29 березня 2021 року Справа № 280/7483/20
м. Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Семененко М.О., розглянувши клопотання ОСОБА_1 про поновлення провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Запорізької обласної прокуратури про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
В провадженні Запорізького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Запорізької обласної прокуратури про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 23.11.2020 провадження у справі зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі №280/7188/20.
12.03.2021 позивач подав до суду клопотання про поновлення провадження у справі. В обґрунтування клопотання зазначив, що у справі №640/8451/20 від 25.02.2021 Касаційний адміністративний суд Верховного Суду звернув увагу, що чинним національним законодавством закріплені правові гарантії щодо дотримання трудових прав працівника при його звільненні. Під гарантіями трудових прав працівників розуміють систему встановлених законодавством заходів щодо врегулювання питань, що пов'язані з порушенням трудового законодавства й вирішення трудових спорів робітників і службовців, направлених на захист їхніх трудових прав. Однією з таких гарантій є виплата працівнику, який звільняється, вихідної допомоги. Вихідна допомога - це державна гарантія, яка полягає в грошовій виплаті працівнику у випадках, передбачених законом, роботодавцем в колективному договорі або сторонами. Під вихідною допомогою зазвичай розуміють грошові суми, які виплачуються працівникові у передбачених законодавством випадках у разі припинення трудового договору з незалежних від працівника обставин. Послався на аналогічні правові висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах Верховного Суду у постанові від 23.12.2020 у справі №560/3971/19 та у постанові від 27.01.2021 без зазначення номеру справи. Також звернув увагу, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 лютого 2020 року справі №821/1083/17, з посиланням на постанову від 26 червня 2019 року у справі №761/9584/15-ц зазначала що оскільки ухвалення судового рішення про стягнення з роботодавця виплат, які передбачені після звільнення, за загальними правилами, встановленими Цивільним кодексом України, не припиняють відповідний обов'язок роботодавця, то відшкодування, передбачене нормами КЗпП України, спрямоване на компенсацію працівнику майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку роботодавця, спосіб, спеціально передбачений для трудових відносин, за весь період такої невиконання, в тому числі й після прийняття судового рішення. У постанові від 18.03.2020 у справі №711/4010/13-ц Велика Палата Верховного Суду дійшла до висновку, що вихідна допомога та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні (зокрема, і за час затримки виплат такої допомоги) не належать до структури заробітної плати, тобто не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є іншою заохочувальною чи компенсаційною виплатою, що входить до такої структури. Окрім того, Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що як вихідна допомога, так середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні мають разовий характер. На думку позивача, зазначене свідчить про те, що розгляд у вказаній справі не залежить від прийняття рішення у справі №280/7188/20, в межах розгляду якої досліджується правомірність звільнення позивача та вирішується питання щодо поновлення його на посаді.
У судовому засіданні 29.03.2021 позивач підтримав заявлене клопотання.
У судовому засіданні 29.03.2021 представник відповідача проти задоволення клопотання заперечив, зазначив, що у тих висновках Верховного Суду, на які посилається позивач, не висловлювалось позиції з питань зупинення та/або поновлення провадження у справі, а тому посилання на них є безпідставним. Просить в задоволенні клопотання відмовити.
Розглянувши заявлене клопотання, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження у справі поновлюється за клопотанням учасників справи або за ініціативою суду не пізніше десяти днів з дня отримання судом повідомлення про усунення обставин, що викликали його зупинення. Про поновлення провадження у справі суд постановляє ухвалу.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що провадження у справі поновлюється лише у разі усунення обставин, що викликали його зупинення.
Суд зазначає, що провадження у даній справі зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі №280/7188/20.
При цьому за даними Єдиного державного реєстру судових рішень судом встановлено, що саном на 29.03.2021 рішення у справі №280/7188/20 не набрало законної сили.
Враховуючи викладене суд доходить до висновку про відсутність підстав для поновлення провадження у справі №280/7483/20, у зв'язку з чим у задоволенні клопотання про поновлення провадження у справі слід відмовити.
Крім того, необхідно звернути увагу, що в клопотанні про поновлення провадження позивач фактично висловлює незгоду з підставами зупинення провадження у справі.
Разом з тим, суд зазначає, що у разі незгоди з ухвалю суду від 23.11.2020 про зупинення провадження у справі, зокрема, з викладеними судом підставами для зупинення провадження у справі, позивач мав право оскаржити таку ухвалу суду в апеляційному порядку, про що було роз'яснено у судовому рішенні, однак таким правом не скористався.
При цьому, підстави для поновлення провадження у справі, визначені статтею 237 КАС України, пов'язують можливість поновлення провадження виключно з усуненням обставин, що викликали його зупинення.
Керуючись ст.237, 241, 243, 248, 292 КАС України, суд, -
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення провадження у справі №280/7483/20 - відмовити.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її проголошення.
Суддя М.О. Семененко