Провадження № 22-ц/803/1933/21 Справа № 204/5187/20 Суддя у 1-й інстанції - Черкез Д. Л. Суддя у 2-й інстанції - Куценко Т. Р.
23 березня 2021 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:
Головуючого - Куценко Т.Р.
суддів: Демченко Е.Л., Макаров М.О.
за участю секретаря - Синенка Є.А.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу
за апеляційною скаргою
ОСОБА_1 ,
на рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 26 жовтня 2020 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський агрегатний завод" про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, середнього заробітку за затримку видачі трудової книжки та компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки, -
У серпні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ПАТ "Дніпропетровський агрегатний завод " про стягнення нарахованої але не виплаченої заробітної плати, середньої заробітку за невиплату з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівнику сум у строки, зазначені у ст. 116 КЗпП України в сумі 144 621, 72 грн., середнього заробітку за затримку видачі трудової книжки з вини власника в сумі 144 621, 72 грн. та компенсацію за всі невикористані дні щорічної відпустки в сумі 53 467, 50 грн.
В обгрунтування своїх вимог посилається на те, що з 13 серпня 1998 року працювала на підприємстві комірником у механоскладальному цеху. 02 жовтня 2007 року була переведена в Управління основним виробництвом заводу, а 01 листопада 2016 року переведена у виробничий департамент на посаду провідного інженера.
14 липня 2019 року позивач подала заяву про звільнення, відпрацювала двотижневий термін, але про результати розгляду заяви її не повідомили, не видали трудову книжку та не провели виплату всіх належних їй сум.
Рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 26 жовтня 2020 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ПАТ "Дніпропетровський агрегатний завод" на її користь заборгованість по заробітній платі в розмірі 35 930 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільнені та час затримки трудової книжки у розмірі 120 782, 76 грн. Вирішено питання щодо судових витрат. В іншій частині позовних вимог відмовлено /а.с. 43-45/.
З рішенням суду, в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення компенсації за невикористану щорічну відпустку в сумі 53 467,50 грн., не погодилася ОСОБА_1 , яка звернулася з апеляційною скаргою, просить рішення суду в цій частині скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити її позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права /а.с. 49-51/.
Представник відповідача надав пояснення по справі, вважає правильними висновки суду щодо відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення компенсації за невикористану відпустку в розмірі 53 467, 50 грн., так як позивачкою не надано доказів щодо обгрунтування суми заявленої позовної вимоги, також вважає її необгрунтованою та завищеною.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 13 серпня 1998 року працювала в ПАТ "Дніпропетровський агрегатний завод" комірником у механоскладальному цеху.
02 жовтня 2007 року була переведена в Управління основним виробництвом заводу, а 01 листопада 2016 року переведена у виробничий департамент на посаду провідного інженера.
14 липня 2019 року позивач подала заяву про звільнення, відпрацювала двотижневий термін, але про результати розгляду заяви її не повідомили, не видали трудову книжку та не провели виплату всіх належних їй сум.
Відповідач цей факт не оскаржує.
Також сторонами не оскаржуються суми стягнуті судом першої інстанції заборгованості по заробітній платі та суми середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та час затримки видачі трудової книжки.
Позивач не згодна з рішенням суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення компенсації за всі не використані дні щорічної відпустки в сумі 53 467, 50 грн. з тих підстав, що суд зазначив, що за час роботи на підприємстві позивач має 75 днів невикористаної відпустки, але жодних доказів та документальні підтвердження цього в матеріалах справи відсутні.
Відповідно до ч.1 ст. 83 КЗпП України у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А І групи.
При цьому, відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Під час слухання справи судом першої інстанції дійсно були відсутні докази невиплати відповідачем грошової компенсації за час не використаної щорічної відпустки. Але під час слухання справи у суді апеляційної інстанції, представником відповідача ПАТ "Дніпропетровський агрегатний завод" надано довідку про те, що станом на 22 січня 2021 року компенсація за невикористану відпустку ОСОБА_1 складає 27 698, 92 грн.
З урахувнням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду в частині відмови у стягненні з відповідача на користь ОСОБА_1 компенсації за невикористані дні щорічної відпустки підлягає скасуванню, позовні вимоги ОСОБА_1 в цій частині підлягають частковому задоволенню в сумі 27 698, 92 грн., які знайшли своє підтвердження у судовому засіданні.
керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381-383 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 26 жовтня 2020 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський агрегатний завод" компенсації за невикористану щорічну відпустку - скасувати.
Позовні вимоги ОСОБА_1 в цій частині задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський агрегатний завод" на користь ОСОБА_1 компенсацію за невикористану відпустку в сумі 27 698, 92 грн. без урахування податкових витрат.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Постанова суду може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Головуючий: Т.Р. Куценко
Судді: Е.Л. Демченко
М.О. Макаров