Справа № 947/38195/20
Провадження № 2/947/439/21
25.03.2021 року
Київський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого - судді Калініченко Л.В.
при секретарі - Кириковій О.О.,
за участі:
- представника позивача - ОСОБА_1 ,
- відповідача - ОСОБА_2 ,
- представника відповідача - ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою
ОСОБА_4
до ОСОБА_2
про стягнення аліментів
на повнолітню дитину на період навчання,
17 грудня 2020 року до Київського районного суду міста Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про стягнення з відповідача на свою користь аліментів на період навчання сина ОСОБА_5 , у твердій грошовій сумі - 6250,00 грн.
Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Калініченко Л.В.
Ухвалою судді Київського районного суду міста Одеси від 18.01.2021 року прийнято вказану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження.
У судовому засіданні відповідачка та її представник частково визнали позовні вимоги та підтвердили, що ОСОБА_2 згодна сплатити 2000 гривень, на користь позивача, як аліменти на період навчання сина.
Представник позивача в судовому засіданні погодився з визнаною відповідачем частиною позовних вимог та не заперечував проти часткового задоволення позову, а саме в частині стягнення аліментів на період навчання сина у розмірі 2000 гривень 00 копійок.
Заслухавши пояснення відповідача, представників сторін по справі, дослідивши, вивчивши та проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку до часткового задоволення позову з наступних підстав.
Судом встановлено, що 01 вересня 2001 року Відділом реєстрації актів громадянського стану Київського районного управління юстиції м. Одеси було зареєстровано шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , про що в Книзі реєстрації шлюбів було зроблено відповідний актовий запис за № 749.
В період даного шлюбу у сторін народились діти: син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що свідчить копія Свідоцтва про народження Серії НОМЕР_1 та донька ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що свідчить копія Свідоцтва про народження Серії НОМЕР_2 .
Зазначений шлюб між сторонами по справі було розірвано, на підставі рішення Київського районного суду міста Одеси від 17.09.2018 року по справі №520/8419/18, яке набрало законної сили 18.10.2018 року.
Син сторін по справі - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 06 липня 2020 року набув повноліття.
Як вбачається, з наданого до суду договору про навчання від 26.07.2018 року, ОСОБА_5 навчається в Державному навчальному закладу «Одеське вище професійне училище торгівлі та технологій харчування», на денній формі навчання, зі строком дії договору на 3 роки 4 місяці.
Відповідно до п.2.2 договору, загальна вартість освітньої послуги становить 28500 гривень 00 копійок.
У відповідності до поданих до суду квитанцій вбачається, що батьком ОСОБА_5 , а саме ОСОБА_4 на виконання вказаного договору були здійснені наступні сплати: у відповідності до квитанції №67 від 17.10.2020 року в сумі 4000,000 гривень; у відповідності до квитанції №10 від 14.09.2019 року в сумі 8000,00 гривень; у відповідності до квитанції №158 від 16.02.2019 року в сумі 4000,00 гривень; що в загальній сумі складає 16000 гривень 00 копійок.
Відповідно до ст. 199 Сімейного кодексу України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Згідно зі ст. 200 Сімейного кодексу України, суд визначає розмір аліментів на повнолітню дочку (сина) у твердій грошовій сумі та (чи) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахування обставин, зазначених у ст. 182 Сімейного кодексу України. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Відповідно до ст. 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно з ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.4 ст.206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Відповідно до статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (Заява № 26864/03) від 26 червня 2008 року зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Суд зазначає, що позивачем в порушення ч.1 ст. 81 ЦПК України не надано жодного доказу на підтвердження того, що відповідач спроможній сплачувати аліменти у заявленому до стягнення розмірі, натомість з урахуванням часткового вирзнання відповідачем позову та згодою позивача, висвітленою його представником, суд приходить до висновку про можливість часткового задоволення позовних вимог та стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 , аліменти на повнолітнього ОСОБА_5 , на час його навчання у Державному навчальному закладу «Одеське вище професійне училище торгівлі та технологій харчування», у твердій грошовій сумі 2000 гривень 00 копійок, шляхом одноразової виплати.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно зі ст.5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються зокрема позивачі у справах про стягнення аліментів.
З урахуванням вищевикладеного, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви про стягнення аліментів, з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 840 гривень 80 копійок.
Керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 6, 81, 141, 263-265, 352, 354, п. 15.5 Перехідних положень Розділу ХІІІ ЦПК України, ст. ст. 180, 181, 182, 199, 200 СК України, суд,
Позов ОСОБА_4 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_2 ) про стягнення аліментів- задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , аліменти на повнолітнього ОСОБА_5 , який навчається в Державному навчальному закладу «Одеське вище професійне училище торгівлі та технологій харчування», у фіксованому грошовому розмірі шляхом одноразового стягнення - 2000 гривень 00 копійок.
У задоволенні решти вимог ОСОБА_4 - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь держави судовий збір в сумі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 (вісімдесят) копійок.
Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення суду складено - 25.03.2021 року.
Головуючий Калініченко Л. В.