справа № 1 - 51 /10
13 травня 2010 року Новосанжарський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого - судді Бугрія В.М.,
при секретарі Мороз Т.С., Перепадченко Я.В.,
за участю прокурора Дашівського С.І.,
адвокатів - ОСОБА_1, ОСОБА_2,
законного представника - ОСОБА_3 - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в с.м.т. Нові Санжари справу про обвинувачення:
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, українця, громадянина України, освіта неповна середня, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого
у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.186, 304 КК України,
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, уродженця та жителя АДРЕСА_2, українця, громадянина України, освіта неповна середня, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого
у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України,
01.09.2009 року близько 22 год. 15 хвилин ОСОБА_6 на станції Нові Санжари, с. Руденківка Новосанжарського району Полтавської області, побачив незнайомого йому раніше чоловіка, яким виявився громадянин ОСОБА_7 З метою заволодіння майном останнього, діючи умисно та протиправно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання запропонував неповнолітньому ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4 та особі, відносно якої матеріали виділені в окреме провадження, пограбувати громадянина ОСОБА_7 на що останній погодився, тим самим втягнувши неповнолітнього в злочинну діяльність.
01.09.2009 року близько 22 години 30 хвилин ОСОБА_6, за попередньою змовою з особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, та неповнолітнім ОСОБА_3, перебуваючи поблизу пішохідного переходу через залізничні колії, що розташовані неподалік від заводу «Зерно», що знаходиться в с. Руденківка Новосанжарського району Полтавської області, діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, підійшли до потерпілого. ОСОБА_6 наніс йому удар в область спини ногою від якого останній впав на землю. Потім до нього підбіг ОСОБА_3 та особа, відносно якої матеріали виділені в окреме провадження, та всі втрьох почали наносити йому удари в різні частини тіла, від яких потерпілий втратив свідомість. Після чого відкрито викрали майно потерпілого, а саме: мобільний телефон «Нокія 6080» вартість 360 грн., мобільний телефон «Моторола С 118» вартістю 150 грн., та спортивну сумку вартістю 105 грн., (згідно висновку експерта №301 від 27.10.2009 року) та гроші у сумі 630 гривень, господарську сумку вартістю 30 грн., гаманець шкіряний вартістю 190 грн., проїзний квиток на вересень місяць від ст. Полтава до ст. Нові Санжари вартістю 110 грн., гумовий еспандер 20 грн., ліхтарик - запальничку 14 грн., презервативи «Контекс» у кількості 3 штук вартістю 10 грн., продукти харчування вартістю 21 грн., та сигарети «Ватра без фільтру» вартістю 4 грн., (зі слів потерпілого), а всього на загальну суму 1644 грн. З викраденим з місця події зникли та розпорядилися ним на власний розсуд. В результаті вище вказаних дій ОСОБА_6 ОСОБА_3 та особа, відносно якої матеріали виділені в окреме провадження, спричинили потерпілому ОСОБА_7 тілесні ушкодження у вигляді: забою м'який тканин обличчя, гіперпігментації шкіри обличчя, які є наслідком загоєння саден шкіри, які згідно висновку судово-медичної експертизи №2243 кваліфіковані як легкі.
Підсудний ОСОБА_6 суду пояснив, що разом з ОСОБА_3 та особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, гуляли в с. Руденківка Новосанжарського району, побачили незнайомого чоловіка, якого прийняли за іншого, пішли слідом за ним, наздогнали його та побили. Потерпілому він наніс 3-4 удари в тулуб. Вони забрали сумку незнайомця та її вміст поділили між собою. Про те, що ОСОБА_3 неповнолітній, він знав.
Підсудний ОСОБА_3 суду пояснив, що 1 вересня 2009 року до нього прийшли ОСОБА_6 та особа, відносно якої матеріали виділені в окреме провадження, вони пішли гуляти в центр села. Там побачили потерпілого. Хто запропонував здійснити напад на нього він точно не пам'ятає, здається ОСОБА_6 запропонував. ОСОБА_6 ударом в спину збив потерпілого з ніг, потім вони підбігли з особою, відносно якої матеріали виділені в окреме провадження. ОСОБА_6 вихопив у потерпілого спортивну сумку, а вони господарську. Усі разом вони пішли до нього, поділили здобуте, заховали сумки у нього вдома, потім поїхали до банкомату, щоб зняти гроші з кредитної картки, потім розійшлися.
Потерпілий ОСОБА_7 суду пояснив: Я працював в м. Полтава за графіком - два дні робочі, два дні вихідних. У той вечір повертався з вокзалу додому з роботи. Пройшов повз хлопців на відстані близько 3-х метрів. Я почув що позаду мене хтось біжить, але нічого не запідозрив і не очікував нападу. Мене вдарили у спину і я впав. Мене били, я відчув що втрачаю свідомість, і попросив щоб припинили наносити удари. Бити мене припинили, забрали сумки і побігли. Коли я підвівся, нападники зникли. Підсудних вибачив, все відшкодовано. Хай це буде для них уроком. На суворому покаранні не наполягав.
Законний представник ОСОБА_3 ОСОБА_4 суду пояснила, що ОСОБА_3 являється її сином, він її слухає, вона має на нього вплив, раніше такого не вчиняв, ходить до школи, веде себе добре, допомагає по господарству.
Визнані в суді підсудними фактичні обставини справи у відповідності до ст. 299 КПК України судом не досліджувалися, свідки не допитувалися.
Суд кваліфікує дії підсудного ОСОБА_6 за ч.2 ст. 186, ст. 304 КК України як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинене за попередньою змовою групою осіб та втягнення неповнолітнього у злочинну діяльність.
Суд кваліфікує дії підсудного ОСОБА_3 за ч.2 ст.186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинене за попередньою змовою групою осіб.
При обранні міри покарання, суд враховує характер і ступінь тяжкості та суспільної небезпеки вчиненого злочину, особу підсудних, які характеризуються посередньо.
В силу ст. 66 КК України обставини, що пом'якшують покарання підсудних є щире каяття.
В силу ст. 67 КК України обставини, що обтяжують покарання підсудних - відсутні.
Згідно медичного висновку підсудний ОСОБА_6 здоровий, працездатний, не потребує примусового лікування від залежності до психотропних речовин.
Згідно медичного висновку підсудний ОСОБА_3 здоровий, працездатний, не потребує примусового лікування від залежності до психотропних речовин.
Враховуючи те, що підсудні ОСОБА_6 та ОСОБА_3 щиро розкаюються у скоєному злочині, характеризуються посередньо, раніше не судимі, шкода потерпілому повністю відшкодована, беручи до уваги, що потерпілий ОСОБА_7 просить підсудних суворо не карати, так як він їх вибачив, суд приходить до висновку про можливість призначення підсудним мінімального покарання, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України, а також можливість виправлення підсудних ОСОБА_6 та ОСОБА_3 без відбування покарання, встановлення відносно них іспитового терміну.
Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -
ОСОБА_6 визнати винним у скоєнні злочинів, передбачених ч.2 ст. 186, ст. 304 КК України і призначити йому покарання:
за ч.2 ст. 186 КК України у вигляді 4 років позбавлення волі;
за ст. 304 КК України у вигляді 1 року позбавлення волі.
На пiдставi ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання бiльш суворим остаточно призначити ОСОБА_6 покарання у вигляді 4 років позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування призначеного покарання у вигляді позбавлення волі, якщо він протягом 2 років не вчинить нового злочину.
Зобов'язати ОСОБА_6 протягом іспитового строку не виїжджати за межі України на постійне проживання, періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи і повідомляти зазначені органи про зміну місця проживання.
ОСОБА_3 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України і призначити йому покарання у вигляді 4 років позбавлення волі.
На підставі ст.75, 104 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання у вигляді позбавлення волі, якщо він протягом 1 року не вчинить нового злочину.
Зобов'язати ОСОБА_3 протягом іспитового строку не виїжджати за межі України на постійне проживання, періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи і повідомляти зазначені органи про зміну місця проживання.
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили відносно ОСОБА_6 змінити з тримання під вартою на підписку про невиїзд, звільнивши його з під варти в залі суду негайно.
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили відносно ОСОБА_3 залишити попереднім - у вигляді підписки про невиїзд.
Речові докази по справі, зазначені в постановах слідчого про визнання речовими доказами від 09.11.2009, 14.11.2009 року (а.с 51, 58) залишити у власності потерпілого.
Зняти арешт з майна ОСОБА_6, накладений згідно постанови слідчого від 25.11.2009 року, (а.с. 160-162) повернути йому мобільний телефон Сіменс 265.
Цивільний позов по справі не заявлявся.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Полтавської області протягом 15 діб з моменту його проголошення.
Суддя (підпис)
З оригіналом вірно.
Суддя Новосанжарського районного суду
Полтавської області В.М. Бугрій