністративним судом, який за результатом апеляційного перегляду залишив рішення суду першої інстанції без змін.
IV. Касаційне оскарження
10. У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їх рішення, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
11. В обґрунтування касаційної скарги вказує на неврахування судами попередніх інстанцій доводів позивача стосовно того, що декларація про доходи є не єдиним первинним документом, на підставі якого можна розрахувати дохід, оскільки Книга обліку доходів і витрат також є первинним документом, однак відповідач не зазначивщодо терміну її зберігання.
Разом з цим позивач вказує, що судами не було з'ясовано та не перевірено наявність у відповідача акту знищення декларацій, які повинні відображати доходи позивача за 1993 - 1994 роки та який повинен бути складений в 2000 - 2001 роках.
12. Верховний Суд ухвалою від 16 березня 2018 року відкрив касаційне провадження за названою скаргою.
Ухвалою від 01 березня 2021 року Верховний Суд задовольнив заяви суддів Шарапи В. М., Железного І. В., Чиркіна С. М. про самовідвід і відвів їх від розгляду цієї справи.
За результатом повторного автоматизованого розподілу справи між суддями справу передано для розгляду колегії суддів у складі: Смокович М. І. (доповідач), Радишевська О. Р., Уханенко С. А.
Ухвалою Верховного Суду від 10 березня 2021 року прийнято касаційну скаргу у справі № 825/1573/17 до свого провадження суддею-доповідачем Смоковичем М. І.
V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
13. За правилами частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
14. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
15. Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
16. Вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності містяться у статті 44 Податкового кодексу України (далі - ПК України), за змістом пункту 44.1 якої вказано, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
17. Відповідно до пункту 179.1 статті 179 ПК України платник податку зобов'язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу.
18. Пунктом 179.12 статті 179 ПК України обумовлено, що за зверненням платника податку контролюючий орган, до якого було подано податкову декларацію, видає довідку про подану декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
19. Механізм оформлення і видачі контролюючими органами довідки про подану декларацію про майновий стан і доходи (про сплату або відсутність податкових зобов'язань) відповідно до пунктів 179.3, 179.12 статті 179 ПК України визначає Порядок оформлення і видачі довідки про подану декларацію про майновий стан і доходи (про сплату або відсутність податкових зобов'язань), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року № 568 (далі - Порядок № 568).
20. Згідно з пунктом 2 Порядку № 568 довідка видається безоплатно на підставі: заяви платника податків про видачу Довідки за формою, наведеною у додатку до цього Порядку, податкової декларації про майновий стан і доходи.
21. Визначення що інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів міститься у пункті 71.1 статті 71 ПК України та означає комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.
22. У відповідності до підпункту 72.1.1 пункту 72.1 статті 72 ПК України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла: від платників податків та податкових агентів, зокрема, інформація, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, звітах про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, інших звітних документах.
23. Крім того, згідно з підпунктом 72.1.6 пункту 72.1 статті 72 ПК України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності також використовується інша інформація, оприлюднена як така, що підлягає оприлюдненню відповідно до законодавства та/або добровільно чи за запитом надана контролюючому органу в установленому законом порядку.
24. Пунктом 177.10 ПК України визначено, що фізичні особи - підприємці зобов'язані вести Книгу обліку доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару.
Форма Книги обліку доходів і витрат та порядок її ведення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Для реєстрації Книги обліку доходів і витрат фізичні особи - підприємці подають до контролюючого органу за місцем обліку примірник Книги у разі обрання способу ведення Книги у паперовому вигляді.
VI. Позиція Верховного Суду
25. Зміст спірних правовідносин, що склались у цій справі, зводиться до питання щодо правомірності відмови Чернігівської ОДПІ ГУ ДФС у Чернігівській області у наданні відомостей, які містились в деклараціях за 1993 - 1994 роки та Книгах обліку доходів та витрат за 1993 - 1995 роки.
26. Аналіз приписів пункту 179.12 статті 179 ПК України свідчить, що контролюючий орган за зверненням платника податку, який подавав податкову декларацію, зобов'язаний видати довідку про подану декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
27. При цьому для видачі такої довідки контролюючий орган може використовувати лише ту інформацію, що міститься в податковій звітності платника податку.
28. Як свідчать матеріали справи та встановлено судами, 07 серпня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Чернігівської ОДПІ ГУ ДФС у Чернігівській області із заявою про отримання декларацій за 1993-1994 роки та Книги обліку доходів та витрат за 1993-1995 роки.
29. Таке звернення позивач обґрунтував необхідністю первинних документів для подання відомостей до органів Пенсійного фонду з метою розрахунку пенсії.
30. Чернігівська ОДПІ ГУ ДФС у Чернігівській області у листі від 05 вересня 2017 року № 10432/У/25-22-02-06 повідомила позивача, що строк зберігання облікових справ платників податків і зборів, декларацій, які відображають доходи, складає 5 років, а тому відсутня можливість надати декларації про доходи від підприємницької діяльності за 1993-1994 роки.
31. Так, пунктом 284 Переліку типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 12 квітня 2012 року № 578/5, обумовлено, що строк зберігання декларацій про доходи, розрахунки сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування становить 5 років.
32. Наведене свідчить, що на момент звернення позивача до контролюючого органу з проханням надати відомості, які містились в деклараціях про доходи за 1993 - 1994 роки, строк їх зберігання закінчився, а тому відмова відповідача у їх наданні є цілком правомірною.
33. Також у листі Чернігівської ОДПІ ГУ ДФС у Чернігівській області від 05 вересня 2017 року № 10432/У/25-22-02-06 повідомлено позивача, що Книга обліку доходів та витрат повинна зберігатися у платника.
34. Така обставина підтверджується приписами пункту 177.10 ПК України, в якому передбачено, що для реєстрації Книги обліку доходів і витрат фізичні особи-підприємці подають до контролюючого органу за місцем обліку примірник Книги у разі обрання способу ведення Книги у паперовому вигляді.
35. Отже, інший примірник Книги обліку доходів та витрат повинен зберігатися у платника.
36. Натомість у касаційній скарзі позивач вказує, що на останній сторінці нової Книги обліку доходів і витрат за 1996 - 1998 роки зазначено, що стара Книга обліку долучена до справи, яка знаходиться у податковій службі, а тому вважає, що у відповідача містяться відомості про доходи від підприємницької діяльності за 1993-1994 роки.
37. З цього приводу слід вказати на приписи пункту 283 Переліку типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 12 квітня 2012 року № 578/5, в якому вказано, що строк зберігання декларацій, що відображають звітність усіх платників податків, та документів (розрахунки, звіти, відомості, заяви, заявки, довідки, картки, листи, перерахунки, платіжні документи, виклики) до них, складає 5 років.
38. Щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача видати довідку про загальний розмір доходу позивача за період ІІ півріччя 1993 року по вересень 1994 року на підставі висновку експертизи Чернігівського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 31 березня 2016 року, слід зазначити, що видача довідок про доходи контролюючим органом здійснюється тільки на підставі інформації, що міститься в податковій звітності платника, а висновок експертизи, яким встановлено ймовірний розмір доходів позивача, не є належним документом відповідно до чинного законодавства.
39. За такого правового врегулювання та обставин справи, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення позову.
40. З огляду на викладене, висновки судів попередніх інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.
41. Доводи касаційної скарги не спростовують висновки судів попередніх інстанцій та зводяться до переоцінки встановлених судами обставин справи.
42. Зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
VII. Судові витрати
43. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд
1. Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - Акуленка Вадима Михайловича залишити без задоволення.
2. Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2017 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2018 року у цій справі залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий М. І. Смокович
Судді О. Р. Радишевська
Н. В. Шевцова