29 березня 2021 року Справа № 280/2308/21 м.Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Стрельнікова Н.В., перевіривши матеріали адміністративного позову
за заявою ОСОБА_1
до Держави Україна в особі Запорізької обласної прокуратури
про стягнення матеріальної шкоди у вигляді недоотриманої частини заробітної плати, яка завада актом, що визнаний неконституційним
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Запорізької обласної прокуратури, в якій позивач просить суд: стягнути з Держави України в особі Запорізької обласної прокуратури на користь позивача матеріальну шкоду у вигляді неотриманої частини заробітної плати, а саме посадового окладу, визначеного за ч. 3-5 ст. 81 Закону України «Про прокуратуру», завданої положеннями пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, що визнані неконституційними, за період з 06 листопада 2016 року по 14 лютого 2020 року у сумі 932 073, 64 гривні.
Відповідно до п. 3, 6 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України)
суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 КАС України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
У відповідності до пунктів 1, 2 частини 1 статті 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється, зокрема, на справи у публічно-правових спорах, зокрема, фізичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; - спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
Статтею 4 Кодексу адміністративного судочинства України надано визначення терміну "суб'єкт владних повноважень", під яким законодавець розуміє орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Також, зазначеною нормою закону визначено, що відповідачем у справі виступає суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
Позивачем у позовній заяві відповідачем визначено "Держава Україна" в особі Запорізької обласної прокуратури, що не відповідає наведеним вище положенням Кодексу адміністративного судочинства України.
Зокрема, Держава Україна може бути відповідачем лише у разі, якщо відсутній орган державної влади, його посадова чи службова особа, які у спірних правовідносинах є суб'єктом владних повноважень та здійснюють владні управлінські функції щодо позивача.
Крім того, чинний Кодекс адміністративного судочинства України не передбачає такої форми залучення відповідача у справі, як відповідач в особі іншої особи.
Отже, позивачу необхідно визначитися з належним відповідачем у справі, зазначивши його у позовній заяві.
Згідно п.4, п.9 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначаються: 4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; 9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Відповідно до ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
У позовній заяві позивач просить стягнути з Держави України в особі Запорізької обласної прокуратури на користь позивача матеріальну шкоду у вигляді неотриманої частини заробітної плати, а саме посадового окладу, визначеного за ч. 3-5 ст. 81 Закону України «Про прокуратуру», завданої положеннями пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, що визнані неконституційними, за період з 06 листопада 2016 року по 14 лютого 2020 року у сумі 932 073, 64 гривні, проте в чому саме полягає протиправність рішень, дій або бездіяльність відповідача не зазначено.
Вищенаведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам встановленим КАС України, а тому згідно з ст.123, ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України вона підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків, протягом десяти днів.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.123, 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Запорізької обласної прокуратури про стягнення матеріальної шкоди у вигляді недоотриманої частини заробітної плати, яка завада актом, що визнаний неконституційним, - залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, а саме:
- викласти в прохальній частині позовні вимоги щодо предмету спору із зазначенням належного способу захисту прав позивача, з урахуванням ст.ст.5, 160 КАС України;
- визначитись з учасниками адміністративного процесу із уточненням суб'єктного складу сторін, зокрема відносно визначення належного відповідача;
Роз'яснити позивачу, що відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу (ч.3 ст.169 КАС України) .
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Н.В. Стрельнікова