Житомирський апеляційний суд
Справа №280/535/19 Головуючий у 1-й інст. Василенко Р. О.
Категорія 60 Доповідач Трояновська Г. С.
18 березня 2021 року Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючого - судді Трояновської Г.С.
суддів: Павицької Т.М., Миніч Т.І.
з участю секретаря судового засідання Коберник Л.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі цивільну справу № 280/535/19 позовом ОСОБА_1 до Слобідської сільської ради Коростишівського району Житомирської області, треті особи - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Коростишівського районного суду Житомирської області від 04 листопада 2019 року, ухваленого під головуванням судді Василенка Р.О. у м. Коростишеві,
У березні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, у якому просив визначити йому додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування позову зазначав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його бабуся ОСОБА_4 , після смерті якої відкрилась спадщина. За заповітом від 16 грудня 2008 року ОСОБА_4 заповіла належний їй земельний пай йому (позивачу). Позивач вказав, що після смерті ОСОБА_4 він фактично прийняв спадщину, оскільки фактично володів правовстановлюючими документами на земельну ділянку та був переконаний у тому, що спадкові права перейшли до нього і додаткового оформлення не вимагається. Після смерті ОСОБА_4 він звернувся до сільської ради, де йому було видано заповіт і повідомлено, що заповіт посвідчує право на землю, а тому він не звертався до нотаріальної контори для отримання свідоцтва про право на спадщину і лише після виникнення необхідності розпорядитись спадковим майном дізнався про необхідність юридично оформити право власності. Однак нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину в зв'язку з пропуском строку для подання заяви про прийняття спадщини. Вважає наведені в позовній заяві обставини поважними щодо пропуску строку та просить визначити йому додатковий строк терміном в один місяць для подання відповідної заяви.
Рішенням Коростишівського районного суду Житомирської області від 04 листопада 2019 року у задоволені позову відмовлено.
У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи невідповідність висновків суду цим обставинами, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що інших спадкоємців, які могли б претендувати на спадкове майно, немає, відтак вважає, що суд першої інстанції, відмовивши у задоволенні позову, в порушення принципів цивільного судочинства, не здійснив захист його невизнаного права.
Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач Слобідська сільська рада Коростишівського району Житомирської області у заявах до суду прямого відношення до позову не висловлювала, а вказувала, що крім ОСОБА_1 спадкоємцями померлої ОСОБА_4 є також її дочка ОСОБА_2 та син ОСОБА_5 , правонаступником якого в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції залучено його дочку ОСОБА_3 .
Встановлено, що ні ОСОБА_2 , ні ОСОБА_6 (діти ОСОБА_4 ) спадщини в установленому законом порядку після смерті матері не прийняли, що свідчить про відсутність порушення їх прав.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 02.01.2009 року.
Спадкоємцем померлої за заповітом є ОСОБА_1 , про що свідчить заповіт ОСОБА_4 на ім'я ОСОБА_1 від 16 грудня 2008 року.
Позивач звернувся до нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтв про право на спадщину, однак постановою приватного нотаріуса Коростишівського районного нотаріального округу Мошковської З.І. від 13 березня 2019 року № 114/02-31, ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні вказаної заяви, з тих підстав, що спадкоємцем не було подану заяву про прийняття спадщини в шестимісячний строк, який за загальними положеннями про спадкування права на спадщину виникає в день відкриття спадщини.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що встановлений законом строк для прийняття спадщини пропущено позивачем без поважних причин, а тому і немає підстав для визначення йому додатково строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Колегія суддів вважає, що такі висновки суду першої інстанції ґрунтуються на досліджених доказах в їх сукупності, відповідають встановленим обставинам справи, нормам матеріального та процесуального права, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до частини першої статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Згідно з частиною першою статті 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Тобто право на спадщину належить спадкоємцеві з моменту її відкриття й закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав із спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до пункту 24 Постанови Пленум Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України.
Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в абзаці 6 пункту 24 Постанови від 30 травня 2008 року № 3 «Про судову практику у справах про спадкування» вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.
Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини, невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови.
Проте поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини визнаються, зокрема: тривала хвороба спадкоємця, складні умови праці, які пов'язані із тривалими відрядженнями, у тому числі закордонними, перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України, відбування покарання, з чим пов'язана неможливість прибуття для прийняття спадщини тощо.
Звертаючись до суду з позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, ОСОБА_1 , як на підставу своїх вимог, фактично посилався на його юридичну необізнаність щодо порядку спадкування.
Оскільки позивач як на підставу пропуску шестимісячного строку для подання заяви про прийняття спадщини посилався на юридичну необізнаність порядку прийняття спадщини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що така причина не може бути визнаною поважною. Інших причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини позивачем у позові зазначено не було та не було встановлено в ході розгляду справи.
Таким чином, суд першої інстанції на підставі досліджених доказів, повно і всебічно з'ясованих обставин, дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Доводи апеляційної скарги про відсутність інших спадкоємців колегією суддів відхиляються, оскільки вказана обставина не може вважатися поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини позивачем та відповідно підставою для визначення додаткового строку для її прийняття.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для його скасування та задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст. 268, 367, 368, 374, 375, 381-384, 389, 390, 391 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Коростишівського районного суду Житомирської області від 04 листопада 2019 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 22.03.2021.
Головуючий Судді