Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 122
Іменем України
21.12.2009Справа №2-31/5739-2009
За позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю „Агро-союз” (95000, м.Сімферополь, вул. Кубанська, 14; ЗКПО 24869333)
до відповідача - Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю „Планета” (97215, Совєтський район, с. Роздольне, вул. Шосейна, 8; ЗКПО 32080459)
про стягнення 3764,23грн.
Суддя А.В.Привалова
Від позивача - Федотова Г.С., дов. у справі
Від відповідача - не з'явився
Обставини справи:
Товариство з обмеженою відповідальністю „Агро-союз” звернулось до господарського суду АРК з позовом до Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю „Планета” про стягнення заборгованості за договором поставки в сумі 4097,07грн., а також просить стягнути судові витрати.
Позивач у ході судового розгляду справи в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України відповідною заявою зменшив розмір позовних вимог у зв'язку із частковим погашенням заборгованості відповідачем, згідно якої просить стягнути з відповідача заборгованість на загальну суму 3764,23 грн., з яких 2988,99 грн. сума основного боргу, пеня у сумі 775,24 грн., а також просить стягнути судові витрати. Також надав суду акт звірки взаєморозрахунків, згідно якого відповідач визнав суму заборгованості у повному обсязі. Заява прийнята судом до розгляду.
Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем умов договору поставки №112 від 12.06.2009р. щодо оплати в повному обсязі поставленого за товарними накладними товару, у зв'язку з чим відповідач повинен сплатити, окрім суми основного боргу також суму пені, що виникла внаслідок порушення відповідачем своїх зобов'язань.
Представник позивача у судовому засіданні зменшені позовні вимоги підтримала, просила позов задовольнити у повному обсязі.
Відповідач явку свого представника у судові засідання не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив. Про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
Відповідач не скористався своїм правом подання відзиву на позовну заяву, надання доказів в порядку ст.33 Господарського процесуального кодексу України.
У зв'язку з тим, що відповідач не використав наданого законом права на участь у судовому засіданні, подання відзиву на позов та доказів, а матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ст.75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.
Розгляд справи відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України в межах строку, встановленого статтею 69 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, заслухвавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд,
12.06.2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агро-союз» (Постачальник) та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Планета» (Покупець) укладено договір поставки №112, згідно умовам якого Постачальник зобов'язується поставити, а Покупець прийняти та сплатити продукцію в асортименті, кількості та по цінах, вказаних у підписаних сторонами специфікаціях, які є невід'ємною частиною дійсного договору. Строк дії договору складає до 31.12.2009 р.
Поставка продукції здійснюється відповідно до правил «Інкотермс-2000» на умовах : EXW склад Постачальника, м.Сімферополь, вул.Кубанська, 14.
Поставка продукції здійснюється партіями. На кожну партію постачаємої продукції сторони складають специфікацію, в якої вказується найменування, асортимент (номенклатура), кількість, ціна продукції та вартість партії продукції. Датою поставки продукції є дата виписки Постачальником товарної накладної.
Згідно розділу 3 договору оплата кожної партії продукції здійснюється Покупцем на протязі 21 календарного дня з дати поставка продукції. Оплата провадиться у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника. Датой оплати вважається дата зарахування грошових коштів на рахунок Постачальника. За згодою сторін розрахунок за продукцію може бути проведений в іншій формі та порядку, який не суперечить діючему законодавству України.
Відповідно до п.5.2 договору за порушення строків оплати постачаємої продукції Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі 0,3% від простроченої суми, за кожний день прострочки.
Дослідивши обставини справи, оцінивши наявні у справі докази в порядку ст.43 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задовлення позову з огляду на наступне.
Матеріалами справи, а саме - накладними №04985/06 від 12.06.2009 р., №05259/06 від 17.06.2009 р., №05260/06 від 17.06.2009 р., №05300/06 від 18.06.2009 р., №05301/06 від 18.06.2009 р., довіреністю на отримання матеріальних цінностей №18 від 12.06.2009 р. підтверджується факт поставки товару відповідачу на загальну суму 3388,99 грн.
З урахуванням уточнених позовних вимог, у зв'язку з частковим погашенням відповідачем суми боргу за поставлений йому товар, заборгованість СТОВ «Планета» складає 2988,99грн., що підтверджується документально.
Як свідчить акт звірки взаєморозрахунків станом на 19.10.2009р., підписаний обома сторонами, заборгованість відповідача перед позивачем становить 2988,99грн.
Доказів оплати суми боргу у розмірі 2988,99грн. відповідачем суду не надано.
Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статтей 525, 526 Цивільного кодексу України та положень статті 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином згідно умов договору та вимог діючого законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором чи законом.
Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Претензією від 02.10.2009р. вих.№178 позивач вимагав від відповідача погасити заборгованість в сумі 3010,56 та пеню в розмірі 781,07грн., але претензія була залишена відповідачем без відповіді, заборгованість по сплаті за отриману продукцію позивачу не сплачена.
Таким чином, позов в частині стягнення основної заборгованості є обґрунтованим, а тому підлягає задоволенню.
Стосовно позовних вимог щодо стягнення з відповідача пені в сумі 775,24 грн., суд вважає позов необгрунтованим через відсутність правових підстав для стягнення зазначених сум з огляду на наступне.
Аналізуючи накладні, додані позивачем до матеріалів справи, не можна зробити висновок, що ці накладні видані на підставі договору №112 від 12.06.2009 р.
Крім того, у тексті договору поставки №112 від 12.06.2009 р. відсутні посилання, що накладні є невід'ємною частиною договору.
За таких обставин, суд вважає, що правовідносини сторін виникли не на підставі договору, а внаслідок фактичної поставки товару на підставі переличених накладних.
Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Частиною 2 статті 207 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Таким чином, вчинення правочину щодо поставки товару підтверджується тільки підписанами сторонами накладними на поставку товару, навність боргу за якими відповідачем не оспорюється.
Види забезпечення виконання зобов'язання визначені статтею 546 Цивільного кодексу України.
У відповідності до статті 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним. Таким чином, угода про забезпечення виконання зобов'язання неустойкою (пенею) вчиняється також у письмовій формі.
Однак, з огляду на те, що сторонами не було досягнуто згоди у відповідній письмовій формі щодо встановлення відповідальності у вигляді пені за невиконання або несвоєчасне виконання зобов'язання відповідача щодо оплати товару за видатковими накладними, застосування до відповідача відповідальності у вигляді сплати пені в сумі 775,24 грн. є неправомірним.
Крім того, слід зазначити, що розмір розрахованої позивачем пені не відповідає приписам Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», яким передбачено, що розмір пені не повинен перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховувалася пеня, і є значно більшим обмеженої законом верхньої границі розміру відповідальності. А оскільки сторони не досягли згоди щодо розміру пені, який суб'єкт господарювання повинен сплатити у випадку порушення грошового зобов'язання, то нарахування позивачем пені є необґрунтованим.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що зменшені позовні вимоги ТОВ «Агро-союз» обгрунтовані частково в сумі 2988,99 грн. і в цієї частині підлягають задоволенню. В решті позовних вимог у задоволенні позову слід відмовити.
Судові витрати по сплаті держмита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу судом покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам в порядку ст.49 ГПК України.
Вступна та резолютивна частина рішення оголошена в судовому засіданні 21.12.2009р. Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення оформлено та підписано 25.12.2009р.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.43,44,49,75,82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд,
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю „Планета” (97215, Совєтський район, с. Роздольне, вул. Шосейна, 8; р/р 26001293056201 в ВАТ ОКБ, МФО 324485, ЗКПО 32080459) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Агро-союз” (95000, м.Сімферополь, вул. Кубанська, 14; р/р 26001001314600 в АТ ОТП Банк м.Київ, МФО 300528, ЗКПО 24869333) заборгованість у сумі 2988,99грн., державне мито у сумі 80,99грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 187,39грн.
3. В частині стягнення 775,24 грн. пені у задоволенні позову відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Копію рішення направити на адресу сторін рекомендованою кореспонденцією.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Привалова А.В.