Справа № 953/14442/20
н/п 2/953/575/21
24 лютого 2021 року Київський районний суд м. Харкова в складі:
Головуючого - судді Шаренко С.Л.,
При секретарі - Вареник К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Харківського національного технічного університету сільського господарства імені Петра Василенка про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати,
08.09.2020 позивач звернувся до Київського районного суду м. Харкова з позовом, в якому просить стягнути з відповідача нараховану, але не виплачену заробітну плату у розмірі 1601 грн.29 копійок, судові витрати покласти на відповідача.
В обґрунтування позову зазначає, що у період з 04 січня 2019 року по 31 січня 2019 року він знаходився у трудових відносинах з Навчальним центром Харківського національного технічного університету сільського господарства імені Петра Василенко, після ліквідації якого майно, права та обов'язки перейшли до Харківського національного технічного університету сільського господарства імені Петра Василенка. За весь час трудових відносин, з боку відповідача була нарахована, але не виплачена заробітна плата у розмірі 1601 (одна тисяча шістсот одна) грн. 29 коп. з урахуванням утриманих податків. 31 січня 2019 року він був звільнений, однак, до цього часу заробітна плата виплачена не була, що підтверджується визнанням боргу зі сторони Харківського національного технічного університету сільського господарства імені Петра Василенка у довідці від 14.07.2020 р. виданої відповідачем.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, через канцелярію суду подав заяву, в якій просив розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав, просив задовольнити їх в повному обсязі на підставі наявних у справі доказів, проти винесення заочного рішення не заперечує.
Представник відповідача ХНТ УСГ ім. П. Василенка в судове засідання не з'явився, причину не явки суду не повідимив, про день та час розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, заяви про відкладення розгляду справи або про її розгляд за його відсутності не надав, відзиву проти позову не надав. Відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу, зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з'явились в судове засідання без поважних причин.
Згідно ч.2 ст.43 ЦПК України відповідач зобов'язаний добросовісно здійснювати процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки, що відповідно до принципу юридичної визначеності, як складової частини конституційного принципу верховенства права, зобов'язує відповідача самостійно цікавитися перебігом розгляду судом пред'явленого до нього позову. Тривала відсутність такого інтересу з боку відповідача свідчить про його небажання захищати свої процесуальні права.
Враховуючи, що у справі маються достатні дані про права та взаємовідносини між сторонами, відповідач належним чином повідомлявся про дату, час та місце судового розгляду справи, суд вважає за можливим розглянути справу за відсутності сторін, ухваливши заочне рішення у справі на підставі наявних в матеріалах справи письмових доказів, з дотриманням порядку, встановленому главою 11 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, перевіривши доводи, викладені позивачем в обґрунтування заявлених позовних вимог, дослідивши матеріали справи в їх системному взаємозв'язку вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтею 15 Цивільного кодексу України визначено право кожної особи та захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства. Отже, об'єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес і саме воно є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту. Такі способи захисту передбачені статтею 16 ЦК України.
Судом встановлено та як вбачається з трудової книжки серії НОМЕР_1 , ОСОБА_1 , з 04.01.2019 по 31.01.2019 р. працював в Навчальному центрі Харківського національного технічного університету сільського господарства імені Петра Василенка. Наказом № 06-к від 31.01.2019 р. ОСОБА_1 звільнений з займаної посади з 31.01.2019 року на підставі п.2 ст. 36 КЗпП України у зв'язку з закінченням строку трудового договору.(а.с. 4).
Згідно довідки Харківського національного технічного університету сільського господарства імені Петра Василенка про розмір не виплаченої заробітної плати № 07-37/90 від 14.07.2020 р., станом на 14.07.2020 року сума не виплаченої заробітної плати ОСОБА_1 за 2019 рік, складає - 1601,29 грн.
Статтею 43 Конституції України встановлено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає; право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону України «Про оплату праці» працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Відповідно до ст. 47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в ст.116 цього Кодексу.
Згідно ч. 2 ст. 233 КЗпП в разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Згідно з ч. 1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
Аналіз зазначених норм свідчить про те, що всі суми (заробітна плата, вихідна допомога, компенсація за невикористану відпустку, оплата за час тимчасової непрацездатності тощо), належні до сплати працівникові, мають бути виплачені у день звільнення цього працівника. Закон прямо покладає на підприємство, установу, організацію обов'язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать; при невиконанні такого обов'язку з вини власника або уповноваженого ним органу наступає передбачена статтею 117 КЗпП України відповідальність.
Частиною 5 ст. 97 КЗпП України встановлено, що оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов'язань щодо оплати праці.
Частиною 6 ст. 24 Закону України "Про оплату праці" передбачено, що своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості. Отже, держава гарантує та захищає законом право громадянина на своєчасне одержання винагороди за працю. Своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості. Оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку.
Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, та є такими, що не спростовані відповідачем в повному обсязі, а тому суд вважає за необхідне задовольнити позов, та стягнути з відповідача на користь позивача нараховану, але не виплачену заробітну плату в розмірі 1601 грн. 29 копійок.
Суд вважає необхідним допустити негайне виконання рішення в частині стягнення на користь позивача заробітну плату в межах суми платежу за один місяць.
Питання щодо судових витрат суд вирішує на підставі ст.141 ЦПК України та п.1 ч.1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір».
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 4, 12, 76, 306, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 115-117, 233 КЗпП, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Харківського національного технічного університету сільського господарства імені Петра Василенка про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати - задовольнити.
Стягнути з Харківського національного технічного університету сільського господарства імені Петра Василенка (61002, м. Харків, вул. Алчевських, буд. 44, код ЄДРПОУ 00493741) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) суму заборгованості по нарахованій, але не виплаченій заробітній платі в розмірі 1601 (одна тисяча шістсот одна) грн. 29 коп.
Стягнути з Харківського національного технічного університету сільського господарства імені Петра Василенка (61002, м. Харків, вул. Алчевських, буд. 44, код ЄДРПОУ 00493741) на користь Держави суму судового збору в розмірі 840 грн. 80 коп.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення з Харківського національного технічного університету сільського господарства імені Петра Василенка (61002, м. Харків, вул. Алчевських, буд. 44, код ЄДРПОУ 00493741) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заборгованості з заробітної плати в межах суми платежу за один місяць.
Рішення суду може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем у встановленому порядку до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його складення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня складення рішення суду.
Відомості щодо учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ).
Відповідач: Харківській національний технічний університет сільського господарства імені Петра Василенко, код ЄДРПОУ 00493741, адреса: 61002, м. Харків, вул. Алчевських, буд. 44.
СУДДЯ Шаренко С.Л.