19 травня 2010 р. № 15/182-ПН-09
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Божок В.С. -головуючого,
Костенко Т.Ф., Коробенко Г.П.
розглянувши матеріали касаційної скарги відкритого акціонерного товариства "Херсонський "Торгрічтранс", м. Херсон
на постановуЗапорізького апеляційного господарського суду від 19.01.2010р.
у справігосподарського суду Херсонської області
за позовомвідкритого акціонерного товариства "Херсонський "Торгрічтранс", м. Херсон
доРегіонального відділення Фонду Державного майна України по Херсонській області, м. Херсон
провизнання права власності
за участю представників:
позивача: не з'явився,
відповідача: Тетенко В.В. (представник за дов. від 27.04.2010р. №11)
Відкрите акціонерне товариство "Херсонський "Торгрічтранс" звернулось до господарського суду Херсонської області з позовом до Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Херсонській області про визнання права власності.
Рішенням господарського суду Херсонської області від 05.11.2009р. у справі №15/182-пн-09 позов задоволено повністю.
Вказане рішення господарського суду першої інстанції мотивоване обгрунтованістю позовних вимог з посиланням на ст. 344 ЦК України.
Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 19.01.2010р. рішення господарського суду Херсонської області від 05.11.2009р. у справі №15/182-пн-09 скасовано, прийнято нове рішення, яким у позові відмовлено.
Не погоджуючись з вказаною постановою, ВАТ "Херсонський "Торгрічтранс" звернулось з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить її скасувати, а рішення господарського суду першої інстанції залишити в силі, мотивуючи скаргу тим, що судом апеляційної інстанції порушено норми матеріального права.
У відзиві РВ ФДМ України по Херсонській області, м. Херсон просить постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 19.01.2010р. залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваного судового акту, знаходить необхідним касаційну скаргу задовольнити, враховуючи наступне.
На підставі листа Фонду державного майна України від 03.11.1993р. №10-11-4314, відповідно до якого ФДМУ надав згоду АТ "Херсонський річковий порт" на передачу теплоходу "О.Глазунов" проекту №1430 на баланс акціонерного товариства "Торгрічтранс", та відповідно до наказу № 113 від 23.11.1993р. голови правління АКВТ "Торгрічтранс" прийнято на баланс АКВТ "Торгрічтранс", правонаступником якого є позивач, пасажирський теплохід "О.Глазунов" проекту №1430, який віднесено в неуставний фонд товариства.
Відповідно до Свідоцтва про право власності на судно серії СЕ № 04908 від 18.04.2000р. судновласником теплоходу "О.Глазунов" є ВАТ "Херсонський "Торгрічтранс". Власником судна зазначено державу Україна.
Наказом від 16.09.2009р. №00267 "Про приватизацію, проведення інвентаризації та незалежної оцінки вартості державного майна об'єкта групи А -"Окреме індивідуально визначене майно - теплохід "О.Глазунов" прийнято приватизувати вказане майно, яке не увійшло до статутного фонду АТ "Херсонський річковий порт" АСК "Укррічфлот" при приватизації, на теперішній час знаходиться на балансі ВАТ "Херсонський "Торгрічтранс".
Спір виник з огляду на те, що на переконання позивача такі дії відповідача порушують його права та законні інтереси, оскільки він є власником спірного судна на підставі набувальної давності у зв'язку з тим, що на час звернення до суду сплив п'ятирічний термін, зазначений у ст.344 ЦК України, для визнання права власності за ним.
Відповідно до ч. 1, 4 ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десята років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.
Таким чином, як вірно встановлено господарським судом апеляційної інстанції, набувальна давність поширюється на випадки фактичного, безтитульного (незаконного) володіння чужим майном. Наявність у володільця певного юридичного титулу, наприклад, договору найму, оренди, зберігання тощо, виключає застосування набувальної давності.
Як було зазначено, в даному випадку теплохід передавався товариству, правонаступником якого є позивач, на баланс.
Отже, як вірно встановлено господарським судом апеляційної інстанції позивач володів цим майном на законних підставах, що виключає застосування у даному спорі ст. 344 ЦК України, оскільки вона регулює правовідносини щодо незаконного володіння чужим майном, в зв'язку з чим висновок господарського суду апеляційної інстанції про відмову в позові колегія суддів визнає правомірним та обґрунтованим.
Зважаючи на викладене, колегія не вбачає порушення судом апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права та вважає постанову такою, що відповідає чинному законодавству України та обставинам справи, підстави для скасування якої відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 125, 129 Конституції України та рішенням Конституційного Суду України №8-рп/2010 від 11.03.2010 року, ст. 1115, 1117, 1118, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
В задоволенні касаційної скарги відмовити.
Постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 19.01.2010р. у справі № 15/182-пн-09 залишити без змін.
Постанова набирає чинності з дня її прийняття і в касаційному порядку перегляду не підлягає.
Головуючий суддя : В.С. Божок
Судді: Т.Ф. Костенко
Г.П. Коробенко