Провадження № 22-ц/803/1952/21 Справа № 204/5897/18 Суддя у 1-й інстанції - Книш А. В. Суддя у 2-й інстанції - Куценко Т. Р.
16 березня 2021 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:
Головуючого - Куценко Т.Р.
суддів: Демченко Е.Л., Макаров М.О.
за участю секретаря - Синенка Є.А.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу
за апеляційною скаргою
ОСОБА_1 ,
на рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 23 вересня 2020 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Дніпровської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Стаднік Ірина Леонідівна, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання права власності в порядку спадкування за законом, -
У серпні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаним позовом в якому просить визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 4/225 частини домоволодіння АДРЕСА_1 та після смерті бабусі ОСОБА_7 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , на 4/255 частини домоволодіння АДРЕСА_1 /т.1 а.с. 2-7/.
В обгрунтування своїх вимог посилається на те, що її мати ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Заповіту складено не було.
Спадкоємцями першої черги за законом після смерті матері були дві її доньки, а саме позивач, її сестра ОСОБА_2 та матір ОСОБА_7 .
ОСОБА_6 на день смерті належало 32/600 частини домоволодіння. З урахуванням трьох спадкоємців, кожному з них повинно належати по 4/225 частини (32/600:3).
Позивачка своєчасно звернулася з заявою про прийняття спадщини, але постановою приватного нотаріуса від 06 лютого 2018 року їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на частину спадкового майна у зв'язку із ненаданням нею документів які б підтверджували право власності ОСОБА_6 .
11 січня 2017 року помирає бабуся позивачки ОСОБА_8 , яка склала заповіт на ім'я позивачки.
11 липня 2017 року позивачка відмовилася від прийняття спадщини за заповітом і в той же день прийняла спадщину за законом.
Спадкоємцями за законом після смерті ОСОБА_8 є її син ОСОБА_5 відповідно до ст. 1261 ЦК України, та за правом представлення позивач та її рідна сестра ОСОБА_2 , на підставі ст. 1266 ЦК України.
На момент смерті бабусі належало 32/600 частини на підставі свідоцтва про право на спадщину від 02.11.1994 року, 32/200 частини на підставі свідоцтва про право власності від 09.09.1994 року, 4/225 частини після смерті ОСОБА_6 . Всього на момент смерті ОСОБА_8 належало 52/225 частини домоволодіння.
Таким чином, кожному із спадкоємців після смерті ОСОБА_7 , матері позивача, якби вона була жива на цей час, повинно належати 52/450 частини домоволодіння АДРЕСА_1 .
На підставі ст. 1266 ЦК України позивач та її сестра представляють померлу матір і їм на двох повинно належати по 52/900 або 13/225.
07 листопада 2017 року позивач отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на 8/200 частини будинку АДРЕСА_1 , після смерті ОСОБА_7 .
Постановою приватного нотаріуса ДМНО Стадник І.Л. від 10 квітня 2018 року позивачці було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на частину цього ж житлового будинку, який належав ОСОБА_7 , у зв'язку з тим, що позивачем не подано документи, що підтверджують право власності ОСОБА_7 на зазначене майно.
Позивачка вважає, що оскільки вона отримала свідоцтво на 8/200 частини будинку, то за нею необхідно визнати право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_7 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 23 вересня 2020 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 було відмовлено /т.2 а.с.121-127/.
З рішенням суду не погодилася ОСОБА_9 , яка просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити її позовні вимоги, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права /т.2 а.с. 138-141/.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін, з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідно до довідки Державного реєстратора КП "ДМБТІ" ДОР" від 21 вересня 2017 року № 12742, станом на 31 грудня 2012 року в інвентаризаційній справі за адресою АДРЕСА_2 містяться відомості про право власності : ОСОБА_6 - 32/600 частини, ОСОБА_7 32/600 частини на підставі свідоцтва про право на спадщину від 09 вересня 1994 року, посвідченого Третьою дніпропетровською державною нотаріальною конторою за реєстровим № 1-2984, зареєстрованого в КП "ДМБТІ" ДОР" 02 листопада 1994 року та записано в реєстрову книгу № 532 за реєстровим № 159.
ОСОБА_7 - 32/200 частини на підставі свідоцтва про право власності від 09 вересня 1994 року виданого Третьою дніпропетровською державною нотаріальною конторою за реєстровим № 1-2982, зареєстрованого в КП "ДМБТІ" ДОР" 02 листопада 1994 року та записано в реєстрову книгу № 531 за реєстровим № 159.
ОСОБА_3 -32/600 частини, ОСОБА_4 - 68/100 частини /т.1 а.с. 20/.
04 травня 2011 року помирає мати позивача ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про смерть /а.с. 31/.
Спадкоємцями першої черги за законом після її смерті були дві доньки, а саме позивач, її сестра ОСОБА_2 та матір ОСОБА_7 .
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, домоволодіння АДРЕСА_2 на праві спільної часткової власності належить: 68/100 частини - ОСОБА_4 на підставі договору дарування від 06 травня 2005 року; 32/100 частини - ОСОБА_3 на підставі договору дарування від 06 травня 2006 року; 8/200 частини - ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Стаднік І.Л. 01 червня 2018 року; 16/200 частини ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Стаднік І.Л. 11 грудня 2017 року; ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом виданого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Стаднік І.Л. 07 листопада 2017 року /т.2 а.с. 107-110/.
В зазначеному реєстрі міститься опис об'єкта: житловий будинок А-1, загальною площею 59,1 кв. метри, житловою площею 41,2 кв. метри; Д-1 житловий будинок цегляний, загальною площею 123,1 кв. метри; Б- літня кухня шл.бл.; В- сарай; Г- гараж цегляний; З- сарай цегляний; огорожа № І-ІІ; споруди, замощення № 7, 12,І /т.2 а.с. 107/.
Крім того, в зазначеному реєстрі наявний технічний паспорт майна: рішення виконавчого комітету Красногвардійської районної ради № 628 від 08 липня 1952 року про надання земельної ділянки площею 600 кв. метри, крім того самовільно зайнято - 145 кв. метри. Узаконена площа по літ. А-1; загальна - 59,1 кв. метри, житлова - 41,2; по літ. Д-1: загальна площа 123,1 кв. метри, житлова 61,6 кв. метри /т.2 а.с. 109/.
Відповідно технічного паспорту на житловий будинок, розташований за адресою АДРЕСА_2 , складеного станом на 15 серпня 2014 року, домоволодіння складається з житлового будинку А-1, житлового будинку Д-2, літньої кухні Б, сараю В, гаражу Г, вбиральні Ж, сараю тимчасового И, споруди № 1-15, І, ІІ; житловий будинок А-1 складається з наступних приміщень: 1-коридору площею 5,8 кв. метри; 2- житлової кімнати площею 9,3 кв. метри; 3- житлова кімната площе. 13,4 кв. метри; 4-житлова кімната площею 8,8 кв. метри; 5- житлова кімната площею 9,7 кв. метри; 6- ванна кімната площею 2,8 кв. метри; 7- туалет площею 1,3 кв. метри; 8- кухня площею 7,5 кв. метри; всього по літ. А-1 загальна площа складає 58,6 кв. метри; житлова площа - 41,2 кв. метри; допоміжна - 17,4 кв. метри. Житловий будинок Д-2 складається : 1-коридор площею 1,7 кв. метри; 2-коридор - 11 кв. метри; 3- кухня площею 11,9 кв. метри; 4-санвузол площею 4 кв. метри; 5- кладова площею 3,8 кв. метри; 6- сходові клітини площею 1,7 кв. метри; 7- вітальня площею 29,8 кв. метри; масандровий поверх та підвал літ Д-2 /т.1 а.с. 34-41/.
Відповідно до технічного паспорту складеного 23 грудня 2005 року, який міститься в інвентаризаційній справі в КП "ДМБТІ" Дніпропетровської обласної ради, домоволодіння за адресою АДРЕСА_3 , літньої кухні Б, сарай В, гарах Г, вбиральня Ж, сарай (тимчасовий) И інші споруди № 1-13.І /т.1 а.с. 221-225/.
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла бабуся позивача ОСОБА_7 , що підтверджується свідоцтвом про смерть /т.1 а.с. 32/.
Спадкоємцями по закону після її смерті є син ОСОБА_5 відповідно до ст. 1261 ЦК України, та за правом представлення позивач та її рідна сестра ОСОБА_2 , на підставі ст. 1266 ЦК України.
Як вбачається з постанови приватного нотаріуса ДМНО Стаднік І.Л. 16 червня 2017 року до неї з питання оформлення спадщини після смерті матері ОСОБА_6 звернулася ОСОБА_1 , але їй було відмовлено у видачі свідоцтва на частину домоволодіння АДРЕСА_2 у зв'язку з неподанням документів, що підтверджують право власності ОСОБА_6 на зазначене нерухоме майно /а.с. 45/.
11 липня 2017 року ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса ДМНО Стаднік І.Л. з питання оформлення спадщини після смерті бабусі ОСОБА_7 , але постановою від 10 квітня 2018 року їй було відмовлено у зв'язку з неподанням документів, що підтверджують право власності ОСОБА_7 на зазначене майно /т.1 а.с. 44/.
07 листопада 2017 року приватним нотаріусом ДМНО Стаднік І.Л. було видано свідоцтво про право на спадщину за законом, після смерті ОСОБА_7 , яке складається з 32/200 часток домоволодіння
ОСОБА_1 отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на 8/200 частини домоволодіння АДРЕСА_1 ), та в цілому складається з: житлового будинку А-1, загальною площею 69,1 кв. метри; житловою площею 41,2 кв. метри; Д-1 житловий будинок цегляний, загальною площею123,1 кв. метри, житловою площею 61,6 кв. метри; Б-літня кухня шл.бл.; В-сарай шл.бл.; Г- гараж цегляний; З- сарай цегляний, огорожа № 1-ІІ; споруди, замощення № 7, 12,1(т.1 а.с. 238).
Також приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Стаднік І.Л. були видані свідоцтва про право на спадщину за законом на 16/200 та на 8/200 частки цього домоволодіння ОСОБА_5 та ОСОБА_2 /т.1 а.с. 243, 250/.
Постановою від 10 квітня 2018 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Стаднік І.Л. було відмовлено спадкоємцю ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на частку житлового будинку АДРЕСА_2 , яка належала ОСОБА_7 , у зв'язку з тим, що вона не надала документи, що підтверджують право власності спадкодавця на це нерухоме майно /т.1. а.с. 246/.
Право власності на земельну ділянку за адресою АДРЕСА_2 не оформлювалося.
Відповідно до ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Особа яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.
Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.
Відповідно до статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Порівнюючи технічні паспорти на спірне житлове приміщення станом на 23 грудня 2005 року та станом на 15 серпня 2014 року встановлено, що житлового будинку Д-2 та споруди № НОМЕР_1 , ІІ не існували станом на 23 грудня 2005 року. Також відсутні відомості щодо житлового будинку Д-2 за адресою АДРЕСА_2 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна. Разом з тим, в зазначеному реєстрі наявні відомості про самовільне заняття земельної ділянки площею 145 кв. метри.
Таким чином, суд першої інстанції правильно прийшов до висновку, що спірне майно є самочинним будівництвом.
Відповідно до роз'яснення Пленуму Верховного Суду України п.7 Постанови "Про судову практику у справах про спадкування" № 7 від 30 травня 2008 року, якщо спадкодавцем було здійснено самочинне будівництво (ч.1 ст. 376 ЦК), до спадкоємців переходить право власності на будівельні матеріали, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва.
Докази та обставини, на які посилається заявник в апеляційній скарзі, були предметом дослідження судом першої інстанцій та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом попередньої інстанції було дотримано норми матеріального та процесуального права.
Таким чином, доводи апеляційної скарги щодо необґрунтованості та незаконності рішення не можуть бути прийняті судом апеляційної інстанції в якості підстав для скасування рішення, оскільки скарга не містить обставин, які б дали суду апеляційної інстанції підстави для спростування висновків суду.
Відповідно до частини третьої статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін, оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Рішення суду відповідає матеріалам справи, доказам та вимогам матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, підстав для задоволення апеляційної скарги колегія суддів не вбачає.
Судові витрати понесені у зв'язку з переглядом судового рішення розподілу не підлягають, оскільки апеляційна скарга залишається без задоволення.
керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-383 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 23 вересня 2020 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Постанова суду може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Головуючий: Т.Р. Куценко
Судді: Е.Л. Демченко
М.О. Макаров