Україна
Донецький окружний адміністративний суд
30 березня 2021 р. Справа№200/1591/21-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Голубової Л.Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Великоновосілківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області
про визнання незаконним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Великоновосілківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання незаконним та скасування рішення № 2946 від 01.09.2020 року про відмову в призначенні пенсії, зобов'язання повторно розглянути заяву про призначення пенсії згідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» зарахувавши до страхового стажу періоди роботи: з 04.09.1995 року по 31.08.1998 року; з 01.09.1998 року по 30.09.1998 року відповідно до наявних записів в трудовій книжці серії НОМЕР_1 від 03.12.1979 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач 28.08.2020 року звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії на пільгових умовах за списком № 2 згідно з п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне забезпечення» з доданими документами.
Рішенням відповідача № 2946 від 01.09.2020 року йому було відмовлено з підстав відсутності на титульному аркуші трудової книжки у дописі про дату народження позивача підпису та печатки відділу кадрів.
Відповідачем не враховано до страхового стажу періоди роботи: з 04.09.1995 року по 31.08.1998 року; з 01.09.1998 року по 30.09.1998 року відповідно до наявних записів в трудовій книжці серії НОМЕР_1 від 03.12.1979 року.
Позивач вважає таку відмову неправомірною та такою, що порушує право виходу на пенсію зі зниженням пенсійного віку при необхідному страховому та пільговому стажі роботи.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 17 лютого 2021 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 16 березня 2021 року.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 16 березня 2021 року розгляд справи відкладено на 30 березня 2021 року.
Позивач та його представник в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися судом належним чином.
Відповідачем надано письмовий відзив від 09.03.2021 року № 0575-11-8/3887 (а.с. 23-25). В обґрунтування незгоди з позовними вимогами зазначає, що згідно з п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне забезпечення» на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
За відсутності страхового стажу, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу: з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років у чоловіків і не менше 23 років у жінок.
Зазначає, що при відпрацюванні документів управлінням не зараховано до страхового стажу періоди роботи: з 04.09.1995 року по 31.08.1998 року; з 01.09.1998 року по 30.09.1998 року відповідно до наявних записів в трудовій книжці серії НОМЕР_1 від 03.12.1979 року, оскільки у трудовій книжці на титульному аркуші у дописі про дату народження (місяця та дня народження) немає підпису керівника підприємства та печатки відділу кадрів, що суперечить пункту 2.13 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України від 29.07.93 № 58.
З зазначених причин відповідач просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Відповідно до положень статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України даний предмет спору віднесено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, враховуючи, що відповідача у відповідності до норм законодавства повідомлено про наявність даного позову.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ОСОБА_1 є громадянином України, про що свідчить паспорт серії НОМЕР_2 (а.с. 4-5). Згідно паспортних даних позивач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Судом встановлено, що позивач 28.08.2020 року звернувся до відповідача з заявою № 2496 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне забезпечення», надавши необхідні документи.
Рішенням відповідача № 2496 від 01.09.2020 року позивачеві відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, оскільки у трудовій книжці НОМЕР_1 від 03.12.1979 року на титульному аркуші у дописі про дату народження (місяця та дня народження) позивача немає підпису керівника підприємства та печатки відділу кадрів, допис зроблено іншим почерком та чорнилами, що суперечить пункту 2.13 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України від 29.07.93 № 58 (а.с. 6-7).
Відповідно до вказаного рішення, управлінням не зараховано до страхового стажу позивача періоди роботи: з 04.09.1995 року по 31.08.1998 року; з 01.09.1998 року по 30.09.1998 року.
Отже, спірним питання даної справи є неврахування до страхового стажу працівника часу роботи на підприємствах, що дає право на отримання пенсії на пільгових умовах у зв'язку з виправленнями у трудовій книжці.
Перевіряючи правомірність дій відповідача щодо неврахування до страхового стажу при призначені пенсії за віком на пільгових умовах спірних періодів роботи, суд виходить з наступного.
Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Пунктом 2 Перехідних положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».
Відповідно до приписів ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне забезпечення» на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
За відсутності страхового стажу, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу: з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років у чоловіків і не менше 23 років у жінок.
За приписами ст. 48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зі ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою КМУ від 12.08.1993 року № 637 встановлено, що уточнюючі довідки підприємств або організацій для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників.
Суд зазначає, що вищевказаний Порядок, як вбачається з його назви та змісту, поширюється саме на випадки відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
З метою забезпечення соціального захисту та належного пенсійного забезпечення працівників, зайнятих на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й особливо важкими умовами праці за Списком №1 та на інших роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, наказом Міністерства праці та соціальної політики від 18.11.2005 року № 383 затверджено Порядок застосування Списків № 1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі Порядок). Цей Порядок регулює застосування Списків під час обчислення стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до пунктів «а», «б» статті 13 та статті 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Відповідно до пункту 3 Порядку, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 року.
Таким чином, довідка уточнюючого характеру може бути основним доказом підтвердження пільгового стажу в період роботи на відповідних посадах або за професіями лише в тих випадках, коли відсутня трудова книжка чи відповідні записи у трудовій книжці. Крім того, після 21 серпня 1992 року основними документами, які підтверджують пільговий стаж в період роботи на відповідних посадах або за професіями, які включені до Списків, є трудова книжка та документи, що підтверджують проведення атестації робочих місць за умовами праці. При цьому, значення трудової книжки та результатів атестації як основних документів, що підтверджують пільговий стаж роботи, встановлено Законом України «Про пенсійне забезпечення» (статті 13, 62), і будь-які підзаконні нормативно-правові акти, які суперечать цьому положенню, не можуть бути застосовані до спірних правовідносин.
Суд зауважує, що в трудовій книжці позивача НОМЕР_1 від 03.12.1979 року належно відображено спірні періоди роботи позивача за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи (а.с. 8-10), що свідчить про неправомірність дій щодо їх не зарахування до страхового стажу.
На титульному листі трудової книжки дійсно дописаний місяць та день народження позивача, оскільки при її заповненні був вказаний лише рік народження.
Проте, трудова книжка заповнювалася 03.12.1979 року, тому посилання відповідача на невідповідність трудової книжки пункту 2.13 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України від 29.07.93 № 58 (підзаконної норми права сучасної України) безпідставні з огляду на частину першу статті 58 Конституції України.
Стаття 58 Конституції України закріплює один з найважливіших загальновизнаних принципів сучасного права - закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Це означає, що вони поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності.
Закріплення названого принципу на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акта.
Принцип незворотності дії в часі поширюється також на Конституцію, яка є Основним Законом держави (Преамбула Конституції України).
Виняток з цього принципу допускається лише у випадках, коли закони та інші нормативно-правові акти пом'якшують або скасовують відповідальність особи (частина перша статті 58 Конституції України).
Крім того, належність та правильність дати народження позивача, яка зазначена в трудовій книжці НОМЕР_3 , підтверджується паспортом серії НОМЕР_2 від 27.12.2000 року.
Також, суд зазначає, що здійснений допис ніяким чином не може слугувати підставою для не зарахування до страхового стажу позивача періоду роботи з 04.09.1995 року по 31.08.1998 року; з 01.09.1998 року по 30.09.1998 року, оскільки відомості, які зазначені в трудовій книжці оформлені належним чином та у відповідності до вимог законодавства.
Отже управління Пенсійного фонду, відмовляючи у врахуванні до страхового стажу періоду з 04.09.1995 року по 31.08.1998 року; з 01.09.1998 року по 30.09.1998 року, не дотрималось принципу повного, всебічного та обґрунтованого розгляду документів.
Відповідно до вимог частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, суд дійшов висновку, що відмова у зарахуванні до пільгового стажу ОСОБА_1 не прийнятих відповідачем спірних періодів роботи позивача з 04.09.1995 року по 31.08.1998 року; з 01.09.1998 року по 30.09.1998 року є протиправною і ці періоди мають бути зараховані до страхового стажу позивача.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем не наведено належного обґрунтування правомірності прийнятого рішення, тому рішення відповідача № 2946 від 01.09.2020 року про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах є неправомірним та підлягає скасуванню.
Прийнявши неправомірне рішення, відповідач діяв поза межами статті 19 Конституції України та законів України, не визнавши право позивача на отримання пенсії, що призвело до його порушення, а тому воно підлягає захисту судом.
З зазначених причин, позовні вимоги про визнання незаконним та скасування рішення № 2946 від 01.09.2020 року про відмову в призначенні пенсії, зобов'язання зарахувати до страхового стажу періоди роботи з 04.09.1995 року по 31.08.1998 року; з 01.09.1998 року по 30.09.1998 року підлягають задоволенню з урахуванням п. 10 ч. 2 статті 245 КАС України.
Відповідно до п. 10 ч. 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
За вимогами ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно частини 3 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України у виняткових випадках залежно від складності справи складення рішення, постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як десять, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п'ять днів з дня закінчення розгляду справи.
Відповідно до частини 4 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
З огляду на викладене, на підставі положень Конституції України, Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 року, ст.ст. 2, 17, 77, 90, 139, 242-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 (місце реєстрації відповідно паспорта громадянина України: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до Великоновосілківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження згідно даних з ЄДР: 85500, Доненька область, Великоновосілківський район, смт. Велика Новосілка, вул. Центральна, буд. 103, код ЄДРПОУ 42171290) про визнання незаконним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Великоновосілківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 2946 від 01.09.2020 року про відмову в призначенні пенсії.
Зобов'язати Великоновосілківське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 28.08.2020 року про призначення пенсії за віком згідно п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» зарахувавши до страхового стажу періоди роботи з 04.09.1995 року по 31.08.1998 року, з 01.09.1998 року по 30.09.1998 року.
Стягнути з Великоновосілківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ЄДРПОУ 42171290) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) судові витрати з судового збору у розмірі 908 (дев'ятсот вісім) гривень 00 копійок.
Рішення складено у повному обсязі та підписано 30 березня 2021 року.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення суду може бути оскаржене до Першого апеляційного адміністративного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя Л.Б. Голубова