Копія: Справа № 1-58/10р.
28 травня 2010 року Великобагачанський районний суд Полтавської області
в складі головуючого-судді Білецької В.І.
при секретарі Зіненко Н.О. з участю прокурора Гайдар О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-щі Велика Багачка кримінальну справу по обвинуваченню
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1,
уродженця м. Полтава, громадянина України, українця, з неповною
загальною середньою освітою, не працюючого, розлученого, має на
утриманні двох неповнолітніх дітей, проживаючого АДРЕСА_1, в силу ст. 89 КК України
не судимого:
за ст. 185 ч.3 КК України,
20.03.2010 року близько 22-00 години гр. ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, в селі Колосіївка Великобагачанського району Полтавської області, з метою викрадення чужого майна, прийшов до господарства громадянки ОСОБА_3, яке перейшло згідно заповіту у спадщину ОСОБА_4. По дорозі знайшов металевий прут, який приніс з собою до жилого будинку. Впевнившись, що на подвір'ї господарства нікого немає, таємно підійшов до приміщення веранди і з допомогою металевого прута вибив раму разом із склом та проник в приміщення веранди. Побачивши на дверях жилого будинку навісний замок, за допомогою металевого прута, зірвав прибоєць на дверях, зламавши дверні запори, проник в приміщення жилого будинку. В кухні на печі знайшов мішок з цукром, в якому знаходилось 40 кг цукру. Заволодівши мішком синтетичним вартістю 2 грн. з цукром вартістю 400 грн., гр. ОСОБА_2 спричинив потерпілому ОСОБА_4 матеріальної шкоди на суму 402 грн. Викрадений мішок з цукром ОСОБА_2 переніс додому і використовував для власних потреб.
29.03.2010 року ОСОБА_2 добровільно видав працівникам міліції залишок викраденого цукру вагою 13 кг..
В судовому засіданні підсудній ОСОБА_2 винним себе у вчиненні злочину визнав повністю і суду показав, що 20.03.2010 року близько 22 години після вживання спиртних напоїв, він прийшов до господарства гр.. ОСОБА_4 Впевнившись, що на подвір'ї господарства нікого немає, він підійшов до приміщення веранди. Вибивши раму разом із склом металевим прутом, який знайшов по дорозі, проник в приміщення веранди. А побачивши на вхідних дверях будинку навісний замок, за допомогою того ж металевого прута, зірвав прибоєць на дверях і проник в приміщення будинку. На кухні на печі він знайшов мішок з цукром, який викрав та переніс до себе додому. Цукор використовував для власних потреб. 29 березня 2010 року він добровільно видав працівникам міліції цукор, який у нього залишився. Частина цукру з мішка висипалась, коли він ніс його додому, так як мішок був порваний. Просив суворо не карати, обіцяв більше такого не робити.
На прохання учасників процесу суд, з дотриманням вимог ст. 299 КПК України, виніс постанову про обмеження обсягу дослідження доказів по справі лише допитом підсудного, а тому інші докази судом не досліджувалися .
Встановивши обставини справи, суд приходить до висновку, що показання підсудного відповідають фактичним обставинам справи і ним не оспорюються.
Дослідивши докази по даній справі, суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 своїми умисними діями, які виразилися в таємному викраденні чужого майна (крадіжка), поєднаними з проникненням у житло, вчинив злочин, передбачений ст. 185 ч.3 КК України.
При призначенні виду і міри покарання підсудному, суд враховує суспільну небезпечність вчиненого злочину, те, що він вчинив тяжкий злочин, наслідки, що настали, суму викраденого, особу винного, який посередньо характеризується за місцем проживання і вважає, що виправлення підсудного можливе без ізоляції його від суспільства.
Відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає обставину, що пом'якшує покарання ОСОБА_2 - визнання вини та щире каяття, добровільне відшкодування завданої шкоди, сприяння розкриттю злочину.
Обставиною, що обтяжує відповідальність ОСОБА_2, згідно ст. 67 КК України, є вчинення злочину особою, що перебуває в стані алкогольного сп'яніння.
Речові докази по справі - мішок з цукром в кількості 13 кг., що переданий під зберігаючу розписку ОСОБА_4, залишити в його користуванні.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України.
Призначити ОСОБА_2 покарання за ч.3 ст.185 КК України у вигляді 3 років позбавлення волі.
Застосувати ст. 75 КК України і звільнити засудженого ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку два роки не вчинить нового злочину.
У відповідності до ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_2 періодично з'являтись для реєстрації в органи кримінально - виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та місце роботи.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 залишити підписку про невиїзд, до набрання вироком законної сили.
Речовий доказ по справі -- мішок з цукром в кількості 13 кг., що переданий під зберігаючу розписку ОСОБА_4, залишити в користуванні власника.
Апеляція на вирок суду може бути подана до апеляційного суду Полтавської області протягом 15 діб після його проголошення.
Головуюча підпис.
Копія вірна: Голова суду
Секретар