Іменем України
18 березня 2021 р. № 400/794/21
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Біоносенка В.В., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
до:Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1,Миколаїв,54020
про:визнання неправомірним та скасування рішення від 23.09.2020 № 879/03-20р; зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулась до адміністративного суду із позовом, в якому просила 1) визнати неправомірним та скасувати рішення Головного управління ПФУ в Миколаївській області від 23.09.2020 року № 879/03-20р про відмову в призначенні пенсії у разі втрати годувальника на ОСОБА_2 та ОСОБА_2 у зв'язку з відсутністю у померлого годувальника необхідного страхового стажу; 2) зобов'язати Головне управління ПФУ в Миколаївській області призначити пенсію у разі втрати годувальника на ОСОБА_2 , ОСОБА_2 за померлого батька ОСОБА_3 .
Свої позовні вимоги позивачка обгрунтувала тим, що звернулась до відповідача із заявою про призначення пенсії у зв'язку із втратою годувальника на неповнолітніх дітей. Головне управління ПФУ в Миколаївській області відмовило їй призначенні пенсії, обгрунтовуючи тим, що відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" для призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника необхідно мати страховий страж - 8 років. Страховий стаж ОСОБА_3 становить 6р.10м. 28 дн., що є недостатнім для призначення цієї пенсії. Крім того, на думку позивачки, відповідачем протиправно не враховано до страхового стажу годувальника період його роботи, зазначений у трудовій книжці, оскільки на титульному аркуші трудової книжки ОСОБА_3 містяться неточності, а саме зазначена дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , а у свідоцтві про смерть визачено дату народження - ІНФОРМАЦІЯ_2 . Формальні неточності у документах не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.
Відповідач надав відзив, позов не визнав, просив відмовити в його задоволенні. В обгрунтування своєї позиції зазначає, що до заяви про призначення пенсії позивачем надано трудову книжку ОСОБА_3 , у якій зазначено дату народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 . В свідоцтві про смерть ОСОБА_3 зазначено дату народження - ІНФОРМАЦІЯ_2 . Враховуючи розбіжності у тружовій книжці та у свідоцтві про смерть, відповідачем не зараховано до страхового стажу періоди навчання та роботи, визначені у трудовій книжці. Крім того, з наданих позивачем копій дипломів та довідок з навчальних закладів неможливо встановити періоди навчання, тому у Головного управління ПФУ в Миколаївській області відсутня можливість зарахувати до страхового стажу періоди навчання ОСОБА_3 .
Суд розглянув справу 18.03.2021, відповідно до вимог ст.263 КАС України, без проведення судового засідання та виклику сторін на підставі наданих сторонами доказів, у порядку письмового провадження.
Дослідив матеріали справи, суд встановив наступне.
15.09.2020 року ОСОБА_1 звернулась до Головного управління ПФУ в Миколаївській області із заявою про призначення пенсії у зв'язку із втратою годувальника ОСОБА_3 на ОСОБА_2 та ОСОБА_2 . До заяви додано копію трудової книжки, довідки та копії дипломів.
23.09.2020 року Головним управлінням ПФУ в Миколаївській області прийнято рішення № 879/03-20р про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії у разі втрати годувальника у зв'язку з відсутністю у ОСОБА_3 необхідного страхового стажу.
До страхового стажу ОСОБА_3 не зараховано періоди навчання та роботи, зазначені у трудовій книжці, оскільки в даних трудової книжки та копії свідоцтва про смерть містяться розбіжності у даті народження годувальника - ОСОБА_2 , а саме на титульному аркуші трудової книжки зазначено дату народження ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , а у свідоцтві про смерть зазначено дату наролження - 21.03.1981 р.
Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України "Про пенсійне забезпечення"(далі - Закон № 1788) право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні (стаття 38). При цьому дітям пенсії призначаються незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.
Згідно з ч. 1 ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058) пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності.
Відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону № 1058 особи, яким установлено інвалідність, мають право на пенсію по інвалідності, залежно від групи інвалідності, за наявності такого страхового стажу на час настання інвалідності або на день звернення за пенсією: для осіб з інвалідністю II та III груп для вікової категорії від 38 років до досягнення особою 39 років включно - 8 років.
Згідно з ч. 1, 3 ст. 56 Закону № 1788 до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
До стажу роботи зараховується також будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в'язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків.
Відповідно до статті 62 Закону № 1788, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Так, пунктами 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637 (далі - Порядок) передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Відповідно до п. 20 Порядку, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Таким чином, лише за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Судом встановлено, що в трудовій книжці ОСОБА_3 містяться записи про його навчання та роботу у період з 01.09.1996 по 20.12.2013 року. Згідно записів у трудовій книжці загальний трудовий стаж роботи ОСОБА_3 складає більше 8 років.
Відповідач, відмовляючи у призначенні ОСОБА_1 пенсії, зазначив, що обчислення страхового стажу проведено без урахування даних трудової книжки та періодів навчання в 1996-1999 роках та в 2000-2003 роках.
Крім того, відповідно до довідки Миколаївського професійного промислового ліцею від 25.09.2020 року № 484 ОСОБА_3 дійсно навчався в середньому професійно - технічному училищі № 10 м. Миколаєва з 01.04.1997 по 10.06.1999 роки.
Відповідач не зараховує до страхового стажу періоди навчання та роботи ОСОБА_3 відповідно до записів у трудовій книжці, оскільки в даних трудової книжки та копії свідоцтва про смерть містяться розбіжності у даті народження ОСОБА_2 , а саме на титульному аркуші трудової книжки невірно зазначено дату народження, а саме - 24.03.1981 р., замість вірного - 21.03.1981 р.
Суд зазначає, що формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30.09.2019 року у справі № 638/18467/15-а.
Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
За таких обставин, періоди навчання та роботи ОСОБА_3 , зазначені у трудовій книжці, відповідачем протиправно не були зараховані до страхового стажу ОСОБА_3 .
Враховуючи те, що ОСОБА_3 має страховий стаж більше 8 років, відповідачем протиправно відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії у разі втрати годувальника з підстав відсутності у померлого годувальника необхідного страхового стажу.
Позов задовольнити.
Позивачем сплачено судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 1816 гривень.
Сума сплаченого позивачем судового збору в розмірі 908 гривень підлягає відшкодуванню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Додатково суд роз'яснює, що п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" передбачено повернення сплаченої суми судового збору за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. У випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми.
Доказів понесення інших судових витрат позивачем не надано.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1,Миколаїв,54020 13844159) задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 23.09.2020 року № 879/03.20-р про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії у разі втрати годувальника на ОСОБА_2 та ОСОБА_2 у зв'язку з відсутністю у померлого годувальника необхідного страхового стажу.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області призначити ОСОБА_1 пенсію у разі втрати годувальника на ОСОБА_2 та ОСОБА_2 за померлого батька ОСОБА_3 .
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1,Миколаїв,54020 13844159) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 НОМЕР_1 ) судові витрати в розмірі 908 (дев'ятсот вісім) гривень.
5. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя В. В. Біоносенко
Рішення складено в повному обсязі 23.03.2021.