Справа № 2-о-85
2010р.
23 квітня 2010 року Залізничний районний суд м. Львова в складі:
головуючого - судді Мусієвського Є.П.
при секретарі Пелещишин І.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення,
ОСОБА_1 звернулась в суд з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме, період її роботи на посадах державного службовця з 07.02.1983 року по 23.02.1984 року - секретаря судових засідань народного суду м.Луцька, та з 08.07.1986 року по 20.04.1993 року старшого інспектора прокуратури Волинської області - зарахувати до 20 річного стажу роботи для призначення пенсії за вислугою років відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», мотивуючи свою заяву тим, що вона 31 березня 2010 року звернулась з заявою до Личаківського управління Пенсійного фонду у м. Львові про призначення пенсії за вислугою років відповідно до вимог ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру", згідно якої прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, в тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугою років незалежно від віку, та відповідно до вимог ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" до 20-ти річного стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугою років, зараховується час роботи на прокурорських посадах, передбачених ст. 56 цього Закону, в тому числі на посадах державних службовців, які займають особи з вищою юридичною освітою, а вона працювала з 07.02.1983 року по 23.02.1984 року на посаді секретаря судових засідань народного суду м.Луцька, а з 08.07.1986 року по 20.04.1993 року на посаді старшого інспектора прокуратури Волинської області, але на той час вищої юридичної освіти не мала, оскільки за умовами прийняття на роботу вказані посади наявності такої не вимагали, а виконувана нею робота в цей період відповідно до закону зараховується до державної служби, що необхідно для оформлення пенсії.
В судовому засіданні заявниця свою заяву підтримала, покликаючись на мотиви такої, дала пояснення аналогічні вищенаведеному, просить заяву задоволити.
Представник заінтересованої особи: Личаківського управління Пенсійного фонду м.Львова в судовому засіданні заяву визнав і пояснив, що не заперечує проти задоволення заяви.
Заслухавши заявницю, представника заінтересованої особи, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заяву слід задоволити з наступних підстав.
Як вбачається з ксерокопії трудової книжки, заявниця працювала на посаді державного службовця з 07.02.1983 року по 23.02.1984 року - на посаді секретаря судових засідань народного суду м.Луцька, а з 08.07.1986 року по 20.04.1993 року на посаді старшого інспектора прокуратури Волинської області (а.с.8-10).
Відповідно до Закону України "Про прокуратуру" зарахування до відповідного стажу роботи час роботи на посадах державних службовців, які займають, особи з вищою юридичною освітою , у т.ч. на тих, які обіймала заявниця з 07.02.1983 року по 23.02.1984 року та з 08.07.1986 року по 20.04.1993 року, то вказана норма має застосовуватись і до неї, оскільки наявності вищої освіти на той час не вимагалося.
За відповідним роз”ясненням щодо зарахування вищевказаних посад до стажу державної служби ОСОБА_1 звернулась до Управління державної служби Головдержслужби України у Львівській області.
25.03.2010 року вказане Управління надало наступне роз”яснення, що “п.2 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою КМ України від 03.05.1994 р. № 283, зазначено, що до стажу державної служби зараховується робота(служба) на посадах керівних працівників і спеціалістів державних органів колишніх УРСР та інших республік, а також колишнього СРСР згідно з додатком до Порядку обчислення стажу державної служби, який вказує, що період роботи в Міністерствах і відомствах УРСР (включаючи головні управління, що відповідно до затвердженої Урядом структури входили до центрального апарату цих міністерств і відомств) зараховується до стажу державної служби.
Поскільки суди у 1980-х роках входили у структуру Міністерства юстиції, а посада секретаря судових засідань належала до категорії посад спеціалістів, то період роботи на посаді секретаря судових засідань народного суду м.Луцька з 07.02.1983 р. до 23.02.1984 року може бути зарахована до стажу державної служби.
Також, зазначеним Порядком передбачено, що до стажу державної служби зараховується робота (служба) на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів прокуратури.
Згідно із Загальносоюзним класифікатором професій робітників, посад службовців та тарифних розрядів, затвердженим постановою Держстандарту СРСР від 27.08.86 р. № 16, посада інспектора належала до посад спеціалістів.
Отже, період роботи на посаді старшого інспектора прокуратури Волинської області з 08.07.1986 року по 20.04.1993 року також може бути зараховано до стажу державної служби”.
Відповідно до вимог ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, в тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугою років незалежно від віку.
Згідно зі ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" до 20-ти річного стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугою років, зараховується час роботи на прокурорських посадах, передбачених ст. 56 цього Закону, в тому числі на посадах державних службовців, які займають особи з вищою юридичною освітою.
Статтями 1 та 2 Закону України "Про державну службу", який введений в дію 16 грудня 1993 року №З 723-ХП, визначено, що державна служба в Україні - це професійна діяльність осіб , які займають посади в державних органах та їх апараті щодо практичного виконання завдань функцій держави та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів. Ці особи є державними службовцями і мають відповідні службові повноваження.
Посада - це визначена структурою і штатним розписом первинна структурна одиниця державного органу та його апарату, на яку покладено встановлене нормативними актами коло службових повноважень. Посадовими особами відповідно до цього Закону вважаються керівники та заступники керівників державних органів та їх апарату, інші державні службовці, на яких законами або іншими нормативними актами покладено здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій.
Наказом Головного управління державної служби України від 1 вересня 1999 року № 65 затверджено Довідник типових пофесійно-кваліфікаційних характеристик посад держаних службовців, який регламентує кваліфікаційні вимоги щодо певних категорій і посад державних службовців.
П.2.6 Довідника передбачає, що державний службовець повинен мати, як правило, повну вищу освіту (освітньо-кваліфікаційний рівень - спеціаліст, магістр за спеціальностями галузі "Державне управління" або іншими, професійно орієнтованими для державної служби, з додатковим підвищенням кваліфікації за професійними програмами вказаної галузі, а на посадах спеціалістів VП категорії державних службовців припустимо використання фахівців з базовим рівнем вищої освіти (бакалавр).
Отже, лише після введення в дію вищезазначених нормативно-правових актів постала вимога щодо обов'язкової наявності вищої освіти у осіб, які займають посади державних службовців.
Такої вимоги, на час коли заявниця ОСОБА_1 працювала на посадах державного службовця в період з 07.02.1983 року по 23.02.1984 року - секретаря судових засідань народного суду м.Луцька, та з 08.07.1986 року по 20.04.1993 року старшого інспектора прокуратури Волинської області - не було, а тому суд вважає, що положення ч. 5 ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" в частині наявності у осіб вищої юридичної освіти, що обіймають посаду державних службовців, на неї не поширюються.
Оскільки Законом України "Про прокуратуру" передбачено зарахування до відповідного стажу роботи часу роботи на посадах державних службовців, які займають, особи з вищою юридичною освітою , у т.ч. на тих, які ОСОБА_1 обіймала з 07.02.1983 року по 23.02.1984 року - на посаді секретаря судових засідань народного суду м.Луцька, та з 08.07.1986 року по 20.04.1993 року на посаді старшого інспектора прокуратури Волинської області, суд вважає, що вказана норма застосовується і до заявниці, оскільки наявності вищої освіти на той час не вимагалося, що також випливає із змісту ч. 3 ст. 22 Конституції України, відповідно до якої при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Окрім цього, згідно з п. п. 12 п.4 Типового положення про кадрову службу органу виконавчої влади, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 02.08.96р. №912, та роз'яснення Головного управління державної служби України від 15.11.06р. №132/12/22-06 обчислення стажу роботи та державної служби належить до виключної компетенції відповідного кадрового підрозділу органу, з яким державний службовець перебуває чи перебував до виходу на пенсію у трудових відносинах. Прокуратурою визнається виконання заявницею роботи на посаді, яка згодом стала вимагати наявності вищої юридичної освіти, що підтверджується поданням прокуратури.
Врахувуючи викладене, суд вважає, що заява підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст.10, 60, 212, 256, 257, 258 ЦПК України, та на підставі ч. 3 ст. 22 Конституції України, ст. ст. 50-1, 56 Закону України "Про прокуратуру", суд, -
Заяву задоволити.
Встановити факт, що має юридичне значення про зарахування ОСОБА_1 до 20 річного стажу роботи для призначення пенсії за вислугу років працівників прокуратури відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» на посадах секретаря судових засідань народного суду м.Луцька за період роботи з 07.02.1983 року по 23.02.1984 року та старшого інспектора прокуратури Волинської області з 08.07.1986 року по 20.04.1993 року, які відносяться до посад державних службовців, що повинні займати особи з вищою юридичною освітою.
Рішення може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції .
Суддя