19 травня 2010 р. № 19/133/09
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Ткаченко Н.Г. -головуючого
Катеринчук Л.Й. ( доповідач у справі)
Яценко О.В. ( доповідач у справі)
розглянувши касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Львівський автобусний завод"
на ухвалугосподарського суду Запорізької області від 16.10.2009р.
у справі
господарського суду№19/133/09
Запорізької області
за заявою
до
проТовариства з обмеженою відповідальністю "Львівський автобусний завод"
Відкритого акціонерного товариства "Автотранспортне підприємства №12327", м. Запоріжжя
Включення в число кредиторів
в судовому засіданні взяли участь представники :
від ВАТ "АТП №12327"
арбітражний керуючийТерновий Ю.В. дов.№9/2/10 від 13.05.2010р.
Калатура М.В. дов.№9/1/09 від 16.11.2009р.
Соболєва Д.І.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 02.06.2009р. у справі №19/133/09 порушена справа про банкрутство відкритого акціонерного товариства "Автотранспортне підприємства №12327", м. Запоріжжя за заявою Управління Пенсійного фонду України в Комунарському районі, м. Запоріжжя.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 16.10.2009р. у справі №19/133/09 відмовлено товариству з обмеженою відповідальністю "Львівський автобусний завод" у прийнятті заяви про включення в число кредиторів у справі № 19/133/09 про банкрутство ВАТ “Автотранспортне підприємство № 12327”, м. Запоріжжя. Заяву та додані до неї документи на 11-ти аркушах повернуто заявникові.
Не погоджуючись з прийнятою ухвалою першої інстанції товариство з обмеженою відповідальністю "Львівський автобусний завод" , звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Запорізької області від 16.10.2009р. про відмову у прийнятті заяви про включення в число кредиторів та прийняти окрему ухвалу про включення ТОВ "Львівські автобусні заводи" " в число кредиторів по справі №19/133/09, аргументуючи порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема, статей 1, 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку ухвалу суду першої інстанції, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом попередньої інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.
29.07.2009р. в друкованому органі газеті “Голос України” № 139 було здійснено оголошення про порушення провадження у справі № 19/133/09 про банкрутство ВАТ “АТП № 12327”.
Відповідно до п. 1 ст. 1 Закону “Конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою майна боржника”.
Пунктом 1 статті 14 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”( далі - Закон) передбачено, що “Конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують. Копії зазначених заяв та доданих до них документів кредитори надсилають боржнику та розпоряднику майном”.
Відповідно до вимог статті 5 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”( далі - Закон) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.
Згідно до приписів ст. 56 ГПК України прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів. У відповідності до ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення копії позовної заяви і доданих до неї документів. Належним доказом надсилання копії позовної заяви та доданих до неї документів є розрахунковий документ (оригінал поштової квитанції чи фіскального чека), виданий відправникові поштового відправлення відповідно до пункту 36 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою КМУ від 17.08.2002. № 1155.
Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України визначено склад судових витрат, який складається з зокрема з державного мита та витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
Як вбачається з заяви та доданих до неї документів, заявником не додано доказів направлення копії заяви та доданих до неї документів на адресу суду, боржника та розпорядника майна у строк встановлений ст.. 14 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”(далі - Закон), що унеможливлює останніх розглянути вимоги заявника. Додана до заяви копія конверту не підтверджує те, що заявником направлялася до господарського суду Запорізької області саме заява з майновими вимогами до боржника в установлений Законом строк.
Додані до заяви копії квитанцій № 78 та № 76 свідчать про те, що заявник сплатив державне мито та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу тільки 13 жовтня 2009р., тобто на момент звернення з зазначеною заявою до суду.
Ухвалою від 07.10.2009р. господарський суд Запорізької області затвердив реєстр вимог кредиторів, який наданий розпорядником майна боржника, однак вимоги ТОВ “Львівські автобусні заводи” до нього не включені, оскільки заява з майновими вимогами останнього не надходила.
Відповідно до пункту 2 статті 14 вищезазначеного Закону, вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.
Таким чином, суд попередньої інстанції у повному обсязі з'ясував матеріали справи та вірно застосував чинне законодавство.
За таких обставин, судова колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що судом першої інстанції вірно застосовані норми матеріального та процесуального права, доводи скаржника не спростовують законності прийнятого у справі рішення. У зв'язку з наведеним колегія суддів Вищого господарського суду України не вбачає підстав для скасування ухвали господарського суду Запорізької області від 16.10.2009р. по даній справі.
Відповідно до статей 125, 129 Конституції України та рішення Конституційного Суду України № 8-рп/2010 від 11.03.2010 року касаційне оскарження постанов (ухвал) Вищого господарського суду України, прийнятих за наслідками розгляду касаційної скарги (подання) не передбачено.
Зважаючи на вищевикладене та, керуючись статтями 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
1.Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Львівський автобусний завод" на ухвалу господарського суду Запорізької області від 16.10.2009р. у справі №19/133/09 залишити без задоволення.
2.Ухвалу господарського суду Запорізької області від 16.10.2009р. у справі №19/133/09 залишити без змін.
Головуючий Н.Г. Ткаченко
Судді Л.Й. Катеринчук
О.В. Яценко