Справа № 357/3202/21
2-з/357/65/21
Категорія
"25" березня 2021 р. cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Бебешко М. М. , розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,
24.03.2021 ОСОБА_1 звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з заявою про забезпечення позову, яку 24.03.2021 було зареєстровано та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями передано на розгляд судді Бебешко М.М.
Кушнір В.Б. просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 2319384732103.
Обгрунтовуючи причини необхідності вжиття вказаних заходів, зазначав, що у провадженні Білоцерківського міськрайонного суду Київської області знаходиться цивільна справа № 357/2689/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів за договором позики. Ухвалою Білоцерківського міськрайоного суду Київської області від 15.03.2021 у межах розгляду даної справи було вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2372351, що належить на праві власності ОСОБА_2 . Однак, станом на 23.03.2021 рішення не виконано. 24.03.2021 заявнику стало відомо, що 23.03.2021 між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було укладено договір дарування, згідно з яким ОСОБА_2 безоплатно передав у власність своєму синові квартиру АДРЕСА_1 . Однак, заявник вважає, що при укладенні вказаного договору воля сторін не відповідала зовнішньому її прояву та вони не передбачали реального настання правових наслідків, обумовлених вказаним правочином, їх дії були вчинені на перехід права власності на нерухоме майно з метою приховання майна від виконання в майбутньому судового рішення про стягнення грошових коштів з ОСОБА_2 , а тому заявник має намір звернення до суду з позовом про визнання договору дарування квартири недійсним.
Згідно до ч.1 ст.153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу (ч.6 ст.153 ЦПК України).
Вирішуючи заяву по суті суд виходить з наступного.
Судом встановлено, що судовим ріщенням (ухвалою) від 15.03.2021 Білоцерківського міськрайонного суду Київської області вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2372351, що належить на праві власності ОСОБА_2 .
Відповідно до ч.1, 4 ст.157 ЦПК України така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.
Обов'язковість судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених ст. 129, 129-1 Конституції України, ст. 18 ЦПК України та ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Обов'язковість судового рішення означає, що таке рішення буде виконано своєчасно (у розумні строки), належним чином (у спосіб, визначений судом) та у повному обсязі (у точній відповідності до приписів мотивувальної та резолютивної частин рішення).
Аналізуючи матеріали справи і доводи заяви про забезпечення позову, суд приходить до висновку, що заява не підлягає до задоволення, оскільки є таке рішення про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, яке просить забезпечити заявник, і вказане рішення підлягає до негайного виконання.
Отже, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні заяви.
На підставі викладеного, керуючись ст.18, 149-153, 260, 353 ЦПК України, суд
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.
СуддяМ. М. Бебешко