23 березня 2021 р. справа № 400/5697/20
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Марича Є.В., розглянув в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 ОСОБА_3 , АДРЕСА_3 ОСОБА_4 , АДРЕСА_4 ОСОБА_5 , АДРЕСА_5
до відповідача:Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області, пр. Миру, 34,Миколаїв,54034
про:скасування наказів та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 (далі-позивачі) звернулись до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області (далі-відповідач), в якому просять скасувати Накази №38-Т від 07.10.2020 р. та №41-Т від 12.10.2020 р. «Про включення земельних ділянок в перелік земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності права оренди на які пропонуються до продажу на земельних торгах окремими лотами»; скасувати Накази «Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою» від 25.11.2020 р. за №13155-Сг, від 25.11.2020 р. за №13154-СГ, від 25.11.2020 р. за №13156-СГ, від 09.11.2020 р. за №12953-СГ, від 06.10.2020 р. за №11687-СГ; зобов'язати відповідача надати позивачам дозволи на виготовлення проекту землеустрою зобов'язати відповідача надати позивачу дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок сільськогосподарського призначення, державної власності, орієнтованою площею 2 га, яка розташована на території Миколаївського району Миколаївської області кадастровий номер 4824284600:09:000:0008.
В обґрунтування позовних вимог позивачі зазначили, що відповідач за результатами розгляду їх заяв про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність із земель державної власності сільськогосподарського призначення земельної ділянки площею 2 га для ведення особистого селянського господарства спірними наказами відмовив у наданні цих дозволів, оскільки бажані земельні ділянки входят до складу земельної ділянки за кадастровим номером 4824284600:09:000:0008, яка наказом №3830/0-14-20-СГ від 26.02.2020 р., а також Наказами №38-Т від 07.10.2020 р. та №41-Т від 12.10.2020 включена до переліку земельних ділянок для продажу на торгах. Позивачі вважають таку відмову протиправною, оскільки Наказ №3830/0-14-20-СГ від 26.02.2020 р, на який посилається відповідач, у період звернення позивачів із заявами був зупинений ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду про забезпечення позову від 25.05.2020 р. у справі №400/1915/20, а в подальшому скасований рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 10.08.2020 у справі 400/1915/20. Крім того, протиправними є і Накази відповідача №38-Т від 07.10.2020 о. та №41-Т від 12.10.2020, оскільки Наказ №38-Т від 07.10.2020 р. про включення ділянок в перелік земельних ділянок права оренди на які пропонується до продажу на земельних торгах, якому передував в свою чергу наказ №36-Т про виключення земельної ділянки з Наказу №3830/0-14-20-СГ від 26.02.2020 р кадастровий номер 4824284600:09:000:0008, був прийнятий у час коли Наказ №3830/0-14-20-СГ від 26.02.2020 р. був зупинений.
10.12.2020 р. ухвалою суду позовна заява залишалась без руху.
Ухвалою від 16.12.2020 р. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та запропоновано відповідачу надати відзив на позовну заяву.
Відповідач надав відзив на позовну заяву, просив відмовити у задоволенні позову та зазначив, що на час розгляду заяв наказом №3830/0-14-20-СГ від 26.02.2020, Наказами №38-Т від 07.10.2020 р. та №41-Т від 12.10.2020 земельна ділянка, до якої входить бажані позивачами земельні ділянки, включено до переліку земельних ділянок для проведення торгів, що відповідає нормам Земельного кодексу України та є підставою для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою позивачу.
Справу розглянуто в порядку письмового провадження відповідно до ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України).
Вирішуючи спір, суд враховує наступне.
Протягом серпня - вересня 2020 року позивачі звернулись до відповідача із заявами про надання дозволів на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення у власність із земель державної власності сільськогосподарського призначення земельної ділянки, а саме: із земельної ділянки кадастровий №4824284600:09:000:0008, земельні ділянки орієнтовною площею по 2 га кожному для ведення особистого селянського господарства, що розташована в межах території Нечаянської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області.
Відповідач наказами від від 25.11.2020 р. за №13155-Сг, від 25.11.2020 р. за №13154-СГ, від 25.11.2020 р. за №13156-СГ, від 09.11.2020 р. за №12953-СГ, від 06.10.2020 р. за №11687-СГ відмовив позивачам у наданні дозволу на розроблення проектів землеустрою. Підставою для відмови є те, що бажані позивачами земельні ділянки входить до земель, які наказом №3830/0-14-20-СГ від 26.02.2020, Наказами №38-Т від 07.10.2020 р. та №41-Т від 12.10.2020 включені до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності для продажу прав на земельних торгах, а відповідно до ч. 3 статті 136 Земельного кодексу України, такі ділянки не можуть відчужуватись, передаватися в заставу, надаватися у користування до завершення торгів.
Відповідно до ч. 4 ст.122 Земельного Кодексу України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.
Згідно з ч. 6, 7 ст. 118 Земельного Кодексу України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Земельним кодексом України передбачено, що єдиною підставою для відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації).
За змістом ст. 118 ЗК України місце розташування земельної ділянки може не відповідати вимогам закону, а також прийнятим відповідно до них нормативно-правовим актам. Проте такий підзаконний нормативно-правовий акт має бути прийнятий відповідно або на виконання закону.
Також, статтею 134 Земельного кодексу України визначено, що земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі, з розташованими на них об'єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) здійснюється виключно на земельних торгах, крім випадків, встановлених частинами другою і третьою статті 134 цього Кодексу (ч.2 ст.135 Земельного кодексу України).
Відповідно до ч. 3 ст. 135 ЗК України, організатором земельних торгів є фізична або юридична особа - власник земельної ділянки, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, що здійснює реалізацію права державної чи комунальної власності на земельні ділянки, або державний виконавець у разі виконання рішень, що підлягають примусовому виконанню в порядку, передбаченому Законом України Про виконавче провадження, які уклали з виконавцем земельних торгів договір про проведення земельних торгів.
Згідно з ч.1 ст.136 Земельного кодексу України, організатор земельних торгів визначає перелік земельних ділянок державної чи комунальної власності та/або прав на них, які виставляються на земельні торги окремими лотами. Забороняється вносити до зазначеного переліку призначені під забудову земельні ділянки без урахування у випадках, передбачених законом, результатів громадського обговорення.
У переліку зазначаються місце розташування (адреса) земельної ділянки, її цільове призначення (функціональне використання), площа, кадастровий номер, умови продажу.
Відповідно до ч. 3 ст. 136 Земельного кодексу України передбачає, що земельні ділянки, включені до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги, не можуть відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися у користування до завершення торгів.
Тобто, положеннями Земельного кодексу України прямо передбачено заборону відчуження земельних ділянок, включених до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги.
Зі змісту спірних наказів вбачається, що підставою для відмови позивачам у надані дозволів на розроблення проектів землеустрою стало те, що наказом №3830/0-14-20-СГ від 26.02.2020, Наказами №38-Т від 07.10.2020 р. та №41-Т від 12.10.2020 бажані позивачами земельні ділянки включені до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності для продажу прав на них на земельних торгах.
Однак, з матеріалів справи вбачається, що ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду про забезпечення позову від 25.05.2020 р. у справі №400/1915/20 зупинено дію №3830/0-14-20-СГ від 26.02.2020 р. щодо земельної ділянки за кадастровим номером 4824284600:09:000:0008 до набрання чинності рішенням суду у справі №400/1915/20. Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 10.08.2020 у справі №400/1915/20 р. скасовано наказ №3830/0-14-20-СГ від 26.02.2020 р.
Таким чином, дія наказу №3830/0-14-20-СГ від 26.02.2020 р. була зупинена у період, в який відповідачем були прийняті і Накази №38-Т від 07.10.2020 р. та №41-Т від 12.10.2020 р. «Про включення земельних ділянок в перелік земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності права оренди на які пропонуються до продажу на земельних торгах окремими лотами», яким в свою чергу передував Наказ №36-Т від 07.10.2020 р. (прийнятий також в період зупинення дії наказу №3830/0-14-20-СГ від 26.02.2020 р.), і Накази «Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою» від 25.11.2020 р. за №13155-Сг, від 25.11.2020 р. за №13154-СГ, від 25.11.2020 р. за №13156-СГ, від 09.11.2020 р. за №12953-СГ, від 06.10.2020 р. за №11687-СГ.
Позивачі звернулись із заявами про наданням їм дозволів на розроблення проектів землеустрою до відповідача у період серпня-вересня 2020 року, накази про відмову датовані «Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою» від 06.11.2020 р., 09.11.2020 р., 25.11.2020 р., тобто у період коли дію наказу №3830/0-14-20-СГ від 26.02.2020 р. було зупинено судовим рішенням. Відтак, відповідач протиправно відмовив позивачам у надані дозволу на розроблення проектів землеустрою, посилаючись на Наказ №3830/0-14-20-СГ від 26.02.2020 р. та на Накази №38-Т від 07.10.2020 р. та №41-Т від 12.10.2020 р.
Крім того, відповідачем не надано до суду доказів, що Наказами №38-Т від 07.10.2020 р. та №41-Т від 12.10.2020 р. було включено саме бажані позивачами земельні ділянки, у наказах відсутній кадастровий номер земельної ділянки, що підлягає передачі на земельні торги, хоча Земельним кодексом України чітко визначено, що у переліку зазначаються місце розташування (адреса) земельної ділянки, її цільове призначення (функціональне використання), площа, кадастровий номер, умови продажу.
Тому Накази «Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою» від 25.11.2020 р. за №13155-Сг, від 25.11.2020 р. за №13154-СГ, від 25.11.2020 р. за №13156-СГ, від 09.11.2020 р. за №12953-СГ, від 06.10.2020 р. за №11687-СГ, а також Накази №38-Т від 07.10.2020 р. та №41-Т від 12.10.2020 р. є протиправними та підлягають скасуванню.
Позивачі просить суд зобов'язати відповідача надати дозволи на розроблення проекту землеустрою.
Відповідач у відзиві зазначив, що вирішення питання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою є виключною компетенцією Головного управління Держгеокадастру. Тому суд не може перебирати на себе повноваження Головного управління Держгеокадастру та втручатись в його дискреційні повноваження. Втручання в дискреційні повноваження суб'єкта владних повноважень не можуть бути виправдані з підстав доцільності та необхідності врегулювання спірних відносин.
На законодавчому рівні поняття "дискреційні повноваження" суб'єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення.
Повноваження щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою чи надання мотивовано відмови у його наданні, регламентовано частиною 6 статті 118 ЗК України. Умови, за яких орган відмовляє у наданні дозволу, визначені законом. Якщо такі умови відсутні, орган повинен надати дозвіл. Ці повноваження та порядок їх реалізації передбачають лише один вид правомірної поведінки відповідного органу - надати дозвіл або не надати (відмовити). За законом у цього органу немає вибору між декількома можливими правомірними рішеннями. Тому зазначені повноваження не є дискреційними.
У разі, якщо суб'єкт владних повноважень використав надане йому законом право на прийняття певного рішення за наслідками розгляду звернення особи, але останнє визнане судом протиправним з огляду на його невідповідність чинному законодавству, при цьому суб'єктом звернення дотримано усіх визначених законом умов, то суд вправі зобов'язати суб'єкта владних повноважень прийняти певне рішення.
За загальним правилом, застосування такого способу захисту прав та інтересів позивача як зобов'язання уповноваженого органу прийняти конкретне рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, є правильним, коли уповноважений орган розглянув клопотання заявника та прийняв рішення, яким протиправно відмовив в його задоволенні.
З іншого боку, відсутні підстави для зобов'язання відповідача надати дозвіл на розробку проекту землеустрою (прийняти рішення такого змісту), якщо уповноважений орган не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен був ухвалити за законом і немає обґрунтованих сумнівів вважати, що він не надасть дозвіл, розглянувши заяву повторно.
Суб'єкт владних повноважень повинен сам виправляти свої помилки і відновлювати права осіб, що звернулися до нього, і щодо яких мали місце порушення. Тим більше після того, як неправомірність рішення (дії, бездіяльності) встановлено судом.
Суд наголошує, що відповідно до статті 118 Земельного кодексу України відповідач зобов'язаний або надати дозвіл позивачу на розроблення проекту землеустрою, або відмовити у наданні такого дозволу, але на законних підставах.
Відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою можуть бути неодноразовими. Враховуючи, що позивачі звернулись до відповідача зі всіма необхідними документами, судом перевірено підстави відмови та визнано їх такими, що не відповідають закону, а інших підстав відмови не встановлено, суд вважає, що ефективним способом захисту порушеного права є зобов'язання Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області прийняти рішення про надання позивачам дозволів на розробку проекту землеустрою.
Аналогічна правова позиція висловнена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 року по справі № 819/654/17.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Позов задовольнити.
За правилами ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Судовими витратами в даній справі є судовий збір, доказів понесення інших судових витрат, сторони суду не подавали. Позивачі сплатили судовий збір по 840,80 грн. кожний і з урахування задоволення позовних вимог, судовий збір підлягає стягненню на користь позивачів за рахунок бюджетних асигнувань відповідача по 840,80 грн. кожному.
Керуючись ст. ст. 2, 19, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 , НОМЕР_2 , ОСОБА_3 , АДРЕСА_3 , НОМЕР_3 , ОСОБА_4 , АДРЕСА_4 , НОМЕР_4 , ОСОБА_5 , АДРЕСА_6 , НОМЕР_5 до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області (пр. Миру, 34, Миколаїв, 54034, ідентифікаційний код 39825404), задовольнити.
2. Скасувати Накази Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області (пр. Миру, 34, Миколаїв, 54034, ідентифікаційний код 39825404) №38-Т від 07.10.2020 р. та №41-Т від 12.10.2020 р. «Про включення земельних ділянок в перелік земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності права оренди на які пропонуються до продажу на земельних торгах окремими лотами».
3. Скасувати Накази Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області (пр. Миру, 34, Миколаїв, 54034, ідентифікаційний код 39825404) «Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою» від 25.11.2020 р. за №13155-СГ, від 25.11.2020 р. за №13154-СГ, від 25.11.2020 р. за №13156-СГ, від 09.11.2020 р. за №12953-СГ, від 06.10.2020 р. за №11687-СГ.
4. Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області (пр. Миру, 34, Миколаїв, 54034, ідентифікаційний код 39825404) прийняти рішення у формі наказу про надання дозволу ОСОБА_5 ( АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_5 ) на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність із земель державної власності сільськогосподарського призначення, а саме: із земельної ділянки кадастровий №4824284600:09:000:0008, земельної ділянки орієнтовною площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована в межах території Нечаянської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області.
5. Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області (пр. Миру, 34, Миколаїв, 54034, ідентифікаційний код 39825404) прийняти рішення у формі наказу про надання дозволу ОСОБА_4 ( АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_4 ) на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність із земель державної власності сільськогосподарського призначення, а саме: із земельної ділянки кадастровий №4824284600:09:000:0008, земельної ділянки орієнтовною площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована в межах території Нечаянської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області.
6. Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області (пр. Миру, 34, Миколаїв, 54034, ідентифікаційний код 39825404) прийняти рішення у формі наказу про надання дозволу ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність із земель державної власності сільськогосподарського призначення, а саме: із земельної ділянки кадастровий №4824284600:09:000:0008, земельної ділянки орієнтовною площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована в межах території Нечаянської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області.
7. Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області (пр. Миру, 34, Миколаїв, 54034, ідентифікаційний код 39825404) прийняти рішення у формі наказу про надання дозволу ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність із земель державної власності сільськогосподарського призначення, а саме: із земельної ділянки кадастровий №4824284600:09:000:0008, земельної ділянки орієнтовною площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована в межах території Нечаянської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області.
8. Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області (пр. Миру, 34, Миколаїв, 54034, ідентифікаційний код 39825404) прийняти рішення у формі наказу про надання дозволу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність із земель державної власності сільськогосподарського призначення, а саме: із земельної ділянки кадастровий №4824284600:09:000:0008, земельної ділянки орієнтовною площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована в межах території Нечаянської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області.
9.Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області (пр. Миру, 34, м. Миколаїв, 54034, ідентифікаційний код 39825404) на користь ОСОБА_5 ( АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_5 ) судовий збір в розмірі 840,80 грн.
10.Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області (пр. Миру, 34, м. Миколаїв, 54034, ідентифікаційний код 39825404) на користь ОСОБА_4 ( АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_4 ) судовий збір в розмірі 840,80 грн.
11.Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області (пр. Миру, 34, м. Миколаїв, 54034, ідентифікаційний код 39825404) на користь ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ) судовий збір в розмірі 840,80 грн.
12.Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області (пр. Миру, 34, м. Миколаїв, 54034, ідентифікаційний код 39825404) на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір в розмірі 840,80 грн.
13.Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області (пр. Миру, 34, м. Миколаїв, 54034, ідентифікаційний код 39825404) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в розмірі 840,80 грн.
14. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Є. В. Марич