Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 212
Іменем України
26.01.2010Справа №2-10/6248.1-2009А
За позовом - Сакської об'єднаної державної податкової інспекції, м. Саки (вул. Курортна, 57, м.Саки, АР Крим, 96500)
До відповідача -Приватного підприємства «Троянда», Сакський район (вул. Степная, 36, с. Наташино, Сакський район, АР Крим, 96512)
Про стягнення 797, 12 грн.
Суддя С.Я. Тітков
Від позивача - Абсеметов З.Н. - завідуючий сектором Сакської ОДПІ в АР Крим, дов. від 11.01.2010 р. (вх. 1/9/10-00); службове посвідчення № 012692 від 15.03.2007 р.
Від відповідача - Терещенко В.І. - директор ПП «Троянда», паспорт серії ЕС 279961 виданий Сакським МРВ ГУ МВС України в Криму 04.04.1997 р.
Суть справи:
Розглядається позов Сакської об'єднаної державної податкової інспекції до Приватного підприємства «Троянда», Сакський район, про стягнення штрафних санкцій у сумі 339,77 грн. і пені у сумі 457, 35 грн.
Представники сторін підтримали доводи, викладені у попередніх судових засіданнях.
Справа розглядається в порядку адміністративного судочинства.
У судовому засіданні 14.01.2010 р. за згодою представників сторін у зв'язку з необхідністю вивчення доказів, що відсутні у даній справі, оголошена перерва до 26.01.2010 р. на 11 годину 00 хвилин.
До слухання справи у судовому засіданні 26.01.2010 р. від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю забезпечити явку представника у засіданні суду.
Вищезазначене клопотання задоволенню не підлягає, оскільки строк розгляду справи закінчується 30.01.2010 р., а продовження розгляду справи за межи встановлених строків Кодексом адміністративного судочинства України не передбачено.
26.01.2010 р. розгляд справи продовжено за участю Терещенко В.І. (директор ПП «Троянда»).
Заслухавши представника відповідача, розглянувши матеріали справи № 2-23/610-2006 та справи № 2-10/6248.1-2009 А, суд -
11.05.2006 р. до господарського суду АР Крим надійшов позов про стягнення з відповідача штрафних санкцій за несвоєчасне подання податкових декларацій з податку на додану вартість за серпень, вересень, грудень 2003 р. на підставі податкового рішення-повідомлення № 0000181502/0 від 12.04.2004 р. і за січень 2005 р. на підставі рішення-повідомлення № 0001221502/0 від 17.05.2005 р. на суму 339,77 грн. (з урахуванням частково сплаченої суми у розмірі 340,23 грн.), а також пені у сумі 457, 35 грн.
У частині стягнення штрафних санкцій у сумі 339,77 грн. ухвалою суду від 26.01.2010 р. провадження у справі закрито за п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України.
У частині стягнення пені позов не підлягає задоволенню за наступними підставами.
1. Як убачається з розрахунку штрафних санкцій і пені податкової інспекції (арк.с. 17-23) Приватному підприємству «Троянда» пеня за несвоєчасну сплату штрафу на підставі повідомлення-рішення № 0001221502 від 17.05.2005 р. не нараховувалася.
За несвоєчасну сплату штрафних санкцій за податковим повідомленням-рішенням від 12.04.2004 р. № 0000181502/0 відповідачу нібито нарахована пеня у сумі 67,37 грн.
При цьому у картці платника податку на додану вартість вказано, що пеня нарахована з 13.04.2004 р. по 06.01.2006 р. на підставі податкового повідомлення-рішення № 0000181502 від 12.03.2004 року, тобто, на підставі іншого повідомлення-рішення (п.06.01).
Можливо це помилка. Проте, вона позивачем не виправлена. Тому слід вважати, що пеня відповідачу за прострочку платежу за податковим повідомленням-рішенням в автоматичному режимі також не нараховувалася.
Оскільки за прострочку сплати шрафних санкцій на підставі податкових повідомлень-рішень № 0001221502 від 17.05.2005 р. і № 0000181502/0 від 12.04.2004 р. пеня відповідачу у сумі 457,35 грн. не нараховувалася, то й підстав для стягнення цієї пені немає.
2. Згідно даних картки платника податку на додану вартість убачається, що пеня була нарахована на підставі наступних документів:
- у 2001 році у сумі 0,68 грн. за період з 08.10 по 15.10.2001 р. на підставі акту документальної перевірки № 0070/15 від 10.10.2001 р.;
- у 2003 р. - 0,41 грн. за період з 03.09.2001 р. до 09.09.2003 р. (акт документальної перевірки № 0050/15 від 07.09.2001 р.);
- у 2005 р. - 0,07 грн. за період з 03.09.2001 р. до 25.01.2005 р. (акт документальної перевірки № 0050/15 від 07.09.2001 р.);
- 06.01.2006 р. платіжним дорученням № 3000300033 перераховано за рахунок погашення пени 0,87 грн.;
- у 2006 р. на підставі все того ж акту доментальної первірки № 0050/15 від 07.09.2001 р. нарахована пеня у сумі 149,81 грн. за період з 03.09.2001 р. по 06.01.2006 р.;
- на підставі акту документальної перевірки № 0070/15 від 10.10.2001 р. нарахована пеня у сумі 129,44 грн. за період з 16.01.2001 р. по 06.01.2006 р.;
- на підставі податкового повдіомлення-рішення № 0000561500 від 17.07.2002 р. нарахована пеня у сумі 66,74 грн. за період з 30.07.2002 р. по 06.01.2002 р.;
- на підставі податкового повідомлення-рішення № 0000801502 (дата не вказана) нарахована пеня у сумі 43,70 грн. за період з 07.10.2003 р. по 06.01.2006 р.;
- на підставі податкового повідомлення-рішення № 00001811502 від 12.03.2004 р. нарахована пеня у сумі 67,37 грн. за період з 13.04.2004 р. по 06.01.2006 р.
Загальна сума пені складається із наступного розрахунку: (0,68 + 0,41 + 0,07 + 149, 81 + 129,44 + 66,74 + 43,70 + 67,37) - 0,87 = 457, 35, які позивач і просить стягнути з відповідача.
Проте, позов про стягнення пені заявлено не на підставі того, що відповідачем несвоєчасно внесено до бюджету недоїмку зі сплати платежів, нарахованих йому відповідно до актів документальної перевірки № 0050/15 від 07.09.2001 р., № 0070/15 від 10.10.2001 р., не на підставі податкових повідомлень-рішень № № 0000561500 від 17.07.2002 р., 0000801502 (без дати), 0000181502 від 12.03.2004 р., а за несвоєчасне погашення нібито узгоджених податкових зобов'язань за податковим повідомленням-рішенням № 0000181502/0 від 12.04.2004 р. та № 0001221502 від 17.05.2005 р.
Таким чином, 457, 35 грн. пені в автоматичному режимі нараховано відповідачу за невиконання інших зобов'язань, чим ті, які вказані у позові. Тобто, позов пред'явлено за іншими підставами.
Тому позов у цій частині є безпідставним.
Суд змінити підстави позову за власною ініціативою права немає.
3. У справі № 2-23/610-2006 позивач відмовився від позову у тому числі й у частині стягнення недоїмки за податковим повідомленням-рішенням № 0000181502/0 від 12.04.2004 р. у сумі 540,00 грн. та № 0001221502/0 від 17.05.2005 р.
Відмова від позову означає, що позивач відмовляється від права на стягнення з відповідача недоїмки (заборгованості) перед державним бюджетом.
Пеня - спосіб забезпечення виконання зобов'язань.
Із припиненням основного зобов'язання припиняється і похідне.
Неможливість пред'явлення до боржника позову про стягнення боргу вабить неможливість застосування до нього інших примусових заходів, у тому числі шляхом пред'явлення позову про стягнення пені, оскільки не можна примушувати до виконання того зобов'язання від якого позивач відмовився.
4. Пеня згідно п. 1.3 ч. 1 ст. 1 Закону України від 21.12.2000 р. № 2181 є податковим боргом і підлягає узгодженню у встановленому законом порядку.
Податковий борг відповідача у сумі 457, 35 грн. нараховано в автоматичному режимі, з боржником не узгоджено і стягненню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 87-89, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У позові про стягнення пені у сумі 457, 35 грн., нарахованої ПП «Троянда» в автоматичному режимі за період з 08.10.2001 р. по 06.01.2006 р., - в і д м о в и т и .
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Тітков С.Я