25 березня 2021 року
м. Київ
справа №369/12234/20
провадження № 61-4011ск21
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду Калараша А. А. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Ткачука О. С., розглянувши питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на ухвалу Києво-Святошинського районного суду м. Києва від 26 жовтня 2020 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 22 лютого 2021 року в цивільній справі за позовом Комунального підприємства «Боярське головне виробниче управління житлово-комунального господарства» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,
У жовтні 2020 року КП «Боярське головне ВУ ЖКГ» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.
УхвалоюКиєво-Святошинського районного суду м. Києва від 26 жовтня 2020 року відкрито провадження у справі.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 22 лютого 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26 жовтня 2020 року повернуто скаржникам.
15 березня 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на ухвалу Києво-Святошинського районного суду м. Києва від 26 жовтня 2020 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 22 лютого 2021 року, в якій скаржник просить прийняти рішення відповідно до цивільного процесуального кодексу України стосовно кожного з оскаржуваних судових рішень.
Касаційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції було порушено норми процесуального права, оскільки між позивачем та відповідачами відсутній предмет спору. В свою чергу судом апеляційної інстанції було порушено норми процесуального права, оскільки висновки суду щодо застосування норми процесуального права не відповідають рішенню Конституційного Суду України від 22 квітня 2014 року №4-рп/2014, яким роз'яснено, що перелік ухвал, які підлягають апеляційному оскарженню окремо від рішення суду, визначений положеннями статті 293 ЦПК України.
Вивчивши касаційну скаргу, колегія суддів дійшла висновку про те, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити, виходячи з таких підстав.
Цивільним процесуальним законодавством чітко передбачена процедура прийняття касаційної скарги до розгляду.
Пунктом першим частини другої статті 389 ЦПК України визначено перелік ухвал суду першої інстанції, які після їх перегляду судом апеляційної інстанції підлягають касаційному оскарженню, проте, ухвала про відкриття провадження у справі не входить до цього переліку.
Положеннями частини першої статті 353 ЦПК України передбачено перелік ухвал, які підлягають апеляційному оскарженню окремо від рішення суду, в якому відсутня ухвала про відкриття провадження у справі.
Верховний Суд бере до уваги те, що ухвала суду першої інстанції не переглядалася в апеляційному порядку, а тому касаційна скарга на цю ухвалу подана передчасно. Водночас, аналіз вищевказаних норм дає підстави для висновку про те, що для ухвали суду першої інстанції не передбачено чинним законодавством можливості ні апеляційного, ні касаційного оскарження, в зв'язку з чим у відкритті касаційного провадження в частині оскарження ухвали суду першої інстанції про відкриття провадження у справі необхідно відмовити, виходячи з положень пункту першого частини другої статті 394 ЦПК України, оскільки касаційну скаргу подано на судове рішення, яке не підлягає касаційному оскарженню.
Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Так скаржниками оскаржується ухвала суду апеляційної інстанції, якою апеляційну скаргу на ухвалу про відкриття провадження у справі повернуто скаржникам.
Суд апеляційної інстанції встановив, що ухвала про відкриття провадження у справі не входить до визначеного статтею 353 ЦПК України переліку ухвал, які підлягають апеляційному оскарженню окремо від рішення суду, в зв'язку з чим на підстав пункту четвертого частини п'ятої статті 357 ЦПК України дійшов правильного висновку про повернення апеляційної скарги особам, які її подали.
Доводи касаційної скарги стосовно того, що рішенням Конституційного Суду України, ухваленому у 2014 році, вказано, що перелік ухвал, які підлягають апеляційному оскарженню окремо від рішення суду, визначений статтею 293 ЦПК України, не спростовують таких висновків суду апеляційної інстанції, оскільки правовий висновок Конституційного Суду України стосується цивільного процесуального законодавства чинного станом на 2014 рік. Натомість, суд касаційної інстанції зазначає, що 08 лютого 2020 року набрала чинності нова редакція цивільного процесуального кодексу, якою ухвала суду першої інстанції про відкриття провадження у справі виключена з переліку ухвал, які підлягають апеляційному оскарженню окремо від рішення суду.
Таким чином, зі змісту касаційної скарги, оскаржуваних судових рішень та доданих до касаційної скарги матеріалів убачається, що вона є необґрунтованою, оскільки правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, а тому за таких підстав у відкритті касаційного провадження на підставі частини четвертої статті 394 ЦПК України слід відмовити.
Керуючись статтями 261, 394 ЦПК України, суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на ухвалу Києво-Святошинського районного суду м. Києва від 26 жовтня 2020 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 22 лютого 2021 року в цивільній справі за позовом Комунального підприємства «Боярське головне виробниче управління житлово-комунального господарства» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.
Копію ухвали разом з доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді А. А. Калараш
Є. В. Петров
О. С. Ткачук