Рішення від 16.03.2021 по справі 200/10334/20-а

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2021 р. Справа№200/10334/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шинкарьової І.В., при секретарі судового засідання Заїченко Я.В., розглянувши за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ІМПОРТ ТРАСТ-КОМПАНІ” (місцезнаходження: вул. Громової, буд. 69, м. Маріуполь, Донецька область, 87548) до Одеської митниці Держмитслужби (місцезнаходження: вул. Лип Івана та Юрія, буд. 21а, м. Одеса, 65078) про визнання протиправними та скасування рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “ІМПОРТ ТРАСТ-КОМПАНІ” звернулось до Одеської митниці Держмитслужби з вимогами:

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №500500/2020/500051/2 від 07.10.2020 Одеської митниці Держмитслужби України та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2020/50087 від 07.10.2020 Одеської митниці Держмитслужби України.;

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA500130/2020/000127/2 від 09.10.2020 Одеської митниці Держмитслужби України та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500130/2020/00358 від 09.10.2020 Одеської митниці Держмитслужби України.;

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA500130/2020/000130/2 від 09.10.2020 Одеської митниці Держмитслужби України та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500130/2020/00361 від 09.10.2020 Одеської митниці Держмитслужби України.;

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA500130/2020/000131/2 від 09.10.2020 Одеської митниці Держмитслужби України та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500130/2020/00360 від 09.10.2020 Одеської митниці Держмитслужби України.;

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA500130/2020/000133/2 від 09.10.2020 Одеської митниці Держмитслужби України та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500130/2020/00364 від 09.10.2020 Одеської митниці Держмитслужби України.;

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA500130/2020/000134/2 від 09.10.2020 Одеської митниці Держмитслужби України та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500130/2020/00365 від 09.10.2020 Одеської митниці Держмитслужби України.;

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA500130/2020/000136/2 від 13.10.2020 Одеської митниці Держмитслужби України та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500130/2020/00368 від 13.10.2020 Одеської митниці Держмитслужби України.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем не враховано те, що недоліки в документах позивача, які надавалися до митного оформлення, за відсутності розбіжностей у числових значеннях не можуть бути підставою для коригування митної вартості товарів. Крім того, в рішеннях про коригування митної вартості товарів не наведено обґрунтувань неможливості застосування основного першого методу визначення митної вартості товарів (за ціною договору), не наведено обґрунтувань щодо не застосування відповідачем послідовно інших методів, не зазначено якої саме інформації не вистачало, чому був застосований лише останній - шостий метод визначення вартості товарів. Митний орган не навів пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов, тощо та не зазначив докладну інформацію і джерела, які використовувалися ним при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу. Вважав, що зазначення в рішеннях про коригування митної вартості товарів лише номера, дати митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, та вартості за одиницю товару не дає підстав вважати такі рішення обґрунтованими та мотивованими у контексті норм п.п.2,4 ч.2 ст.55 Митного кодексу України.

У поданому до суду відзиві на позовну заяву відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог у повному обсязі, з підстав, викладених у спірних рішеннях про коригування митної вартості товарів. Зазначено, що прийняття оскаржуваних рішень здійснено на підставі, в межах повноважень та у спосіб визначені Митним кодексом України. Відповідач посилається на те, що митниця зобов'язана здійснювати контроль за повнотою нарахування митних платежів та правильністю визначення бази митного оподаткування, зокрема, митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України. Декларантом всупереч положенням Митного кодексу України не було надано запитуваних відповідачем документів, у зв'язку із чим, Одеська митниця діяла у відповідності до вимог законодавства та інших нормативно-правових актів України, та не порушила права та законні інтереси позивача.

Позивачем до суду також була подана відповідь на відзив у якій зазначено, що було подано до митного оформлення повний та необхідний пакет документів, що підтверджував всі складові митної вартості товарів та не містив розбіжностей у числових значеннях. Відповідач не мав права робити запити додаткових документів, а також здійснювати коригування митної вартості товарів замість вказаного позивачем першого методу визначення митної вартості - за ціною договору (контракту).

Ухвалою суду від 30 листопада 2020 року відкрито провадження у справі, призначено підготовче судове засідання за правилами загального позовного провадження у приміщенні Донецького окружного адміністративного суду, розташованого за адресою: 84122, Донецька області, м. Слов'янськ, вул. Добровольського, 1.

Ухвалою суду від 16 лютого 2021 року закрито підготовче провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 02 березня 2021 року о 14:00 год. в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду за адресою: 84122, м. Слов'янськ, вул. Добровольського, 1.

Дослідивши та оцінивши докази у справі, суд встановив такі обставини.

Позивачем у справі є товариство з обмеженою відповідальністю “ІМПОРТ ТРАСТ-КОМПАНІ” яке є юридичною особою код ЄДРПОУ 42495453 (т.1 а.с.29).

Відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (код ЄДРПОУ 42495453) видами діяльності ТОВ “Імпорт Траст-Компані” є код КВЕД 45.31 Оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів (основний).

Відповідачем у справі є Одеська митниця Держмитслужби, яка є юридичною особою код ЄДРПОУ 43333459 та суб'єктом владних повноважень.

01.01.2020 між позивачем ТОВ “Імпорт Траст-Компані” та ТОВ Фирма “Арбат ЛТД” укладено Договір оренди № 27 відповідно до якого ТОВ “Імпорт Траст-Компані” орендує у ТОВ Фирма “Арбат ЛТД” складське приміщення за адресою АДРЕСА_1 площею 568 кв.м. (т.1 а.с.44-50).

07.10.2018 між позивачем ТОВ “Імпорт Траст-Компані” та ТОВ “Таніт Груп” було укладено Договір транспортного експедирування №07.10.2018/257 ОД (т.1 а.с.53-60)

14.11.2018 між позивачем ТОВ “Імпорт Траст-Компані” та ТОВ “ХОРС БРОК ЛОГІСТИК” укладено договір доручення щодо надання послуг з митного оформлення вантажу №14/11-18 (т.1 а.с.52).

Декларантом позивача, було подано до ВМО №2 Митного поста «Одеса-вантажний» Одеської митниці Держмитслужби ЕМД UА500500/2020/508885 від 06.10.2020. Разом із митною декларацією, позивачем до митного оформлення подані наступні документи: Пакувальний лист - б/н від 10.09.2020; Рахунок-фактура (інвойс) - 10092020 від 10.09.2020; Коносамент - МСЕ.20-8-Е-0003595 від 16.09.2020; Автотранспортна накладна - А № 378576 від 04.10.2020; Декларація про походження товару 10092020 від 10.09.2020; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 3242 від 22.09.2020; Документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 7698 від 22.09.2020; Доповнення до зовнішньоекономічного контракту б/н від 01.10.2019; Доповнення до зовнішньоекономічного контракту - Специф № 8 від 10.09.2020; Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу подання якого для митного оформлення не супроводжується ІТС-030 від 18.03.2019; Договір про надання послуг митного брокера №14/11-18 від 14.11.2018; Договір (контракт) на перевезення 07.10.2018/2570Д від 01.10.2018; Інші некласифіковані документи Тех.опис (фото) товару 06.10.2020. (т.1 а.с. 106- 118)

Декларантом в інтересах позивача 06.10.2020 було отримано електронне повідомлення (запит) митного органу наступного змісту: «....На виконання положень статей 52-55, 57,58,335 МКУ, п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості встановлено, що вони не містять достовірних та об'єктивних відомостей, які б підтверджували числові значення складових митної вартості. У зв'язку із тим, що подані документи містять розбіжності, а саме: 1) відповідно до пп. в) п. 1 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України (далі -МКУ) при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням; витрати на навантаження оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до місця ввезення на митну територію України. Проте, у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даних складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару; Додатково інформуємо, що надані до митного оформлення документи мають ознаки підробки, та викликають сумніви стосовно автентичності наданих документів. Враховуючи спрацювання профілів ризику автоматизованої системи аналізу та управління ризиками щодо можливого заниження митної вартості, а також те, що у поданих документах містяться розбіжності, відповідно до п. 3 ст.53 МКУ для підтвердження заявленої митної вартості декларант або уповноважена ним особа зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: - виписку з бухгалтерської документації; - висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларант або уповноважена ніш особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару...». (т.1 а.с.119)

Декларантом в інтересах позивача на адресу начальника ВМО №2 Митного поста «Одеса-вантажний» Одеської митниці Держмитслужби було направлено лист Вих. №07/10 від 07 жовтня 2020 року в якому було зазначено наступне: «У зв'язку з неможливістю надання додаткових документів по МД UA 500500/2020/508885 від 06.10.2020, прошу прийняти рішення згідно тих документів, які були надіслані до МД». (т.1 а.с. 120)

Декларантом в інтересах позивача було отримано рішення про коригування митної вартості товарів № UA500500/2020/500051/2 від 07.10.2020. В зазначеному рішенні митним органом, зокрема, зазначено наступне: «...митна вартість оцінюваних товарів буде визначена, з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GАТТ) - за резервним методом. З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що по товару №1 рівень митної вартості оформлених товарів у максимально наближений до митного оформлення та об'єм партії товару є більшим та становить - 12,187 дол США/кг (МД № Ш408160/2020/4796 від 29.09.2020). Враховуючи викладене митна вартість товару № 1 скориговано до рівня 12,187 долл США/кг ...». (т.1 а.с.104)

Декларантом в інтересах позивача було отримано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2020/50087 від 07.10.2020. У відповідній картці відмови зазначено, що митний орган повідомляє про відмову у прийнятті митної декларації або документа, що її замінює з причин: «подання виправленої МД з урахуванням Рішення № UA500500/2020/500051/2 від 07.10.2020 митну вартість було скориговано». (т.1 а.с. 105)

Декларантом в інтересах позивача було подано до ВМО№2 митного поста «Одеса-вантажний» Одеської митниці Держмитслужби ЕМД UA500500/2020/509070 від 07.10.2020 у зв'язку з незгодою з отриманою карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.(т.1 а.с. 121)

Декларантом позивача, було подано до ВМО №1 Митного поста «Південний» Одеської митниці держмитслужби ЕМД UA 500130/2020/235694 від 09.10.2020 Разом із митною декларацією, позивачем до митного оформлення подані наступні документи: Пакувальний лист - 94 від 22.08.2020; Рахунок-фактура (інвойс) - 94 від 22.08.2020; Коносамент- WMS820080215В від 31.08.2020; Навантажувальний документ - наряд № 202022206 від 05.10.2020; Декларація про походження товару 94 від 22.08.2020; Уніфікована квитанція МД-1- 50013П№0107469 від 07.10.2020; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 3385 від 01.10.2020; Документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 7491.2 від 01.10.2020; Доповнення до зовнішньоекономічного контракту б/н від 09.12.2018; Доповнення до зовнішньоекономічного контракту - Специф №94 від 22.08.2020; Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу подання якого для митного оформлення не супроводжується ІТС-001 від 04.10.2018; Договір про надання послуг митного брокера №14/11-18 від 14.11.2018; Договір (контракт) на перевезення 07.10.2018/2570Д від 01.10.2018; Інші некласифіковані документи Тех. Документація від 09.10.2020. (т.1 а.с. 127-146)

Декларантом позивача 19.09.2020 було отримано електронне повідомлення (запит) митного органу наступного змісту: «...подані декларантом документи містять наступні розбіжності: 1)відповідно до пп. в) п. 1 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України (далі - МКУ) при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням; витрати на навантаження оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до місця ввезення на митну територію України. Згідно п.2.3 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 04.10.2018 № ІТС-001 витрати на тару та пакування, завантаження на транспортний засіб включені у вартість товару. Проте, у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даних складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару; 2)відповідно до Методичних рекомендацій з формування собівартості перевезень (робіт, послуг) на транспорті, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 05.02.2001 № 65, собівартість перевезень - це виражені в грошовій формі поточні витрати підприємств, безпосередньо пов'язані з підготовкою та здійсненням процесу перевезень вантажів і пасажирів, а також виконанням робіт і послуг, що забезпечують перевезення. Підпунктом 8 пункту 29 даних Методичних рекомендацій зазначено, що до собівартості перевезень включаються також витрати, пов'язані з реалізацією перевезень (робіт, послуг), зокрема, оплата послуг (транспортно-експедиційних, страхових та посередницьких організацій (включаючи комісійну винагороду). Враховуючи, що експедитор згідно п.2.2. договору ТЕ № 07.10.2018/257ОД від 07.10.2018, надає послуги на всій протяжності маршруту, витрати на транспортно-експедиційні послуги можуть бути розподілені до кордону та після безпосередньо експедитором, документально підтверджуватись і піддаватись обчисленню. У наданому до митного оформлення рахунку на оплату від 01.10.2020 № 3385 зазначено вартість морського перевезення та не виділені його складові компоненти, що унеможливлює перевірити наявність витрат па організацію транспортно-експедиційного обслуговування за межами митної території України та включення їх до митної вартості. Також, заявлена у довідці про транспортні витрати від 01.10.2020 № 7491.2, що транспортно-експедиційні послуги за межами території України не надавались, йде у супереч з обов'язками Експедитора визначеними п.2.2. договору ТЕОМ 07.10.2018/2570Д від 07.10.2018. Для підтвердження заявленої митної вартості декларант або уповноважена ним особа зобов'язана протягом 10-ти календарних днів надати такі додаткові документи: - копію митної декларації країни відправлення;- виписку з бухгалтерської документації;- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;- висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Відповідно до п.6 статті 53 МКУ (Закон України від 13.03.2012 № 4495-УІ «Про Митний кодекс України»), декларант або уповноважена ним особа за власнім бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.». (т.1 а.с. 147)

Декларантом позивача на адресу начальника ВМО №1 Митного поста «Південний» Одеської митниці Держмитслужби було направлено лист Вих. № 09/10 від 09 жовтня 2020 року в якому було зазначено наступне: «У зв'язку з неможливістю надання додаткових документів по ЕМД UA500130/2020/235694 від 09.10.2020, прошу прийняти рішення згідно тих документів, які були надіслані до МД». (т.1 а.с. 149)

Декларантом позивача отримано рішення про коригування митної вартості товарів № UA500130/2020/000127/2 від 09.10.2020. В зазначеному рішенні митним органом, зокрема, зазначено наступне: «...митна вартість оцінюваних товарів буде визначена, з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GАТТ) - за резервним методом. З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості оформлених товарів у максимально наближений до митного оформлення та об'єм партії товару є більшим та становить: товар №3 - 8,01 дол США/кг (МД від 17.08.2020 № UA500500/2020/502020), товар №4 - 8,0099 дол США/кг (МД від 05.09.2020 № UA 500110/2020/10746), товар №6 - 3,64 дол США/кг (МД від 26.08.2020№ UA500080/2020/15500), товар№7-2,43 дол США/кг (МД від 10.09.2020№ UA500110/2020/11033). Враховуючи викладене митна вартість товару №3 скориговано до рівня 8,01 долл США/кг, товару №4 скориговано до рівня 8,01 долл США/кг, товару №6 скориговано до рівня 3,64 долл США/кг, товару №7 скориговано до рівня 2,43 долл США/кг (0,9928 дол/шт)...». (т.1 а.с. 124)

Декларантом позивача було отримано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500130/2020/00358 від 09.10.2020 р. за підписом ОСОБА_1 . У відповідній картці відмови зазначено, що митний орган повідомляє про відмову у прийнятті митної декларації або документа, що її замінює з причин: «Відповідно до статті 55 МКУ прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів № UA500130/2020/000126/2 від 09.10.2020 р. митну вартість було скориговано». В даному випадку має місце друкарська помилка, оскільки рішення про коригування має номер UA500130/2020/000127/2. (т.1 а.с. 126)

Декларантом позивача було подано до ВМО№1 митного поста «Південний» Одеської митниці Держмитслужби ЕМД UA500130/2020/235762 від 12.10.2020 у зв'язку з незгодою з отриманою карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. (т.1 а.с. 150)

Декларантом позивача, було подано до ВМО №1 Митного поста «Південний» Одеської митниці Держмитслужби ЕМД UA500130/2020/235657 від 09.10.2020 Разом із митною декларацією, позивачем до митного оформлення подані наступні документи: Пакувальний лист -RS-PL-24082020 від 24.08.2020 ; Рахунок-фактура (інвойс) - RS-ІТС-24082020 від 24.08.2020; Коносамент - WMS820080212А від 31.08.2020; Навантажувальний документ - наряд № 20202205 від 05.10.2020; Декларація про походження товару - RS-ІТС-24082020 від 24.08.2020; Уніфікована квитанція МД-1 50013П№0107469 від 07.10.2020; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 3346 від 01.10.2020; Документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 7490.1 від 01.10.2020; Доповнення до зовнішньоекономічного контракту - дод. Угода б/н 27.12.2019; Доповнення до зовнішньоекономічного контракту - Специф № 28 від 18.08.2020; Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу подання якого для митного оформлення не супроводжується - ІТС-003 від 08.10.2018; Договір про надання послуг митного брокера №14/11-18 від 14.11.2018; Договір (контракт) на перевезення 07.10.2018/2570Д від 07.10.2018; Інші некласифіковані документи UA500170/2020/007122 від 21.03.2019; Інші некласифіковані документи UA500170/2020/013789 від 11.06.2019; Інші некласифіковані документи Тех.опис (фото) товару від 09.10.2020.(т.1 а.с. 157-171)

Декларантом позивача 09.10.2020 було отримано електронне повідомлення (запит) митного органу наступного змісту: «...подані декларантом документи містять наступні розбіжності: 1)відповідно до ті. в) п. 1 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України (далі - МКУ) при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням; витрати на навантаження оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до місця ввезення на митну територію України. Згідно п.2.3 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 08.10.2018 № ІТС-003 витрати на тару та пакування, завантаження на транспортний засіб включені у вартість товару. Проте, у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даних складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару; 2) відповідно до Методичних рекомендацій з формування собівартості перевезень (робіт, послуг) на транспорті, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 05.02.2001 № 65, собівартість перевезень - це виражені в грошовій формі поточні витрати підприємств, безпосередньо пов'язані з підготовкою та здійсненням процесу перевезень вантажів і пасажирів, а також виконанням робіт і послуг, що забезпечують перевезення. Підпунктом 8 пункту 29 даних Методичних рекомендацій зазначено, що до собівартості перевезень включаються також витрати, пов'язані з реалізацією перевезень (робіт, послуг), зокрема, оплата послуг (транспортно-експедиційних, страхових та посередницьких організацій (включаючи комісійну винагороду). Враховуючи, що експедитор згідно п.2.2. договору ТЕ № 07.10.2018/2570Д від 07.10.2018, надає послуги на всій протяжності маршруту, витрати на транспортно-експедиційні послуги можуть бути розподілені до кордону та після безпосередньо експедитором, документально підтверджуватись і піддаватись обчисленню. У наданому до митного оформлення рахунку на оплату від 01.10.2020 №3346 зазначено вартість морського перевезення та транспортно-експедиційні послуги за межами кордону України , та не виділені всі його складові компоненти, що унеможливлює перевірити наявність витрат на організацію транспортно-експедиційного обслуговування на всій протяжності маршруту, витрати на транспортно-експедиційні послуги можуть бути розподілені до кордону та після. Також, у Довідці від 01.10.2020 № 7490.1 вказано про транспортні витрати на морського перевезення та транспортно-експедиційні послуги за межами кордону України , що йде у супереч з обов'язками Експедитора визначеними п.2.2. договору ТЕО№ 07.10.2018/2570Д від 07.10.2018. Додатково інформуємо, що відповідно до статті 254 МКУ (Закон України від 13.03.2012 № 4495-VI «ПРО МИТНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ»), органи доходів і зборів мають право вимагати переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. Для підтвердження заявленої митної вартості декларант або уповноважена ним особа зобов'язана протягом 10-ти календарних днів надати такі додаткові документи: - копію митної декларації країни відправлення;- виписку з бухгалтерської документації;- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; - висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини....» (т.1 а.с. 172)

Декларантом позивача на адресу начальника ВМО №1 Митного поста «Південний» Одеської митниці Держмитслужби було направлено лист Вих. №09/10 від 09 жовтня 2020 р. в якому було зазначено наступне: «У зв'язку з неможливістю надання додаткових документів по МД UA500070/2020/235657 від 09.10.2020 р., прошу прийняти рішення згідно тих документів, які були надіслані до МД». (т.1 а.с. 174)

Декларантом позивача було отримано рішення про коригування митної вартості товарів № UA500130/2020/00130/2 від 09.10.2020. В зазначеному рішенні митним органом, зокрема, зазначено наступне: «...митна вартість оцінюваних товарів буде визначена, з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GАТТ) - за резервним методом. З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості оформлених товарів у максимально наближений до митного оформлення та об'єм партії товару є більшим та становить: товару №1 - 6,25 дол США/кг (МД від 13.07.2020 № UA110130/2020/706800), товару №2 - 70150431 дол США/кг (МД від 30.09.2020 № UA500020/2020/228799). Враховуючи вищезазначене, митну вартість товару №1 скориговано до рівня 6,25 дол США/кг, товар №2 - 7,15 дол США/кг...» (т.1 а.с. 154)

Декларантом позивача було отримано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500130/2020/00361 від 09.10.2020. У відповідній картці відмови зазначено, що митний орган повідомляє про відмову у прийнятті митної декларації або документа, що її замінює з причин: «Відповідно до статті 55 МКУ прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів № ПА500130/2020/00130/2 від 09.10.2020 митну вартість було скориговано». (т.1 а.с. 156)

Декларантом позивача було подано до ВМО№1 митного поста «Південний» Одеської митниці Держмитслужби ЕМД UA500130/2020/235825 від 09.10.2020 у зв'язку з незгодою з отриманою карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. (т.1 а.с. 175)

Декларантом позивача, було подано до ВМО №1 Митного поста «Південний» Одеської митниці Держмитслужби ЕМД UA 500130/2020/235701 від 09.10.2020 Разом із митною декларацією, позивачем до митного оформлення подані наступні документи: Пакувальний лист-б/н від 19.08.2020; Рахунок-фактура (інвойс)- ІТС19/08/20 від 19.08.2020; Коносамент - WMS820080233В від 24.08.2020; Навантажувальний документ - наряд № 20202204 від 05.10.2020; Декларація про походження товару - ІТС 19/08/20 від 19.08.2020; Уніфікована квитанція МД-1 50013П№0107522 від 08.10.2020; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 3382 від 01.10.2020; Документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 7359.2 від 01.10.2020; Доповнення до зовнішньоекономічного контракту-дод. Угода б/н 27.12.2019; Доповнення до зовнішньоекономічного контракту - Специф № 53 від 19.08.2020; Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу подання якого для митного оформлення не супроводжується - ІТС-007 від 01.11.2018; Договір про надання послуг митного брокера №14/11-18 від 14.11.2018; Договір (контракт) на перевезення 07.10.2018/2570Д від 07.10.2018; Інші некласифіковані документи Тех.опис (фото) товару від 09.10.2020. (т.1 а.с. 182-193)

Декларантом позивача 09.10.2020 було отримано електронне повідомлення (запит) митного органу наступного змісту: «...подані декларантом документи містять наступні розбіжності: 1)відповідно до пп. в) п. 1 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України (далі - МКУ) при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням; витрати на навантаження оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до місця ввезення на митну територію України. Згідно п.2.3 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 01.11.2018 № ІТС-007 витрати на тару та пакування, завантаження на транспортний засіб включені у вартість товару. Проте, у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даних складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару; 2)відповідно до Методичних рекомендацій з формування собівартості перевезень (робіт, послуг) на транспорті, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 05.02.2001 № 65, собівартість перевезень - це виражені в грошовій формі поточні витрати підприємств, безпосередньо пов'язані з підготовкою та здійсненням процесу перевезень вантажів і пасажирів, а також виконанням робіт і послуг, що забезпечують перевезення. Підпунктом 8 пункту 29 даних Методичних рекомендацій зазначено, що до собівартості перевезень включаються також витрати, пов'язані з реалізацією перевезень (робіт, послуг), зокрема, оплата послуг (транспортно-експедиційних, страхових та посередницьких організацій (включаючи комісійну винагороду). Враховуючи, що експедитор згідно п.2.2. договору ТЕ № 07.10.2018/257ОД від 07.10.2018, надає послуги на всій протяжності маршруту, витрати на транспортно-експедиційні послуги можуть бути розподілені до кордону та після безпосередньо експедитором, документально підтверджуватись і піддаватись обчисленню. У наданому до митного оформлення рахунку на оплату від 01.10.2020 № 3382 зазначено вартість морського перевезення та не виділені його складові компоненти, що унеможливлює перевірити наявність витрат на організацію транспортно-експедиційного обслуговування за межами митної території України та включення їх до митної вартості. Також, заявлені у довідці про транспортні витрати від 01.10.2020 № 7359.2, що транспортно-експедиційні послуги за межами території України не надавались, йде у супереч з обов'язками Експедитора визначеними п.2.2. договору ТЕО№ 07.10.2018/2570Д від 07.10.2018. Для підтвердження заявленої митної вартості декларант або уповноважена ним особа зобов'язана протягом 10-ти календарних днів надати такі додаткові документи: - копію митної декларації країни відправлення/- виписку з бухгалтерської документації; - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;- висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини....» (т.1 а.с. 194)

Декларантом позивача на адресу начальника ВМО №1 Митного поста «Південний» Одеської митниці Держмитслужби було направлено лист Вих. №09/10 від 09 жовтня 2020 р. в якому було зазначено наступне: «У зв'язку з неможливістю надання додаткових документів по МД UA500070/2020/235701 від 09.10.2020 р., прошу прийняти рішення згідно тих документів, які були надіслані до МД». (т.1 а.с. 196)

Декларантом позивача було отримано рішення про коригування митної вартості товарів № UA500130/2020/00131/2 від 09.10.2020 за підписом. (т.1 а.с. 179)

В зазначеному рішенні митним органом, зокрема, зазначено наступне: «...митна вартість оцінюваних товарів буде визначена, з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GАТТ) - за резервним методом. З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості оформлених товарів у максимально наближений до митного оформлення та об'єм партії товару є більшим та становить: товару №1 - 9,25 дол США/кг (МД від 02.09.2020 № UA 500150/2020/206620), товару №2 - 2,4299 дол США/кг (МД від 08.09.2020№ UA500110/2020/10871). Враховуючи вищезазначене, митну вартість товару №1 скориговано до рівня 9,25 дол США/кг, товар №2 - 2,43 дол США/кг...»

Декларантом позивача було отримано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500130/2020/00360 від 09.10.2020. У відповідній картці відмови зазначено, що митний орган повідомляє про відмову у прийнятті митної декларації або документа, що її замінює з причин: «Відповідно до статті 55 МКУ прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів № UA500130/2020/00131/2 від 09.10.2020 р. митну вартість було скориговано». (т.1 а.с. 181)

Декларантом позивача на підставі договору про надання послуг митного брокера було подано до ВМО№1 митного поста «Південний» Одеської митниці Держмитслужби ЕМД UA500130/2020/235833 09.10.2020 у зв'язку з незгодою з отриманою карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. (т.1 а.с. 197)

Декларантом позивача, було подано до ВМО №1 Митного поста «Південний» Одеської митниці Держмитслужби ЕМД UA500130/2020/235766 від 09.10.2020. Разом із митною декларацією, позивачем до митного оформлення подані наступні документи: Пакувальний лист-95 від 23.08.2020; Рахунок-фактура (інвойс) - 95 від 23.08.2020; Коносамент - WMS20083643С від 09.08.2020; Навантажувальний документ - наряд № 20202207 від 05.10.2020; Декларація про походження товару - 95 від 23.08.2020; Уніфікована квитанція МД-1 50013П№0107469 від 07.10.2020; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 3386 від 01.10.2020; Документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 7492.3 від 01.10.2020; Доповнення до зовнішньоекономічного контракту - дод. Угода б/н 09.12.2019; Доповнення до зовнішньоекономічного контракту - Специф № 95 від 23.08.2020; Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу подання якого для митного оформлення не супроводжується - ІТС-001 від 04.10.2018; Договір про надання послуг митного брокера № 14/11-18 від 14.11.2018; Договір (контракт) на перевезення 07.10.2018/2570Д від 07.10.2018; Інші некласифіковані документи Тех.документація від 09.10.2020. (т.1 а.с. 202-218)

Декларантом позивача 09.10.2020 було отримано електронне повідомлення (запит) митного органу наступного змісту: «...подані декларантом документи містять наступні розбіжності: 1) відповідно до пп. в) п. 1 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України (далі - МКУ) при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням; витрати на навантаження оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до місця ввезення на митну територію України. Згідно п.2.3 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 04.10.2018 № 1ТС-001 витрати на тару та пакування, завантаження на транспортний засіб включені у вартість товару. Проте, у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даних складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару; 2)відповідно до Методичних рекомендацій з формування собівартості перевезень (робіт, послуг) на транспорті, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 05.02.2001 № 65, собівартість перевезень - це виражені в грошовій формі поточні витрати підприємств, безпосередньо пов'язані з підготовкою та здійсненням процесу перевезень вантажів і пасажирів, а також виконанням робіт і послуг, що забезпечують перевезення. Підпунктом 8 пункту 29 даних Методичних рекомендацій зазначено, що до собівартості перевезень включаються також витрати, пов'язані з реалізацією перевезень (робіт, послуг), зокрема, оплата послуг (транспортно-експедиційних, страхових та посередницьких організацій (включаючи комісійну винагороду). Враховуючи, що експедитор згідно п.2.2. договору ТЕ № 07.10.2018/2570Д від 07.10.2018, надає послуги на всій протяжності маршруту, витрати на транспортно-експедиційні послуги можуть бути розподілені до кордону та після безпосередньо експедитором, документально підтверджуватись і піддаватись обчисленню. У наданому до митного оформлення рахунку на оплату від 01.10.2020 №3386 зазначено вартість морського перевезення та транспортно-експедиційні послуги за межами кордону України , та не виділені всі його складові компоненти, що унеможливлює перевірити наявність витрат на організацію транспортно-експедиційного обслуговування на всій протяжності маршруту, витрати на транспортно-експедиційні послуги можуть бути розподілені до кордону та після . Також, у Довідці від 01.10.2020 № 7492.3 вказано про транспортні витрати на морського перевезення та транспортно-експедиційні послуги за межами кордону України , що йде у супереч з обов'язками Експедитора визначеними п.2.2. договору ТЕО № 07.10.2018/257ОД від 07.10.2018. Додатково інформуємо, що відповідно до статті 254 МКУ, органи доходів і зборів мають право вимагати переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. Для підтвердження заявленої митної вартості декларант або уповноважена ним особа зобов'язана протягом 10-ти календарних днів надати такі додаткові документи: - копію митної декларації країни відправлення;- виписку з бухгалтерської документації;- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;- висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини....» (т.1 а.с. 220)

Декларантом позивача на адресу начальника ВМО №1 Митного поста «Південний» Одеської митниці Держмитслужби було направлено лист Вих. №09/10 від 09 жовтня 2020 року в якому було зазначено наступне: «У зв'язку з неможливістю надання додаткових документів по МД UA500070/2020/235766 від 09.10.2020, прошу прийняти рішення згідно тих документів, які були надіслані до МД». (т.1 а.с. 221)

Декларантом позивача було отримано рішення про коригування митної вартості товарів № ПА500130/2020/00133/2 від 09.10.2020. В зазначеному рішенні митним органом, зокрема, зазначено наступне: «...митна вартість оцінюваних товарів буде визначена, з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GАТТ) - за резервним методом. З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості оформлених товарів у максимально наближений до митного оформлення та об'єм партії товару є більшим та становить: товару №2 - 8,02 дол США/кг (МД від 07.08.2020 № UA 100060/2020/328402). Враховуючи вищезазначене, митну вартість товару №1 скориговано до рівня 8,02 дол США/кг ...» (т.1 а.с. 200)

У відповідній картці відмови зазначено, що митний орган повідомляє про відмову у прийнятті митної декларації або документа, що її замінює з причин: «Відповідно до статті 55 МКУ прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів № UA500130/2020/00134/2 від 09.10.2020 р. митну вартість було скориговано». Описка, оскільки рішення про коригування має № UA500130/2020/00133/2. (т.1 а.с. 201)

Декларантом позивача було подано до ВМО№1 митного поста «Південний» Одеської митниці Держмитслужби ЕМД UA500130/2020/235847 09.10.2020 у зв'язку з незгодою з отриманою карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. (т.1 а.с. 222)

Декларантом позивача, було подано до ВМО №1 Митного поста «Південний» Одеської митниці Держмитслужби ЕМД UA500130/2020/233808 від 26.09.2020 . Разом із митною декларацією, позивачем до митного оформлення подані наступні документи: Пакувальний лист - б/н від 02.08.2020; Рахунок-фактура (інвойс) - 20200208-1 від 02.08.2020; Коносамент-LSSZEC200709077 від 05.08.2020; Навантажувальний документ - 916 від 21.09.2020; Декларація про походження товару - 20С4403А2892/03436 від 21.08.2020; Висновок за результатами дослідження експертного підрозділу Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи - 142008700-0860 від 15.07.2019; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № LS-4307423 від 22.09.2020; Документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 342657 від 22.09.2020; Доповнення до зовнішньоекономічного контракту Специф. № 5 від 02.08.2020; Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарі, що декларується ІТС-018 від 30.12.2018; Договір про надання послуг митного брокера №14/11-18 від 14.11.2018; Договір (контракт) на перевезення 501722 від 03.06.2019; Договір (контракт) на перевезення дод.угода б/н від 01.10.2019; Договір (контракт) на перевезення дод.угода б/н від 27.12.2019; Інші некласифіковані документи Акт зважування №50243 від 23.09.2020; Інші некласифіковані документи опис(фото)товару від 26.09.2020. (т.1 а.с. 229-142)

Декларантом позивача 09.10.2020 було отримано електронне повідомлення (запит) митного органу наступного змісту: «...подані декларантом документи містять наступні розбіжності: 1)відповідно до пп. в) п. 1 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України (далі-МКУ) при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням; витрати на навантаження оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до місця ввезення на митну територію України. Згідно п.2.3 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 30.12.2018 № ІТС-018 витрати на тару та пакування, завантаження на транспортний засіб включені у вартість товару. Проте, у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даних складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару; 2)відповідно до Методичних рекомендацій з формування собівартості перевезень (робіт, послуг) на транспорті, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 05.02.2001 № 65, собівартість перевезень - це виражені в грошовій формі поточні витрати підприємств, безпосередньо пов'язані з підготовкою та здійсненням процесу перевезень вантажів і пасажирів, а також виконанням робіт і послуг, що забезпечують перевезення. Підпунктом 8 пункту 29 даних Методичних рекомендацій зазначено, що до собівартості перевезень включаються також витрати, пов'язані з реалізацією перевезень (робіт, послуг), зокрема, оплата послуг (транспортно-експедиційних, страхових та посередницьких організацій (включаючи комісійну винагороду). Враховуючи, що експедитор згідно п.2 договору ТЕ № 501722 від 03.06.2019, надає послуги на всій протяжності маршруту, витрати на транспортно-експедиційні послуги можуть бути розподілені до кордону та після безпосередньо експедитором, документально підтверджуватись і піддаватись обчисленню. У наданому до митного оформлення рахунку на оплату від 22.09.2020 № LS-4307423 витрати за організацію транспортно-експедиційного обслуговування за межами митної території України відсутні, що унеможливлює перевірити наявність витрат на організацію транспортно-експедиційного обслуговування за межами митної території України та включення їх до митної вартості. Також, заява у Довідці про транспортні витрати від 22.09.2020 № 342657, відсутня інформація щодо транспортно-експедиційних послуг за межами території України, йде у супереч з обов'язками Експедитора визначеними п.2 договору ТЕ № 501722 від 03.06.2019. 3) Відповідно п.4.1.3 до договору ТЕ № 501722 від 03.06.2019 клієнт оплачує рахунки експедитора протягом 10 (десяти) календарних днів з дати його виставлення.., але, хоча рахунок №LS-4307423 виставлений 22.09.2020, жоден документ, підтверджуючий оплату , до митного оформлення не наданий. Для підтвердження заявленої митної вартості декларант або уповноважена ним особа зобов'язана протягом 10-ти календарних днів надати такі додаткові документи: - копію митної декларації країни відправлення;- виписку з бухгалтерської документації;- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;- висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини...» (т.1 а.с. 244)

Декларантом позивача на адресу начальника ВМО №1 Митного поста «Південний» Одеської митниці Держмитслужби було направлено лист Вих. №09/10 від 09 жовтня 2020 в якому було зазначено наступне : «У зв'язку з неможливістю надання додаткових документів по МД UA500130/2020/233808 від 27.09.2020 р., прошу прийняти рішення згідно тих документів, які були надіслані до МД». (т.1 а.с. 245)

Декларантом позивача отримано рішення про коригування митної вартості товарів № UA500070/2020/000134/2 від 09.10.2020. (т.1 а.с. 226)

В зазначеному рішенні митним органом, зокрема, зазначено наступне: «...митна вартість оцінюваних товарів буде визначена, з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GАТТ) - за резервним методом. З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості оформлених товарів у максимально наближений до митного оформлення та об'єм партії товару (митне оформлення проведено цим же імпортером) є більшим та становить: товар №1 - 3,5710 дол США/кг (МД від 27.08.2020 № UA500130/2020/229587); товар №2 - 2,7100 дол США/кг (МД від 03.09.2020 № UA500080/2020/015964). Враховуючи викладене митна вартість товару №1 скориговано до рівня 3,571 долл США/кг; товару №2 скориговано до рівня 2,71 долл США/кг...».

У відповідній картці відмови зазначено, що митний орган повідомляє про відмову у прийнятті митної декларації або документа, що її замінює з причин: «Відповідно до статті 55 МКУ прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів № UA500130/2020/000134/2 від 09.10.2020 митну вартість було скориговано». (т.1 а.с. 228)

Декларантом в інтересах позивача було подано до ВМО№1 митного поста «Південний» Одеської митниці Держмитслужби ЕМД UA 500130/2020/235913 від 12.10.2020 у зв'язку з незгодою з отриманою карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. (т.1 а.с.246)

Декларантом позивача, було подано до ВМО №1 Митного поста «Південний» Одеської митниці Держмитслужби ЕМД UA500130/2020/235724 від 09.10.2020. Разом із митною декларацією, позивачем до митного оформлення подані наступні документи: Пакувальний лист - 96 від 24.08.2020; Рахунок-фактура (інвойс) - 96 від 24.08.2020; Коносамент - WMS820080233С від 24.08.2020; Навантажувальний документ - наряд № 20202204 від 05.10.2020; Декларація про походження товару - 96 від 24.08.2020; Уніфікована митна квитанція МД-1- 50013П№0107522 від 08.09.2020; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 3382 від 01.10.2020; Документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 7359.3 від 01.10.2020; Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу (крім позначеного кодом 4104) подання якого для митного оформлення не супроводжується - ІТС-001 від 04.10.2018; Доповнення до зовнішньоекономічного контракту б/н від 09.12.2019; Доповнення до зовнішньоекономічного контракту - Специф № 96 від 24.08.2020; Договір про надання послуг митного брокера №14/11-18 від 14.11.2018; Договір (контракт) на перевезення 07.10.2018/2570Д від 07.10.2018; Інші некласифіковані документи тех. документація товару від 09.10.2020. (т.2 а.с.6-24)

Декларантом позивача 09.10.2020 було отримано електронне повідомлення (запит) митного органу наступного змісту: «...подані декларантом документи містять наступні розбіжності: 1)відповідно до пп. в) п. 1 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України (далі - МКУ) при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням; витрати на навантаження оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до місця ввезення на митну територію України. Згідно п.2.3 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 04.10.2018 № ІТС-001 витрати на тару та пакування, завантаження на транспортний засіб включені у вартість товару. Проте, у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даних складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару; 2)відповідно до Методичних рекомендацій з формування собівартості перевезень (робіт, послуг) на транспорті, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 05.02.2001 № 65, собівартість перевезень - це виражені в грошовій формі поточні витрати підприємств, безпосередньо пов'язані з підготовкою та здійсненням процесу перевезень вантажів і пасажирів, а також виконанням робіт і послуг, що забезпечують перевезення. Підпунктом 8 пункту 29 даних Методичних рекомендацій зазначено, що до собівартості перевезень включаються також витрати, пов'язані з реалізацією перевезень (робіт, послуг), зокрема, оплата послуг (транспортно-експедиційних, страхових та посередницьких організацій (включаючи комісійну винагороду). Враховуючи, що експедитор згідно п.2.2. договору ТЕ № 07.10.2018/257ОД від 07.10.2018, надає послуги на всій протяжності маршруту, витрати на транспортно-експедиційні послуги можуть бути розподілені до кордону та після безпосередньо експедитором, документально підтверджуватись і піддаватись обчисленню. У наданому до митного оформлення рахунку на оплату від 01.10.2020 № 3382 зазначено вартість морського перевезення та не виділені його складові компоненти, що унеможливлює перевірити наявність витрат на організацію транспортно-експедиційного обслуговування за межами митної території України та включення їх до митної вартості. Також, заявлена у довідці про транспортні витрати від 01.10.2020 № 7359.3, що транспортно-експедиційні послуги за межами території України не надавались, йде у супереч з обов'язками Експедитора визначеними п.2.2. договору ТЕО№ 07.10.2018/2570Д від 07.10.2018. Для підтвердження заявленої митної вартості декларант або уповноважена ніш особа зобов'язана протягом 10-ти календарних днів надати такі додаткові документи: - копію митної декларації країни відправлення;- виписку з бухгалтерської документації;- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;- висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини....» (т.2 а.с.25)

Декларантом позивача на адресу начальника ВМО №1 Митного поста «Південний» Одеської митниці Держмитслужби було направлено лист Вих. №09/10 від 09 жовтня 2020 в якому було зазначено наступне : «У зв'язку з неможливістю надання додаткових документів по МД UA500130/2020/235724 від 09.10.2020, прошу прийняти рішення згідно тих документів, які були надіслані до МД». (т.2 а.с.27)

Декларантом позивача було отримано рішення про коригування митної вартості товарів № UA 500070/2020/000136/2 від 13.10.2020. В зазначеному рішенні митним органом, зокрема, зазначено наступне: «...митна вартість оцінюваних товарів буде визначена, з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GАТТ) - за резервним методом. З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості оформлених товарів у максимально наближений до митного оформлення та об'єм партії товару є більшим та становить: товар№2 - 5.80 дол США/кг (МД від 16.09.2020№ UA 500110/2020/11372), товар №4 - 3.64 дол США/кг (МД від 26.08.2020 № UA 500080/2020/1550), товар №5 - 2,01381 дол США/кг (МД від 15.08.2020 № UA 500500/2020/502019). Враховуючи викладене митна вартість товару №2 скориговано до рівня 5,80 долл США/кг, товару №4 скориговано до рівня 3,64 дот США/кг, товару №5 до рівня 2,0104 долл США/кг...» (т.2 а.с.3)

Декларантом позивача було отримано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500130/2020/00368 від 13.10.2020. У відповідній картці відмови зазначено, що митний орган повідомляє про відмову у прийнятті митної декларації або документа, що її замінює з причин: «Відповідно до статті 55 МКУ прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів № UA500130/2020/000136/2 від 13.10.2020 митну вартість було скориговано». (т.2 а.с.5)

Декларантом позивача було подано до ВМО№1 митного поста «Південний» Одеської митниці Держмитслужби ЕМД UA500130/2020/236031 від 13.10.2020. у зв'язку з незгодою з отриманою карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. (т.2 а.с.28)

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Відповідно до ст.ст. 49, 50 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Частиною 1 ст. 51, ч. 1 ст. 52 МК України визначено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 52 вказаного Кодексу декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 52 вказаного Кодексу декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зокрема, мають право на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Частиною 4 ст. 52 МК України визначено, що у випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, органу доходів і зборів, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості.

Згідно з ч. 1 ст. 260 МК України, якщо декларант або уповноважена ним особа не володіє точними відомостями про характеристики товарів, необхідні для заповнення митної декларації у звичайному порядку, вона може подати органу доходів і зборів тимчасову митну декларацію на такі товари за умови, що вона містить дані, достатні для поміщення їх у заявлений митний режим, та під зобов'язання про подання додаткової декларації у строк не більше 45 днів з дати оформлення тимчасової митної декларації.

Відповідно до ч. 1 - 3 ст. 57 цього Кодексу визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядний: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно з ч. 4 ст. 57 МК України застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;

4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно з ч. 3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частиною 4 ст. 53 вказаного Кодексу також визначено, що у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Відповідно до ч. 5 ст. 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Отже, МК України визначено вичерпний перелік документів, що подаються декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

При цьому згідно з ч. 3 ст. 318 МК України митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Відповідно до ч.ч. 2 та 3 ст. 58 вказаного Кодексу метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Згідно з ч.ч. 4, 5, 9, 21 ст. 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

Розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Послідовність дій посадових осіб органів доходів і зборів при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів під час здійснення їх митного контролю та митного оформлення визначено Методичними рекомендаціями щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затвердженими наказом Державної митної служби України від 13.07.2012 №362.

Згідно з п. 6 та 7 гл. 2 Методичних рекомендацій при перевірці розрахунку, здійсненого декларантом або уповноваженою ним особою при визначенні митної вартості товарів за основним методом, та чисельного значення заявленої митної вартості, зокрема, аналізується: включення всіх складових митної вартості; включення всіх платежів, які відповідають вимогам, встановленим частинами п'ятою - восьмою статті 58 Кодексу, до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті; наявність помилок при перенесенні відомостей з документів, які підтверджують митну вартість товарів, до митної декларації та/або до декларації митної вартості (далі - ДМВ); наявність арифметичних помилок в митній декларації, ДМВ або документах, які підтверджують митну вартість товарів; наявність помилок при перерахунку сум в іноземній та/або національній валютах; наявність помилок при здійсненні нарахувань (наприклад, знижок); наявність помилок при перерахуванні одиниць виміру оцінюваного товару на одиниці виміру товару відповідно до Митного тарифу України.

При перевірці розрахунку та числового значення заявленої митної вартості товарів здійснюється перевірка наявності у підтверджуючих документах всіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості, а саме: ДМВ (якщо ДМВ подається); митній декларації графи 12, 20, 22, 31 (в частині зазначення характеристик товару, які впливають виключно на рівень його митної вартості), 42, 43, 44 (в частині наявності реквізитів документів, які підтверджують митну вартість товарів), 45, 46; документах, поданих для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, для декларування яких не застосовується митна декларація (в частині зазначення характеристик товару, які впливають виключно на рівень його митної вартості); рахунку-фактурі або іншому документі, який визначає вартість товару.

Відповідно до ч. 3 ст. 54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно з ч. 6 ст. 54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Отже, згідно з МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється в першу чергу за основним методом, тобто, за ціною договору (вартістю операції).

Митним органом при прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів повинна бути зазначена послідовність застосування методів визначення митної вартості та причини, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

Згідно з ч. 6 ст. 53 МК України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

В той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитися у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Право митного органу на витребування додаткових документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Таким чином, аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що органи доходів і зборів мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Відповідно до ч. 2 ст. 55 МК України прийняте органом доходів і зборів письмові рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3)вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Верховний Суд у постанові від 14 травня 2019 року в справі №820/2474/16 зазначив, що наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає органу доходів і зборів право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитися у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Верховний Суд також звернув увагу на те, що вимоги законодавства зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані її складові, та які саме документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Щодо доводів відповідача про те, що згідно п.2.3 зовнішньоекономічних договорів (контрактів) витрати на тару та пакування, завантаження на транспортний засіб включені у вартість товару. Проте, у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даних складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару, то суд вважає їх неприйнятними з огляду на наступне.

Судом встановлено, що відповідно до зовнішньоекономічних контрактів, які подавалися декларантом позивача до митного органу, продавець зобов'язався продати продукцію, далі іменовану “товари”, а покупець (позивач) зобов'язався приймати і оплачувати товари відповідно до умов контракту; найменування, асортимент і кількість постачаємих товарів на кожну поставку вказуються в специфікаціях, які є невід'ємною частиною контракту (п. 1.1, 1.2 контрактів).

Згідно з п.п. 2.2, 2.3, 3.1 контрактів загальна сума контракту становить суму всіх специфікацій, підписаних сторонами в рамках контракту; в ціну товару включається вартість тари, упаковки, маркування, завантаження в транспортний засіб, відповідно до умов поставки, або на інших умовах, зазначених в специфікаціях до контракту, які і є його невід'ємною частиною; загальна кількість товару в розрізі найменувань вказується в специфікаціях на кожну поставку, які є невід'ємною частиною контракту.

Також, відповідно до п.п. 5.1, 5.6 розд. 5 контрактів продавець постачає товар покупцеві на умовах , відповідно до умов “Інкотермс-2010” або на інших умовах зазначених в специфікаціях до контракту і є його невід'ємною частиною. При тлумаченні контракту мають силу Міжнародні комерційних термінів “Інкотермс-2010” в чинній редакції.

Згідно з п. 7.3 контракту тара, в яку упакований товар - разова, безповоротна, входить у вартість товару.

Отже, відповідно до умов контрактів позивача вартість тари, пакування, завантаження та вивантаження входить до вартості товару. Умовами контрактів не передбачено механізму визначення вартості товару, за яким упаковка, послуги з упаковки, навантаження товару чи його доставка сплачувалася окремо чи не не входила до вартості товару взагалі.

Відповідно до пп. в) п. 1 ч. 10 ст. 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додається вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

У справі, що розглядається, вказані складові були безальтернативно включені до ціни товару, а тому їх встановлення для визначення митної вартості товару не вимагається.

За таких умов отримання митним органом відомостей про складові вартості товару не є обов'язковим та не відповідає виключенням, що наведені у вказаній норма МК України.

Положення контрактів, які подавався декларантом позивача при митному оформленні товарів, залишилися поза увагою відповідача, що призвело до неправомірного витребування митним органом додаткових документів.

Щодо посилання відповідача на пп. 8 п. 29 Методичних рекомендацій з формування собівартості перевезень (робіт, послуг) на транспорті, що затверджені наказом Міністерства транспорту України від 05.02.2001 № 65, суд зазначає наступне.

Пунктом 2 цих Методичних рекомендацій визначено, що вони можуть застосовуватися для цілей планування, ведення обліку і калькулювання собівартості перевезень вантажів і пасажирів, робіт і послуг, пов'язаних з транспортним процесом, як на транспортних підприємствах, так і на інших підприємствах, що виконують зазначені роботи (послуги), незалежно від форм власності і підпорядкування, але з врахуванням технологічних і організаційних особливостей кожного підприємства. Конкретний перелік і склад статей калькулювання собівартості перевезень визначається підприємством.

Згідно з п. 8 Методичних рекомендацій метою обліку витрат і визначення собівартості перевезень (робіт, послуг) є своєчасне, повне та достовірне визначення фактичних витрат на їх виконання, обчислення фактичної собівартості окремих видів перевезень (робіт, послуг), здійснення контролю за використанням матеріальних, трудових та грошових ресурсів. Дані обліку витрат використовуються для оцінки фінансово-господарської діяльності підприємств та їх структурних підрозділів, визначення фактичної ефективності проведених організаційно-технічних заходів, виявлення резервів скорочення витрат, виконання аналітичних розрахунків.

Застосування Методичних рекомендацій для цілей визначення митної вартості товарів законодавством не передбачено.

Вказані Методичні рекомендації також не зареєстровані в Міністерстві юстиції України як нормативно-правовий акт, і, відповідно, не носять обов'язковий характер, з огляду на що посилання відповідача на них є неприйнятними.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на відсутність документів, на підставі яких вартість транспортно-експедиційних послуг можливо було б розділити до та після митного кордону, невідповідність довідок про транспортні витрати п.2.2. договору з експедитором ТЕ № 07.10.2018/2570Д від 07.10.2018.

Відповідно до п.п. 6 ч. 2. ст. 53 МК України для підтвердження митної вартості товарів подаються:

- транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Як вже зазначалося, відповідно до п.п. 5.1, 5.6 розд. 5 контрактів продавець постачає товар покупцеві на умовах, відповідно до умов “Інкотермс-2010” або на інших умовах зазначених в специфікаціях до контракту і є його невід'ємною частиною. При тлумаченні контракту мають силу Міжнародні комерційні терміни “Інкотермс-2010” в чинній редакції. Зважаючи на це, за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, що обумовлює необхідність надання документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Водночас, при обміні електронними повідомленнями в процедурі консультацій для підтвердження заявленої митної вартості декларанта позивача зобов'язано протягом 10-ти календарних днів надати додаткові документи, які не усувають встановлені митним органом недоліки в документах, що підтверджують заявлену митну вартість. Зокрема, витребувані документи (копія митної декларації країни відправлення; виписка з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини) не містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Суд звертає увагу, що вимагаючи у декларанта позивача інші додаткові документи, митним органом не враховано, що витребуванню підлягають документи, які з урахуванням проведених консультацій дають можливість пересвідчитися у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які перелічені у статті 53 МК України.

З приводу вказаного в Рішенні про коригування митної вартості товарів № UA500500/2020/500051/2 від 07.10.2020, що надані до митного оформлення документи мають ознаки підробки, та викликають сумніви стосовно автентичності наданих документів, відповідачем не надано доказів та пояснень, які саме документи мають ознаки підробки, тому це твердження також не приймається судом.

Крім того, митним органом не спростовані доводи позивача про те, що такі саме товари, які ним імпортувалися за спірними митними оформленнями, позивачем раніше ввозилися в Україну.

Так, позивачем раніше до митних органів подавалися декларації щодо ідентичних та аналогічних товарів, які пройшли митне оформлення за такою самою, або навіть нижчою митною вартістю. Зокрема оформлення відбувалося на підставі декларацій: УКТЗЕД 8536901000 за № UA 807170/2018/000800 від 09.01.19; УКТЗЕД 8536501190 за № UA 500060/2018/038841 від 17.12.2018; УКТЗЕД 8511400098 та УКТЗЕД 8511900090 за № UA 807170/2018/058780 від 30.11.2018, № UA 500170/2019/007122 від 21.03.2019, № UA 500170/2019/013789 від 11.06.2019; УКТЗЕД 8708913500 за № UA 807170/2019/001510 від 15.01.2019, № UA 500060/2018/038841 від 17.12.2018; УКТЗЕД 6116102000 та 6116108000 № UA 500060/2019/000614 від 10.01.2019; УКТЗЕД 8512909090 № UA 807170/2018/060074 від 06.12.2018, № UA 807170/2019/000803 від 09.01.2019.

Відповідно до ст. 59 МК України під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як: фізичні характеристики; якість та репутація на ринку; країна походження; виробник.

Незначні зовнішні відмінності не можуть бути підставою для відмови у розгляді товарів як ідентичних, якщо в цілому такі товари відповідають вимогам частини другої цієї статті.

Ціна договору щодо ідентичних товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості та на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари.

Відповідачем залишилися не спростованими твердження позивача про те, що фізичні характеристики товарів, що були ввезені за вказаними вище деклараціями, їх якість та репутація на ринку відповідає тим товарам, у митному оформленні яких було відмовлено.

Відтак відповідачем не доведена неможливість визначення митної вартості шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 МК України, що відповідно до ч.1 ст. 64 того самого Кодексу є обов'язковою умовою застосування резервного методу визначення митної вартості товарів.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України, на підставі якого відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Тобто умовою, з якою закон пов'язує право митниці самостійно розраховувати митну вартість заявлених декларантом товарів, є наявність документально підтверджених обставин, що свідчать про заявлення декларантом неповних та/або недостовірних відомостей про товар та ціну, яку за нього сплачено.

Відповідно рішення органу доходів і зборів не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Між тим, як вбачається з рішень про коригування митної вартості товарів у них зазначені лише номер, дата митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, та вартість за одиницю товару, що не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Враховуючи викладене, позов підлягає задоволенню повністю, шляхом визнання протиправним та скасування заявлених у справі рішень про коригування митної вартості товарів та, як наслідок, визнання протиправними та скасування карток відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Щодо розподілу судових витрат.

Сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на підставі ч. 1 ст.139 КАС України.

Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Позивач у позовній заяві просив стягнути на його користь витрати на правову допомогу адвоката у розмірі 5 000,00 грн.

У підтвердження витрат на правову допомогу адвоката надано:

договір про надання правової допомоги від 11.02.2019 № 1;

додаткову угоду № 37 від 20.10.2020 до договору про надання правової допомоги від 11.02.2019 № 1;

акт № 1 приймання-передачі наданих послуг від 02.11.2020 до договору про надання правової допомоги від 11.02.2019;

платіжне доручення від 23.10.2020 № 629 на суму 5 000,00 грн., призначення платежу: оплата за послуги згідно договору 11.02.2019 № 1 (дод. угод. № 32 від 01.09.2020)

свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія ЗП № 001983 від 21.01.2019, що видане Лончак Т. І.;

ордер на надання правничої (правової) допомоги від 03.08.2020 ;

Відповідачем заперечення щодо стягнення витрат на правову допомогу не подано.

Клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, розрахунок витрат й відповідні докази надано позивачем до позовної заяви на виконання вимог ст. 161 КАС України та направлено судом відповідачу.

Правова позиція суду.

Стаття 132 КАС України.

1. Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

3. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу;

Стаття 134 КАС України.

1. Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

2. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

3. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

4. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

5. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

6. У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

7. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Стаття 139.

1. При задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

7. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

9. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Стаття 143. Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Аналіз вищенаведених положень є підставою для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов'язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.

Суд зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16.

Судом установлено, що договором про надання правової допомоги від 11.02.2019 № 01 та додатковою угодою до нього передбачено предмет правової допомоги, що надається адвокатом та повноваження адвоката щодо представництва.

Вартість послуг обумовлена у розділі 5 договору, де передбачено таке.

Пункт 5.1 Загальна вартість послуг по цьому договору не перевищує 200 000,00 грн. Вартість послуг сплачується згідно Акта наданих послуг у безготівковій формі.

Додатковою угодою № 37 від 20 жовтня 2020 року до договору про надання правової допомоги від 11.02.2019 № 01 визначено обсяг дій щодо оскарження актів індивідуальної дії:

- складання позовної заяви 5 000,00 грн.;

- складання інших необхідних процесуальних документів у ході розгляду справи у суді в рамках доручення - 1 000,00 грн.;

- участь у судових засіданнях з розрахунку - 1000,00 грн. за 1 судове засідання.

Вартість послуг становить 5 000,00 грн.

Факт надання послуг засвідчено підписаним сторонами актом приймання-передачі наданих послуг від 02.11.2020 до договору про надання правової допомоги від 11.02.2019 № 01. У вказаному акті визначено обсяг наданих послуг - складання позовної заяви, витрачений адвокатом час - 10 год.; вартість 1/год. - 500,00 грн., розмір витрат на оплату послуг адвоката - 5 000,00 грн.

Факт оплати наданих послуг підтверджено: платіжним дорученням від 23.10.2020 № 629 на суму 5 000,00 грн.

У додатковій постанові Верховного Суду від 04.09.2020 справа № 820/4281/17 зазначено: «… наведені вище положення КАС України покладають обов'язок доведення неспівмірності понесених витрат на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. За відсутності клопотання іншої сторони про зменшення таких витрат, суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Отже, суд вказане розуміє так, що суд не може самостійно зменшувати розмір витрат на правову допомогу, однак суд зобов'язаний перевірити належність, достатність та достовірність поданих заявником доказів у цілях стягнення на його користь заявлених витрат.

Суд, перевіривши наявні у справі у цій частині докази на предмет належності, достатності та достовірності у цілях стягнення на користь позивача заявлених витрат, вважає такі відповідними наведеним критеріям доказування та достатніми у розумінні ст. 134 КАС України.

Отже, понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн. підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 5-10, 20, 22, 25, 72-76, 90, 132, 139, 143, 241-246, 250, 251, 255, 295, 297, підпунктом 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Імпорт Траст-Компані” ( 87548, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Громової, 69, ЄДРПОУ 42495453) до Одеської митниці держмитслужби (65078, Одеська область, Малиновський р-н, вул. Лип Івана та Юрія, буд. 21А, ЄДРПОУ43333459) про визнання протиправними та скасування рішень - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA500130/2020/000136/2 від 13.10.2020 Одеської митниці Держмитслужби України та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500130/2020/00368 від 13.10.2020 р. Одеської митниці Держмитслужби України.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці Держмитслужби (65078, Одеська область, Малиновський р-н, вул. Лип Івана та Юрія, буд. 21А, ЄДРПОУ 43333459) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Імпорт Траст-Компані” ( 87548, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Громової, 69, ЄДРПОУ 42495453) судові витрати у розмірі 24739,02 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці Держмитслужби (65078, Одеська область, Малиновський р-н, вул. Лип Івана та Юрія, буд. 21А, ЄДРПОУ 43333459) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Імпорт Траст-Компані” ( 87548, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Громової, 69, ЄДРПОУ 42495453) суму витрат на правничу допомогу адвоката у розмірі 5000,00 (п'ять тисяч) грн.

Вступна та резолютивна частини рішення оголошено у судовому засіданні 16 березня 2021 року.

Повний текст судового рішення складено та підписано 26 березня 2021 року.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга згідно положень статті 297 КАС України подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Донецький окружний адміністративний суд.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя І.В. Шинкарьова

Попередній документ

95870096

Наступний документ

95870098

Інформація про рішення:

№ рішення:	95870097
№ справи:	200/10334/20-а
Дата рішення:	16.03.2021
Дата публікації:	01.04.2021
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Адміністративне
Суд:	Донецький окружний адміністративний суд
Категорія справи:	Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Призначено склад суду (05.01.2022)
Дата надходження:	05.01.2022
Предмет позову:	про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів та карток відмови

Розклад засідань:

Минулі засідання (5)

22.12.2020 14:30	Донецький окружний адміністративний суд
20.01.2021 15:00	Донецький окружний адміністративний суд
16.02.2021 13:30	Донецький окружний адміністративний суд
02.03.2021 14:00	Донецький окружний адміністративний суд
16.03.2021 15:30	Донецький окружний адміністративний суд