30 квітня 2010р. Стрийський міськрайонний суд Львівської області
в складі: головуючого-судді Гулкевича О.В.
при секретарі Кулешник С.М.
з участю прокурора Касприка П.С.
адвоката ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Стрию кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, учня 11 класу ЗОСШ с. Нежухів Стрийського району, не одруженого, раніше не судимого,
за ч.2 ст.186 КК України,
неповнолітній підсудний ОСОБА_2 3 січня 2010р. приблизно о 18 год. 30 хв. на вул. Л.Українки в м.Стрию Львівської області підбіг з-заді до малолітньої потерпілої ОСОБА_3, яка йшла по вулиці і розмовляла по мобільному телефону, тримаючи його в руці біля правого вуха, завдав останній удару рукою в потиличну ділянку голови справа, заподіявши фізичний біль, та вихопив з руки потерпілої мобільний телефон марки SAMSUNG E 490 вартістю 545 грн., в якому знаходився стартовий пакет оператора стільникового зв'язку LIFE вартістю 10 грн., на рахунку якого були кошти в розмірі 20 грн. Не реагуючи на окрики потерпілої повернути викрадений телефон, підсудний втік, утримуючи при собі викрадене майно, чим завдав ОСОБА_3 матеріальної шкоди на загальну суму 575 грн.
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 вину в інкримінованому йому злочинному діянні визнав частково, ствердив, що дійсно 3 січня 2010р. приблизно о 18 год. 30 хв. на вул. Л.Українки в м. Стрию підбіг з-заді до потерпілої ОСОБА_3, яка йшла по вулиці і розмовляла по мобільному телефону, тримаючи його в руці біля правого вуха, вихопив цей телефон у неї з руки і втік. Умисного удару по голові потерпілій не завдавав. Припускає, що міг вдарити потерпілу рукою по голові справа в момент, коли вихопив телефон з її руки. Стартовий пакет з телефону викинув. Маючи заборгованість перед ОСОБА_4 в розмірі 250 грн., які позичав в останнього у квітні 2009р., приблизно через тиждень після вчинення крадіжки в рахунок погашення цього боргу віддав останньому викрадений ним телефон, запевнивши ОСОБА_4, що телефон належить йому. У вчиненому розкаявся, просив суворо не карати.
Окрім часткового визнання, винність ОСОБА_2 в інкримінованому йому злочинному діянні повністю доведена зібраними досудовим слідством та дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме:
- показаннями малолітньої потерпілої ОСОБА_3, яка в удовому засіданні ствердила, що 3 січня 2010р. приблизно о 18 год. 30 хв. вона йшла по вул. Л.Українки в м. Стрию і розмовляла по мобільному телефону, тримаючи його в руці біля правого вуха. Зауважила, що позаду неї йшов незнайомий хлопець, який згодом підбіг до неї з-заді, вдарив її по голові в ділянці правого вуха, завдавши фізичного болю, вихопив з її руки мобільний телефон марки SAMSUNG E 490 і втік у невідомому напрямку. Його обличчя вона не бачила. Про цю подію вона розповіла бабусі. За медичною допомогою не зверталася, оскільки ушкодження в потиличній ділянці голови справа було незначним. В органи міліції вона та бабуся також не зверталися, оскільки не вірили в те, що телефон вдасться розшукати. Але згодом Бабуся ОСОБА_5 все ж таки подала заяву у відділення міліції. Після цього телефон був розшуканий працівниками міліції і повернутий їй. Однак, корпус телефону довелося замінити, оскільки він був пошкоджений. Стартовий пакет втрачений. Жодного відшкодування завданих їй збитків від підсудного вона не отримала. На позбавленні останнього волі не наполягала;
- показаннями свідка ОСОБА_5, яка ствердила, що проживає разом з своєю внучкою ОСОБА_3, оскільки батьки останньої перебувають за кордоном на заробітках. В 2007р. батьки ОСОБА_6 купили їй мобільний телефон марки SAMSUNG E 490 та сім картку. 03.01.2010р. у вечірній період доби внучка ОСОБА_3 прийшла додому та розповіла, що невідомий хлопець вдарив її та вирвав у неї з руки мобільний телефон. Одразу ж із заявою в органи міліції вони не звертались, оскільки сумнівалися, що грабіжника вдасться розшукати. Однак, 06.03.2010р. за порадою сина вона подала заяву в міліцію;
- показаннями допитаного під час досудового слідства свідка ОСОБА_4, який ствердив, що на початку січня 2010р. ОСОБА_2 в рахунок погашення боргу в розмірі 250 грн. віддав йому мобільний телефон марки SAMSUNG E 490 , запевнивши, що даний телефон належить йому. Корпус телефону був сіро-червоного кольору, стартового пакету і зарядного пристрою не було. Щоб його батько не знав про те, що ОСОБА_2 дав йому мобільний телефон в рахунок погашення боргу, оскільки батькові не було відомо про те, що він позичав ОСОБА_2 гроші, він сказав батькові, що хоче купити собі мобільний телефон. Батько дав йому 400 грн., які він витратив на власні потреби. ОСОБА_2 йому не говорив, що викрав цей мобільний телефон. 06.03.2010р. йото разом з батьком викликали працівники міліції і він добровільно видав останнім цей мобільний телефон (а.с.21);
- товарним чеком про придбання мобільного телефону марки SAMSUNG E 490 (а.с.6);
- п ротоколом огляду місця події, яким є ділянка вул. Л.Українки в м. Стрию (а.с.7);
- п ротоколом явки з повинною неповнолітнього ОСОБА_2, в якій останній зізнався у вчиненні ним відкритого викрадення (грабежу) мобільного телефону у потерпілої ОСОБА_3 (а.с.10);
- протоколом огляду місця події, з якого вбачається, що в кабінеті №14 Стрийського МВ ГУ МВСУ у Л/о ОСОБА_7 добровільно видав мобільний телефон марки SAMSUNG E 490 , який належить потерпілій ОСОБА_3 (ас.12);
- довідкою, виданою приватним підприємцем ОСОБА_8 про те, що вартість мобільного телефону марки SAMSUNG E 490, що був у вжитку, з врахуванням зносу становить станом на 03.10.2010р. 545 грн., вартість стартового пакету LIFE вартістю 10 грн.
Отже, наведеними доказами, які об'єктивно доповнюють одні одних та не викликають у суду сумніві щодо їх достовірності, повністю доведена вина неповнолітнього підсудного ОСОБА_2 у відкритому викраденні (грабежі) майна малолітньої потерпілої ОСОБА_3 на загальну суму 575 грн., поєднаному з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілої, тому у суду є всі підстави кваліфікувати дії підсудного за ч.2 ст.186 КК України.
Призначаючи покарання ОСОБА_2, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, його наслідки та особу підсудного, який посередньо характеризуються за місцем проживання, негативно - за місцем навчання.
Обставинами, які пом'якшують покарання підсудному, є те, що він вчинив злочин, будучи неповнолітнім, та щире каяття.
Обставиною, яка обтяжує покарання підсудному, є вчинення злочину щодо малолітньої.
Оскільки ОСОБА_2 є неповнолітнім, вперше притягується до кримінальної відповідальності, суд, враховуючи прохання потерпілої не позбавляти його волі, прийшов до висновку про можливість виправлення останнього без відбування покарання.
Керуючись ст.ст.323,324 КПК України, суд
ОСОБА_2 визнати винним за ч.2 ст.186 КК України і призначити покарання у вигляді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.
На підставі ст.104 КК України ОСОБА_2 звільнити від відбування покарання з іспитовим строком 1 (один) рік.
На підставі ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_2 повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та навчання, періодично з'являтися для реєстрації у ці органи.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу залишити підписку про невиїзд .
Речовий доказ: телефон марки SAMSUNG E 490 - залишити потерпілій ОСОБА_3
На вирок може бути подано апеляцію до апеляційного суду Львівської області протягом 15 діб з часу його проголошення.
Головуючий-суддя Гулкевич О.В.
-