Провадження № 4-с/742/6/21
Єдиний унікальний № 742/3078/20
12 березня 2021 року Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі головуючого судді Бездідько В.М., за участі секретаря Голушко А.С., скаржника ОСОБА_1 , державного виконавця Молошної Л.І., розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Прилуки скаргу ОСОБА_1 на скасування постанови про закриття, на дії та рішення державного виконавця, -
встановив:
ОСОБА_1 звернулася до Прилуцького міськрайонного суду зі скаргою в якій просить визнати неправомірною та скасувати постанову про закриття ВП №59307739, зобов'язати державного виконавця виплатити їй всю суму коштів за ВП №59307739, визнати неправомірними дії державного виконавця Прилуцького міськрайонного ВДВС Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) Молошної Л.І. відносно закінчення ВП №59307739.
Заява аргументована тим, що згідно платіжного доручення їй не перераховані кошти за виконавчим провадженням, яке закрите в зв'язку з його виконанням.
19.11.2020 відкрито провадження у справі за скаргою ОСОБА_1 на скасування постанови про закриття, на дії та рішення державного виконавця.
19.11.2020 ухвалою суду в якості третьої особи залучено до участі ОСОБА_2 .
В судовому засіданні скаржниця вимоги скарги підтримала і просила їх задовольнити з підстав зазначених в скарзі.
Старший державний виконавець Молошна Л.І. в судовому засіданні заперечувала щодо задоволення скарги, аргументуючи свої заперечення тим, що провадження закрито в зв'язку з повним виконанням, про що свідчать платіжні доручення про перерахування стягувану ОСОБА_1 присудженої суми на 10000 грн., а у платіжному дорученні №12776 від 27.11.2019 допущено описку - вказано неправильний номер виконавчого провадження №2/742/811/17 від 23.04.2018 замість правильного 2/742/37/19 від 06.06.2019, пояснила, що кошти перераховані і ОСОБА_1 їх отримала.
Третя особа ОСОБА_2 до судового засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений.
Вислухавши скаржника та дослідивши матеріали виконавчого провадження, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404 виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частиною 1 статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Відповідно ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Відповідно до ст. 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
З аналізу вимог статті 447 ЦПК України вбачається, що під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою на рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця , які порушено їхні права чи свободи.
За таких обставин, задоволенню підлягає лише скарга на рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця, за умови, що судом встановлено, що оскаржувані рішення, дія чи бездіяльність державного виконавця порушують права чи свободи скаржника.
За положеннями ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Судом встановлено, що на виконанні Прилуцького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) перебувало виконавче провадження ВП №59307739 з виконання виконавчого листа №2/742/37/19 від 06.06.2019 виданого Прилуцьким міськрайоннимсудом про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 10000 грн. та виконавче провадження №56489458 з виконання виконавчого листа №2/742/811/17 від 23.04.2018, виданого Прилуцьким міськрайонним судом про стягнення на користь ОСОБА_1 69440,42 грн. боргу.
З досліджених в судовому засіданні платіжних доручень вбачається, що Прилуцьким міськрайонним відділом державної виконавчої служби північно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції(м.Суми) на виконання виконавчого листа №2/742/37/19 виданий 06.06.2019 року Прилуцьким міськрайонним судом про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 10000 гривень моральної шкоди на користь ОСОБА_1 перераховано 10000 гривень, натомість, в платіжному дорученні №12776 допущено описку - вказано неправильний номер виконавчого провадження №2/742/811/17 від 23.04.2018 замість правильного 2/742/37/19 від 06.06.2019.
За таких обставин скаржниця не довела, що помилка державного виконавця призвела до порушення її прав, кошти перераховані правильно та в повному обсязі, що підтверджується відсутністю заборгованості по даному ВП №59307739, відповідно виконавче провадження закрито.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення скарги.
На підставі Закону України «Про виконавче провадження», статті 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод, керуючись ст.447-453 ЦПК України, суд,-
ухвалив:
В задоволенні скарги ОСОБА_1 на скасування постанови про закриття, на дії та рішення державного виконавця - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Чернігівського апеляційного суду через Прилуцький міськрайонний суд протягом п'ятнадцяти днів з моменту проголошення.
Суддя В.М. Бездідько