79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
19.03.2021 справа № 914/49/21
Господарський суд Львівської області у складі судді Кидисюка Р.А. розглянув в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агробарви», м. Київ
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Генетиксервіс», с. Бориничі, Жидачівський район, Львівська область
про: стягнення 57 557,59 грн. заборгованості за Договором поставки № 66-0317/АБ від 28.03.2017р
За участю представників сторін: не викликались
Судові процедури
На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Агробарви» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Генетиксервіс» про стягнення 57 557,59 грн. заборгованості за Договором поставки від 28.03.2017р.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 11.01.2021 справу №914/49/21 передано на розгляд судді Кидисюку Р.А.
Ухвалою суду від 14.01.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без судового засідання та без виклику сторін.
Позиція позивача
Позовні вимоги обґрунтовуються невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за Договором поставки № 66-0317/АБ від 28.03.2017 в частині вчасної оплати вартості поставленого товару, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем.
Заперечення відповідача
Відповідач проти задоволення позову не заперечив, відзиву на позовну заяву чи заяву про продовження строку для подання відзиву у встановлений ухвалою суду від 14.01.2021 п'ятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали не подав, поважності причин пропуску строку для подання відзиву або заяви про продовження встановленого судом строку для подання відзиву не навів.
З інформації на офіційній веб-сторінці АТ «Укрпошта»: https://www.ukrposhta.ua/ на вкладці «Трекінг» за номером поштового відправлення №7901413680924 вбачається, що скерована на юридичну адресу відповідача (81721, Львівська обл., Жидачівський р-н, село Бориничі) копія ухвали суду від 14.01.2021 про відкриття провадження у справі була ним отримана 20.01.2021.
Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Обставини справи
28.03.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агробарви» (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Генетиксервіс» (Покупець) укладено Договір поставки № 66-0317/АБ (Договір), відповідно до п.1.1. якого в порядку та на умовах, визначених цим договором Постачальник зобов'язався постачати Покупцю ветеринарні препарати, кормові добавки, товар ветеринарного призначення (надалі - «Товар»), а Покупець зобов'язався прийняти Товар та оплатити його на умовах передбачених цим Договором.
Пунктом 2.1. Договору визначено, що найменування, кількість, асортимент Товару, ціна за одиницю та загальна вартість Товару, вказується сторонами у видаткових накладних, які є невід'ємною частиною цього Договору.
На виконання умов Договору позивач поставив відповідачу Товар на загальну суму 72000,00 грн з ПДВ, що підтверджується долученою до матеріалів справи видатковою накладною №95 від 17.01.2019.
Як зазначив позивач у позовній заяві, відповідач оплатив вартість поставленого Товару частково на суму 22000,00 грн. На підтвердження часткової оплати позивачем до позовної заяви долучено копію платіжного доручення №262 від 02.04.2020.
У зв'язку з наведеним у відповідача виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 50000,00 грн. Окрім суми основного боргу відповідно до наданого розрахунку розміру позовних вимог позивач просить суд стягнути з відповідача 3952,03 грн інфляційних втрат та 3605,56 грн 3 % річних.
Відповідач доказів погашення заборгованості не подав, про наявність таких не повідомив.
Позиція суду
Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Статтею 174 Господарського Кодексу України визначено, що господарські зобов'язання виникають, зокрема, безпосередньо з господарського договору, інших угод, передбачених законом, але таких, які йому не суперечать, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.
Господарські зобов'язання між сторонами виникли на підставі укладеного між сторонами Договору поставки № 66-0317/АБ від 28.03.2017.
Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до частин 1, 2 статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 Цивільного кодексу України).
Згідно з частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно з п.3.3. Договору датою поставки Товару вважається дата підписаної видаткової накладної.
Належне виконання позивачем своїх зобов'язань за Договором підтверджується долученою до матеріалів справи видатковою накладною №95 від 17.01.2019.
Пунктом 4.2. Договору встановлено, що розрахунок за Товари, які постачаються у відповідності з цим Договором, здійснюється Покупцем в національній валюті України шляхом банківського переводу грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з моменту поставки Покупцю.
Всупереч взятим на себе зобов'язанням за Договором відповідач не оплатив вартість поставленого товару, доказів погашення заборгованості не надав.
Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 Цивільного кодексу України).
За приписами статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до положень частини 1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
В пункті 6.2. Договору сторонами визначено, що у випадку несвоєчасної оплати за поставлену партію Товару (п.4.2. діючого Договору), Покупець зобов'язаний оплатити на користь Постачальника:
- суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення платежу, а також 3% (три процента) річних від простроченої суми.
- пеню у розмірі 0,1% від суми неоплаченого Товару, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на період прострочення, за кожен день прострочення.
Суд перевірив правильність здійсненого позивачем розрахунку розміру інфляційних нарахувань та 3 % річних та дійшов висновку про задоволення вимог позивача в цій частині в межах заявлених позовних вимог.
З огляду на викладене, позовні вимоги про стягнення 50000,00 грн основного боргу, 3952,03 грн інфляційних втрат та 3605,56 грн 3 % річних підлягають до задоволення повністю.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно ч. 1 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Частиною 2 статті 86 ГПК України передбачено, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до частин 1, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Судові витрати
Пунктом 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За звернення до суду з позовною заявою майнового характеру позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2102,00 грн, що підтверджується долученим до матеріалів справи платіжним дорученням №752 від 22.12.2020.
Керуючись статтями 2, 12, 20, 73, 74, 76-80, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Генетиксервіс» (81721, Львівська обл., Жидачівський р-н, село Бориничі; ідентифікаційний код 37059814) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агробарви» (03040, місто Київ, ВУЛИЦЯ ВАСИЛЬКІВСЬКА, будинок 14, кімната 213; ідентифікаційний код 38453454) 50000,00 грн (п'ятдесят тисяч гривень) основного боргу, 3952,03 грн (три тисячі дев'ятсот п'ятдесят дві гривні 03 копійки) інфляційних втрат, 3605,56 грн (три тисячі шістсот п'ять гривень 56 копійок) 3 % річних та 2102,00 грн (дві тисячі сто дві гривні) судового збору.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в Західному апеляційному господарському суді в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено 19.03.2021.
Суддя Р.А. Кидисюк