29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"18" травня 2010 р.Справа № 22/224-10
За позовом Державної екологічної інспекції в Хмельницькій області, м.Хмельницький
до Старокривинського будинку інтернату для громадян похилого віку, с. Старий Кривин, Хмельницька область, Славутський район
про стягнення 7890,00 грн.
Суддя
Представники сторін:
позивача: Сліпчук О. П. - представник за довіреністю від 16.10.2009р.
відповідача: Попчук Л. Б. - директор
Рішення приймається 18.05.2010 р., оскільки в судовому засіданні 27.04.2010 р. оголошувалась перерва.
Суть спору: позивач - Державна екологічна інспекція в Хмельницькій області, м. Хмельницький, звернувся з позовом до суду, посилаючись на положення ч.4 ст.68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища, в якому просить стягнути з відповідача - Старокривинського будинку інтернату для громадян похилого віку, с. Старий Кривин Хмельницької області 7890,00 грн. шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу самовільним спеціальним водокористуванням, внаслідок чого порушено вимоги ст.ст. 48, 49, 111 Водного кодексу України.
На підтвердження позовних вимог позивачем надано акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства №273/06 від 04.12.2009 року, постанову про накладення адміністративного стягнення № 003805 від 11.12.2009р., довідку від 08.12.2009р., лист від 18.12.2009р. №7063/03, лист відповідача від 05.01.2010р., пояснення від 08.12.2009р. тощо.
Представник позивача в судовому засіданні наполягає на задоволенні позовних вимог.
Крім того, 31. 03.2010 р. позивач надав суду уточнення позовних вимог та просить суд стягнути кошти для зарахування в місцевий бюджет Старокривинської сільської ради.
Оскільки уточнення позовних вимог не суперечить законодавству, не порушує чиї-небудь права та охоронювальні законом інтереси, вони господарським судом приймаються.
Відповідач письмового відзиву на позов не надав. Представник відповідача в судовому засіданні 15.03.2010 р. проти обставин викладених в позовній заяві не заперечує, але просить суд не стягувати даний борг в зв'язку із скрутним фінансовим становищем відповідача.
У відзиві на позов відповідач визнає позовні вимоги частково в сумі 2630 грн. При цьому зазначає, що середньомісячна кількість стічних вод складає 50 куб. м. На підтвердження своїх доводів надано акти приймання виконаних робіт за вересень 2009 р. та червень 2009 р.
Представник відповідача в судове засідання 18.05.2010 р. надав заяву в якій повідомляє, що ніякої статичної звітності щодо використаної води, останній в органи державної влади не надавав.
Крім того, в даній заяві відповідач просить суд надати відстрочку виконання рішення суду до 01.12.2010 р.
Представник позивача проти задоволення заяви про відстрочку виконання рішення суду заперечив.
Розглядом наявних матеріалів справи встановлено наступне.
Відповідно до Довідки АБ №110738 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України відповідач - Старокривинський будинок-інтернат для громадян похилого віку та інвалідів зареєстровано як юридичну особу за адресою: Хмельницька область, Славутський район, с. Старий Кривин, код 21345097.
04 грудня 2009року працівниками Державної екологічної інспекції в Хмельницькій області проведена перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства відповідачем, за результатами якої складено Акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства за №273/06 від 04.12.2009р.
При проведенні перевірки встановлено, що відповідач здійснював спеціальне водокористування для забезпечення господарсько-побутових потреб та водопостачання за відсутності дозволу на спеціальне водокористування. термін дозволу на спеціальне водокористування закінчився 31.08.2009р.
Постановою про накладення адміністративного стягнення №003805 від 11.12.2009р., складеною державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції в Хмельницькій області Михайловим В. Е., встановлено, що гр. Попчук Лариса Борисівна (директор відповідача) вчинила правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.ст. 44, 48, 49, 110 Водного кодексу України, ст.ст. 16, 19, 21, 65 кодексу України "Про надра" тим, що 04.12.2009р. директор відповідача Попчук Л. Б. зберігала на території зони санітарної охорони водозабору бетонні конструкції (частини бетонних контструкцій), здійснювала видобуток підземних вод із свердловини без отримання спеціального дозволу на користування ділянкою надр, здійснювала спеціальне водокористування підземною водою із свердловини без дозволу на спеціальне водокористування.
Зазначеною постановою на підставі ст.ст. 36, 47, 48, 60, 242-1, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення на керівника відповідача накладено адміністративне стягнення (штраф у розмірі 170,00грн.).
Згідно довідки відповідача за період з 31.08.2009 р. по 07.12.2009р. останній використав підземної води із свердловини в кількості 300м3 для забезпечення господарсько-побутових потреб, що також підтверджується поясненням відповідача від 08.12.2009р.
18.12.2009р. позивач листом попередив відповідача, що у разі не виконання зобов'язання щодо добровільного відшкодування шкоди в місячний термін, позивач буде змушений звернутися з вимогою до суду про примусове стягнення завданої шкоди в розмірі 7890,00грн.
Відповідач на адресу позивача надіслав лист №2 від 05.01.2010р., в якому повідомив, що зобов'язання щодо добровільного відшкодування шкоди, завданої внаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, виконати які ні організація, ні директор особисто не можуть. Крім того, даним листом відповідач вказав, що штраф в розмірі 170,00 грн., директором сплачений у повному об'ємі, згідно квитанції від 21.12.2009 р. Останнє в свою чергу, свідчить про погодження відповідача з фактами встановленими актом перевірки від 04.12.2009 р.
Відповідно до листа Державної екологічної інспекції в Хмельницькій області від 20.01.2010р. №03/04 відповідача повідомлено, що термін дії дозволу на спецводокористування №001561 виданого підприємству закінчився. Для отримання нового необхідно представити на розгляд документи у відповідності до вимог чинного законодавства, а також повідомлено, що за самовільне використання водних ресурсів без дозволу на спецводокористування встановлюється 100-кратне відшкодування збитків, заподіяних державі в наслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів.
Розмір збитків, заподіяних самовільним водокористуванням (7890,00грн.), обрахований позивачем на підставі Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 20.07.09р. №389 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.08.09р. за №767/16783.
Досліджуючи надані докази, оцінюючи їх в сукупності, судом береться до уваги наступне.
Згідно п. 2 ст.22 ЦК України збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Відповідно до п.9 ч.5 Положення "Про Державну екологічну інспекцію в областях, містах Києві та Севастополі" Державна екологічна інспекція має право подавати позови про відшкодування втрат і збитків, завданих унаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Згідно із частиною 2 статті 48 Водного кодексу України, спеціальне водокористування здійснюється юридичними та фізичними особами, насамперед, для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб.
У частині 1 статті 49 Водного кодексу України визначається, що спеціальне водокористування здійснюється на підставі спеціального дозволу.
Відповідно до Наказу Мінприроди України від 20.07.2009р. №389 (Про затвердження Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів) спеціальним водокористуванням є забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води для скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.
Відповідно до Наказу Держводгоспу від 29.12.2001р. №290 (Про затвердження Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення правил охорони водних ресурсів на землях водного фонду, пошкодження водогосподарських споруд і пристроїв, порушення правил їх експлуатації) самовільним водокористуванням є самовільне захоплення, використання вод без спеціального на те дозволу.
Відповідальність за порушення водного законодавства, яку несуть особи, винні у недотриманні умов дозволу або порушенні правил спеціального водокористування, передбачена п.6 ч.3 ст.110 Водного кодексу України.
Відповідно ч.1 ст.111 Водного кодексу України, підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні та фізичні особи без громадянства зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень вимог водного законодавства України.
Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні, зокрема, у самовільному спеціальному використанні природних ресурсів (п.3 ч.2 ст.68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища").
Згідно з частиною 4 ст.68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", підприємства, установи, організації та громадяни України, а також іноземні юридичні та фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати шкоду, завдану внаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.
Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, згідно з ч.1 ст.69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від плати за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.
Пунктом 15 статті 48 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009р." передбачено, що 100 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності зараховуються до спеціального фонду місцевих бюджетів.
Суд вважає, що законодавче положення, наведене в частині 1 статті 49 Водного кодексу України, передбачає необхідність наявності у суб'єкта права спеціального водокористування спеціального дозволу, яким таке право надається. Проте, як вбачається з матеріалів справи, в період з 31.08.09р. по 07.12.09р. відповідач не був наділений правом спеціального водокористування.
Факт заподіяння збитків підтверджується використанням відповідачем в період з 31.08.09р. по 07.12.09р. підземної води із свердловини в кількості 300м3. Доказів, які б спростували заподіяння збитків, відповідачем не надано.
Розмір збитків, заподіяних самовільним водокористуванням (7890,00грн.), обрахований позивачем на підставі Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 20.07.09р. №389 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.08.09р. за №767/16783.
Доводи відповідача, щодо того, що позовні вимоги є завищеними судом до уваги не приймаються, оскільки вони не підтверджені будь-якими належними та допустимими доказами.
Згідно ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідно до ст.34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
З актів приймання виконаних робіт №1 від 12.06. 2009 р. та №2 від 25.09.2009 р. ( на які посилається відповідач як на доказ своїх доводів) вбачається що за період з червня 2009 р. по вересень 2009 р. відповідачем спожито 300 м.куб., оскільки вказані акти підтверджують факт виконання робіт по очистки септиків у дані місяці у кількості 300 м. куб. З наданого в матеріали справи дозволу №002406 від 18.02.2010 р., вбачається, що відповідачу дозволено споживати за добу 20,0 куб. м. За таких обставин, відповідачем не доведено того, що останній споживає 50 куб. м. води в місяць. При цьому судом звертається увага, що об'єм води при самовільному використанні за період з 31.08.2009р. по 07.12.2009р. наданий самим відповідачем, що підтверджується довідкою від 08.12.2009р.
Крім того, судом не встановлено та в матеріалах справи відсутні будь-які докази, того, що довідка від 08.12.2009 р., не може прийматися судом до уваги як належний та допустимий доказ.
Сплата відповідачем штрафу в розмірі 170,00 грн., також є підтвердженням визнання останнім факту використання води в розмірі зазначеному у довідці.
Правомірність позовних вимог, що ставляться Державною екологічною інспекцією в Хмельницькій області підтверджується наявними матеріалами справи, зокрема актом перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства №273/06 від 04.12.2009 року, постановою про накладення адміністративного стягнення №003805 від 11.12.2009р., довідкою від 08.12.2009р., листом від 18.12.2009р. №7063/03, листом відповідача від 05.01.2010р., поясненням від 08.12.2009р.
За таких обставин, позовні вимоги обґрунтовані матеріалами справи, відповідають чинному законодавству та підлягають задоволенню із стягненням з відповідача судових витрат по справі згідно зі ст. 49 ГПК України.
У відзиві на позов відповідач заявив клопотання, в якому останній просить суд відстрочити виконання рішення суду до 01 грудня 2010 р., обгрунтовуючи при цьому дане клопотання скрутним фінансовим становищем підприємства.
Аналізуючи наявні матеріали справи, враховуючи скрутне фінансове становище підприємства відповідача та суму позову, суд приходить до висновку частково задовольнити клопотання відповідача та відстрочити виконання рішення суду до 01 вересня 2010 р., згідно ст. 83 ГПК України.
Керуючись ст.ст.1, 2, 45, 12, 13, 33, 43, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов Державної екологічної інспекції в Хмельницькій області, м. Хмельницький до Старокривинського будинку інтернату для громадян похилого віку, с. Старий Кривин Славутського району про стягнення 7890,00грн. шкоди задовольнити.
Стягнути з Старокривинського будинку інтернату для громадян похилого віку (Хмельницька область, Славутський район, с. Старий Кривин, код 21345097) на користь Державної екологічної інспекції в Хмельницькій області (м. Хмельницький, вул. І. Франка, 2/2, код 34971547) для зарахування в місцевий бюджет Старокривинської сільської ради (п/р 31518921700413, код класифікації: 24062100; ОКРО одержувача коштів: 23565199; МФО : 815013) 7890,00грн. (сім тисяч вісімсот дев'яносто гривень 00 коп.) шкоди.
Видати наказ.
Стягнути з Старокривинського будинку інтернату для громадян похилого віку (Хмельницька область, Славутський район, с. Старий Кривин, код 21345097) в дохід Державного бюджету України по коду бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095 через відділення державного казначейства (на рахунок 31112095700002 УДК у м. Хмельницькому, код 23565225, ГУ ДКУ у Хмельницькій області) державне мито в розмірі 102,00грн. (сто дві гривні 00 копійок), в доход Державного бюджету України через відділення державного казначейства (на рахунок 31215259700002, код банку 815013, ГУ ДКУ у Хмельницькій області, ЄДРПОУ 23565225 УДК м. Хмельницький, призначення платежу: 22050000) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00грн. (двісті тридцять шість гривень 00 копійок).
Видати наказ.
Відстрочити виконання рішення до 01 вересня 2010 р.
Суддя
Віддрук. 3 прим:1 - до справи,2 - позивачу,3 - відповідачу. Помічник судді-Цимбалюк І.О.