Постанова
Іменем України
17 березня 2021 року
м. Київ
справа № 751/306/17
провадження № 61-2614св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Висоцької В. С.,
суддів: Грушицького А. І., Литвиненко І. В., Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Ткачука О. С.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди внаслідок залиття квартири, закасаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 16 грудня 2019 року у складі судді Бобрової І. О.
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди в сумі 70 000 грн та відшкодування матеріальної шкоди в сумі 12 700,55 грн внаслідок затоплення квартири, стягнення понесених судових витрат, а також поновлення строку звернення до суду (т. 1 а. с. 29 - 31, 97).
Заявлені вимоги позивач обґрунтовував тим, що з грудня 2013 року до січня 2014 року відбувалось триваюче залиття квартири, яка належала йому на праві власності. Відповідач двері квартири не відчиняє, добровільно відшкодувати шкоду відмовляється. Внаслідок затоплень, що відбувалися з вини відповідача, він зазнав моральної шкоди, яка виразилась у душевних стражданнях, негативних емоціях та переживанні щодо пошкодження майна та неможливості нормального користування житлом, був порушений звичний спосіб життя.
Рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 18 серпня 2017 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої залиттям квартири, відмовлено.
Ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 26 жовтня 2017 року рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 18 серпня 2017 року залишено без змін.
Згідно з постановою Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 18 серпня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 26 жовтня 2017 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди скасовано, справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. В іншій частині (відшкодування майнової шкоди) рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 18 серпня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 26 жовтня 2017 року залишено без змін.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 04 березня 2019 року позов задоволено частково. Стягнено з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 2 000 грн моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири. У задоволенні решти вимог відмовлено. Стягнено з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 18,28 грн витрат зі сплати судового збору. Стягнено з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 5 829 грн витрат на правничу допомогу.
Рішення суду мотивував тим, що рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 18 серпня 2017 року встановлено вину відповідача у залитті квартири позивача 03 грудня 2013 року, а тому вбачається причинно-наслідковий зв'язок між протиправною дією і шкодою. Безспірно встановлено, що позивачу внаслідок затоплення його квартири, що сталося з вини відповідача, спричинено втрати немайнового характеру у вигляді страждань, порушення звичного способу життя та необхідності докладання додаткових зусиль для його відновлення. Виходячи з принципу розумності та справедливості, адекватності завданим душевним та моральним стражданням позивача, а також враховуючи ту обставину, що після залиття 03 грудня 2013 року квартири позивача, він майже через 8 місяців відчужив квартиру, звернення до суду за захистом порушених прав відбулось лише 13 січня 2017 року, врахувавши наявність на утриманні відповідача малолітньої дитини, суд прийшов до висновку, що розмір моральної шкоди, завданої позивачу, підлягає визначенню в сумі 2 000 грн.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
У жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою на рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 04 березня 2019 року, у якій просив скасувати вказане рішення і ухвалити нове про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 16 грудня 2019 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження.
Ухвала суду мотивована тим, що ОСОБА_1 не отримує направлені йому судом поштові відправлення (копії оскаржуваного рішення суду першої інстанції, ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху), тобто скаржник добросовісно не здійснює свої процесуальні права і не виконує процесуальні обов'язки. Недоліки апеляційної скарги, з врахуванням часу отримання копії ухвали апеляційного суду ані скаржником особисто, ані через свого представника, не усунуто, заява про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних причин пропуску суду не надана.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У лютому 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить судове рішення скасувати та направити справу до суду апеляційної інстанції на новий розгляд зі стадії вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У лютому 2020 року до Верхового Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 .
Ухвалою Верховного Суду від 27 березня 2020 року відкрито касаційне провадження в указаній справі та витребувано цивільну справу з Новозаводського районного суду м. Чернігова.
15 травня 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 11 лютого 2021 року справу призначено до судового розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі ОСОБА_1 зазначав, що йому не було відомо про стан розгляду апеляційної скарги і про наявність ухвали про залишення апеляційної скарги без руху та надання строку на усунення недоліків, оскільки не отримував ніякої кореспонденції.
Крім того, суд апеляційної інстанції безпідставно залишив апеляційну скаргу без руху з підстав пропуску строку на апеляційне оскарження, оскільки штемпель на конверті, який було відправлено простою кореспонденцією, не є підтвердженням дати відправлення апеляційної скарги.
Відзиву на касаційну скаргу не надходило.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 07 листопада 2019 року апеляційна скарга ОСОБА_1 залишена без руху з наданням десятиденного строку з дня отримання копії цієї ухвали для надання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду із зазначенням інших причин такого пропуску; оплати судового збору в розмірі 1 050 грн і надання до Чернігівського апеляційного суду оригіналу платіжного документа.
07 листопада 2019 року копія зазначеної ухвали суду рекомендованим листом була направлена на адресу скаржника ОСОБА_1 , яка зазначена ним в апеляційній скарзі та на адресу адвоката Дворніченка М. М, який представляє інтереси ОСОБА_1 .
Рекомендований лист з копією ухвали, надісланий на адресу скаржника ОСОБА_1 повернувся до суду без вручення 10 грудня 2019 року з поштовою відміткою про причини невручення: «за закінченням встановленого строку зберігання».
Рекомендований лист з копією ухвали, надісланий на адресу адвоката Дворніченка М. М., який представляє інтереси ОСОБА_1 , отримано ним особисто 08 листопада 2019 року, що підтверджено повідомленням про вручення поштового відправлення (т. 2 а. с. 161).
04 грудня 2019 року ОСОБА_1 особисто через канцелярію суду подав заяву з проханням повідомити його про рух справи та направити йому копію судового рішення (т. 2 а. с. 162). 05 грудня 2019 року на виконання вказаної заяви, за вказаною позивачем у заяві адресою, повторно надіслано копію ухвали від 07 листопада 2019 року та повідомлено про можливість отримання поштового відправлення за номером 1400045992049 в поштовому відділенні, де воно знаходиться з 08 листопада 2019 року (т. 2 а. с. 163).
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Вивчивши матеріали цивільної справи, зміст оскаржуваного судового рішення, обговоривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про задоволення касаційної скарги, з огляду на таке.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
У статті 129 Конституції України закріплені основні засади судочинства, які є конституційними гарантіями права на судовий захист.
Згідно з пунктом 8 частини третьої цієї статті однією з основних засад судочинства в Україні є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Конституційний Суд України у Рішенні від 11 грудня 2007 року № 11-рп/2007 зазначив, що реалізацією права особи на судовий захист є можливість оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій. Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини).
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
За змістом частини третьої статті 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених законом, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (пункт 4 частини першої статті 358 ЦПК України).
У справі, що переглядається, установлено, що копія ухвали від 07 листопада 2019 року про залишення апеляційної скарги без руху була надіслана скаржнику та його представнику за адресами, які вказані в апеляційній скарзі.
Поштове відправлення на адресу скаржника повернулось до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання» (т. 2 а. с. 164), тобто фіксація отримання скаржником кореспонденції відсутня.
Поштове відправлення, яке направлено на адресу представника ОСОБА_1 - Дворніченка М. М. , ним отримано (т. 2 а. с. 161).
У правовому висновку, викладеному у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 751/3840/15-ц (провадження № 14-280цс18), зазначено, що повернення апеляційної скарги з тих підстав, що особа не виконала вимоги ухвали про усунення недоліків, можливо лише у тому випадку, коли особа отримала відповідну ухвалу суду, тобто ознайомилася з її змістом, але ухилилася від виконання вимог, указаних в ухвалі.
Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження з тих підстав, що ні скаржник, ні його представник не виконали вимог ухвали про усунення недоліків, суд апеляційної інстанції не врахував, що скаржник не ухилявся від виконання вимог ухвали суду від 07 листопада 2019 року про залишення апеляційної скарги без руху, оскільки вказану ухвалу не отримував.
Крім того, як відомо з копії договору про надання правової допомоги від 27 червня 2017 року, укладеного між адвокатом Дворніченком М. М. та ОСОБА_1 (т. 2 а. с. 144), відповідно до пункту 6.1. строк дії цього договору закінчився, а тому, відповідно, припинились повноваження представника.
Отже, апеляційний суд не мав підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , суд апеляційної інстанції не дотримався вимог цивільного процесуального закону, чим, окрім іншого, порушив і вимоги статті 6 Конвенції з прав людини і основоположних свобод.
З огляду на зазначене колегія суддів вважає доводи касаційної скарги обґрунтованими та достатніми для скасування ухвали апеляційного суду, яка перешкоджає провадженню у справі.
Відповідно до частин третьої та четвертої статті 406 ЦПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанцій розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.
У випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанцій, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд відповідного суду першої або апеляційної інстанції.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу задовольнити, а справу передати до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Керуючись статтями 400, 406, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддівТретьої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 16 грудня 2019 року скасувати, справу передати до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В. С. Висоцька
Судді: А. І. Грушицький
І. В. Литвиненко
Є. В. Петров
О. С. Ткачук