ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 51/4521.04.10
За позовом Комунального підприємства "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду" Солом'янської районної у м. Києві ради
до Спільного підприємства "Явір"
про стягнення 48 761.81 грн.
Суддя Пригунова А.Б.
Представники:
від позивача: Панкова О.А.
від відповідача: не з'явився
Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з відповідача заборгованості за договором оренди № 325/Б від 01.04.2008 р. в розмірі 48 761,81 грн. з яких: 44 256,73 грн. за оренду приміщення, 2 730,21 грн. пені, 2 730,21 грн. компенсації по сплаті земельного податку. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов'язань відповідно до умов зазначеного договору.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.02.2010 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 15.03.2010 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.
В письмових поясненнях по справі представник позивача зазначив, що рішенням Господарського суду м. Києва від 16.02.09р. у справі № 51/117 за позовом КП “Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду” Солом'янської районної у м. Києві ради до СП "Явір" про виселення та повернення майна, позовні вимоги позивача задоволено, виселено СП “Явір” з нежилого приміщення загальною площею 145,0 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. М.Кривоноса, буд. № 21 та зобов'язано передати вказане приміщення КП “Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду” Солом'янської районної у м. Києві ради. Представник позивача зауважав на тому, що лише 10.06.09р. СП "Явір" звільнило вищевказане приміщення та, на підтвердження вказаних обставин, надав акт державного виконавця ВДВС Солом'янського РУЮ у м. Києві від 10.06.09р. За таких обставин, представник позивача вважає, що відповідач без достатніх правових підстав використовував за період з березня до 10.06.09р. нежитлове приміщення за адресою М. Київ, вул. М. Кривоноса, 21 для своїх власних потреб.
Розгляд справи неодноразово відкладався через нез'явлення у судове засідання повноважного представника відповідача, неналежне виконання сторонами вимог суду, необхідністю витребування нових доказів у справі, а також у зв'язку з перебуванням судді Пригунової А.Б. на лікарняному.
У судовому засіданні 21.04.10р. представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.
Представник відповідача на виклик суду не з'явився, відзиву на позов не надав, вимог ухвали суду не виконав, причини неявки суду не повідомив.
Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання та про наслідки ненадання ним відзиву на позов і витребуваних судом документів, суд, на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, вважає, що неявка у судове засідання представника відповідача не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.
Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 21.04.10р. за згодою представника позивача судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, ?
Встановив:
01.04.08 р. між сторонами був укладений договір оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади Солом'янського району міста Києва № 352/Б, за умовами якого позивач на підставі розпоряджень Солом'янської районної у м. Києві державної адміністрації № 2492 від 29.12.07 р., № 1875 від 08.10.07 р. зобов'язався передати, а відповідач прийняти в оренду нежиле приміщення загальною площею 145,0 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. М.Кривоноса, буд. № 21 для розміщення кафе.
Пунктом 9.1. договору сторони визначили строк його дії з 01.04.08 р. до 08.10.08р.
На виконання умов договору позивач передав, а відповідач прийняв вказане вище приміщення, що підтверджується актом прийому-передачі від 01.04.08 р. (копія -в матеріалах справи).
Рішенням Господарського суду м. Києва від 16.02.09р. у справі № 51/117 за КП “Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду” Солом'янської районної у м. Києві ради до СП "Явір" про виселення та повернення майна, позовні вимоги позивача задоволено, виселено СП “Явір” з нежилого приміщення загальною площею 145,0 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. М.Кривоноса, буд. № 21 та зобов'язано передати вказане приміщення КП “Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду” Солом'янської районної у м. Києві ради.
Оскільки договір оренди від 01.04.08 р. № 352/Б не був автоматично пролонгованим сторонами на той самий термін, і у матеріалах справи № 51/117 були відсутні докази укладення між КП “Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду” Солом'янської районної у м. Києві ради та СП "Явір" іншого договору, об'єктом якого є нежиле приміщення загальною площею 145,0 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. М.Кривоноса, буд. № 21, вказаним судовим рішенням було встановлено факт припинення договірних відносин між сторонами 08.10.08р., у зв'язку із закінченням строку дії зазначеного договору, а також безпідставне користування СП "Явір" вказаним приміщенням.
Оскільки рішення Господарського суду міста Києва від 16.02.09р. у справі № 51/117 у встановленому чинним законодавством порядку не оскаржувалось та набрало законної сили з 27.02.2009 р., факти встановлені вказаним судовим рішенням в силу вимог ст. 35 ГПК України не потребують доведення.
Як вбачається з матеріалів справи, 10.06.09р. головним державним виконавцем ВДВС Солом'янського РУЮ у м. Києві Штойка Л.Р. при примусовому виконанні наказу Господарського суду м. Києва № 51/117 від 05.03.09р. було передано КП “Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду” Солом'янської районної у м. Києві ради нежиле приміщення загальною площею 145,0 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. М.Кривоноса, буд. № 21, оскільки СП "Явір" в добровільному порядку виселилося із вказаного приміщення. Зазначені обставини підтверджуються актом державного виконавця від 10.06.09р. (копія -в матеріалах справи).
Позивач стверджує, що відповідач за період з березня 2009 року до 10.06.09р. фактично використовував нежитлове приміщення загальною площею 145,0 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. М.Кривоноса, буд. № 21, не здійснюючи при цьому своєчасне виконання покладених на нього грошових зобов'язань за договором оренди № 325/Б від 01.04.08р. Зазначені обставини, на думку позивача, є підставою для нарахування відповідачу плати по орендну приміщення в сумі 44 256 грн. 73 коп. та компенсації по сплаті земельного податку в сумі 2 730 грн. 21 коп.
Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України також передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Зобов'язання, відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України та ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, можуть виникати, зокрема, із договорів та інших правочинів.
Відповідно до ст. 2 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
Як встановлено ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Згідно з ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.
Відповідно до положень Господарського кодексу України, як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері, зокрема, ст. 286 ГК України орендна плата -це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцеві незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.
Відповідно до статті 762 ЦК України за користування майном справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Згідно ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
З вищенаведеного випливає, що орендна плата (її розмір, порядок та строк оплати) встановлюється відповідним договором та має сплачуватись орендарем на користь орендодавця.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що у відповідача не виникло ніяких зобов'язань перед позивачем щодо внесення орендної плати за користування нежилим приміщення загальною площею 145,0 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. М.Кривоноса, буд. № 21 за період з березня 2009 року до 10.06.09р. відповідно до умов договору оренди № 352/Б від 01.04.08р., оскільки підставою для сплати орендних платежів є відповідний договір оренди, термін дії якого на момент розгляду справи закінчився 08.10.08 р. При цьому, як встановлено судовим рішенням у справі № 51/117 та вбачається з матеріалів даної справи, договір оренди № 352/Б від 01.04.08р. автоматично пролонговано сторонами на той самий термін не було, і у матеріалах справи відсутні докази укладення між КП “Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду” Солом'янської районної у м. Києві ради та СП "Явір" іншого договору, об'єктом якого є нежиле приміщення загальною площею 145,0 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. М.Кривоноса, буд. № 21.
Таким чином, суд дійшов висновку, що орендна плата за договором оренди № 352/Б від 01.04.08р. могла нараховуватися відповідачу лише до 08.10.08 р.
Інших обґрунтувань своїх вимог, ніж ті що наведено у позовній заяві позивачем суду не надано.
За таких обставин, суд визнає заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості по орендним платежам за період з період з березня 09р. до 10.06.09р. необгрнутованими та відмовляє у їх задоволенні.
Окрім того, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь компенсацію по сплаті земельного податку в сумі 2 730 грн. 21 коп. за період з березня 2009 року до квітня 2009 року. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на п. 3.5 договору оренди № 352/Б від 01.04.08р., яким передбачено, що крім орендної плати відповідач зобов'язаний компенсувати позивачу його видатки по платі за землю.
Проте, суд не може погодитися із вказаною позивача з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про плату за землю", плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.
За змістом ст. 14 вказаного Закону України, юридичні особи самостійно обчислюють суму земельного податку в порядку, визначеному цим Законом за формою, встановленою Головною державною податковою інспекцією України, щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого подають дані відповідній державній податковій інспекції.
Статтею 15 Закону України "Про плату за землю", встановлено, що власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.
Враховуючи вищевказані обставини, суд вважає за необхідне звернути увагу позивача, по -перше, на те, що Закон України "Про плату за землю" чітко окреслює коло суб'єктів, які сплачують земельний податок, а по - друге, у відповідача не виникло ніяких зобов'язань перед позивачем щодо компенсації земельного податку за вказаний ним період з березня 2009 року до квітня 2009 року ані в силу вимог Закону України "Про плату за землю", ані в силу умов договору оренди № 352/Б від 01.04.08р. після припинення договірних відносин сторін.
За таких обставин вимога позивача щодо стягнення з відповідача 2 730 грн. 21 коп. компенсації вартості земельного податку суд визнає безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню.
Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь пеню у розмірі 2 730 грн. 21 коп. за період з 03.09р. до 09.09р.
Так, відповідно до положень ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Разом з тим суд відзначає, що неустойка (штраф, пеня) є одним із видів забезпечення виконання зобов'язання, що передбачено Цивільним кодексом України.
При цьому статтею 547 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Таким чином, беручи до уваги те, що договір оренди № 352/Б від 01.04.08р. припинив свою дію, а отже не породжує обов'язків СП «Явір»перед КП "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду" Солом'янської районної у м. Києві ради, в т.ч., зі сплати штрафних санкцій, передбачених зазначеним договором та чинним законодавством України, враховуючи, що між сторонами відсутній правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений у письмовій формі, а також відсутнє прострочення виконання грошового зобов'язання у вигляді сплати орендних платежів, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 2 730 грн. 21 коп. пені за період з 03.09р. до 09.09р., є необґрунтованими, а тому такими, що задоволенню не підлягають.
Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
У задоволенні позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.
Суддя Пригунова А.Б.
Дата підписання: 29.04.2010 р.