Справа № 4-1971
2009 р.
25 грудня 2009 року суддя Галицького районного суду міста Львова ОЛЕКСІЄНКО М.Ю., при секретарі - БЕСПАЛЬОК О.А., з участю прокурора - ЄФРЕМОВА С.О. та адвоката - ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові скаргу
ОСОБА_2 на постанову слідчого в ОВС слідчого відділу Управління СБ України у Львівській області РОЮКА Н.В. від 17 вересня 2009 року про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст. 365 КК України, та на постанову від 17 жовтня 2009 року про порушення кримінальної справи відносно нього за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 367 КК України,
26 листопада 2009 року ОСОБА_2 звернувся до суду зі скаргою на постанову слідчого в ОВС слідчого відділу Управління СБ України у Львівській області Роюка Н.В. від 17 вересня 2009 року про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст. 365 КК України, та на постанову від 17 жовтня 2009 року про порушення кримінальної справи відносно нього за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 367 КК України.
В обґрунтування скарг скаржник покликається, що оскаржувані постанови винесені незаконно та передчасно, без достатніх підстав, оскільки як на момент порушення справи, так і на даний час відсутні докази вчинення ним злочинів, передбачених ч.3 ст. 365 та ч.2 ст. 367 КК України. Вважає, що порушенню кримінальної справи не передувала необхідна перевірка, а справу порушено проти особи без будь-яких об'єктивних підстав, необґрунтовано та повторно. Вказує на порушення слідством ст. ст. 97, 98 КПК України, на відсутність підстав до порушення кримінальної справи, що свідчить про базування оскаржуваних постанов на припущеннях.
Вважає, що кримінальна справа відносно нього порушена слідчим Управління СБУ У Львівській області всупереч вимог діючого законодавства, оскільки достатніх даних, які б вказували на наявність в його діях ознак злочинів, не було, такі протирічать вимогам ст. 94 КПК України та постанові Пленуму Верховного Суду України № 1 від 11 лютого 2005 року "Про деякі питання, що виникають під час розгляду судами України скарг на постанови органів дізнання, слідчого, прокурора про порушення кримінальних справ".
В суді скаржник та його захисник ОСОБА_1 скаргу підтримали, дали аналогічні пояснення. Просять скаргу задовольнити, скасувати згадані постанови слідчого з мотивів винесення їх з порушенням чинного законодавства.
Представник прокуратури Львівської області Єфремов С.О. та слідчий Роюк Н.В. проти задоволення скарги заперечили, пояснили, що постанови слідчого від 17 вересня та 17 жовтня 2009 року про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2 за ч.3 ст. 365 та ч.2 ст. 367 КК України є підставними і відповідають вимогам закону, що слідчий мав право порушити дану кримінальну справу, оскільки для цього були приводи та підстави. Просять у задоволенні скарги відмовити, згадані постанови слідчого Управління СБУ у Львівській області залишити в силі.
Заслухавши пояснення скаржника на підтримання скарги, заперечення представника прокуратури Львівської області та слідчого, вивчивши надані ними матеріали кримінальної справи № 1919, вважаю, що скарга ОСОБА_2 підлягає задоволенню, а постанови слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу Управління СБ України у Львівській області Роюка Н.В. від 17 вересня 2009 року про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст. 365 КК України, та на постанову того ж слідчого від 17 жовтня 2009 року про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 367 КК України, скасуванню з таких підстав.
Оскаржувані постанови не відповідають вимогам кримінально-процесуального закону.
Стаття 94 КПК України містить вичерпний перелік приводів до порушення кримінальної справи. Така може бути порушена тільки у тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину.
Відповідно до ч.1 ст. 94 КПК України приводами до порушення кримінальної справи є заяви та повідомлення підприємств, установ, організацій, посадових осіб, представників влади, громадськості або окремих громадян, які затримали підозрювану особу на місці вчинення злочину або з поличним, явка з повинною, повідомлення, опубліковані в пресі, безпосереднє виявлення органом дізнання, слідчим, прокурором ознак злочину.
В постановах від 17 вересня та від 17 жовтня 2009 року зазначено, що ОСОБА_2, перебуваючи, згідно наказу начальника Львівської митниці № 527-к від 03 листопада 2008 року, на посаді начальника відділу митного оформлення № 1 митного поста "Мостиська" Львівської митниці, вчинив перевищення службових повноважень, що спричинило тяжкі наслідки, та допустив службову недбалість.
Стаття 98 КПК України передбачає порядок порушення кримінальної справи. Для притягнення особи в якості обвинуваченого необхідно мати достатньо доказів, які вказують на вчинення злочину певною особою (ст. 131 КПК України).
Згідно ст. 11 КК України злочином є передбачене кримінальним Кодексом суспільно небезпечне винне діяння, вчинене суб'єктом злочину.
Таким чином, перед порушенням кримінальної справи необхідно встановити, чи має місце суспільно небезпечне винне діяння з боку особи та чи вчинене це діяння суб"єктом злочину. Відсутність ознак злочину, а саме, суспільно-небезпечного винного діяння та суб"єкту злочину виключає достатність даних, необхідних для порушення кримінальної справи.
Частиною 1 ст. 98 КПК України встановлено, що при наявності приводів і підстав, зазначених у ст. 94 КПК України, слідчий зобов'язаний винести постанову про порушення кримінальної справи, зокрема, вказавши приводи і підстави до порушення справи.
З суб'єктивної сторони злочин, передбачений ст. 365 КК України, характеризується умисною формою вини. Перевищення влади або службових повноважень виражається у тому, що службова особа вчиняє те чи інше діяння по службі, яке не входить до її компетенції. Склад даного злочину матиме місце лише у випадку вчинення службовою особою дій, які явно виходять за межі наданих їй законом прав і повноважень. Повноваження, за межі яких виходить службова особа при їх перевищенні, повинні бути передбачені відповідним нормативно-правовим актом.
В оскаржуваній постанові не наводиться фактичних обставин, які свідчать про наявність активних, кримінально карних дій начальника відділу митного оформлення № 1 ОСОБА_2, якими було створено умови для вчинення злочинів підлеглими особами. Злочин, передбачений ст. 365 КК України, може бути вчинено лише умисно активними діями, а не бездіяльністю.
Перевищення службових повноважень визнається злочином лише з огляду на те, що хоча службова особа і здійснює ті чи інші службові дії, однак ці дії не тільки не входять до її компетенції, але і явно виходять за межі наданих винному повноважень. Коло ж повноважень ОСОБА_2 визначається посадовою інструкцією.
Частина 4 ст. 97 КПК України передбачає відібрання пояснень від окремих громадян чи посадових осіб або витребування необхідних документів при проведенні перевірки заяви чи повідомлення про злочин до порушення справи.
Обов'язок всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин, встановлений ст. 22 КПК України. При цьому, прокурор, слідчий і особа, яка проводить дізнання, зобов'язані виявляти як викривальні так і виправдувальні обставини. Однак, такої всебічної, повної і об'єктивної перевірки органом досудового слідства проведено не було.
Відповідно до ст. 367 КК України кримінальна відповідальність за службову недбалість настає лише у випадках, коли шкідливі наслідки були у причинному зв'язку з упущеннями службової особи по роботі.
По кримінальній справі, яка стала приводом до порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2 за ч.2 ст. 367 КК України, пред'явлене обвинувачення конкретним особам, що своїми умисними діями заподіяли шкідливі наслідки державним інтересам.
Об'єктивна сторона службової недбалості характеризується наявністю трьох ознак у їх сукупності: 1) дією або бездіяльністю службової особи; 2) наслідками у вигляді істотної шкоди; 3)причинного зв'язку між вказаними діями чи бездіяльністю та шкідливими наслідками. Відсутність однієї з ознак вказує на відсутність об'єктивної сторони, а відтак, злочину.
Отже, на час порушення слідчим кримінальної справи у розпорядженні органу слідства не було достатніх даних, які вказували б на наявність діях ОСОБА_2 ознак злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, як і не було підстав для порушення кримінальної справи відносно нього.
07 вересня 2009 року постановою Галицького районного суду м.Львова була скасована постанова слідчого в ОВС слідчого відділу Управління СБ України у Львівській області Роюка Н.В. від 20 липня 2009 року про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2 за ч.3 ст. 365 КК України, оскільки судом встановлено, що діяння ОСОБА_2 не містять ознак кримінально-карного діяння, передбаченого ст. 365 КК України.
Однак, до набрання згаданою постановою суду законної сили 22 вересня 2009 року, коли вона була залишена без змін ухвалою апеляційного суду Львівської області, у період, коли проведення слідчих дій було зупинено, 17 вересня 2009 року слідчий Роюк Н.В. безпідставно, у межах все тієї ж справи під № 1919, повторно виніс аналогічну оскаржувану постанову про порушення кримінальної справи за ч.3 ст. 365 КК України відносно ОСОБА_2
При цьому, у постанові від 17 вересня 2009 року приведені ті ж самі приводи і підстави до порушення справи, які вказувалися у попередній постанові від 20 липня 2009 року, яка скасована із-за відсутності законних підстав до порушення кримінальної справи.
16 жовтня 2009 року постановою Галицького районного суду м.Львова була скасована постанова слідчого в ОВС слідчого відділу Управління СБ України у Львівській області Роюка Н.В. від 05 серпня 2009 року про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2 за ч.2 ст. 367 КК України, яка в даний час знаходиться на перегляді в апеляційному суді Львівської області за апеляцією прокурора Львівської області і ще не вступила в законну силу.
Однак, до набрання цією постановою суду законної сили, у період, коли проведення слідчих дій було зупинено, 17 жовтня 2009 року слідчий Роюк Н.В., перевищуючи свої службові повноваження, у межах тієї ж справи № 1919, повторно виніс аналогічну оскаржувану постанову про порушення кримінальної справи за ч.2 ст. 367 КК України відносно ОСОБА_2
При цьому, у постанові від 17 жовтня 2009 року приведені ті ж самі приводи і підстави до порушення справи, які вказувалися у попередній постанові від 05 серпня 2009 року, котра скасована судом.
У відповідності до вимог ст. 236-8 КПК України за результатами скарги, залежно від того, чи були при порушенні справи додержані вимоги статей 94, 97, 98 КПК України, суддя залишає скаргу без задоволення чи задовольняє скаргу, скасовує постанову про порушення справи.
Судом встановлено, що оскаржувані постанови не відповідають вимогам і ст. 98 КПК України, оскільки замість зазначення приводів та підстав, перелік яких є вичерпно визначений ст. 94 КПК України, слідчий наводить лише фабулу обвинувачення. Постанова слідчого, прокурора, відповідно до ст. 130 КПК України має бути мотивованою, що дасть можливість обвинуваченому та іншим учасникам процесу зрозуміти, які міркування покладено в основу прийнятого рішення. Це є також суттєвою гарантією забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу, дозволяє їм належним чином захищати свої права.
Суд вважає, що рішення слідчого Управління СБУ у Львівській області Роюка Н.В. про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2 за ознаками злочинів, передбачених ч.3 ст. 365 та ч.2 ст. 367 КК України, без достатніх приводів та підстав, є грубим порушенням його конституційних прав, що на момент порушення даної кримінальної справи в прокурора та слідчого Управління СБУ у Львівській області достатніх перевірених даних і підстав на це не було.
Постанови по кримінальній справи щодо порушення такої відповідно від 17 вересня та 17 жовтня 2009 року винесені на недостатньо з'ясованих обставинах без належного аналізу та оцінки приводів та підстав для порушення такої. Прийняте слідчим рішення не відповідало вимогам ст. 98 КПК України, тому згадані постанови про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2 підлягають скасуванню.
Керуючись ст. ст. 94, 97, 98, 234, 236-7, 236-8 КПК України, ст. ст. 8, 64, 124 Конституції України,
Скаргу ОСОБА_2 з а д о в о л ь н и т и .
Постанову слідчого в ОВС слідчого відділу Управління СБ України у Львівській області РОЮКА Н.В. від 17 вересня 2009 року про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст. 365 КК України, с к а с у в а т и .
Постанову від 17 жовтня 2009 року про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 367 КК України, с к а с у в а т и .
На постанову може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Львівської області протягом 7 діб з дня її проголошення, через районний суд.
Оригінал постанови.