Справа № 307/3937/20
Провадження № 2/307/1775/20
26 березня 2021 року м. Тячів
Тячівський районний суд Закарпатської області в складі:
головуючої судді - Бряник М.М.,
за участю секретаря судового засідання - Мельник Б.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Тячів у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
В обґрунтування позову позивач посилається на те, що 13.02.1990 року між ним та відповідачкою укладено шлюб, який зареєстровано в виконкомі Тереблянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області за актовим записом № 09. Неповнолітніх дітей від шлюбу не мають. Розірвати шлюбу шляхом подання заяви до органів РАЦСу відповідачка не бажає.
Зазначає, що причиною розірвання шлюбу є те, що на протязі багатьох років їх шлюб існує тільки формально. Відносини між ними погіршились і вони не підтримують ніяких сімейних стосунків, як чоловік і жінка не проживають, майже не бачаться та не спілкуються. Кожен з них працює окремо за кордоном та вони втратили один до одного будь які почуття довіри та поваги. Ніхто з них не намагається примиритися.
На підставі викладеного, позивач просить суд розірвати шлюб, укладений між ним та відповідачкою, та розглянути справу без його участі, у зв'язку з необхідністю виїзду за кордон.
Позивач будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи у судове засідання не з'явився. Про причини неявки суду не повідомив. Разом з позовними вимогами просив розгляд справи провести у його відсутності.
Відповідачка будучи належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи в судове засідання не з'явилася та про причини неявки суду не повідомила. Правом на подання відзиву не скористалася.
На підставі ч.2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, виходячи з їх належності та допустимості, суд дійшов наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів справи, 13.02.1990 року між сторонами укладено шлюб, що стверджується свідоцтвом про шлюб видане повторно серії НОМЕР_1 від 25.09.2002 року, який було зареєстровано у виконкомі Тереблянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області за актовим записом № 09. Неповнолітніх дітей від шлюбу сторони не мають.
Згідно зі ст. 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.
Відповідно до ч. 1 ст. 24, ст. 25 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, жінка та чоловік можуть одночасно перебувати лише в одному шлюбі, жінка та чоловік мають право на повторний шлюб лише після припинення попереднього шлюбу, примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Статтею 56 СК України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
З даної норми слідує, що кожен із подружжя має право на припинення шлюбних відносин і таке право не залежить від бажань іншого з подружжя.
За правилами ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу згідно якої позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Відповідно до ст. 112 СК України під час розгляду справи про розірвання шлюбу за позовом одного з подружжя суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Судом встановлено, що подружнє життя між сторонами не склалося. Про це свідчать ті обставини, що вони сімейних стосунків не підтримують та разом не проживають, позивач наполягає на розірванні шлюбу, про що зазначає у позовній заяві, відповідачка відзиву на позовну заяву не подала та не виявила бажання на участь у розгляді справи, що може свідчити про її байдуже ставлення та відсутність бажання зберегти шлюб.
Наведене дозволяє суду зробити висновок про те, що сторони втратили почуття поваги, любові і довіри один до одного.
Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу з відповідачем, відповідачка не довела обставин щодо доцільності збереження шлюбу, суд вважає, що примирення та подальше подружнє життя сторін є неможливим, їх сім'я розпалася остаточно, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу може суперечити інтересам сторін, а тому на підставі ст. 105 СК України шлюб слід розірвати.
Позовних вимог щодо поділу спільного майна сторін не заявлено.
У відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача підлягає до стягнення сплачений останнім судовий збір у сумі 840,80 грн.
Керуючись ст. ст. 56, 105, 110, 112, 115 СК України, ст. ст. 4, 13, 89, 141, 206, 223, 258, 259, 263-265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити повністю.
Шлюб, зареєстрований 13 лютого 1990 року у виконкомі Тереблянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області за актовим записом № 09, між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 840 (вісімсот сорок) гривень 80 коп. судового збору.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду, при цьому відповідно до п. п. 15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону України від 03.10.2017 року № 2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили у відповідності до ч. 2 ст. 115 СК України надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом згідно з ч. 3 ст. 115 СК України є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Суддя М.М. Бряник