Справа № 953/18332/20
н/п 2/953/951/21
22 березня 2021 року Київський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого - судді Шаренко С.Л.,
при секретарі - Вареник К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Представник позивача АТ «Альфа-Банк» звернувся до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 в якій просив суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 112 289,12 грн., з яких: за кредитом - 99818,30 грн., по відсоткам - 12470,82 грн. та стягнути з відповідача судові витрати.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 14.01.2020 року між АТ «Альфа-Банк» та відповідачем було укладено Угоду про надання особистого кредиту № 500826148. Відповідно до умов вказаного договору позивач надав відповідачу кредит у сумі 100811,75 грн. Відповідно до умов договору відповідач зобов'язався в порядку та на умовах, що визначені договором, повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати неустойки та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені договором. Позивач свої зобов'язання за договором виконав, надавши відповідачеві кредит у сумі 100811,75 грн. В порушення умов договору відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав, в результаті чого станом на 01.10.2020 року має прострочену заборгованість за кредитом в сумі 112289,12 грн., з яких: заборгованість за кредитом- 99818,30 грн. та за відсотками - 12470,82 грн.
У зв'язку з викладеним позивач вимушений звернутися до суду з даним позовом.
В судове засідання учасники справи не з'явились, повідомлені належним чином про дату, час і місце розгляду справи. Представник позивача подав до суду заяву, в якій просив проводити розгляд справи в його відсутність та не заперечував проти заочного розгляду справи.
Належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи відповідач, у судове засідання повторно не з'явився, в порушення ст. 131 ЦПК України про причини неявки суд не повідомив, відзив не надав, у зв'язку з чим, суд вважає можливим провести заочний розгляд даної справи згідно з вимогами ст. ст. 280-282 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів.
Суд, дослідивши письмові докази, приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається зі змісту Анкети-заяви ОСОБА_1 про акцепт Публічної пропозиції АТ «Альфа-Банк» на укладення Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб в ПАТ «Альфа-Банк» від 14.01.2020, Оферти на укладення Угоди про надання кредиту №501056179 від 16.08.2018, Акцепту пропозиції на укладання угоди про надання кредиту № 500826148 від 14.01.2020 між АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір, за умовами якого банк надає відповідачу кредит в розмірі 100 811,75 грн. зі сплатою процентів у розмірі 23,00% річних.
Заява ОСОБА_1 про акцепт пропозиції АТ «Альфа-Банк» на укладення угоди про надання кредиту №500826148, Оферта на укладення Угоди про надання кредиту № 500826148 від 14.01.2020 та Акцепт пропозиція на укладання угоди про надання кредиту № 500826148 від 14.01.2020 є по суті кредитним договором, укладеним між АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 (а.с.7, 10)
Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Зі змісту зазначеного кредитного договору вбачається, що ОСОБА_1 підтвердив своїм особистим підписом, що ознайомлений і згоден з Публічною пропозицією АТ «Альфа-Банк» на укладення Договору про банківське обслуговування фізичних осіб.
У анкеті-заяві ОСОБА_1 , Оферті та Акцепті визначені всі суттєві умови кредитного договору щодо виду банківських послуг, строку дії договору, валюти, процентної ставки, умов повернення кредиту, відповідальності за порушення зобов'язань та інші.
Частиною 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав і обов'язків є у тому числі договори та інші правочини.
Стаття 526 ЦК України регламентує, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Встановлено, що позивачем належно виконано умови договору, видано відповідачу ОСОБА_1 грошові кошти, обумовлені в договорі.
Стаття 1048 ЦК України регламентує, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.
Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
У відповідності до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до вимог ст. 1052 ЦК України у разі невиконання позичальником обов'язків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів.
Судом встановлено, що відповідачем ОСОБА_1 не сплачувалися сума кредиту та відсотки за користування кредитом, у зв'язку з чим станом на 01.10.2020 року утворилася заборгованість за кредитом в сумі 112 289,12 грн., з яких: заборгованість по кредиту - 99818,30 грн., заборгованість по відсоткам - 12470,82 грн., що підтверджується відповідною довідкою (а.с.14).
Таким чином, відповідачем були порушені умови договору щодо своєчасного погашення заборгованості та сплати обумовлених договором платежів.
Відповідно до умов Договору, у разі невиконання чи неналежного виконання Відповідачем будь-яких обов'язків, встановлених Договором, в тому числі у разі затримання сплати частини Кредиту та/або процентів за його користування, щонайменше на один календарний місяць, Позивач має право вимагати виконання зобов'язання з повернення Кредиту за Договором.
Таким чином, зважаючи на невиконання відповідачем зобов'язання, стосовно умов повернення кредиту, позивач вправі вимагати стягнення з відповідача заборгованості по кредиту та заборгованості за відсотками.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 12 та ч. 1 ст. 82 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості, та кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з пунктом 4 частини 2 статті 43 ЦПК України учасники справи зобов'язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Статтею 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Положеннями ч. 2 ст. 78 ЦПК України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно зі ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Частиною 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до положень ст. 83 ЦПК України позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
В п. 27 постанови № 2 Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» роз'яснено, що виходячи з принципу процесуального рівноправ'я сторін та враховуючи обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.
Таким чином, з урахуванням принципів змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, обов'язок подавати докази покладається на сторони процесу, а суд позбавлений можливості визначати коло доказів за власною ініціативою і зобов'язаний розглядати справу виключно на підставі поданих сторонами доказів.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити суду, та відмінності, які існують в державах - учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. (Проніна проти України, №63566/00, пр.23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 р.).
На підставі досліджених письмових доказів, наданих позивачем, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги АТ «Альфа-Банк» засновані на законі та умовах укладеного договору, підписаного сторонами, обґрунтовані належними доказами та підлягають задоволенню шляхом стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованості у розмірі 112 289,12 грн., з яких: заборгованість за кредитом - 99818,30 грн. та заборгованість за відсотками - 12470,82 грн.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, у зв'язку з задоволенням позову в повному обсязі, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача, сплачений судовий збір в розмірі 2 102,00 грн.
На підставі викладеного та керуючисьст.ст. 4, 5, 13, 76-81, 133, 141, 166, 256, 263-265, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 252-259, 261, 525, 526, 549, 599, 610, 611, 626, 629, 1048, 1050, 1054 ЦК України, суд, -
Позов Акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості- задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РОНКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресоб: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Альфа-Банк» (ідентифікаційний код 23494714, місцезнаходження: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100, МФО 300346, п/р НОМЕР_2 ) заборгованість у розмірі 112289 (сто дванадцять тисяч двісті вісімдесят дев'ять ) гривень 12 копійок, з яких: заборгованість за кредитом - 99818,30 грн., заборгованість за відсотками - 12470,82 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РОНКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресоб: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Альфа-Банк» (ідентифікаційний код 23494714, місцезнаходження: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100, МФО 300346, п/р НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 2 102 (дві тисячі сто дві) гривні 00 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Шаренко С.Л.